Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3049/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2020. Зареєстровано: 17.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 26.02.2021
Результат оскарження 26.02.2021 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/75/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140050001677

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/3049/18 
		Провадження № 1-кп/461/75/20 
		 
		   У Х В А Л А
		підготовчого судового засідання
		 
		15.07.2020 року        Галицький районний суд м. Львова
		 
		в складі:            головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		       секретар судового засідання         ОСОБА_2 ,
		 
		 
		 
		   за участю:            прокурора                     ОСОБА_3 
		 
		               
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140050001677 від 11.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		26 квітня 2018 року до Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140050001677 від 11.04.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.
		Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.
		Ухвалою суду від 09.12.2019 ОСОБА_4 оголошено у розшук, надано дозвіл на затримання обвинуваченого та зупинено судове провадження до його розшуку. Строк дії ухвали, до 09.06.2020 року. 
		Ухвалою суду від 15 липня 2020 року відновлено кримінальне провадження /внесене в ЄРДР за № 12018140050001677 від 11.04.2018 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо повернення обвинувального акту, покликаючись на відсутність правового регулювання повернення обвинувальних актів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII.
		Суд вважає за можливе розглянути питання про повернення обвинувального акту прокурору у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , який з 15.06.2020 р. перебуває у розшуку і на даний час місце його перебування невідоме, що виключає можливість його виклику в судове засідання. Окрім того, даним законодавчим актом не передбачається обов`язкова участь особи обвинуваченого при вирішенні питання про повернення обвинувального акту у зв`язку із спрощенням досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 по ч.3 ст.357 КК України, яке з 01.07.2020р. набуло правового статусу кримінального проступку. Кримінальний проступок - це закріплений в законі України про кримінальні проступки, діяння, за які не встановлене позбавлення волі і яке не тягне за особою утворення для засудженого стану судимості, відтак, не погіршує його процесуального становища, відповідає загальним засадам кримінального провадження та не порушує прав та інтересів такої особи.
		 
		Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт слід повернутий прокурору з наступних підстав.
		 
		01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.
		Відповідно до ст.11 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
		Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.
		Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
		Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.
		Частиною 1 ст. 357 КК України передбачена відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, яке карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
		Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, - карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк (ч.2 ст. 185 КК України).
		Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
		Згідно п.5 абзацу 4 Розділу II Закону, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		Судом постановлено на обговорення питання про повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
		Прокурор проти повернення обвинувального акта заперечив вказавши, що має місце сукупність злочинів вчинених однією і тією ж особою, а тому на його думку, підстав для повернення обвинувального акту немає. 
		Суд вважає за можливе розглянути питання про повернення обвинувального акту прокурору у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» у відсутності обвинуваченого ОСОБА_4 , який з 2018 р. перебуває у розшуку і на даний час місце його перебування невідоме, що виключає можливість його виклику в судове засідання. Окрім того, даним законодавчим актом не передбачається обов`язкова участь особи обвинуваченого при вирішенні питання про повернення обвинувального акту у зв`язку із спрощенням досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 по ч.1 ст.357 КК України, яке з 01.07.2020р. набуло правового статусу кримінального проступку. Кримінальний проступок - це закріплений в законі України про кримінальні проступки, діяння, за які не встановлене позбавлення волі і яке не тягне за особою утворення для засудженого стану судимості, відтак, не погіршує його процесуального становища, відповідає загальним засадам кримінального провадження та не порушує прав та інтересів такої особи.
		 
		Частиною 1 ст.334 КПК України, передбачено, що матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
		Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються (ч.2 ст.217 КПК України, в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).
		Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
		Зважаючи на наведене, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України слід повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України та подальшого вирішення питання про можливість об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину інкримінованого ОСОБА_4 .
		Згідно п.3 абзацу 4 Розділу II Закону, у кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України. Кримінальне провадження щодо злочину продовжує здійснюватися в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Крім того, слід відзначити, що процедури судового розгляду щодо злочину і кримінального проступку, відповідно до положень КПК України, мають істотні розбіжності і регламентовані різними главами КПК України.
		Таким чином, вищенаведені положення свідчать про те, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року містить імперативну норму щодо обов`язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.
		Більше того, положення КПК України та Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах обвинувальні акти в яких скеровані до суду, але не призначені до судового розгляду станом на 01.07.2020 року і визначають чіткий алгоритм дій, який починається з прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а у подальшому прийняття одного з рішень, відповідно до вищеописаної процедури встановленої у наведених вище положеннях.
		Аналіз положень Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року свідчить про те, що він спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.
		Згідно положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження  суд.
		Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
		1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
		2) поведінка учасників кримінального провадження;
		3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
		Таким чином, наведені положення КПК України, зокрема ст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов`язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов`язків сторонами кримінального провадження. При цьому, наведені положення у сукупності з тим, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, в тому числі прокурор, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.
		Пункт 5 абзацу 4 Розділу II Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов`язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо. З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140050001677 від 11.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України підлягає поверненню прокурору, для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369, 372, 376, КПК України, Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо спрощеннядосудового розслідуванняокремих категорійкримінальних правопорушень», суд ,-
		у х в а л и в:
		   
		   обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140050001677 від 11.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України повернути прокурору Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області.
		 
		Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...