Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7008/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2020. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2020.

Результат оскарження 04.11.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		10 липня 2020 року                               м. Київ                                           № 640/7008/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на роботі,
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.05.2020, просить:
		визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з питань розгляду Дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів № 42-дп-20 від 27.02.2020 «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1»;
		визнати протиправним та скасувати наказ №1-дц від 05.03.2020 Офісу Генерального прокурора за підписом Генерального прокурора Р.Рябошапки, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, необґрунтоване зволікання з розглядом звернення, допущення розголошення відомостей досудового розслідування, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункти 1, 2, 6 та 7 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру») - у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності та поновити ОСОБА_1 на роботі;
		визнати протиправним та скасувати наказ №2-дц від 28.04.2020 Офісу Генерального прокурора за підписом Генерального прокурора І.Венедиктової, згідно якого ОСОБА_1 вважається звільнена з посади в органах прокуратури з 21 квітня 2020 року;
		поновити ОСОБА_1 на посаді в органах прокуратури з 21 квітня 2020 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення кадрової комісії незаконним з огляду на те, що перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проведено з порушенням строків встановлених абзацом 1 частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру»; висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора розглянуто без участі позивача, чим порушено принцип рівності та змагальності всіх учасників дисциплінарного провадження; кадровою комісією не враховано вимоги частини другої статті 45 КПК України про те, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України; при прийнятті рішення кадровою комісією використано докази проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні з порушенням вимог частини першої статті 222, частини першої статті 257 КПК України. Також позивач вважає, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим в судовому порядку вимагає скасувати рішення кадрової комісії від 27.02.2020 №42дп-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ №1-дц від 05.03.2020 Офісу Генерального прокурора про звільнення позивача з посади в органах прокуратури.
		Окрім того, позивач в обґрунтування заяви про уточнення позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ №2-дц від 28.04.2020 прийнято на підставі протиправного наказу Генерального прокурора від 05.03.2020 та незаконного рішення кадрової комісії від 27.02.2020 №42-дп-20. ОСОБА_1 зазначено, що оскільки вищевказані накази є підставою для її звільнення з роботи з конкретно визначеної дати - 21.04.2020, відновлення порушених прав можливе шляхом визнання протиправними і скасування обох наказів Генерального прокурора та поновлення її на посаді з 21.04.2020.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
		Представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що кадровою комісією повно та ґрунтовно вивчено матеріали дисциплінарного провадження та з урахуванням всіх наявних доказів, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про прокуратуру», прийнято оскаржуване рішення від 27.02.2020 № 42дп-20, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 1, 2, 6 та 7 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Ураховуючи викладене, відповідач вважає, що наказ Генерального прокурора від 05.03.2020 № 1-дц видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
		Також представником відповідача 2 подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 №1-дц начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності. Після надання позивачем до Офісу Генерального прокурора листів непрацездатності наказом Генерального прокурора від 28.04.2020 № 2-дц дату звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури визначено 21.04.2020. У зв`язку з викладеним відповідач стверджує, що Генеральний прокурор при прийнятті оскаржуваних наказів діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
		Позивач скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив, в якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем 2 аргументів у відзиві, які вважає безпідставними та такими, що не спростовують обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.
		Членом Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Кіцнаком П.О. подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2020 у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Згідно наявної у матеріалах справи трудової книжки, ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з червня 2004 року.
		Наказом Генерального прокурора України від 18.12.2015 № 1928-ц ОСОБА_1 призначена на посаду начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, а згідно наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури № 2259ц від 28.12.2019 - з 2 січня 2020 року призначена на посаду начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
		До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 12.08.2019 надійшла дисциплінарна скарга начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Довганя А.І. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Архіповим В.І. прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження від 19.08.2019 № 11/2/4-1097дс-155дп-19 стосовно позивача.
		За результатами перевірки обставин, викладених у скарзі, членом Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Дунасом Т.О. 10.02.2020 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.
		У зв`язку з наявністю в діях прокурора складу дисциплінарного проступку, а саме - неналежного виконання службових обов`язків, необґрунтованого зволікання з розглядом звернення, допущення розголошення відомостей досудового розслідування, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункти 1, 2, 6 та 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»), Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 27.02.2020 №42дп-20 «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1».
		На підставі вказаного рішення від 27.02.2020 №42дп-20 наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 №1-дц звільнено ОСОБА_1 із посади начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
		У подальшому, після надання позивачем до Офісу Генерального прокурора листів непрацездатності наказом Генерального прокурора від 28.04.2020 № 2-дц дату звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури визначено 21.04.2020.
		Позивач вважає, що Кадрова комісія, приймаючи оскаржуване рішення щодо нього, діяла не на підставі, не у спосіб та не в межах, передбачених Законом, порушивши вимоги статті 19 Конституції України, у зв`язку з чим звернувся за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів з позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
		Згідно зі статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
		1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;
		2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
		3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
		4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;
		5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
		6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
		7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
		8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
		9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
		На підставі частини першої статті 44 вказаного Закону дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
		Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.
		Частинами четвертою та десятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
		Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
		Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження №07-115дс-20дп-20, начальником управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Довганем А.І. подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі також КДКП) 12.08.2019 дисциплінарну скаргу про вчинення начальником п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		У подальшому, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі також САП) надійшов запит члена Комісії Архіпова В.І. про призначення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , яким 19.08.2019 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 .
		Згідно з пунктом 1 Розділу III Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 06.12.2017 № 343 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2018 за № 8/31460 (далі - Інструкція) службові розслідування стосовно прокурорів САП має право призначати виключно заступник Генерального прокурора - керівник САП або особа, яка виконує його обов`язки.
		Про призначення службового розслідування видається наказ, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування (далі - комісія), визначаються голова та члени комісії, підстава, мета і строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться (п. 4 Інструкції).
		На виконання вищевказаного запиту наказом заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. від 19.09.2019 №202 призначено службове розслідування щодо начальника п`ятого відділу управління САП Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 для перевірки відомостей, викладених у запиті.
		Згідно пункту 1 частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.
		Відповідно до пункту 9 Розділу III Інструкції службове розслідування проводиться у строк не більше ніж один місяць з дня його призначення.
		У разі потреби за мотивованим рапортом голови комісії визначений строк може бути продовжено посадовою особою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ. Загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
		Час тимчасової втрати працездатності особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, її перебування на лікуванні, у відпустці, службовому відрядженні або відсутності з інших документально підтверджених причин до строку проведення службового розслідування не зараховується.
		Початком службового розслідування вважається дата підписання наказу про його призначення, а завершенням - дата затвердження висновку службового розслідування.
		Тобто строк службового розслідування стосовно викладених обставин у дисциплінарній скарзі стосовно позивача мав сплинути 19.10.2019.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач з 19.09.2019 по 08.11.2019 перебував на лікарняному та у відпустках. Зокрема, наказом першого заступника Генерального прокурора від 06.09.2019 № 3968вц ОСОБА_1 надано соціальну відпустку з 09.09.2019 по 25.09.2019, наказом від 25.09.2019 № 4126-вц надано відпустку з 26.09.2019 по 08.11.2019.
		Крім того, у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному у період з 22.10.2019 по 31.10.2019 наказом від 07.11.2019 №4441-вн їй продовжено термін невикористаної щорічної відпустки з 09.11.2019 по 18.11.2019.
		Таким чином, період перебування позивача на лікарняному, у відпустці з 19.09.2019 до 18.11.2019 у відповідності до абзацу 4 пункту 9 Інструкції не зараховується до строку проведення службового розслідування.
		Отже, після виходу ОСОБА_1 з відпустки 19.11.2019 розпочався перебіг строку проведення службового розслідування, який мав завершитися 19.12.2019.
		Наказом заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. від 19.12.2019 №343 строк проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 продовжено до двох місяців.
		Разом з тим, 25.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури (далі - Закон № 113-ІХ). 
		Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 21 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону визначено, що члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їх повноваження вважаються достроково припиненими.
		Підпунктом 3 пункту 21 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ встановлено, що відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на день набрання чинності цим Законом дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, передаються секретаріатом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідним кадровим комісіям для продовження їх розгляду у порядку, визначеному Генеральним прокурором. Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів продовжує свою роботу до завершення атестації прокурорів.
		Згідно підпункту 7 пункту 22 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
		Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до абзацу 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ дію абзацу першого частини дев`ятої, частин десятої і одинадцятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру», яким встановлювалися для КДКП строки проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, зупинено до 01.09.2021.
		Таким чином, з моменту набрання чинності Законом № 113-ІХ строки проведення перевірки регламентовані цим Законом.
		Відповідно до підпункту 8 пункту 22 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок №266).
		Згідно з пунктом 2 розділу ІІI Порядку №266 проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більше ніж на місяць.
		Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 створено Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі також Кадрова комісія).
		Так, як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2020 завершено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 за дорученням члена КДКП. 
		Матеріали з висновком надійшли до Кадрової комісії 23.01.2020.
		За результатами перевірки обставин, викладених у скарзі, членом Кадрової комісії Дунасом Т.О. 10.02.2020 складено висновок, яким серед іншого, встановлено факт порушення прокурором ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокуратури та вчинення дисциплінарного проступку.
		Слід зазначити, що законодавством не передбачено строків для складання членом Кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
		Рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення Кадровою комісією прийнято 27.02.2020.
		Таким чином з огляду на законодавчі зміни, у тому числі щодо зупинення дії абзацу 1 частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» щодо строків проведення КДКП перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності і утворення інших органів щодо розгляду дисциплінарних скарг, Кадровою комісією перевірка проведена у встановлений Порядком №266 строк.
		Ураховуючи викладене, твердження позивача щодо порушення строку проведення службового розслідування є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
		Щодо тверджень позивача про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора без її участі та порушення у зв`язку із цим принципу рівності всіх учасників дисциплінарного провадження суд зазначає наступне.
		Згідно матеріалів дисциплінарного провадження №07-115дс-20дп-20, розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 призначено на 19.02.2020.
		Відповідно до пункту 7 розділу ІІI Порядку №266 прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, засідання кадрової комісії з розгляду висновку призначалось двічі: на 19.02.2020 (повідомлення про дату, час та місце проведення засідання оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 11.02.2020) та на 27.02.2020 (повідомлення про дату, час та місце проведення засідання оприлюднено на офіційному веб-сайті - 19.02.2020).
		Отже, ОСОБА_1 була своєчасно та належним чином повідомлена про час і місце проведення засідання кадрової комісії.
		Водночас на засідання кадрової комісії, призначене на 19.02.2020, не з`явилась і не повідомила про причини неявки, у зв`язку з чим засідання було відкладено на 27.02.2020.
		Позивач на засідання кадрової комісії, призначене на 27.02.2020, не з`явилася повторно, надіславши при цьому повідомлення про те, що не зможе прийняти участь у засіданні кадрової комісії через хворобу, проте бажає бути присутньою на такому засіданні, та просила перенести розгляд висновку.
		Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку №266 висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього, якщо прокурор не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки, або ж прокурор не з`явився на засідання повторно.
		Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що кадрова комісія мала право прийняти рішення про розгляд висновку за відсутності позивача, повідомленого належним чином, який не прибув у відповідне засідання повторно.
		При цьому, у своєму повідомленні позивач зазначив, що не може взяти участь у засіданнях Кадрової комісії у зв`язку з перебуванням на лікарняному з 10.02.2020.
		До матеріалів справи долучено копію листка непрацездатності серії АДЮ №013929 від 10.02.2020.
		Водночас, згідно листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області від 06.05.2020 №11-16/2653 повідомлено, що вказаний листок непрацездатності серії НОМЕР_1 продовжений лікарем хірургом медичного закладу на період з 15.02.2020 по 06.03.2020 необґрунтовано, з порушенням вимог п.1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 та пп. 5.1.5, 5.2.8 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2008 за №589/15280.
		Таким чином, з урахуванням викладеного, причини неприбуття, на які посилався позивач, в якості неможливості взяти участь у засіданні кадрової комісії про розгляд висновку є неповажними, що ще раз підтверджує правомірність розгляду кадровою комісією висновку за відсутності прокурора ОСОБА_1 та спростовує твердження останньої про порушення відповідачем принципу рівності всіх учасників дисциплінарного провадження, засад змагальності при розгляді висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора і права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
		Щодо наявності складу дисциплінарного проступку у прокурора ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що за результатами службового розслідування відомості про можливі порушення ОСОБА_1 , викладені у дисциплінарній скарзі, підтвердилися в частині неналежного виконання службових обов`язків, необґрунтованого зволікання з розглядом звернення, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, порушення правил внутрішнього службового розпорядку, що відповідно до підпунктів 1, 2, 6, 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з чим кадровою комісією прийнято рішення від 27.02.2020 № 42дп-20, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		Під час дисциплінарного провадження кадровою комісією установлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 28.11.2012 №121 (далі - Інструкція №121), в інформаційно-аналітичній системі «Облік та статистика органів прокуратури» та у звітності за формою № П «Про роботу прокурора» за 6 місяців 2019 року не обліковано участь у розгляді кримінального провадження № 12015080030002227 та відомості про виправдання судом однієї особи у цьому провадженні.
		Так, вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2019 у справі №757/55923/16-к виправдано ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводилося детективами НАБУ. Підтримання державного обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні здійснювала прокурор ОСОБА_1
		В свою чергу, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що участі у судових засіданнях з розгляду обвинувального акта в зазначеному кримінальному провадженні не приймала, а тому вважає, що внесення інформації до інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» повинні забезпечуватися прокурорами, які приймали участь у судовому засіданні.
		Згідно Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 12.04.2016 №149 (далі - Положення), до службових обов`язків ОСОБА_1 серед інших віднесено забезпечення своєчасного, повного й об`єктивного внесення відомостей про результати роботи відділу до інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури».
		Відповідно до Інструкції № 121 внесення інформації до інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» розпочинається не пізніше наступного дня з часу настання певного факту. У такі ж строки здійснюється подальше доповнення або коригування відомостей (п. 2.4 Інструкції). Дані про кількість осіб, стосовно яких у судовому провадженні ухвалено виправдувальний вирок, слід наводити незалежно від набрання вироками законної сили (п. 6.22 Інструкції).
		Однак, позивачем вказані вимоги виконані не були та не внесено до інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» відомості про виправдання ОСОБА_11 .
		Крім того, твердження позивача про те, що вона не брала участі у судових засіданнях по вищезгаданому кримінальному провадженню, спростовуються змістом вироку Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2019 по справі № 757/55923/16-к, з якого вбачається, що його ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю прокурорів Сидоренка В.А. та ОСОБА_1
		Також, з висновку вбачається, що прокурором ОСОБА_1 не забезпечено виконання вимог Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.05.2016 за № 680/28810, при обліку злочинів у кримінальних провадженнях, які завершені розслідуванням з направленням до суду обвинувального акту.
		Зокрема, ОСОБА_1 , як старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017270000000286 до ЄРДР внесено відомості про результати досудового розслідування без перевірки їх правильності та повноти та, як наслідок, у звітності не обліковано дані про встановлені збитки на загальну суму 2,2 млн. грн., які спричинені інтересам держави.
		Позивач стверджує, що в Положенні міститься обов`язок реєстратора, а не старшого групи прокурорів, начальника відділу чи начальника управління, вносити інформацію до ЄРДР під час внесення відомостей про результати досудового розслідування, у тому числі, дані про встановлені збитки.
		Водночас, у відповідності до пунктів 1, 2 розділу VI вказаного Положення, прокурори, керівники органів досудового розслідування усіх рівнів забезпечують у відомствах контроль за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до Реєстру у строки, визначені КПК України та цим Положенням.
		Прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.
		Таким чином, обов`язком прокурора, як процесуального керівника у кримінальному провадженні, є особиста перевірка правильності та повноти внесених відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, а доводи ОСОБА_1 про те, що вказане порушення допущено не нею, а реєстратором не ґрунтуються на вимогах законодавства.
		Окрім того, рішенням Кадрової комісії встановлені ряд порушень кримінального процесуального законодавства позивачем, яка або була членом групи прокурорів або очолювала цю групу прокурорів та виконувала функції процесуального керівника, зокрема: через недбале та несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків, тобто упродовж двох місяців, організації розгляду та вирішення питання щодо визначення в порядку статті 218 КПК України підслідності у кримінальному провадженні № 52019000000000375 від 08.05.2019 (лист НАБУ № 0414-006/15579 від 10.05.2019).
		Службовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2019 до Генеральної прокуратури України від НАБУ надійшло кримінальне провадження № 52019000000000375 від 08.05.2019 за фактом можливих неправомірних дій службових осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України для вирішення питання про визначення підслідності та прийняття рішення в порядку ст. 218 КПК України. Заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенком В.В 14.05.2019 розгляд питання щодо опрацювання, визначення підслідності у зазначеному кримінальному провадженні доручено начальнику відділу ОСОБА_1, яке в цей же день нею отримано, що підтверджується відомостями з Системи електронного документообігу за №99427-19 від 13.05.2019. В той час, ОСОБА_1 вивчення зазначеного вище кримінального провадження для прийняття рішення в порядку ст. 218 КПК України доручила іншому прокурору лише 09.07.2019, тобто після спливу майже двомісячного строку від дня надходження провадження.
		ОСОБА_1 зазначила, що виконувала безпосередні функції єдиного процесуального керівника у даному провадженні, яке потребувало додаткового витребування ухвал суду, первинних скарг та іншого з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у провадженні про визначення підслідності або повернення справи до НАБУ.
		Разом з тим, вказані доводи позивача жодними належними доказами не підтверджено та не спростовано порушення ним строків щодо опрацювання матеріалів та визначення підслідності у кримінальному провадженні № 52019000000000375 від 08.05.2019.
		Крім того, у ході розгляду дисциплінарної скарги та матеріалів її перевірки встановлено неодноразові порушення прокурором ОСОБА_1 норм КПК України під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Зокрема, ОСОБА_1 , здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018101070000098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та ч. 5 ст. 191 КК України 26.02.2019 склала та повідомила про підозру ОСОБА_13 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, проте обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості ОСОБА_13 не скерувала невідкладно до суду. 
		Як вбачається з матеріалів справи, групою прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_13 у наданні неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Відносно ОСОБА_13 матеріали виділено в окреме провадження № 52019000000000173 від 27.02.2019 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, в межах якого між начальником п`ятого відділу управління САП ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_13 укладено угоду про визнання винуватості від 27.02.2019.
		Відповідно до частини 1 статті 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
		У пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» передбачено, якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених статей 290, 291 КПК, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Відкласти направлення цих документів до суду вправі відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК лише прокурор за наявності визначених процесуальним законом підстав, зокрема у зв`язку із необхідністю: 1) отримання висновку експерта; 2) завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання і фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
		Як вбачається матеріалів дисциплінарного провадження, відповідно до листа від 23.04.2019 №06-18969-19 обвинувальний акт на 11 арк. з угодою про визнання винуватості ОСОБА_13 на 7 арк. разом з реєстром матеріалів досудового розслідування та розпискою підозрюваного та його представника направлено до Вишгородського районного суду Київської області, які отримані судом 24.04.2019. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.04.2019 призначено підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 52019000000000173.
		Вказані обставини підтверджують порушення ОСОБА_1 строку скерування до суду обвинувального акту з угодою. 
		Водночас, позивачем належним чином не доведено необхідність відкладення процесуальних строків надіслання вказаного обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, зокрема, наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 474 КПК України.
		Також у висновку зазначено, що ОСОБА_1 у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №52017000000000353 від 26.05.2017 не вжито заходів щодо своєчасного направлення до органу досудового розслідування (НАБУ) повернутого судом у порядку статті 314 КПК України обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, що надійшли 20.02.2018 (після оскарження ухвали суду в апеляційному порядку), оскільки лише 16.01.2019 вказане кримінальне провадження детективом НАБУ прийнято до свого провадження та 04.02.2019 відкрито матеріали досудового розслідування стороні захисту.
		Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що дійсно у кримінальному провадженні №52017000000000353 від 26.05.2017 процесуальне керівництво здійснюється прокурорами п`ятого відділу управління САП, у тому числі, прокурором ОСОБА_1 Однак, позивач стверджує, що матеріли вказаного провадження у віданні ОСОБА_1 не перебували та на неї не розписувались.
		Як вбачається з матеріалів справи, у межах вказаного кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017 по обвинуваченню ОСОБА_14 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, укладено угоди про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_16 та прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Пономаренком В.П. від 01.06.2017, а також між ОСОБА_15 та прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Пономаренком В.П. від 31.05.2017.
		Прокурором Пономаренком В.П. надіслано обвинувальний акт із зазначеними угодами про визнання винуватості 09.06.2017 до Солом`янського районного суду м. Києва.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2017 у справі № 760/10019/17-к відмовлено прокурору Пономаренко В.П. у затвердженні угод від 31.05.2017 з підозрюваним ОСОБА_15 та від 01.06.2017 з підозрюваним ОСОБА_16 .
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката Єгорова Б.С. на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2017.
		З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що матеріали кримінального провадження за №52017000000000353 від 26.05.2017 разом з апеляцією прокурора на ухвалу суду від 17.11.2017, які надійшли від Солом`янського районного суду м. Києва, за резолюцією заступника керівника САП Кривенка В.В. передані для здійснення контролю ОСОБА_1
		Крім того, 21.02.2018 матеріали вказаного кримінального провадження надіслані судом прокурору Пономаренку В.П. для продовження досудового розслідування та згідно резолюції заступника керівника САП Кривенка В.В. передані прокурору Пономаренку В.П. з відміткою «до 01.03.2018 повторно скерувати».
		Таким чином, згідно наявних матеріалів вбачається, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000353 здійснювалось групою процесуальних керівників САП ГПУ у складі, зокрема, ОСОБА_1 , Пономаренка В.П.
		Отже, в силу положень пункту 6.5 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 12.04.2016 №149, ОСОБА_1 як начальник відділу, зокрема, організовує, спрямовує і контролює роботу підлеглих працівників, забезпечує належне виконання підлеглими працівниками наказів та інших організаційно-розпорядчих документів ГПУ тощо, а тому повинна була здійснити належний контроль щодо направлення матеріалів кримінального провадження до НАБУ у встановлені законодавством строки.
		В той же час, судом встановлено, що в межах кримінального провадження №52017000000000353 від 26.05.2017 підозру ОСОБА_16 оголошено прокурором ОСОБА_1 Під час оголошення підозри адвокатом ОСОБА_16 - Бірюковою О.М. подано клопотання №2-РДО про закриття кримінального провадження №52017000000000353 на підставі ч.1 п.10 ст.284 КПК України, яке отримано особисто прокурором ОСОБА_1 29.05.2019, про що свідчить відмітка на клопотанні.
		Відповідно до частини першої статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
		ОСОБА_1 відповіді на клопотання не надано у встановлений строк, у зв`язку із чим адвокатом Бірюковою О.М. 24.07.2019 до САП подано нагадування.
		Обґрунтованих пояснень та доказів щодо спростування вказаних обставин, а саме порушення строків розгляду клопотання та неповідомлення адвоката про результати його розгляду позивачем до суду не надано. 
		Посилання ОСОБА_1 на те, що вказане клопотання було долучено до матеріалів кримінального провадження та розглянуто в подальшому судом, не спростовують обставин, встановлених у ході дисциплінарного провадження щодо порушення вимог статті 220 КПК України.
		Також в ході дисциплінарного провадження встановлено, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 (щодо службових осіб НКРЕКП за ч. 2 ст. 364 КК України) прокурором ОСОБА_1 24.04.2019 безпідставно скеровано лист про залишення без виконання постанови про призначення судово-економічної експертизи, яку вона скерувала до експертної установи 15.11.2018. Окрім того, безпідставним відкликанням постанови про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000209, яке тривало майже п`ять місяців, порушено вимогу щодо розумності строків досудового розслідування.
		Водночас, позивачем жодним чином не спростовано обґрунтованість та доцільність підстав щодо відкликання постанови про призначення судово-економічної експертизи, яку вона скерувала до експертної установи 15.11.2018.
		Суд не приймає посилання позивача на те, що процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось на підставі постанови про визначення групи прокурорів керівництвом САП та прокурорами п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ, оскільки старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_1, яка в силу своїх службових обов`язків повинна здійснювати ефективний нагляд за станом досудового розслідування та забезпечити швидке, повне, неупереджене розслідування кримінального правопорушення, у тому числі вчиняти дії шляхом збирання та фіксації доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Крім того згідно висновку встановлено, що прокурором ОСОБА_1 після скасування 26.11.2018 постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження № 42018000000001254 від 22.05.2018 не вжито відповідно до вимог статей 9, 28 КПК України заходів до проведення досудового розслідування у розумні строки, зокрема, упродовж чотирьох місяців досудове розслідування у даному кримінальному провадженні взагалі не здійснювалося.
		Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, відповідно до постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. від 23.05.2018 у кримінальному провадженні № 42018000000001254 визначено групу прокурорів для здійснення досудового розслідування, де старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_1
		В межах вказаного кримінального провадження постановою начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ ОСОБА_1 від 26.11.2018 скасовано постанову від 31.10.2018 про закриття кримінального провадження № 42018000000001254 від 22.05.2018 як незаконну.
		Листом від 18.12.2018 за підписом ОСОБА_1 постанову від 26.11.2018 разом з матеріалами кримінального провадження направлено до НАБУ.
		В подальшому, листом від 29.03.2019 прокурором ОСОБА_1 витребувано у НАБУ матеріали зазначеного кримінального провадження разом із довідкою про стан досудового розслідування.
		ОСОБА_1 пояснила, що за результатами вивчення матеріалів фактично встановлена відсутність проведення належних слідчих та процесуальних дій, повторно зібрано нараду, наголошено на необхідності належного досудового розслідування. Також остання зазначила, що станом на день звернення до суду вказівки виконано, але не в повному обсязі, у справі прокурорами вчиняються заходи для залучення відповідного спеціаліста аудитора та подальшого проведення дослідження.
		Суд зазначає, що у відповідності до статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
		Між тим, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: 
		починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 
		мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 
		доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 
		доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
		доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
		ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
		приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
		здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
		В даному випадку, позивачем не доведено належними доказами, що ним як старшим групи прокурорів процесуального керівництва вказаного кримінального провадження вжито всіх необхідних ефективних заходів щодо здійснення досудового розслідування в межах розумних строків, зокрема, ОСОБА_1 після скасування постанови про закриття кримінального провадження та направлення матеріалів до НАБК не встановлено розумного строку для проведення досудового розслідування, у разі необхідності не вирішено питання щодо можливого призначення іншого слідчого з метою ефективного проведення досудового розслідування, також не прийнято рішення про продовження строків досудового розслідування.
		Крім того, з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що прокурором ОСОБА_1 неодноразово порушувалися вимоги Закону України «Про звернення громадян», тобто мали місце факти необґрунтованого зволікання з розглядом звернень.
		Позивач зазначив, що всі наведені обставини з приводу звернень Комісією взагалі не були перевірені, та посилається на закінчення строків щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
		Разом з тим, суд зазначає, що законність строків притягнення позивача до відповідальності не спростовують систематичність порушення ним вимог Закону України «Про звернення громадян».
		Окрім того, згідно матеріалів дисциплінарного провадження встановлено порушення позивачем положень ст. 222 КПК України та ст. ст. 4, 5, 10, 11 та 12 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оскільки допустив розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №2201927000000000051 від 05.08.2019 та незаконне втручання прокуратури в діяльність органів судової влади.
		На думку позивача, вказані обставини не підтверджуються допустимими доказами як цього вимагає КПК України, оскільки вони отримані з порушенням порядку, встановленого законом. 
		Серед матеріалів, наявних в дисциплінарному провадженні №07-115дс-20дп-20, міститься протокол огляду від 08.08.2019 та супровідний лист №03/4-1-вн-19 до протоколу огляду від 09.08.2019 за підписом заступника Генерального прокурора України Кізя С., в якому зазначається про проведені слідчі дії в ході розслідування кримінального провадження №42014100020000046 від 25.03.2014, за результатами яких отримано відомості, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку у діях позивача.
		Крім того, згідно даних протоколу огляду від 08.08.2019, прокурор у кримінальному провадженні у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №22019270000000051 від 05.08.2019 провів огляд та дослідження інформації, яка отримана при застосуванні технічних засобів, зробив стенограму розмов.
		Відповідно до частини першої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
		Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
		Згідно частини першої статті 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача стосовно взяття до уваги кадровою комісією докази з іншого кримінального провадження, які отримані з порушенням порядку, встановленого законом. Зокрема, в матеріалах дисциплінарного провадження відсутній письмовий дозвіл слідчого на розголошення зазначених відомостей та отримання відповідних матеріалів. Також відсутні процесуальні документи щодо надання права на використання інформації, отриманої в іншому кримінальному провадженні. Крім того, вбачається, що позивач жодним чином не відноситься до кримінального провадження, щодо якого проводилось службове розслідування.
		Крім цього, незважаючи на наявність дисциплінарного стягнення - догани, накладеного рішенням КДКП від 12.06.2019 № 178дп-19 за порушення правил внутрішнього службового розпорядку, ОСОБА_1 повторно порушувала правила внутрішнього службового розпорядку.
		Зокрема, у порушення пункту 2 Розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Генеральної прокуратури України, затверджених наказом Генеральної прокуратури України від 30.12.2016 № 419 та погоджених Профспілковим комітетом Генеральної прокуратури України 23.12.2016, 15.07.2019 та 23.07.2019 була відсутня без поважних причин на робочому місці, у робочий час, без повідомлення свого безпосереднього керівника про необхідність такої відсутності.
		Позивач вважає вказані твердження Кадрової комісії безпідставними, оскільки по відношенню до неї акти про відсутність на робочому місці не складались.
		Разом з тим, факт нескладення акта не спростовує допущення порушень трудової дисципліни та підтверджується іншими доказами, зокрема, поясненнями третіх осіб, а саме безпосередній керівник Довгань А.І. заперечив факт повідомлення його ОСОБА_1 про її відсутність на роботі у зазначені періоди.
		Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи викладене, дослідивши в повному обсязі матеріали справи, подані учасниками документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд враховує часткову обґрунтованість позовних вимог, проте беручи до уваги те, що більша частина допущених порушень дає підстави дійти до висновку про наявність в діях прокурора ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, а саме: неналежне виконання службових обов`язків, необґрунтоване зволікання з розглядом звернень, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку, суд вважає, що Кадрова комісія обґрунтовано прийняла рішення № 42-дп-20 від 27.02.2020 «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1».
		Відповідно до пунктів 2, 10 частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
		За пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Згідно з положеннями статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов`язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.
		Статтею 11 цього Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
		Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними обов`язками і правами прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні: завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.
		Суд зазначає, що протиправне порушення службових обов`язків, що випливають з вимог Законів України та виданих на їх підставі нормативно-правових актів, наказів і вказівок керівництва, визнається дисциплінарним проступком прокурора. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.
		Неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема Кримінального процесуального кодексу України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов`язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.
		Під дискреційним повноваженням суб`єкта владних повноважень розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи такому суб`єкту при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, цей суб`єкт має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення.
		Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ встановлено, що за результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
		Згідно пункту 15 Розділу ІІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень: про накладення дисциплінарного стягнення; про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; про закриття дисциплінарного провадження.
		При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення (п.19 Розділу ІІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ).
		Зазначені вище правові положення в сукупності з установленими обставинами свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
		Суд вважає, що Кадровою комісією належним чином з`ясовано обставини, які мали значення для прийняття рішення, навела мотиви, з яких дійшла висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, та обґрунтувала пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку. Оскаржуване рішення є вмотивованим, Комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, містить конкретну, визначену законом підставу звільнення позивача.
		Таким чином, в оспорюваному рішенні наведено мотиви, з яких прокурора притягнуто до дисциплінарної відповідальності та обґрунтовано накладено найсуворіше дисциплінарне стягнення.
		Зокрема кадрова комісія виходила з відсутності підстав для накладення більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки прокурором ОСОБА_1 недотримано вимог Закону України «Про прокуратуру» та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим допущено систематичні порушення закону, зокрема, неналежне виконання службових обов`язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку, та щодо нього можливо застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури на підставі пунктів 1, 2, 6, 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
		Більш того, ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, з якого не була знята дисциплінарна відповідальність.
		Так, рішення КДКП від 12.06.2019 № 178дп-19 за вчинення дисциплінарного правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» (порушення правил внутрішнього службового розпорядку) начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.
		Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №9901/383/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення КДКП відмовлено.
		Враховуючи викладене, Кадровою комісією повно та ґрунтовно вивчено матеріали дисциплінарного провадження, та з урахуванням всіх наявних доказів, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, прийнято рішення від 27.02.2020 № 42дп-20, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктів 1, 2, 6, 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор у встановленому порядку на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурора обласної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора.
		Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру»).
		Відповідно до викладених правових норм, на підставі рішення Кадрової комісії від 27.02.2020 № 42дп-20 наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 № 1-дц ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, необґрунтоване зволікання з розглядом звернень, допущення розголошення відомостей досудового розслідування, одноразове грубе порушення прави прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункти 1, 2, 6 та 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
		У подальшому після надання позивачем до Офісу Генерального прокурора листів непрацездатності наказом Генерального прокурора від 28.04.2020 № 1-дц дату звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури визначено 21.04.2020.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що видаючи оскаржувані накази відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		 
		Суддя                                                                                                             В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...