Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/647/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2020. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.
Дата набрання законної сили: 10.07.2020
Номер судового провадження: К/9901/32880/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 липня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 420/647/19
		адміністративне провадження № К/9901/32880/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача                                                    Мельник-Томенко Ж.М., 
		суддів -                                                             Жука А.В., 
		                                                                      Мартинюк Н.М.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 (головуючий суддя - О.А. Левчук)
		та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 (головуючий суддя - О.В. Яковлєв, судді - Ю.М. Градовський, А.В. Крусян)
		у справі № 420/647/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до Інспектора відділу поліції Суворовського району міста Одеса Головного управління Національної поліції України в Одеській області лейтенанта поліції Кравцова Максима Олександровича, 
		Відділу поліції Суворовського району міста Одеса Головного управління Національної поліції України в Одеській області
		про визнання дій неправомірними, скасування рішення, 
		 
		встановив:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора відділу поліції Суворовського району міста Одеса Головного управління Національної поліції України в Одеській області лейтенанта поліції Кравцова М.О., Відділу поліції Суворовського району міста Одеса Головного управління Національної поліції України в Одеській області, в якому просив визнати дії суб`єкта владних повноважень неправомірними та скасувати протокол серії БД № 065718 від 18.10.2018, складеного інспектором роти батальйону 1 в Одеській області лейтенантом поліції Кравцовим М.О.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2019, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, відмовлено у відкритті провадження у справі.
		3. При прийнятті рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги, заявлені позивачем, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене до суду. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.  
		5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що його позов на час його пред`явлення не пов`язаний з притягненням до адміністративної відповідальності, так як за вимогами позову ним оскаржуються протиправні дії інспектора щодо законності та об`єктивності складання протоколу, який фактично не відповідає дійсності, знаходиться у суперечності з наявними фактичними обставинами та наданими поясненнями очевидців.   
		Позиція інших учасників справи
		6. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій. 
		Рух касаційної скарги
		7. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		8. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
		Нормативне врегулювання
		9. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		10. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		11. Згідно із пунктом 3 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		12. Пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		13. Відповідно до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		14. Згідно із частиною першою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		15. За змістом статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
		Оцінка Верховного Суду
		16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).
		17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		18. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
		19. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
		20. Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		21. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		22. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		23. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2019 у справі №199/7360/17(2-а/199/252/17). 
		24. Доводи касаційної скарги, що позивачем оскаржуються саме протиправні дії інспектора щодо законності та об`єктивності складання протоколу про адміністративне правопорушення, судом касаційної інстанції відхиляються, враховуючи наступне.
		25. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		26. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		27. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
		28. Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів. Так, зокрема, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (пункт 2 статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 
		29. Крім того, судами встановлено, що на підставі оскаржуваного протоколу позивача притягнуто постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2018 (справа № 501/3417/18) до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		30. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. 
		31. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
		32. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		33. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат 
		34. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		35. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		постановив:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі № 420/647/19 залишити без змін. 
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                     Ж.М. Мельник-Томенко 
		 
		Судді                                                                  А.В. Жук
		                                                                                
		                                                                      Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...