Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/1377/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2020. Зареєстровано: 14.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2020.
Дата набрання законної сили: 27.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/488/178/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017150040000606

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 489/1377/17
		провадження № 1-кп/488/178/20
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		      13.07.2020 року
		 
		 
		 
		             Корабельний районний суд міста Миколаєва в складі колегії суддів:
		 
		головуючого судді          ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря                 ОСОБА_4 ,
		прокурорів                  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_8 ,
		захисників                     адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
		потерпілих                  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		представника потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_14 ,
		 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно: 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борзя Читинської області, з неповною вищою освітою, неодруженого, має малолітню дитину доньку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.12.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя від за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, ст.70, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31.08.2016 року за відбуттям строку покарання,- 
		 
		   обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 повторно, 31.01.2017 близько 22 год. 55 хв., знаходячись у тамбурі квартири за адресою: АДРЕСА_2 , маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо непритягнення онука потерпілої ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності, заволодів грошовими коштами останньої в розмірі 3 400 доларів США (92 208 гривень) та 6 000 гривень, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 98 208,00 грн. 
		Він же, повторно, 01.02.2017 близько 23 год. 00 хв., знаходячись біля третього під`їзду будинку за адресою: АДРЕСА_3 , маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо непритягнення сина ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності, заволодів грошовими коштами останньої в розмірі 20 000 доларів США (541 600 гривень), з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
		Він же, повторно, 07.02.2017 близько 01 год. 20 хв., знаходячись біля другого під`їзду будинку за адресою: АДРЕСА_4 , маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вимушеним приводом щодо не притягнення близького родича ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, намагався заволодіти грошовими коштами в розмірі 10 000 гривень останньої, проте не виконав усіх необхідних дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг закінчити злочин з причин, які не залежали від його віолі, оскільки його протиправні дії були припинені працівниками поліції.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що 06.02.2017 він приїхав з м. Запоріжжя в м. Миколаїв та винайняв житло в ОСОБА_17 .. В його планах було їхати у м. Одессу для купівлі автомобіля, але внаслідок домовленості про зустріч зі знайомою дівчиною, зупинився у м. Миколаєві. Ввечері 06.02.2017 він вийшов до магазину за сигаретами, коли побачив жінку яка плакала. Він підійшов та спитав, що з нею трапилося. Вона почала збиваючись щось казати про сина, гроші, автомобіль. Він вирішив, що їй потрібно подзвонити, дав їй свій мобільний телефон та в цей час його збили з ніг, повалили на землю, почали бити ногами, близько 3-5 разів вдарили його ногою в обличчя, в нього була розсечена брова, йому наділи кайданки та відвезли до відділення поліції. У відділенні він перебував усю ніч, співробітники поліції йому погрожували, поводилися з ним грубо та пропонували домовитися з ними за гроші. В найманому житлі він залишив грошові кошти в сумці, а саме 4500 доларів США та 2 700 грн., які зникли при обшуку. З 30 січня 2017 року він захворів та знаходився вдома в Запоріжжі. До 06.02.2017 року він перебував у себе вдома в Запоріжжі, 01.02.2017 року йому викликали додому лікаря, він захворів на ОРВІ. 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону органом досудового розслідування та прокурором у зв`язку з порушенням правил збирання й закріплення доказів, а також посилаючись на відсутність беззаперечних доказів причетності ОСОБА_18 до інкримінованих злочинів, вважав за необхідне обвинуваченого виправдати. 
		Так, захисник обвинуваченого послався на наступні обставини:
		розслідування кримінального провадження проведено не уповноваженими на такі дії особами - прокурорами, бо відомості про вчинені злочини внесені 09.02.2017 року, тоді як група прокурорів була створена 07.02.2017 року та об`єднання матеріалів досудового розслідування відбулося 08.02.2017 року;
		порушення під час досудового розслідування права на захист обвинуваченого ОСОБА_18 та його незаконне затримання, що висловилося у тому, що фактичне затримання обвинуваченого відбулося 07.02.2017 року близько 01.30 години, однак регіональний центр правової допомоги слідчим повідомлено лише о 17.55 години, а також не було відповідного рішення суду щодо затримання підозрюваного з метою приводу;
		   під час проведення впізнання з потерпілою ОСОБА_11 - на всіх особах, пред`явлених для впізнання, окрім обвинуваченого ОСОБА_18 , були одягнуті спортивні шапки. При допиті потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_18 при скоєнні злочину був одягнутий у хутряну шапку, а при впізнанні за її участю - всі особи, пред`явлені для впізнання, були у спортивних шапках, тому такі слідчі дії, за думкою захисника, проведені у порушення вимог Закону та є недопустимими доказами по справі. 
		Натомість,показання обвинуваченогоза інкримінованимизлочинами повністю спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:
		 
		За епізодом заволодіння майном ОСОБА_12 :
		потерпіла ОСОБА_12 суду показала, що 31.01.2017 о 22 год. 30 хв. їй подзвонили на міський телефон. Вона взяла слухавку та почула тихий стурбований голос, чоловік спитав, чи розбудив він її. Їй почувся голос її онука. Він їй сказав, що штовхнув чоловіка, який впав та вдарився о бордюр головою та йому необхідно операція, що йому (онуку) необхідні грошові кошти в сумі 5000-6000 доларів США, що вже їде поліції, його притягнуть до кримінальної відповідальності і поклав слухавку. Через 2 хвилини онук передзвонив знову, плакав, спитав, чи є в неї грошові кошти. Вона відповіла, що в неї є лише 3 400 доларів США та 6000 гривень, він відповів, що цих коштів вистачить та вони його врятують, попросив передати гроші його товаришу на ім`я ОСОБА_19 , який за ними прийде. Потім зателефонував чоловік та відрекомендувався ОСОБА_19 , на його запитання вона розповіла де мешкає. Через деякий час прийшов цей чоловік за грошима. Він зайшов у тамбур квартири, вона підійшла до нього впритул, двері в квартиру були відчинені повністю, над дверима квартири горіла лампочка, тому в тамбурі було все видно добре. Це був обвинувачений ОСОБА_18 . Він був одягнений в темно-синю куртку, хутряну шапку, на ньому були окуляри. Вона впізнала його за рисами обличчя, зросту та голосу, який вона почула вже в суді. Вона віддала Полторакові 3400 доларів США та 6000 гривень, після чого останній пішов. Зранку вона подзвонила онуку та після розмови з ним зрозуміла, що її обдурили. Грошові кошти у сумі 3 400 доларів США - це були заощадження її та чоловіка за життя, під час їх роботи та вже на пенсії вони відкладали грошові кошти; 
		даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2017, згідно якого ОСОБА_12 просила прийняти міри до невстановлених осіб, які 31.01.2017 близько 23 год. 15 хв., здійснивши дзвінок від імені її онука, під приводом того що її онуку терміново необхідні грошові кошти на операцію особі, яку він штовхнув, шахрайським шляхом заволоділи її грошовими коштами в сумі 3 400 доларів США та 6 000 гривень, потерпілою описані прикмети злочинця та його одяг (т.1 а.с.146);
		даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 08.02.2017, згідно якого потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_8 як особу, якій 31.01.2017 близько 22 год. 55 хв., в тамбурі квартири АДРЕСА_5 , передала грошові кошти в сумі 3400 доларів США та 6000 гривень, за врятування особи, яку штовхнув її онук. ОСОБА_8 був одягнутий у міхову шапку, куртку болоневу; потерпілою зазначені ознаки особи, за якими вона її впізнала (т.1 а.с.170);
		довідкою НБУ в Миколаївській області від 24.02.2017 року на запит слідчого про офіційний курс української гривні до долара США станом на 31.01.2017 становив 2711,9036 грн. за 100 доларів США.
		 
		За епізодом заволодіння майном ОСОБА_11 :
		потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що 01.02.2017 знаходилась у свого сина, після 22 год. 00 хв. вона прийшла додому. Через деякий час їй зателефонували на міський телефон чоловік, голос їй здався, як її сина. Син сказав, що, штовхнув чоловіка, той впав та розбив голову, син плакав. Вона спитала, що з голосом, той відповів, що в нього розбито два зуба, тому він так розмовляє; повідомив, що йому терміново необхідні грошові кошти, щоб його не притягнули до кримінальної відповідальності та попросив їх віддати ОСОБА_20 , який під`їде до неї. Вона вийшла на вулицю, там знаходився обвинувачений, який був одягнений у темно-синю куртку, темно-сіру шапку, був в окулярах; вона передала йому біля під`їзду 5 000 доларів США. Вона повернулась додому та їй знову подзвонив цей же чоловік, спитав скільки грошових коштів вона передала, та відповіла, що передала 5 000 доларів США, він сказав, що цих коштів недостатньо, щоб вона віддала всі, що в неї є, бо потерпілого везуть в реанімацію, йому потрібно робити трепанацію черепа. Після чого вона вийшла на вулицю та передала обвинуваченому біля під`їзду ще 15 000 доларів США. Вхід до під`їзду висвітлюється ліхтарем, тому вона чітко впізнала обвинуваченого за формою та рисами обличчя, за зростом та статурою. Також потерпіла додала, що страждає на онкологічне захворювання, їй терміново потрібна дорога операція. Вона тривалий час збирала ці грошові кошти на операцію, частину з яких - близько 8 000 доларів США їй передали близькі знайомі з Америки, отримані грошові кошти вона по три місяці клала на депозитний рахунок в установах банку, отримувала відсотки, потім знімала та клала повторно, також частина грошових коштів - це були її заощадження за життя, під час її роботи;
		даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2017, згідно якого ОСОБА_21 заявила про те, що 01.02.2017 близько 23 год. 00 хв., невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 48 по пр. Миру в м. Миколаєві, шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами в сумі 20 000 доларів США;потерпілою описані прикмети злочинця та його одяг (т.1 а.с.145);
		даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 08.02.2017, згідно якого потерпіла ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_8 як особу, якій 01.02.2018 о 23 год. 00 хв., знаходячись біля під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 , передала грошові кошти в сумі 20000 доларів США за те, щоб врятувати хлопця якого побив її син ОСОБА_22 . ОСОБА_8 був одягнутий у спортивну шапку та куртку темного кольору, мав окуляри в темній оправі; потерпілою зазначені ознаки особи, за якими вона її впізнала (т.1 а.с.168);
		довідкою НБУ в Миколаївській області від 24.02.2017 року на запит слідчого про офіційний курс української гривні до долара США, який станом на 01.02.2017 становив 2707,9535 за 100 доларів США.
		 
		За епізодом незакінченого замаху на заволодіння майном ОСОБА_13 шляхом обману:
		потерпіла ОСОБА_13 суду показала, що 07.02.2017 близько 01 год. 00 хв. їй зателефонували на домашній телефон, вона підняла трубку та почула чоловічий голос. Він плакав, називав її мамою, голос був схожий на голос її племінника. Цей чоловік їй повідомив, що збив людину та казав, що можливо вирішити питання та для цього йому необхідні грошові кошти в сумі 10 000 гривень. Після того вона попросила мати зателефонувати племіннику, внаслідок чого стало відомо, що племінник вдома та її намагаються обманути. Племінник сказав щоб вони продовжували з ними домовлятись, а він в цей час приїде з працівниками поліції. Невідомі особи телефонували ще, вона повідомила, що гроші потрібно зняти з банкомату. Вона вийшла з квартири та з жінкою племінника пішла до банкомату, щоб зробити вигляд, що знімає грошові кошти. Повернувшись додому, телефон знову задзвонив та їй сказали, що вони поруч, що до неї підійде ОСОБА_23 , якому потрібно передати гроші, вона відповіла, що буде чекати біля під`їзду. Вийшовши з під`їзду, вона пройшла невеличку відстань, хтось окликнув її за ім`ям, вона обернулась та побачила обвинуваченого ОСОБА_18 . Це була ділянка середньо освітлена, горів біля під`їзду ліхтар. Полторак був одягнутий в темну куртку, на ньому були окуляри в темній оправі, був у в`язаній шапці, він відрекомендувався  ОСОБА_24 . Вона спитала де її син, він повідомив, що сина відпустять, дістав мобільний телефон, зателефонував нібито її сину, щоб той підтвердив, та передав їй слухавку. По телефону з нею знову розмовляв чоловік з голосом, схожим на голос племінника, та просив передати грошові кошти цій особі, тоді його одразу ж відпустять. Вона віддала обвинуваченому газетний згорток, в який поклала ОСОБА_25 замість грошових коштів. Обвинувачений забрав згорток та в цей час до нього підбігли працівники поліції, які затримали його. Телефон залишився у неї в руках та який вона потім передала працівникам поліції. Також у неї залишився ґудзик з одежі обвинуваченого, він відірвався в процесі його затримання. Біблію потім вона бачила на землі. Під час затримання обвинувачений намагався вирватись від поліцейських, ті його поклали на асфальт, надалі підняли та наділи кайданки.
		Потерпіла ОСОБА_13 в судовому засіданні впізнала ОСОБА_8 , як особу яка приходила до неї за грошовими коштами.
		Показами свідка ОСОБА_26 , який суду пояснив, що 07.02.2017 близько часу ночі йому зателефонувала бабуся та повідомила, що їй телефонували на міський телефон та сказали, що він нібито когось збив та що йому потрібні грошові кошти. Його бабуся мешкала на той час разом із тіткою ОСОБА_13 . Вони обидві в цю ніч розмовляли з невідомою особою по телефону, бо було декілька дзвінків з цього приводу. Він відповів бабусі, що нікого не збивав та сказав, щоб вони продовжили домовлятися зі злочинцями. Він викликав поліцію та разом з дружиною поїхав до бабусі. Коли він приїхав на місце, поліція вже прибула. ОСОБА_13 ходила до банкомату нібито знімати грошові кошти, потім повернулась додому. Надалі ОСОБА_13 вийшла на вулицю, щоб віддати грошові кошти. До неї підійшов обвинувачений, він був одягнений в темно синю куртку, на ньому була шапка та окуляри. Він (свідок) стояв близько 20-25 метрів від них. Він чув, як обвинувачений звав тітку за ім`ям, казав, що коли віддасть кошти, його нібито випустять та давав телефон для розмови нібито з ним (свідком). Після того як вона віддала обвинуваченому згорток, до нього підбігли співробітники поліції та затримали його. Покласти щось інше замість грошових коштів запропонував він. Що саме було у згортку не знає. Під час затримання обвинувачений чинив опір працівникам поліції, намагався вирватися, йому наділи кайданки. 
		Показами свідка ОСОБА_27 , який суду пояснив, що в лютому 2017 року, працюючи на посаді інспектора патрульної поліції, перебував на службі. Поступив виклик від ОСОБА_28 з інформацією про те, що невідома особа зателефонувала бабусі та вимагає грошові кошти, щоб уникнути відповідальності сина чи онука, який попав у ДТП. До складу екіпажу також входили інспектори ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Вони прибули до заявника на вул.Театральну. Худякова розповіла їм про події. Також під`їхали племінник ОСОБА_28 та невістка. Вони пішли до квартири потерпілої, де останній на міський телефон ще телефонувала ця особа один чи два рази, повідомили, щоб вона йшла знімати гроші, що до неї під`їдуть. Потерпіла зробила згорток з бумаги, імітуючи грошові кошти, та пішла нібито їх знімати. Надалі вони залишились чекати злочинця неподалік від будинку (на відстані 20-30 метрів), біля трансформаторної будки, з ними був племінник ОСОБА_28 . Близько через 20 хвилин з`явився обвинувачений, з яким потерпіла спілкувалась біля під`їзду деякий час, та після того як вона поговорила по мобільному телефону, який він їй передав, передала йому згорток нібито з грошовими коштами, та в цей час вони з напарником стали затримувати обвинуваченого. Під час затримання ОСОБА_18 чинив опір, намагався втекти, внаслідок чого до нього були застосовано спецзасіб у виді кайданок, та після того він був доставлений до відділу поліції. Де залишився пакунок після затримання не знає, можливо він випав з рук обвинуваченого біля під`їзду;
		даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.02.2017, згідно якого ОСОБА_13 заявила про те, що 07.02.2017 близько 01 год. 20 хв., невстановлена особа під приводом звільнення сина з поліції, шахрайським шляхом намагалась заволодіти грошовими коштами останньої у дворі будинку АДРЕСА_4 (т.1 а.с.144);
		даними протоколу огляду предмета від 07.02.2017, згідно якого було оглянуто мобільний телефон «Нокіа 1280», IMEI НОМЕР_1 , з сім-карткою оператору мобільного зв`язку. Зазначений телефон 07.02.2017 о 02 год. 30 хв., добровільно видала ОСОБА_13 в ході складання заяви та повідомила, що даний телефон їй надав ОСОБА_8 під час спроби заволодіти її грошовими коштами шахрайським шляхом;
		даними протоколу огляду предмета від 08.02.2017, згідно якого було оглянуто ґудзик, який добровільно видала потерпіла ОСОБА_13 та пояснила, що даний ґудзик вона відірвала в момент затримання ОСОБА_8 07.02.2017 за адресою: м. Миколаїв, вул. Театральна, 35.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показала, що у 2017 році вона здавала свою квартиру по вул.Кошового обвинуваченому подобово. Останній декілька днів до дати обшуку мешкав в ній. Принаймні, один раз точно обвинуваченим продовжувався договір найму, а можливо, і декілька раз. Обшук було проведено в її присутності та з її добровільної згоди, вона сама відчиняла квартиру співробітникам поліції. Вона не пам`ятає, якими документами було запроваджено проведення обшуку, не є обізнаною в цих питаннях. При обшуку було вилучені особисті речі Полторака, гроші знайдені та вилучені не були. 
		 
		Крім зазначеного судом було досліджено наступне:
		Покази свідка ОСОБА_31 , яка суду пояснила, що по 06 лютого 2017 року обвинувачений перебував вдома у м.Запоріжжя. Наприкінці січня 2017 року він захворів на ОРВІ. 01.02.2017 додому до обвинуваченого приходив дільничій лікар. Весь цей час він знаходився вдома. 06.02.2017 обвинувачений поїхав в м. Одесу за автомобілем, але його затримали у м. Миколаєві, про що їй повідомили 07.02.2017 вранці. Десь через тиждень після затримання обвинуваченого, вона повідомила захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_32 , що вони викликали додому лікаря, за порадою ОСОБА_32 вона отримала картку в реєстратурі лікарні і відразу передала її ОСОБА_32 .
		Протокол обшуку особи від 07.02.2017, згідно якого було проведено обшук ОСОБА_8 в ході якого виявлено окуляри з оправою чорного кольору, мобільний телефон «Нокіа 1280», imei НОМЕР_1 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф».
		Протокол огляду місця події від 07.02.2017, згідно якого було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_6 . В ході огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон Lenovo A390, чорного кольору, IMEI: НОМЕР_2 S/N НОМЕР_3 з сім-картами "Vodafone" НОМЕР_4 та "Lifecell" НОМЕР_5 , зарядний пристрій до мобільного телефону з написом "hama" модель МО-38Е, банківську картку "А-Банк" № НОМЕР_6 , банківські картки "Приватбанк" № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , паспорт громадянина України № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , блокнот з нотатками та чорновими записами.
		Протокол огляду предмета від 07.02.2017, згідно якого було оглянуто речі, які були вилучені під час огляду місця події від 07.02.2017.
		   Копію з медичної картки Полторака, відповідно до якої в медичній картці останнього є відмітка лікаря, яка 01.02.2017 року відвідала обвинуваченого у того вдома в м.Запоріжжі, в якій зазначено, що останній хворіє 2 дні та йому встановлено діагноз ОРВІ. 
		Суд,оцінюючи наданісторонами кримінальногопровадження докази,кожен зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а їхсукупність -з точкизору достатностіта взаємозв`язку, тадаючи правовуоцінку діямобвинуваченого ОСОБА_8 приходить донаступних висновків: 
		   суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого щодо його непричетності до скоєння заволодіння майном потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також замаху на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_13 .. Така версія обвинуваченого спростована показаннями самих потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , наданими суду, які у судовому засіданні з повною впевненістю впізнали  ОСОБА_8 , як особу, яка скоїла відносно них злочин. 
		   У суду немає підстав невірити показанням потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , бо вони є стабільними та непротиречивими - перед проведенням впізнання, (згідно даних протоколів), потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 попередньо слідчому зазначили зовнішній вигляд і прикмети, за якими вони запам`ятали злочинця, та за якими вони надалі впізнали його при проведенні слідчої дії, а при прийнятті заяви про вчинений злочин потерпілі також зазначили слідчому, що можуть впізнати особу, яка скоїла злочин. 
		   Показання потерпілої ОСОБА_13 , поміж іншого, узгоджуються з іншими доказами по справі, у тому числі - з даними протоколів огляду предмета від 07.02.2017 та 08.02.2017,якими було оглянуто мобільний телефон «Нокіа 1280», наданий Полтораком потерпілій та гудзик з одягу ОСОБА_8 , а також з показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
		   При цьому, суд не вбачає суттєвих суперечностей в показаннях свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які б слугували підставою для їх критичної оцінки. 
		Як встановлено судом, зазначені свідки під час намагання заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_28 , перебували у дворі будинку, на відстані 25-30 метрів від потерпілої та обвинуваченого. Посилання свідка ОСОБА_26 на ту обставину, що він на відстані близько 30 метрів чув розмову між тіткою і обвинуваченим, враховуючи, що останній є родичем потерпілої та він спілкувався з останньою як до, так і після вчинення злочину, суд вважає, що свідок, достеменно знаючи про вказані обставини від самої потерпілої, міг помилятися відносно дійсних обставин пригоди, які, поміж іншого, від допиту свідка за часом мали місце дуже давно. 
		    Жодних підстав обмовляти обвинуваченого потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 судом не встановлено, оскільки до вчинення кримінального правопорушення вони з обвинуваченим не були знайомі та в ході розгляду кримінального провадження не встановлено інших обставин, які б свідчили про упередженість потерпілих по відношенню до обвинуваченого. Потерпілі та свідки були попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
		   Таким чином, враховуючи, що показання потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є логічними, стабільними, не суперечливими, вони нічим не зганблені, дані незацікавленими особами, підтверджені взаємно, а також підтверджені іншими доказами по справі, зокрема даними заяв потерпілих про вчинений злочин, протоколів пред`явлення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 впізнань, показанням потерпілих суду немає підстав не вірити, тому суд вважає за необхідне покласти їх покази у підставу свого рішення. 
		   Суд не приймає до уваги надану стороною захисту, як на підтвердження алібі обвинуваченого Полторака копію з його медичної картки, відповідно до якої мається запис лікаря, яка ніби-то відвідала обвинуваченого у того вдома в м.Запоріжжі 01.02.2017 року, що останній хворіє 2 дня та йому встановлено діагноз ОРВІ (т.2 а.с.125-126).
		   Приймаючи до уваги, що згідно показань свідка ОСОБА_31 , остання картку обвинуваченого в лікарні отримала близько через тиждень після його затримання, яку відразу передала захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_32 - тобто у лютому 2017 року, а зазначені докази були відкриті стороні обвинувачення під час перебування справи в суді - 07.02.2019 року, враховуючи також, що сторона захисту мала намір використати відомості, які містилися у картці, як доказ в суді, суд вважає, що зазначений письмовий доказ, був відкритий стороною захисту у порушення вимог ст.290 КПК України, тому відомості, які містяться у згаданій карточці, є недопустимими. 
		   Поміж іншого, суд вважає, що дані щодо перебування Полторака 01.02.2017 року під час захворювання в м.Запоріжжі, спростовані показаннями потерпілої ОСОБА_11 , відносно якої обвинуваченим 1.02.2017 року було скоєно злочин, яким суд вірить та які суд поклав у підставу свого рішення.
		З наведених вище підстав суд ставиться критично до показів свідка ОСОБА_31 в частині перебування обвинуваченого ОСОБА_8 у січні та по 06.02.2017 року вдома у м.Запоріжжя, який в цей час хворів на ОРВІ. Свідок ОСОБА_31 є матір`ю обвинуваченого, остання є зацікавленою у розгляді справи на користь обвинуваченого, її показання суд розглядає, як намагання підтвердити алібі обвинуваченого, з метою його уникнення від кримінальної відповідальності і покарання.
		Показання обвинуваченого в частині його прибуття до м.Миколаєва лише 06.02.2017 року, коли він віднайняв квартиру в м.Миколаєві та в цей же день ввечері був затриманий співробітниками поліції, спростовані показаннями свідка ОСОБА_17 , яка суду показала, що останній декілька днів до обшуку мешкав в її квартирі, принаймні, один раз точно обвинуваченим продовжувався договір найму, а можливо, і декілька раз.
		   Суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 щодо недопустимості проведених на досудовому розслідуванні слідчих дій, щодо необхідності виправдання ОСОБА_8 з вказаних підстав, виходячи з наступного:
		   щодо проведення досудового розслідування неуповноваженими на такі дії особами: 
		   судом встановлено, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_12 внесені до ЄРДР 01.02.2017 року, щодо потерпілої ОСОБА_33 - 02.02.2017 року, щодо потерпілої ОСОБА_13 - 07.02.2017 року (т.1 а.с.193), у витягу з ЄРДР зазначено слідчих та прокурорів, які розпочали розслідування - у тому числі прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_34 . Група прокурорів у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_35 створена 07.02.2017 року (т.1 а.с.190). Об`єднані зазначені кримінальні провадження заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_36 - 08.02.2017 року (т.1 а.с.191).
		   Таким чином, здійснення досудового розслідування - зокрема, всі процесуальні дії, розпочаті у відповідності до вимог ст.214 КПК України - після внесення відомостей до ЄРДР.
		   Зазначена у витягу з ЄРДР дата - 09.02.2017 року, свідче про час роздруківки витягу, а не час внесення відповідних відомостей до реєстру. 
		   Щодо незаконного затримання Полторака: 
		   відповідно до протоколу затримання  ОСОБА_8 від 07.02.2017року (т.1а.с.41),фактичне затриманняостаннього відбулосяо 01.30годині;про затриманняПолторака регіональнийцентр правовоїдопомоги повідомленоо 17.55годині,протокол затриманняскладено 07.02.2017року о19.30годині вприсутності захисникаадвоката ОСОБА_9 ;підстава затримання(ч.1п.1ст.208КПК України)- особузастали підчас вчиненнязлочину абозамаху найого вчинення; обвинуваченому в присутності захисника роз`яснено його права та ознайомившись з підставами затримання, правами та обов`язками, останній зазначив, що йому нероз`яснено право на захист, не викликано захисника, проведено письмове опитування без адвоката, вилучили речі. З протоколом ОСОБА_8 , його захисник ознайомлені, про що мається їх особистий підпис. В ході затримання Полторака о 20.15 годині проведено його обшук за участю захисника адвоката ОСОБА_9 , вилучені особисті речі. 
		    Відповідно до ч.1 п.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
		   Приймаючи до уваги, що Полторака співробітниками поліції було затримано саме під час замаху на вчинення злочину, за якийпередбачене покаранняу видіпозбавлення волі,зазначена процесуальна дія, суд вважає, проведена уповноваженими на такі дії службовими особами та не потребує попереднього дозволу суду. 
		   Приймаючи доуваги також,що відповіднодо висновку судово-медичної експертизи № 196, розпочатої 09.02.2017 року, (т.3 а.с. 25), видимих тілесних пошкоджень у Полторака експертом не встановлено, враховуючи, що скарг на стан здоров`я при оформленні процедури затримання від підозрюваного не надходило, підстав вважати, що при затриманні до Полторака було застосовано фізичне насильство, у суду немає.
		   Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності негайного повідомлення при затриманні Полторака органу, уповноваженого законом на надання правової допомоги. 
		Проте, на переконання суду, таке неповідомлення у встановлений Законом термін, враховуючи що всі процесуальні та слідчі дії, у тому числі особистий обшук Полторака та всі наступні слідчі дії проведені у присутності його захисника, не свідче про існування наслідків у вигляді істотних порушень прав людини, тому не може слугувати підставою для визнання затримання підозрюваного незаконним.
		Щодо недопустимості як доказів даних, що містяться в протоколах впізнання потерпілих обвинуваченого:
		судом встановлено, що під час проведення впізнання з потерпілою ОСОБА_11 (т.1 а.с. 168-169), на всіх особах, пред`явлених для впізнання, окрім обвинуваченого ОСОБА_18 , були одягнуті спортивні шапки. У судовому засідання потерпіла ОСОБА_11 наполягала, що при проведенні впізнання всі особи були в спортивних шапках. Встановлено також, що дійсно при проведенні впізнання з потерпілою ОСОБА_37 , всі особи, пред`явлені для впізнання були у спортивних шапках, тоді як потерпілою в своїх показаннях було зазначеного, що обвинувачений перебував у шапці із хутра. 
		   Враховуючи засадикримінального провадження,зокрема,що відомостіпро обставиниподії,викладені потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в своїхпоказаннях,зокрема щодовпізнання обвинуваченого ОСОБА_18 ,як особу,яка скоїлавідносно нихкорисливий злочин,за рисамиобличчя,зросту,статурою,а потерпілої ОСОБА_11 -також іза голосом,який вонапочула вжев суді, булипредметом безпосередньогодослідження суду,суд вважає,що немаєпідстав длякритичної оцінкипоказань потерпілих,наданих привпізнанні,та зазначеніфакти свідчатьпро недбалістьу оформленніпротоколу збоку працівниківполіції,що неспотворює фактів та обставин, встановлених судом під час кримінального провадження. 
		З огляду на вищенаведене, суд вважає, що оскаржувані захисником письмові докази зібрані та оформлені у спосіб, передбачений КПК України, беззаперечно свідчать про наявність події злочину, між собою не мають суперечностей, чітко вказують на місце, час та спосіб вчинення обвинуваченим ОСОБА_18 інкримінованих злочинів, і можлива недбалість у їх оформленні, не є в ракурсі ч.2 ст.87 КПК України істотними порушеннями прав людини, які тягнуть за собою визнання доказів недопустимими. 
		   Такі показанняобвинуваченого ОСОБА_8  щодо його непричетності до інкримінуємих подій суд розглядає, як спосіб його захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності і покарання. 
		З урахуванням вищевикладеного суд дійшоввисновку продоведеність вини ОСОБА_8  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України - у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі; за ч. 4 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, в особливо великих розмірах.
		При призначенні покарання, суд враховує, що  ОСОБА_8 вчинено злочинисередньої тяжкості(ч.3ст.15ч.2ст.190,ч.2ст.190КК України)та особливотяжкий злочин(ч.4ст.190КК України),особу обвинуваченого,який раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, судимість за попередній злочин не знята та не погашена у встановленому Законом порядку, інкриміновані злочини вчинив через незначний термін після звільнення з місць позбавлення волі (6 місяців), до затримання офіційно не працював, має хронічні захворювання - гостре пошкодження нирок 2 стадія, гепатит В, С, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується за місцем мешкання та за місцем попереднього ув`язнення в цілому добре, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер Запорізької обласної ради» з березня 2012 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання опіатів, каннабіноїдів, синдром залежності»; відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які є особами похилого віку.
		Зурахуванням викладеного,а такожвраховуючи поведінкуобвинуваченого післявчинення злочину-який своєїпротиправної поведінкине усвідомив;думку потерпілих,які наполягалина позбавленні обвинуваченоговолі намаксимальний термін,передбачений ч.4ст.190КК України,на підставівсебічного врахуванняфактичних обставинсправи вїх сукупності,для досягненняцілей покарання,суд вважає,що виправленняобвинуваченого можливетільки припризначенні покарання,пов`язаногоз ізоляцією відсуспільства,у виглядіпозбавлення воліна тривалийтермін зконфіскацією майна,вважаючи саметаке покарання необхіднимі достатнімдля досягненнямети покарання. 
		У кримінальному проваджені, потерпілою ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 100 600,16 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 гривень.
		Обґрунтовуючи цивільний позов, ОСОБА_12 зазначає, що матеріальна шкода складається з 98 208,00 грн. - суми грошових коштів, якими заволодів обвинувачений, та вартості її лікування у сумі 2 392,16 грн., яке вона вимушена була пройти через погіршення стану здоров`я внаслідок скоєного відносно неї злочину.
		Сума матеріальної шкоди у розмірі 98 208,00 грн., завданої потерпілій, є шкодою, завданою останній скоєнням відносно неї кримінального правопорушення.
		Суд не має підстав ставити під сумнів показання потерпілої ОСОБА_12 щодо заощадження її родиною під час роботи та на пенсії зазначених грошових коштів у сумі 3 400 доларів США, а також 6 000 грн., тому вважає, що розмір шкоди був доведений в ході судового розгляду, цивільний позов в цій частині на підставі ст.ст. 1166, 1177 ЦК України підлягає задоволенню.
		З'ясовуючи характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної потерпілій  ОСОБА_12 злочином у сумі 2 392,16 грн., суд враховує похилий вік потерпілої ОСОБА_12 , 1938 р.н. та наявність у неї чисельних захворювань, тому не вбачає причинного зв`язку між діями обвинуваченого  ОСОБА_8 та погіршенням стану здоров`я потерпілої після скоєного відносно неї злочину та понесених у зв`язку із цим матеріальних витрат через лікування. В цій частині позову суд вважає за необхідне відмовити за необгрунтованістю. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_12 , суд враховує ступінь і характер негативних наслідків для потерпілої, яка є особою похилого віку, має чисельні захворювання, конкретні обставини заподіяння шкоди. Моральна шкода пов`язана із самим фактом злочину відносно потерпілої та полягає у втраті майна, в хвилюванні, нервовому напруженні, пережитих внаслідок скоєння відносно неї злочину, необхідністю звернення до правоохоронних органів з приводу протиправного заволодіння її майном, що в сукупності негативно відобразилось на її повсякденному житті, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості доходить висновку про часткову обґрунтованість вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди та розмір її компенсації визначає в 30 000 грн.
		   Потерпілою ОСОБА_11 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 547 120,80 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 гривень.
		Обґрунтовуючи цивільний позов, ОСОБА_11 зазначає, що матеріальна шкода складається з 541 600,00 грн. - суми грошових коштів, якими заволодів обвинувачений, та вартості її лікування у сумі 5 520,83 грн., яке вона вимушена була пройти через погіршення стану здоров`я внаслідок скоєного відносно неї злочину.
		Сума матеріальної шкоди у розмірі 541 600,00 грн., завданої потерпілій, є шкодою, завданою останній скоєнням відносно неї кримінального правопорушення.
		Приймаючи до уваги встановлені судом і документально підтверджені потерпілою ОСОБА_11 обставини щодо існування з 2007 року в неї онкологічного захворювання - рак сліпої кишки, поперекової кишки, товстого кишечника, перенесених потерпілою ряду оперативних втручань з цього приводу та необхідності подальшого лікування та операцій, на що потерпілою збирались грошові кошти особисто, а також за допомогою допомоги близьких знайомих з-за кордону, грошові переведення яких остання систематично клала на депозит банківських установ та отримувала проценти, - ці обставини підтверджено заявами на видачу готівки на ім`я потерпілої щодо переведення валюти з США на 55 аркушах, довідкою на ім`я потерпілої щодо підтвердження банківських вкладів (депозитів) в АТ Дельта Банк, суд вважає, що розмір заподіяної потерпілій шкоди у сумі 541 600,00 грн. був доведений в ході судового розгляду, а тому цивільний позов в цій частині на підставі ст.1166, 1177 ЦК України підлягає задоволенню.
		З'ясовуючи характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної потерпілій  ОСОБА_11 злочином усумі 5 520,83 грн., суд враховує похилий вік потерпілої, 1949 р.н., та наявність у неї чисельних захворювань, тому суд не вбачає причинного зв`язку між діями обвинуваченого  ОСОБА_8 та погіршенням стану здоров`я потерпілої після скоєного відносно неї злочину та понесених у зв`язку із цим матеріальних витрат через лікування. 
		В цій частині позову суд вважає за необхідне відмовити за необгрунтованістю. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_11 , суд враховує ступінь і характер негативних наслідків для потерпілої, конкретні обставини заподіяння шкоди. Моральна шкода пов`язана із самим фактом злочину відносно потерпілої та полягає у втраті майна, розмірі грошових коштів, якими заволодів обвинувачений (особливо-великий), тривалому зборі зазначених грошових коштів для лікування тяжкого онкологічного захворювання, на що потрібне коштовне оперативне втручання, проведення якого потерпіла позбавлена можливості на данний час; в хвилюванні, нервовому напруженні, пережитих внаслідок скоєння відносно неї злочину, необхідністю звернення до правоохоронних органів з приводу протиправного заволодіння її майном, що в сукупності негативно відобразилось на її повсякденному житті, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості доходить висновку про обґрунтованість вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди та розмір її компенсації визначає в 50 000 грн.    
		Питання щодо речових доказів, суд вирішує керуючись ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч.3ст.15ч.2ст.190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
		за ч.2ст.190 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
		за ч.4ст.190 КК України - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна в дохід держави.
		   На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна в дохід держави.
		Термін відбуття покарання обчислювати з часу фактичного затримання - з 07 лютого 2017 року, в порядку ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІ від 26 листопада 2015 року та з урахуванням рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29 серпня 2018 року) зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання час його перебування в Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор» за період з 07 лютого 2017 по 13 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні в Інгульському ВП ГУНП в Миколаївські області:мобільний телефонLenovoA390,чорного кольору,IMEI: НОМЕР_2 S/N НОМЕР_3 з сім-картами"Vodafone" НОМЕР_4 та "Lifecell" НОМЕР_5 ,зарядний пристрійдо мобільноготелефону знаписом "hama"модель МО-38Е,мобільний телефонNokia1280,чорного кольоруз сім-карткоюоператора мобільного«Лайф» IMEI НОМЕР_1  конфіскувати в дохід Держави; банківську картку "А-Банк" № НОМЕР_6 , банківські картки "Приватбанк" № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , паспорт громадянина України № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1  повернути засудженому; блокнот з нотатками та чорновими записами, пластиковий гудзик  знищити, скасувавши арешт, накладений на зазначене майно ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.02.2017.
		Стягнути з  ОСОБА_8  на користь потерпілої ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 98 208,00 грн. (дев`яносто вісім тисяч двісті вісім гривень 00 коп.) та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.); на користь потерпілої ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 541 600,00 грн. (п`ятсот сорок одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.).
		   Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...