Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/34390/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2020. Зареєстровано: 16.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2020.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Результат оскарження 26.05.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/752/3335/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/34390/19 
		Провадження № 2/752/3335/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		       02 червня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                         Хоменко В.С.
		при секретарі                                 Павлюх П.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права на отримання житлових приміщень у відповідному розмірі та поновлення права позивачів шляхом зобов`язання вчинити дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у серпні 2019 року позивачі звернулись до суду з даним позовом, у якому просили суд:
		-визнати право Позивача 1 - ОСОБА_1 , членів його родини - Позивача 3 - ОСОБА_4 , Позивача 4 - ОСОБА_3 та особи, яка має права наймача та члена родини, Позивача 2 - ОСОБА_2 , на отримання у постійне володіння та користування квартири, із житловими приміщеннями у межах площі від 36,0 м2 по 54,6 м2, яка складається з не менш ніж двох жилих кімнат у межах міста Києва;
		-зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) придбати та передати у постійне володіння та користування Позивачу 1 - ОСОБА_1 , членам його родини - Позивачу 3 - ОСОБА_4 , Позивачу 4 - ОСОБА_3 та особі, яка має права наймача та члена родини, Позивачу 2 - ОСОБА_2 квартиру, із житловими приміщеннями у межах площі від 36,0 м2 по 54,6 м2, яка складається з не менш ніж з двох жилих кімнат у межах міста Києва;
		-вирішити питання судових витрат у справі.
		Свої вимоги мотивували тим, що у 1989 році на підставі Ордеру, виданого Московською районною Радою народних депутатів від 01.02.1989 року № 51645 серіїБ ОСОБА_1 та члени його сім`ї, а саме: дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_2 , вселилися у жиле приміщення площею 15,4 м2, яке складалося з однієї кімнати у комунальній квартирі в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкали за вищезазначеною адресою, починаючи з 17.03.1989 року.
		З 07.04.1994 року за вказаною вище адресою також було зареєстровано нового члена родини, а саме: другого сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . 
		Вказане приміщення ними приватизовано не було.
		08.07.2017 у будинку АДРЕСА_2 сталася надзвичайна подія, а саме: житловий будинок в частині, де розташовувалося жиле приміщення, в якому вони мешкали, внаслідок вибуху було зруйновано, у зв`язку з чим їх було визначено постраждалими від надзвичайної ситуації. 
		Після руйнації частини будівлі, постраждалих мешканців, у тому числі їх, було виселено з будинку та надано тимчасове помешкання у гуртожитку.
		01.09.2017 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) винесено Розпорядження № 1072 «Про деякі питання щодо вирішення ситуації, яка склалася навколо будинку АДРЕСА_3 », п. 1.4 якого Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації спільно з Департаментом будівництва та житлового забезпечення було доручено провести розрахунки необхідної житлової площі та надати пропозиції щодо забезпечення в установленому порядку житлом мешканців житлового будинку АДРЕСА_3 .
		Відповідно до поданих районною радою та департаментом пропозицій, 25.10.2017 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) винесено Розпорядження № 1329 «Про виділення коштів з резервного фонду бюджету міста Києва для фінансування заходів, пов`язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, що виникла у житловому будинку  АДРЕСА_3 та забезпечення житлом мешканців цього будинку». Пунктом 2 Розпорядження № 1329 передбачено виділення департаментом коштів у розмірі 25 015,1 тис. гривень для закупівлі квартир мешканцям житлового будинку, постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації та зазначених у додатку до цього розпорядження. 
		Також, вказаним Розпорядженням передбачено, що закупівля квартир здійснюється відповідно до ст. 86 Кодексу цивільного захисту України в межах міста Києва за умови добровільної передачі постраждалими зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації житла.
		У переліку осіб, визначених у Додатку до Розпорядження № 1329 «Список осіб, постраждалих внаслідок руйнування будинку, на АДРЕСА_1, у рядку напроти квартири АДРЕСА_1 , в якій вони мешкали до надзвичайної події, передбачено, що Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) закуповується приміщення у граничній кількості квадратних метрів житлової площі, придбання якої забезпечується за рахунок бюджетних коштів у розмірі 23,0 м2, тобто відповідачем було встановлено їх право на отримання від органів місцевого самоврядування приміщень житловою площею 23,0 м2.
		Проте, вони не погодились з відповідачем щодо розмірів житлової площі квартири, яку планувалося придбавати, та разом з іншими мешканцями зруйнованого будинку, які вважали, що їх права на отримання житлової площі також порушено, подали до відповідача колективну скаргу від 03.10.2018 року № б/н.
		У скарзі ними було зазначено про необхідність збільшення розміру жилої площі, оскільки запропонована відповідачем площа не відповідала мінімально допустимому рівню забезпечення громадянам, встановлену у місті Києві.
		Листом від 09.11.2018 року за вих. № 004-550 відповідач в частині прав на закупівлю ним житлового приміщення, посилаючись на ч. 2 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України та Розпорядження № 1329 зазначив, що родині ОСОБА_1 згідно з додатком до цього розпорядження передбачено придбання квартири в межах займаної загальної площі, що складає 23,0 м2, а також зазначив про те, що родині ОСОБА_1 департамент пропонував однокімнатну квартиру в межах граничної площі (23,0 м2), але згоду на її отримання позивачами надано не було.
		Оскільки відповідач не визнає їх права на отримання в користування жилих приміщень в розмірі більшому, ніж встановлено відповідачем, що суперечить конституційним принципам, визначеним ст. ст. 47, 48 Конституції України, ст. ст. 84, 86 Кодексу цивільного захисту України, ст. ст. 47, 48, 50, 110, 113 Житлового кодексу Української РСР, а вони мають право на отримання в користування квартири з мінімально допустимим рівнем комфорту проживання, якій встановлено у більшому обсязі, ніж визначено відповідачем для них, змушені звернутись до суду за захистом своїх прав. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2019 року справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 50-51).
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 21.11.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження у цивільній справі з проведенням підготовчого судового засідання на 21.01.2020 року (а.с. 64-65).
		21.01.2020 року підготовче засідання у справі відкладено на 11.03.2020 року (а.с. 85).
		11.03.2020 року підготовче засідання у справі відкладено на 15.04.2020 року (а.с. 110).
		Ухвалою від 24.03.2020 року розгляд справи відкладено на 15.04.2020 року (а.с. 51).
		Ухвалою від 15.04.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд справи на 02.06.2020 року (а.с. 114).
		Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач скористався своїм правом та направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї (а.с. 94-98).
		В останньому вказав про те, що позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки особи, включені до списку постраждалих, користуються однаковими правами, надання будь-яких переваг іншим постраждалим неможливе, адже процедура відселення з будинку АДРЕСА_2 мала місце на підставі положень Кодексу цивільного захисту, то надання житла постраждалим здійснюється у розмірі, яким вони володіли до виникнення надзвичайної ситуації, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
		Позивачі надали відповідь на відзив, в якій вказали про те, що доводи та міркування, які наведені відповідачем у відзиві, не спростовують обставин та правових підстав, наведених ними у позові, є необґрунтованими та суперечливими, позиція відповідача сформована на підставі свавільного трактування положень ч. 2 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України, котрі передбачає право на соціальний захист кожного постраждалого від надзвичайної ситуації, а не родини, та ігнорування спеціалізованих норм права (ст. ст. 47, 48, 50, 110, 113 ЖК УРСР), які регулюють порядок виселенні громадян з будинку, що підлягає знесенню та надання їм житла (а.с. 101-104).
		В судове засідання позивачі не з`явились, від представника останніх надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, зазначенням того, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
		Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов просив направити ухвалене у справі рішення у відповідності до вимог ст. 272 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		На підставі рішення виконкому Московської районної Ради народних депутатів № 53 від 23.01.1985 року ОСОБА_1 та членам його сім`ї, а саме: дружині - ОСОБА_2 , сину - ОСОБА_2 , було видано ордер від 01.02.1989 року № 51645 серії Б, на підставі якого останні вселилися у жиле приміщення площею 15,4 м2, яке складалося з однієї кімнати у комунальній квартирі в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
		З 13.03.1989 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4. були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , а з 07.04.1994 року за вказаною вище адресою також було зареєстровано нового члена родини, а саме: другого сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (а.с. 22-25).
		25.05.2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 44).
		Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 08.07.2017 у будинку АДРЕСА_2 сталася надзвичайна подія, а саме: житловий будинок частині, де розташовувалося жиле приміщення, в якому мешкали позивачі, внаслідок вибуху було зруйновано, у зв`язку з чим кожного з позивачів було визначено постраждалим від надзвичайної ситуації, (а.с. 26-29). 
		Після руйнації частини будівлі, постраждалих мешканців, у тому числі їх, було виселено з будинку та надано тимчасове помешкання у гуртожитку.
		01.09.2017 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) винесено Розпорядження № 1072 «Про деякі питання щодо вирішення ситуації, яка склалася навколо будинку АДРЕСА_3 », п. 1.4 якого Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації спільно з Департаментом будівництва та житлового забезпечення було доручено провести розрахунки необхідної житлової площі та надати пропозиції щодо забезпечення в установленому порядку житлом мешканців житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с. 30-31).
		Відповідно до поданих районною радою та департаментом пропозицій, 25.10.2017 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) винесено Розпорядження № 1329 «Про виділення коштів з резервного фонду бюджету міста Києва для фінансування заходів, пов`язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, що виникла у житловому будинку  АДРЕСА_3 та забезпечення житлом мешканців цього будинку». Пунктом 2 Розпорядження № 1329 передбачено виділення департаментом коштів у розмірі 25 015,1 тис. гривень для закупівлі квартир мешканцям житлового будинку, постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації та зазначених у додатку до цього розпорядження. 
		Також, вказаним Розпорядженням передбачено, що закупівля квартир здійснюється відповідно до ст. 86 Кодексу цивільного захисту України в межах міста Києва за умови добровільної передачі постраждалими зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації житла.
		У переліку осіб, визначених у Додатку до Розпорядження № 1329 «Список осіб, постраждалих внаслідок руйнування будинку, на АДРЕСА_1, у рядку напроти квартири АДРЕСА_1 , в якій вони мешкали до надзвичайної події, передбачено, що Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) закуповується приміщення у граничній кількості квадратних метрів житлової площі, придбання якої забезпечується за рахунок бюджетних коштів у розмірі 23,0 м2, тобто відповідачем було встановлено їх право на отримання від органів місцевого самоврядування приміщень житловою площею 23,0 м2 (а.с. 32-35).
		З матеріалів справи вбачається, що позивачі не погодились з розміром житлової площі квартири, яку планувалося придбавати відповідачем, та разом з іншими мешканцями зруйнованого будинку подали до відповідача колективну скаргу від 03.10.2018 року № б/н (а.с. 36-41).
		У скарзі ними було зазначено про необхідність збільшення розміру жилої площі, оскільки запропонована відповідачем площа не відповідала мінімально допустимому рівню забезпечення громадянам, встановлену у місті Києві.
		Листом від 09.11.2018 року за вих. № 004-550 відповідач в частині прав на закупівлю ним житлового приміщення, посилаючись на ч. 2 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України та Розпорядження № 1329 зазначив, що родині ОСОБА_1 згідно з додатком до цього розпорядження передбачено придбання квартири в межах займаної загальної площі, що складає 23,0 м2, а також зазначив про те, що родині ОСОБА_1 департамент пропонував однокімнатну квартиру в межах граничної площі (23,0 м2), але згоду на її отримання позивачами надано не було (а.с. 42-43).
		Звернувшись до суду з вказаним позовом, позивачі вказали про те, що права кожного з них як постраждалої особи порушені, адже приймаючи рішення про надання їм житлового приміщення площею 23,00 м2, відповідач ці права порушив, позбавивши кожного з них права на отримання житла з мінімально допустимим рівнем забезпечення житловою площею особи у м. Києві.
		Так, згідно ст. 84 Кодексу цивільного захисту постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
		Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:  1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);  2) забезпечення житлом;  3) надання медичної та психологічної допомоги;  4) надання гуманітарної допомоги;  5) надання інших видів допомоги.
		Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:  1) коштів державного та місцевих бюджетів;  2) коштів суб`єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;  3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;  4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об`єднань громадян;  5) інших не заборонених законодавством джерел.
		Відповідно до ст. 86 Кодексу цивільного захисту забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання шляхом:  1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;  2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання;  3) будівництва житлових будинків для постраждалих;  4) закупівлі квартир або житлових будинків.
		Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.
		Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь-якому населеному пункті України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЖК УРСР громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
		Згідно з положеннями ст. 113 ЖК УРСР надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам ст. 50 цього Кодексу. 
		У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачі мешкали у житловому приміщені площею 15,4 м2, тобто по 3,85 м2 на кожного. 
		Згідно із нормами встановленими, ст. ст. 47, 48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менш розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
		Разом з тим, постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і Президії Київської міської ради профспілок від 30.04.1991 року № 234 «Про внесення змін та доповнень до постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.1985 № 582 «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» встановлено, що жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 м2 жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 м2 жилої площі.
		Тобто, враховуючи викладене, при виселенні у позивачів виникає право на отримання в користування житлових приміщень у межах площі від 36,0 м2 (9 м2 х 4 особи =36,0 м2) по 54, 6 м2 (13,65 м2 х 4 особи = 54,6 м2). 
		Крім цього, ст. 50 ЖК УРСР визначено, що при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев`ять років, крім подружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого ч. 5 ст. 54 цього Кодексу.
		Разом з тим, з 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
		Згідно з ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
		До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
		Якщо особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
		Як встановлено,  ОСОБА_2 після розлучення перестала бути членом сім`ї  ОСОБА_1 , однак, продовжувала проживати разом з ним та синами у житловому приміщенні до часу настання надзвичайної події, тому, на думку суду, вона має також права і обов`язки як наймач та інші члени сім`ї.
		При цьому, зважаючи на те, що  ОСОБА_2 із  ОСОБА_1 з 2004 року не є подружжям, а інші наймачі, що проживали у вказаному вище житловому приміщенні, є особами різними з  ОСОБА_2 статями,  ОСОБА_2 має право на окреме ізольоване від інших наймачів житлове приміщення у квартирі.
		З урахуванням вказаної вище обставини, суд погоджується із твердження позивачів про те, що квартира, яку мала бути ним передана, повинна складатися не менше ніж з двох житлових кімнат.
		Крім того, відповідно до п. 1.1 ДБН В.2.2-15-2005 України «Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ», затверджених Наказом Держбуду України від 18.05.2005 року № 80, проектоване житло за рівнем комфорту та соціальної спрямованості поділяють на дві категорії: I і II.
		Житло II категорії (соціальне) - житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання (Додаток Б, обов`язковий, ДБН В.2.2-15-2005).
		Згідно з п. 2.22 ДБН В.2.2-15-2005 України, типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у житлових будинках II категорії слід приймати за таблицею 1, якою встановлено нижня і верхня межа загальної площі квартир, кв.м. в залежності від кількості кімнат у квартирах (одно, дві, три кімнатні).
		Визначені у таблиці межі загальної площі однокімнатної квартири встановлено від 30 (нижня межа) до 40 (верхня межа) м2. Тобто, нижня допустима межа загальної площі однокімнатної квартири на 7 м2 більша ніж загальна площа однокімнатної квартири, яка була запропонована відповідачем для передачі у користування позивачам, тому її не мали права приймати як квартиру, в розумінні вимог визначених ДБН.
		До того ж, згідно з ч. 2 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України, будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.
		Отже, ч. 2 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України не встановлює обов`язку органів влади закуповувати квартири постраждалим в наслідок надзвичайних ситуацій саме в тому розмірі, у якому були ці квартири втрачено, а лише встановлює умову про врахування площ жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.
		Крім цього, вказана норма передбачає врахування права на площу постраждалого, тобто окрему особу (ОДНУ), а не усіх наймачів, що проживали у житловому приміщенні, яке втрачено внаслідок надзвичайної ситуації .
		Статті 47, 48 Конституції України визначають конституційне право кожному на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
		Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
		Проте, стороною відповідача не було подано суду належних та допустимих доказів, на спростування позиції позивачів. Тобто сторона відповідача не скористалась своїм правом та не виконала свій обов`язок, що полягає поданні доказів.
		В силу ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв`язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
		Отже, оскільки дії відповідача призвели до порушень конституційних прав позивачів на житло, та останніх позбавлено право на отримання у володіння та користування квартири, житлові приміщення якої досягали мінімального рівня встановлених норм, то права підлягають захисту та поновленню.
		За таких обставин, суд надходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Згідно ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 261, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права на отримання житлових приміщень у відповідному розмірі та поновлення прав позивачів шляхом зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Визнати право ОСОБА_1 , членів його родини - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та особи, яка має права наймача та члена родини, ОСОБА_2 , на отримання у постійне володіння та користування квартири, із житловими приміщеннями у межах площі від 36,0 м2 по 54,6 м2, яка складається з не менш ніж двох жилих кімнат у межах міста Києва.
		Зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) придбати та передати у постійне володіння та користування ОСОБА_1 , членам його родини - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та особі, яка має права наймача та члена родини, ОСОБА_2 квартиру, із житловими приміщеннями у межах площі від 36,0 м2 по 54,6 м2, яка складається з не менш ніж з двох жилих кімнат у межах міста Києва.
		Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
		Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
		Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
		Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
		Відомості про учасників справи:
		Позивачі:
		- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
		- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
		- ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
		- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 00022527, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36..
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                           В.С. Хоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...