Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16000/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2020. Зареєстровано: 16.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Результат оскарження 25.03.2021 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/619/112/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220490002743

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №640/16000/18 
		провадження №1-кп/619/112/20
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2020 року                                 м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
		 
		головуючого судді:                     ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання      ОСОБА_2 ,
		прокурора                          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,            
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12018220490002743 від 26.06.2018 у відношенні обвинуваченого:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянин України, із вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює ФО-П, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Органом досудового розслідування, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин. 
		Так, в березні 2018 року ОСОБА_6 перебуваючи біля домоволодіння за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, з метою незаконного придбання вибухового пристрою  ручної осколкової гранати РГД5, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді незаконного придбання вказаного вибухового пристрою, бажаючи цього, з мотивів реалізації особистих потреб, придбав у ОСОБА_8 шляхом обміну на 1000 гривень ручну осколкову гранату РГД5. При цьому, домовившись з ОСОБА_8 , що отримана від останнього ручна осколкова граната-РГД5 передана в якості застави, після повернення в подальшому йому 1000 гривень, її буде передано назад ОСОБА_8 . 
		Після вказаного незаконного придбання в березні 2018 року ОСОБА_6 маючи прямий умисел на незаконне її зберігання, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді незаконного зберігання вказаного вибухового пристрою, з мотивів виконання зобов`язань перед ОСОБА_8 щодо повернення гранати після погашення останнім боргу, з метою отримання в подальшому 1000 гривень від ОСОБА_8 , які були передані під заставу гранати, зберігав ручну осколкову гранату РГД5 у невстановленому в ході досудового розслідування місці, в тому числі при собі, без передбаченого законом дозволу до 20 години 10 хвилин 16.05.2018. 
		Після чого, 16.05.2018 року близько 20 години 10 хвилин, ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут вибухового пристрою, а саме ручної осколкової гранати РГД-5, діючи з прямим умислом, з мотивів виконання зобов`язань перед ОСОБА_8 щодо повернення гранати після погашення останнім боргу, з метою отримання 1000 гривень від ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у формі незаконного збуту вибухового пристрою, а саме ручної осколкової гранати РГД5 та бажаючи цього, незаконно збув шляхом обміну на 1000 гривень ОСОБА_8 вибуховий пристрій - ручну осколкову гранату РГД5. 
		Вказана ручна осколкова граната РГД5 споряджена уніфікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ, промислового способу виготовлення, та згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи №76/2018 від 23.06.2018 придатна до вибуху. Придбання, зберігання та збут ОСОБА_6 вказаної гранати без додержання вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №662 є незаконним.
		Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 
		В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України не визнав, зазначивши, що з ОСОБА_9 він познайомився через його сестру для продажу земельної ділянки. Після чого, він у якості ріелтера познайомив ОСОБА_9 із ОСОБА_10 , який бажав придбати земельну ділянку, що належала останьому. ОСОБА_10 заплатив у якості задатку гроші ОСОБА_9 в сумі 1000 США, надавши час на оформлення документів. Проте останній документи не оформляв, тоді ОСОБА_10 звернувся до обвинуваченого, як до гаранта угоди, про повернення задатку. Також вказав, що 16 травня 2018 року. О 17 год. 00 хв. він приїхав додому до ОСОБА_9 , щоб отримати частину грошей, для погашення боргу перед ОСОБА_10 . Коли отримав від ОСОБА_9 гроші в сумі 1000 грн., поїхав додому, де був затриманий працівниками поліції, які ці гроші вилучили. 
		Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за викладених вище обставин підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
		- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що між ним та ОСОБА_6 було укладено договір про укладення права власності на землю, акт йому не був наданий, після чого він просив анулювати угоду та повернути гроші. ОСОБА_6 грошей не повернув; 
		- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_6 , так на момент затримання та проведення обшуку за місцем проживання вона була дома. Бачила як співробітники поліції проводили обшук в автомобілі її чоловіка де було вилучено його гаманець коричневого кольору , а гроші у розмірі 1000 грн. знаходились у кіщенні в брюках. Крім того, пояснила, що за їхнім місцем мешкання вона не бачила вибухових пристроїв, якщо б вони зберігались вона б про це знала;
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що приблизно в березні 2018 року в ході розмови з раніше знайомим йому ОСОБА_6 він попрохав у займ гроші в розмірі 1000 грн. та в обмін запропонував йому гранату РГД5, яка була придатна до вибуху. В квітні 2018 ОСОБА_9 домовився з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 про збут гранати, яка була у ОСОБА_6 . Після чого, він зателефонував йому та домовився про зустріч з останнім, щоб він повернув йому гранату, а ОСОБА_9 поверне йому гроші у розмірі 1000 грн. Так, 16 травня 2018 року ОСОБА_6 приїхав, то ОСОБА_9 за місцем його мешкання та дав йому гранату за що отримав гроші. Після чого, ОСОБА_13 сів в свій автомобіль «Skoda Oktavia» НОМЕР_1 та поїхав.
		Оцінюючи зазначені покази свідків з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що в цілому вони є логічними, послідовними та такими, які взаємоузгоджуються між собою та з іншими наявними по справі документами.
		Крім того, на вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.263 КК України, вказують зібрані в ході досудового розслідування наступні письмові та електронні докази, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме:
		- клопотанням про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відео контроль особи від 20 квітня 2018 року (т.1 а.с. 190-191);
		- клопотанням про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20 квітня 2018 року (т.1 а.с.203-204);
		- ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року, відповідно до якої надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_2 оператора мобільного зв?язку ТОВ «Лайфселл» та абонентського номеру НОМЕР_3 оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_8 терміном 60 діб (т.1 а.с.205-206);
		- дорученням на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25 квітня 2018 року (т.1 а.с.207-208);
		- клопотанням про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  спостереження за особою від 20 квітня 2018 року (т.1 а.с. 216-217);
		- ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року, відповідно до якої надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  спостереження за особою за ОСОБА_9 (т.1 а.с.218-219);
		- дорученням на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25 квітня 2018 року (т.1 а.с.220-221);
		- постановою про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 07 травня 2018 року, відповідно до якої постановлено провести оперативну закупку стосовно ОСОБА_9 (т.1 а.с. 222-224);
		- дорученнями на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07 травня 2018 року та 08 травня 2018 року (т.1 а.с.225-228);
		- протоколом огляду та помітки грошових купюр від 15 травня 2018 року (т.1 а.с.232-234);
		- протоколами огляду покупця та протоколом роз?яснення прав, що проводить оперативну закупівлю від 15 травня 2018 року (т.1 а.с.235, 236);
		- протоколом огляду від 16 травня 2018 року, в ході якого ОСОБА_14 було видано гранату, яку він придбав під час проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_9 (т.1 а.с.237-238);
		- актом перевірки об?єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 16 травня 2018 (т.1 а.с.239);
		- протоколом огляду місця події від 16 травня 2018 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на території б.5 по вул. Кооперативній в с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області проведено огляд в автомобілі «Skoda Oktavia» сірого кольору номерний знак НОМЕР_4 . В салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилася сумку чорного кольору, СД-диск, серветки, сонцезахисні окуляри, цигарки, аркуші паперу, навушники, в сумці яка розташована на передньому пасажирському сидінні наявний гаманець темно-коричневого кольору, шкіряний, в середині якого знаходилися грошові купюри: 200- УГ5216663, 200-МБ5054481, 200-ЕЗ1043355, 200-ПВ4308096, 200-КИ3227946, 100-АД3410246. Під час огляду вилучено автомобіль «Skoda Oktavia», номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі від автомобіля (т.1 а.с.241-246); 
		- протоколом огляду місця події від 16 травня 2018 року, відповідно до якого місцем огляду є ділянка місцевості поряд з територією домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході огляду виявлено: грошову кошти в сумі 1000 грн. номіналом по 200 грн. (т.2 а.с.13-15);
		- диском, який є додатком до протоколу огляду місця події від 16 травня 2018року (т.2 а.с.16);
		- фото таблицею до огляду місця події від 16 травня 2018 року за адресою: б.5 по вул. Кооперативній в с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області (т.2 а.с.17);
		- довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16 травня 2018 року (т.2 а.с.1);
		- актом перевірки об?єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 16 травня 2018 року (т.2 а.с.2);
		- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчинення злочину у формі оперативної закупки із затриманням особи від 17 травня 2018 року , відповідно до якого 16.05.2018 о 18 год. 25 хв. до службового кабінету №312 Київського ВП ГУНП в Харківській області було запрошено двох понятих, у присутності яких було оглянуто гроші у сумі 1500 грн. купюрами у кількості 7 штук номіналом 200 грн. та одна номіналом 100 грн. Купюри були відкопійовані. Було запрошено громадянина, який назвався ОСОБА_14 , якого у присутності понятих було оглянуто. Вказані грошові кошти були вручені останньому для проведення оперативної закупки вибухового пристрою  гранати РГД5. О 19 год. 10 хв. ОСОБА_14 вирушив на зустріч з ОСОБА_9 а саме за місцем його мешкання, де о 20 год. 05 хв. зустрівся з ним та пройшов до домоволодіння, звідки вийшов о 20 год. 15 хв. та о 20 год. 35 хв. видав придбану під час оперативної закупки гранату РГД5. О 21 год.50 хв. ОСОБА_9 було затримано у порядку ст.208 КПК України та під час проведення обшуку було вилучено частину грошових коштів в сумі 500 грн., які били отримані за збут вибухового пристрою (т.1 а.с.230-231);
		- протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контроль особи від 1 червня 2018 року (т.2 а.с.25-30);
		- постановою про визнання речовими доказами від 18 червня 2018 року, відповідно до якої визнано речовими доказами вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 гривень купюрами: 200 гривень №ЕБ 0091572; 200 гривень №ЕЦ 1789159; 200 гривень №АГ2202961; 200 гривень № ВФ2606421; 200 гривень №ВЖ1808875 та вилучені у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 500 гривень купюрами, номіналом 200 гривень №КД 5107587; 200 гривень №МИ 0600453; 100 гривень №МИ3686638, мобільний телефон ТМ «Lenovo» моделі S820 ІМЕІ: НОМЕР_5 з сім-картокою «Лайфсел» НОМЕР_2 та «Київстар» НОМЕР_3 ; мобільний телефон ТМ «NOMI» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 з сім-картою «Лайфсел» та «Київстар»; поліетиленовий пакет із застібкою з речовиною голубого кольору, кристалічну; сигнальна ракета СМ-УЧ (т.2 а.с.3);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  спостереження за особою від 21 червня 2018 року, відповідно до якого спостереження було проведено за місцем мешкання ОСОБА_9 та встановлено, що о 20 год. 00 хв. до воріт його домоволодіння під`їхав автомобіль «Skoda Oktavia» сірого кольору, під керуванням ОСОБА_6 , який очікував в автомобілі. О 20 год. 21 хв. ОСОБА_9 вийшов з дому та сів на переднє пасажирське сидіння до автомобілю. О 20 год. 23 хв. ОСОБА_9 тримаючи в руках предмет сірого кольору розміром 17х10х10, вийшов з авто та зайшов до території домоволодіння (т.1 а.с.188-189);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 червня 2018 року (т.1 а.с.209-215);
		- висновком експерта від 23 червня 2018 року №76/2018 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, відповідно до якого предмети, надані на дослідження, є спорядженим корпусом ручної гранати РГД-5 та спорядженим уніфікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ, промислового способу виготовлення. В окремому стані корпус гранати РГД-5 без запалу (засобу підриву) є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини у міцному корпусі. В окремому стані уніфікований запал до ручних гранат модернізований УЗРГМ відноситься до категорії вибухових пристроїв і належить до засобу ініціювання вибуху. У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус гранати РГД-5, з уніфікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ утворюють ручну осколкову гранату дистанційної дії РГД-5, яка відноситься до категорії вибухового пристрою (бойового припасу). Ручна осколкова граната дистанційної дії РГД-5, яка надана на дослідження придатна до вибуху (здійснення вибуху штатним засобом приведення) (т.1 а.с.247-254);
		- ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 липня 2018 року, відповідно до якої надано дозвіл на використання матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12018220490001681 від 16.04.2018, а саме: протоколу №61/1392т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, -відеоконтроль особи з додатком у вигляді носію М8БНС №136т; протоколу №61/1602т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою з додатком у вигляді DVD-R №61/126т; протоколу №61/1610т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатком у вигляді DVD-R №61/152т, для використання у кримінальному провадженні №12018220490002743 від 26.06.2018 (т.1 а.с.199-202);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 липня 2018 року, які зберігають на оптичному носії інформації  диску DVD-R ємкістю 4,7 гб №61/125т від 25.04.2018, відповідно до якого відібрано інформацію в ході проведення НСРД в рамках кримінального провадження, та вбачається використання фігурантом сленгу з непрямим доказом причетності до злочинної діяльності, а саме ОСОБА_9 спілкується зі ОСОБА_6 , та на 18 годині 46 хвилині йде розмова про «іграшку» на «новий рік» (т.2 а.с.18-24);
		- диском, який є додатком до протоколу про результати негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контроль особи (т.2 а.с.31);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 липня 2018 року, які зберігають на оптичному носії інформації  диску DVD-R ємкістю 4,7 гб №61/124т від 25.04.2018 (т.2 а.с.32-34).
		Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 в частині того, що він отримав гроші в сумі 1000 грн. від ОСОБА_9 , для погашення боргу перед ОСОБА_10 , суд оцінює як вияв позиції захисту останнього від пред`явленого обвинувачення, яка, на думку суду, полягає в бажанні пом`якшити покарання за вчинення дії.
		Так, обвинувачений та його захисник посилаються на те, що дії особи можуть вважатися злочинними за умови існування закону, який визначає порядок носіння, зберігання, придбання, передачі чи збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.
		Згідно зПостановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471-XII «Про право власності на окремі види майна»визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.
		Крім цього, підпунктами 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженогопостановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 рокута Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженоюНаказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.
		Незважаючи на те, що в Україні відсутній закон, який би регулював порядок надання дозволу на носіння зброї, суд зауважує, що поняття «закон», яке використав законодавецьуст.263 КК, має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких утворює об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого цією статтею кримінального закону.
		Вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №127/27182/15-к (провадження № 51-3305км18).
		Надалі, підтримуючи зазначений підхід, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 грудня 2018 року у справі №161/3885/16-к (провадження № 51-967км18) зупинилася на цьому питанні детальніше.
		Так, диспозицію ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами)не можна вважати бланкетною, оскільки вона не містить посилань на інші закони чи нормативні акти щодо визначення заборонених діянь, а такі діяння визначені в її тексті. Відповідно до цього положення забороняються: «носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв». 
		Така заборона і є диспозицією ч.1 ст.263 КК України, яка супроводжується визначеними в цьому ж положенні санкціями. Відсилка до іншого «закону» міститься не в диспозиції цієї норми, а у формулюванні умови, яка визначає, коли її диспозиція може бути застосована: «без передбаченого законом дозволу». Якщо дозвіл відсутній ? умова виконана, і діє диспозиція ч.1 ст.263 КК України. Навпаки, наявність відповідного дозволу свідчить про відсутність передбаченої законом умови, за якої диспозиція цього положення може бути застосована.
		Кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.263 КК України, встановлена за носіння, зберігання, придбання, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
		Об`єктивна сторона злочину може бути виконана шляхом здійснення альтернативних суспільно-небезпечних діянь, зокрема, носіння; зберігання; придбання. Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу. Під носінням зброї, бойових припасів, слід розуміти дії по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання - здійснення пострілів, вибуху, нанесення удару. Зберігання - це дії, пов`язані з володінням незалежно від його тривалості вказаними предметами, які знаходяться не при винній особі, а у вибраному і відомому їй місці. До придбання належать дії, пов`язані з набуттям цих предметів.
		За обставин цієї справи питання проте, яким саме чином обвинуваченийпридбав гранату не має практичного значення, оскільки він не мав жодного дозволу на «носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв».
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).
		Так, суд критично оцінює показання ОСОБА_6 , оскільки ці свідчення не підтверджуються належними доказами. 
		Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку, що можливо у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити висновок про винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, оскільки пред`явлене обвинувачення знайшло свої об`єктивне підтвердження.
		Крім того, суд зазначає, що всі докази, які були в судовому засіданні дослідженні та не визнані недопустимими внаслідок їх очевидності, прокурор наполягав на визнанні їх достовірними, допустимими, так як вони зібрані з відповідністю до вимогКПК Україниі просив їх покласти в основу обвинувачення, так як вони узгоджуються між собою.
		Відповідно дост.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Згідност.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
		Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Судовий розгляд, згідно положеньст.337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.282 рішення «Авшар проти Туреччини»), яке має випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або не спростованих презумцій щодо фактів.
		Відтак, аналізуючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведена у ході судового розгляду поза розумним сумнівом та вважає правильною кваліфікацію його дій.
		Таким чином, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до вимог закону, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1ст.263 КК Українияк незаконне придбання, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 
		Зазначені вище доводи обвинуваченого та його захисника, суд розцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, і розцінює це як спосіб їх захисту від пред`явленого обвинувального акту.
		Наведені докази є достатніми для обґрунтування висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та батьків похилого віку, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		При призначенні покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Враховуючи викладене, відповідно дост.66 КК Україниобставини, що пом`якшують покарання судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено. 
		У відповідності дост.8 ч.1 Конституції Українив України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду якджерело права.
		Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Так, суд враховує, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 04 жовтня 2003 року, суди зобов`язані дотримуватись загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, а також дані про особу обвинуваченого. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовуєст.75 КК України. На період іспитового строку суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		Таке покарання,напереконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чинедостатнім для досягнення мети покарання.
		Долю речових доказів судом вирішено відповідно дост.100 КПК України, згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2018 року.
		Накладенийухвалою Київського районного суду м. Харкова арешт підлягає скасуванню відповідно до ч.4ст.174 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371,374,395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; 
		На підставіст.75КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов`язання.
		Встановити ОСОБА_6 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		У відповідності до ст.76 КК Українина період іспитового строку покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Накладенийухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.05.2018 про накладення арешту на майно, а саме: ідентифіковані грошові кошти в сумі 1000 гривень купюрами: 200 гривень №ЕБ 0091572; 200 гривень №ЕЦ 1789159; 200 гривень №АГ 2202961; 200 гривень №ВФ 2606421; 200 гривень №ВЖ 1808875, вилучені у ОСОБА_6 ; автомобіль «Skoda Oktavia», сірого кольору, д.н.з., НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_8 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , належить ОСОБА_11 - скасувати. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...