Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/164д/27д : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		Господарський суд Чернігівської області
		________________________________________________________________________________________________________________________
		 14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62
		 Іменем України 
		Р І Ш Е Н Н Я
		18 січня 2010р. справа № 6/164д/27д
		 за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
		вул. Щорса, 11, кв. 48, м. Чернігів, 14000
		до 1-го відповідача: відкритого акціонерного товариства „Постачальник”,
		вул.. Любецька, 46, м. Чернігів, 14000,
		до 2-го відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівметалпостач”,
		вул.. Широка, 1а, м. Чернігів, 14000
		про визнання договорів неукладеними,
		суддя Блохіна Ж.В.
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_2, довіреність №2600 від 18.04.2007р., 
		від 1-го відповідача: не зявився,
		від 2-го відповідача: Ковальчук О.О., довіреність №030-09 від 24.07.2009р.
		 
		СУТЬ СПОРУ: 
		 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до першого відповідача - відкритого акціонерного товариства "Постачальник", другого відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівметалпостач" про визнання неукладеними договорів між відповідачами, а саме:
		-договору купівлі-продажу №1 від 10.12.2004р. (асфальтово-бутове покриття загальною площею 0, 1594 га);
		-договору купівлі-продажу №2 від 10.12.2004р. (залізнична колія довжиною 100м.);
		-договору купівлі-продажу №3 від 10.12.2004р. (асфальтово-бутове покриття площею 0,1594 га);
		-договору купівлі-продажу №4 від 10.12.2004р. (залізнична колія довжиною 113 м);
		-договору купівлі-продажу №5 від 15.04.2005р. (залізнична підїзна колія не загального користування протяжністю 1115,5 м).
		Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.
		Перший відповідач представника в судове засідання не направив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином (ухвала суду від 24.12.2009р. про відкладення розгляду справи на 18.01.2010р., направлена на юридичну адресу підприємства, зазначену у позовній заяві та у запереченні на позов від 17.12.2009р., повернута відділення звязку з відміткою „виїхали”). У запереченнях на позов від 17.12.2009р. перший відповідач просить у позові відмовити посилаючись на те, що заявлена позивачем вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі.
		Другий відповідач в особі представника, діючого на підставі довіреності №030-09 від 24.07.2009р, позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити з тих же підстав, що і перший відповідач.
		Вислухавши представників позивача та другого відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Між відкритим акціонерним товариством „Постачальник” продавець та товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівметалпостач” - покупець укладені договори купівлі -продажу, а саме:
		-договір купівлі-продажу №1 від 10.12.2004р. асфальтово-бутового покриття загальною площею 0, 1594 га;
		-договір купівлі-продажу №2 від 10.12.2004р. залізничної колії довжиною 100м.;
		-договір купівлі-продажу №3 від 10.12.2004р. асфальтово-бутового покриття площею 0,1594 га;
		-договір купівлі-продажу №4 від 10.12.2004р. залізничної колії довжиною 113 м;
		-договір купівлі-продажу №5 від 15.04.2005р. залізничної підїзної коліяї не загального користування протяжністю 1115,5 м.
		03 вересня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівметалпостач” (продавець) та громадянином ОСОБА_1, що діяв як субєкт підприємницької діяльності (покупець), укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив обєкти нерухомості: асфальто-бутове покриття, зазначене літерою „№1”, загальною площею 0, 1594 га; асфальто-бутове покриття, зазначене літерою „№2”, загальною площею 0,1597 га; залізничні підїзні колії, зазначене літерою „№3”, загальною площею 1328,5 м, що знаходяться по АДРЕСА_2
		У пункті 2 цього договору зазначено, що зазначені обєкти нерухомості належать продавцеві (ТОВ „Чернігівметалпостач”) на підставі договорів купівлі продажу, укладених між ВАТ „Постачальник” та ТОВ „Чернігівметалпостач”, №1 від 10.12.2004р., №2 від 10.12.2004р., №3 від 10.12.2004р., №4 від 10.12.2004р., №5 від 10.12.2004р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 26 липня 2005 року, справа №9/30-9/31, зареєстрованих Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.08.2005р. за реєстраційним №11728494, запис №274 в книзі №9.
		Даний договір купівлі продажу від 03.09.2009р. посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.09.2005р.
		Позивачем надано копію рішення апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009р. по справі №22ц-370/2009, прийнятого за результатами розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008р. в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ „Чернігівметалпостач”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
		Як вбачається з цього рішення, у жовтні 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до відповідачів (ТОВ „Чернігівметалпостач”, ОСОБА_1О.) про визнання договору купівлі-продажу від 03.092005р. між ТОВ „Чернігівметалпостач”, ОСОБА_1 недійсними, визнання за ними права власності на залізничну колію довжиною 1328,5 м. Та асфальто-бутове покриття площею 0,3191 га в АДРЕСА_2
		Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008р. в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.
		Вищевказаним рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009р. рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008р. в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ „Чернігівметалпостач”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано; визнано недійсним договір купівлі-продажу асфальто-бутового покриття, зазначеного літерою „№1”, загальною площею 0, 1594 га, асфальто-бутового покриття, зазначеного літерою „№2”, загальною площею 0,1507 га, залізничних підїзні колії, зазначених літерою „№3”, за адресою знаходяться по вул. Широка, №1-а в місті Чернігові від 03.09.2005р., укладений між ТОВ „Чернігівметалпостач” та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрований у реєстрі за №6736.
		Як вбачається з рішення апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009р. по вищевказаній справі, суд встановив, що ТОВ „Чернігівметалпостач” власником спірного майна як нерухомості на момент його відчуження останнім не було, оскільки договори купівлі-продажу №№1,2,3,4 від 10.12.2004рю. та №5 від 15.04.2005р. спірного асфальтно-бутового покриття та залізничної підїзної колії відповідно до ст. ст. 210,640 ЦК України є неукладеними і такими, що не породжують цивільних прав та обовязків.
		Посилаючись на вказане рішення апеляційного суду Чернігівської області, позивач зазначає, що судом хоча і визнано договір недійсним, але не було застосовано реституцію, майно не було повернуто ТОВ „Чернігівметалпостач” з користування ОСОБА_1, а грошові кошти, які були оплачені, не були повернуті ОСОБА_1
		Посилаючись на ст. 15, 16, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, позивач також зазначає, що оскільки відповідачі не погодили суттєві умови договорів, які є предметом спору, не досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів, нотаріально їх не посвідчили, такі договори є неукладеними.
		Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Предметом позову у даній справі є визнання неукладеними договорів купівлі-продажу №№1,2,3,4 від 10.12.2004рю. та №5 від 15.04.2005р. між відкритим акціонерним товариством "Постачальник" та товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівметалпостач".
		Згідно із ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Заявлена ж позивачем вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі.
		Оскільки відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, то неукладення договору, тобто його відсутність, не породжує цивільних прав та обов'язків, отже сам лише факт неукладення договору не порушує та не оспорює права і охоронювані законом інтереси сторін між якими не укладено договір.
		Вимога про визнання договорів неукладеними є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами, про право цивільне. Встановлення цього факту є елементом фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі.
		Приймаючи дане рішення, суд враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ 
			про визнання правочинів недійсними” (пункт 10).
		
		Вказане відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та ст.124 Конституції України.
		Виходячи з наведеного та враховуючи, що предмет позову у даній справі не співвідноситься із встановленим законом способом захисту права, у позові слід відмовити.
		 Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		У позові відмовити повністю.
		 
		Суддя Ж.В. Блохіна
		 
		26.01.10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...