Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/328/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 13.07.2020. Зареєстровано: 14.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2020.
Дата набрання законної сили: 09.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000, 
		тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
		_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		Д О Д А Т К О В Е   Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		09 липня 2020 року                                                                    Справа № 923/328/20
		Господарський суд Херсонської області у складі судді  Сулімовської М. Б.,  за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу               
		за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 
		до відповідача:   ОСОБА_1 , м.Херсон
		про  стягнення 12510,94 грн.
		за участю представників сторін:  
		від позивача: Єрашов І.Є., юрисконсульт (посвідчення водія від 14.07.2017р.), довіреність № 01-4/56 від 19.11.2019р.,
		від відповідача: Шевченко І.Ю., адвокат (посвідчення ХС № 000005 від 29.07.2014р.), ордер ХС № 81171 від 14.05.2020р.
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		          Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.06.2020р. відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення 12510, 94 грн.
		          У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6600,00 грн. та надав попередній розрахунок понесених витрат і відповідні докази.
		          При цьому, в судовому засіданні 23.06.2020р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу для надання можливості подати до суду додаткові докази у встановлений  ГПК України  строк.
		          Відповідно до ч. 8  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		          Згідно з ч. 1  ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		          Відповідно до ч. 2  ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		          Ухвалою від 01.07.2020р. для розгляду клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено судове засідання     на     09.07.2020 року.
		          В судове засідання з`явились представники сторін.
		          Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказів та залучення відповідних доказів до матеріалів справи.
		          За результатами розгляду означеного клопотання судом відмовлено у його задоволенні.
		          Представником відповідача підтримано клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, викладене у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доказів, поданих до відзиву.
		          Представник позивача щодо задоволення клопотання заперечив, вважає його документально не доведеним та просить відмовити в його задоволенні.
		          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов наступних висновків.
		          Що стосується клопотання відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів.
		          Так представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко І.Ю. в судовому засіданні  звернувся до суду із заявою про встановлення додаткового строку для подання доказів, до якої додано клопотання про стягнення судових витрат в сумі 6600,00 грн. від 08.07.2020р., довідка б/н від 22.06.2020р., видана приватним нотаріусом Юрченко Н.В. громадянину ОСОБА_2 , Акт виконаних робіт від 23.06.2020р., підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко І.Ю., Додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 20.06.2018р., копія прибуткового касового ордеру №28 від 06.07.2020р. про сплату ОСОБА_1 6600,00 грн. за договором від 20.06.2018р.
		          Обґрунтовуючи заяву представник відповідача зазначив, що у зв`язку з тим, що Акт виконаних робіт між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко І.Ю. був підписаний 06.07.2020р., а також кошти в сумі 6600,00 грн. сплачені за Договором про надання професійної правничої допомоги від 20.06.2018р. 06.07.2020р., про що свідчить прибутковий касовий ордер, докази судових витрат адвокат не мав можливості подати в п`ятиденний термін, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України.
		          При цьому представник посилається на хворобу ОСОБА_1 , що підтверджено відповідним епікризом, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
		          Розглянувши означене клопотання та дослідивши подані до нього докази суд зазначає наступне.
		          Так відповідно до ч. 8  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. 
		          За приписами ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		          У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
		          Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		          Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
		          В судовому засіданні 23.06.2020р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу для надання можливості подати до суду додаткові докази у встановлений  ГПК України  строк.
		          Рішення у даній справі ухвалено 23.06.2020р., отже останнім днем для подання доказів на підтвердження понесених судових витрат є 30.06.2020р. (з урахуванням вихідних та святкових днів).
		          Як слідує з Акту виконаних робіт (надання послуг), останній підписано між замовником ОСОБА_1 та виконавцем Шевченко І.Ю. 23.06.2020р., тобто в день ухвалення рішення, а не 06.07.2020р., як стверджує адвокат. При цьому будь-яких належних доказів на спростування означеного до суду не подано.
		          Крім цього, суд критично ставиться до тверджень представника відповідача відносно того, що, оскільки фактична оплата наданих послуг була сплачені клієнтом 06.07.2020р., що підтверджено прибутковим касовим ордером від 06.07.2020р., він не мав можливості подати всі документи раніше 09.07.2020р.
		          Суд звертає увагу  на правову позицію, викладену у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої    статті 126 цього Кодексу).
		          Отже, відповідач мав надати докази про витрати, понесені на професійну правничу допомогу, незалежно від фактичної сплати послуг адвоката.
		          Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на хворобу ОСОБА_1 , що підтверджено епікризом, виданим в березні 2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
		По-перше, означений епікриз видано ще в 2016 році, а по-друге, надані представником відповідача до заяви про встановлення додаткового строку для подання доказів документи, а саме Акт виконаних робіт, підтверджують його підписання 23.06.2020р. та не доводять неможливості їх подання адвокатом у встановлений законом строк.
		Крім того, долучена до заяви довідка приватного нотаріуса видана 22.06.2020р., в той же час  відповідачем також не доведено неможливість її подання у встановлений законом строк.
		При цьому суд зауважує, що відповідно до приписів ст.ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані:  виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;  сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;  подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		          Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		          За наведених обставин, враховуючи, що відповідачем не доведено неможливість подання доказів про понесені витрати на правничу допомогу у встановлений законом строк, суд відмовляє у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів.
		          Крім цього, суд зауважує, що заява про встановлення додаткового строку для подання доказів не містить доказів направлення доданих до неї документів позивачу, що свідчить про недотримання відповідачем вимог ч.9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, що є додатковою підставою для не прийняттям судом до уваги означених доказів.
		          Разом  з тим, судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про стягнення з позивача АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" 6600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування чого також було надано відповідні докази.
		          З огляду на викладене, суд розглядає клопотання відповідача про стягнення судових витрат, викладене у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доданих до нього доказів.  
		          Так на підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем подано Договір-доручення про надання професійної правничої допомоги від 20.06.2018р., укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Шевченко І.Ю. (Адвокат), Додаткову угоду від 20.06.2019р. до договору та попередній (орієнтовний) розрахунок витрат. 
		          Відповідно до п. 1 ч. 3  ст. 123 ГПК України,  до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		          Згідно із ч. 2  ст. 126 ГПК України,  за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		          1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та  на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,  що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		          2)  розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги,  встановлюється  згідно з умовами договору про надання правничої допомоги  на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		          Частинами 3, 4  ст. 126 ГПК України  встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає  детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		          1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		          2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		          3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		          4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		          При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України  "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"  №5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
		          Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4  статті 129 ГПК України.
		          Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові  за наявності документального підтвердження витрат.  У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
		          Приписами ч. 8  ст. 129 ГПК України  визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами  доказів (договорів, рахунків  тощо).
		          Інтереси відповідача ОСОБА_1  у даній справі представляв адвокат Шевченко І.Ю. на підставі ордера серія ХС №81171 від 14.05.2020р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 20.07.2018р.
		          Так відповідно до Договору-доручення про надання професійної правничої допомоги від 20.07.2018р., в редакції додаткової угоди від 20.06.2019р., укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко І.Ю.,  предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
		          Згідно розділу 4 Договору, сторони узгодили, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату, визначається за домовленістю сторін, виходячи з досвіду Адвоката, його кваліфікації, персонального попиту на допомогу конкретного Адвоката, складності справи, її тривалості, важливості питання, що вирішується для Клієнта, фінансових можливостей та матеріального стану Клієнта. Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та зазначається в Додатку №1 до цього Договору.
		          Втім, заявником у встановлений законом строк не надано до матеріалів справи  докази, які підтверджують понесення ним витрат на оплату правничої допомоги, зокрема: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,  докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
		          Ненадання заявником детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,  доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості позбавляє суд можливості встановити які саме послуги надавались адвокатом, перевірити факт надання таких послуг, їх обсяг та вартість.
		          Відповідно до  ст. 76 ГПК України,  належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		          Згідно із ч. 2  ст. 86 ГПК України,  суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		          Враховуючи ненадання заявником до матеріалів справи вищевказаних доказів суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовляє в її задоволенні.
		          Керуючись ст.ст.80, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		в и р і ш и в:
		 
		          1. У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання доказів відмовити.
		           2. У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про стягнення з позивача Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"  судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
		          
		          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення  з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень  Закону України від 30.03.2020р.  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".  
		          Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу  XI "Перехідні положення"    Господарського процесуального кодексу України,  апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд. 
		          Повне додаткове рішення складено 13.07.2020р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                М.Б. Сулімовська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...