Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/546/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2020. Зареєстровано: 19.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 16.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/470/103/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020150310000134

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/470/103/20
		Справа № 485/546/20
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2020 року смт. Березнегувате
		 
		Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю прокурора Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 , потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 березня 2020 року за № 12020150310000134, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радгоспне Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08 березня 2020 року о 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , рульове керування якого знаходилося в технічно несправному, але працездатному стані, рухаючись без увімкненого головного світла фар в межах правої смуги по освітленій, сухій, асфальтованій, прямій ділянці вул. Миру в напрямку перехрестя з вул. Селікатна, що в с. Червона Долина Снігурівського району Миколаївської області, грубо порушуючи п.2.9 «а», 12.3, 12,4, 19.1 «а», 31.6 «б» Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну недбалість та крайню неуважність належним чином за дорожньою обстановкою не стежив, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити пішохода з дитячим візком, у якому перебувала малолітня дитина, що рухалися в попутному напрямку по правому краю проїжджої частини, та маючи технічну можливість уникнути наїзду шляхом зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, неподалік будинку № 22 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 та контактування із дитячим візком, в якому перебувала малолітня ОСОБА_9 , внаслідок чого ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому малоберцової кістки правої гомілки, а малолітня ОСОБА_9 - закриту черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку 2 ступеню, крововиливу під м`які мозкові оболонки, ускладненого посттравматичним гнійним менінгітом, субдуральною гігромою та судорожним синдромом, що також відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень. 
		В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та надав покази, що відповідають фактичним обставинам справи. У вчиненому щиро розкаявся. Крім того показав, що того дня святкував свій день народження та протягом дня вживав алкогольні напої. Ввечері разом з ОСОБА_10 на автомобілі, що перебуває у нього в користуванні, поїхали до магазину, що по вул. Миру в с. Червона Долина Снігурівського району, де також вживали алкогольні напої. В магазині він бачив потерпілу ОСОБА_3 разом з дитиною, яка купувала продукти харчування. Згодом вони сіли до автомобіля та поїхали по вул. Миру, однак світло в автомобілі не горіло. Проїхавши трохи він відчув, що ніби щось збив, однак не придав тому уваги та поїхав далі. ОСОБА_10 висадив у сусідньому селі, а сам поїхав в Одеську область до тітки. На ранок йому зателефонували працівники поліції, повідомили про вчинену ним пригоду та того ж дня він повернувся додому. Також показав, що до потерпілих він за цей період не підходив, вибачення за вчинене не просив, в лікарні їх не відвідував та компенсацію завданої шкоди не пропонував, оскільки вони його не хочуть бачити. Позов прокурора про стягнення з нього витрат Миколаївської обласної дитячої лікарні на лікування малолітньої ОСОБА_9 , в розмірі 19548,01 грн., визнав повністю. Позов потерпілих в частині стягнення з нього майнової шкоди, завданої злочином в розмірі 19500,00 грн. також визнав повністю, однак в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн. визнав частково, в розмірі 50000 грн., оскільки вважав обрахований ними розмір занадто великим. 
		Не дивлячись на визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні зазначеного злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
		Так, згідно рапортів старшого інспектора-чергового Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, адресованих на ім`я начальника Снігурівського відділу поліції, 08 березня 2020 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що того дня близько 19 години по вул. Миру в с. Червона Долина Снігурівського району Миколаївської області автомобіль ВАЗ 2101 жовтого кольору здійснив наїзд на пішоходів - жінку з дитиною на візочку ОСОБА_3 , 1991 року народження, та ОСОБА_9 , 2019 року народження, а з місця пригоди зник, потерпілих доставлено до Снігурівської ЦРЛ, а потім направлено до Миколаївської обласної дитячої лікарні з тілесними ушкодженнями (а.п.60-64 т.1).
		За даними протоколу огляду місця події з фототаблицею та план-схемою, 08 березня 2020 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто ділянку місцевості біля будинку № 22 по вул. Миру в с. Червона Долина Снігурівського району, де того дня сталася дорожньо-транспортна пригода та виявлено захисне скло ліхтаря автомобіля (а.п.65-74 т.1).
		09 березня 2020 року заступником начальника СВ Снігурівського відділу поліції, за добровільної згоди обвинуваченого, було оглянуто автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, який належить ОСОБА_8 та яким керував обвинувачений в момент дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого виявлено робоче світло фар, пошкодження переднього правого крила, правої частини лобового скла, правого дзеркала заднього огляду та виявлено відсутність скла правого протитуманного ліхтаря (а.п.76-86). 
		Того ж дня обвинуваченому було проведено медичний огляд лікарем наркологом КНП «Снігурівська ЦРЛ» та встановлено діагноз «гостра алкогольна інтоксикація внаслідок вживання алкоголю (1,28 %)» (а.п.119 т.1).
		Також 27 березня 2020 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто добровільно виданий потерпілою ОСОБА_3 дитячий візок, в якому того дня перебувала її малолітня донька, в ході чого було виявлено пошкодження ручки для його керування (а.п.147-151 т.1).
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що того вечора разом з донькою на візочку пішла до магазину по вул. Миру в с. Червона Долина Снігурівського району. Біля магазину побачила автомобіль обвинуваченого, а в середині магазину - обвинуваченого з ОСОБА_10 , які перебували в стані сп`яніння. Придбавши продукти харчування разом з дитиною направилася додому та йшла по правому краю проїжджої частини вул. Миру. На дворі вже було темно, однак вулиця було повністю освітлена. Позаду почула двигун автомобіля і удар, від якого впала та втратила свідомість. До тями прийшла лише в лікарні. Внаслідок вказаної пригоди вона отримала перелом ноги, а донька черепно-мозкову травму, гнійний менінгіт та судорожний синдром, від чого цілий тиждень перебувала в реанімаційному відділення Миколаївської обласної дитячої лікарні, не могла ні ходити ні говорити. Доглядати за нею вона не могла, оскільки була в гіпсу, чоловік щодня привозив до лікарні бабусь, які за донькою доглядали. На даний час донька майже відновилася, однак потребує реабілітації. Загалом в лікарні вони пробули 23 дні, витратили значні кошти на лікування, а обвинувачений навіть не попросив у них вибачення та не запропонував будь-якої допомоги. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової та моральної шкоди підтримала, просила його задовольнити. 
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що того вечора перебував вдома, а коли дізнався про пригоду, на автомобілі поїхав туди. На місці побачив дружину, у якої була зламана нога та доньку, яка була без свідомості. Після того, як їх доправили до лікарні м. Миколаєва, щодня до них їздив, витрачав кошти на бензин та ліки, возив бабусь для догляду за дитиною. Під час проведення слідчого експерименту обвинувачений підходив до нього, намагався поговорити, однак він з ним спілкуватися на той час не бажав. Також показав, що кошти на лікування їм збирала вся родина та матеріальна допомога від обвинуваченого їм була потрібна. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової та моральної шкоди підтримав, просив його задовольнити. 
		Згідно медичної картки стаціонарного хворого № 682/31 від 08 березня 2020 року та довідки КНП «Снігурівська ЦРЛ» від 12 березня 2020 року, потерпіла ОСОБА_3 08 березня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні вказаної лікарні з діагнозом закритий уламковий перелом правої гомілкової кістки (а.п.126-131 т.1).
		За даним висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 60 від 14-16 березня 2020 року, у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому малоберцової кістки правої гомілки та садна на правій гомілці. Вказаний перелом утворився від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, так як при звичайному своєму перебігу спричиняє розлад здоров`я більше 21 дня. Не виключено, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті ДТП - удару виступаючими частинами автомобіля по зовнішній стороні правої гомілки, у час, вказаний у медичних документах (а.п.133-135 т.1).
		Згідно медичної картки стаціонарного хворого № 2550/54 від 09 березня 2020 року та довідки КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» від 24 квітня 2020 року, малолітня ОСОБА_9 в період з 09 березня до 01 квітня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні вказаної лікарні з діагнозом вогнищева травма головного мозку, забій головного мозку, субдуральна гігрома з двох сторін, субарахноїдальний крововилив, посттравматичний гнійний менінгіт, судорожний синдром (а.п.175-214 т.1).
		За даним висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 71 від 06-08 квітня 2020 року, у ОСОБА_9 2019 року народження, малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку 2 ступеню, крововиливу під м`які мозкові оболонки, ускладненого посттравматичним гнійним менінгітом, субдуральною гігромою та судорожним синдромом. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету та за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Не виключено, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті ДТП - зіткнення з автомобілем, у час, вказаний у медичних документах (а.п.215-218 т.1).
		Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 183 від 27 березня 2020 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди ходова частина, фари головного світла, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися в працездатному стані, однак рульове керування знаходилося в технічно несправному стані (а.п.98-103 т.1).
		За висновком експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 182 від 27 березня 2020 року, первинний контакт автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 з пішоходом відбувся передньою правою частиною автомобіля (а.с.106-110 т.1).
		Також згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 236 від 16 березня 2020 року, захисне скло, вилучене під час огляду місця події в с. Червона Долина Снігурівського району, має таку ж форму та розмірні характеристики, як і захисне скло правого протитуманного ліхтаря автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.п.113-118 т.1).
		У відповідності до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 190 від 24 березня 2020 року, у дорожній ситуації, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2, п.12.3, п.12.4, 19.1 «а» та п.31.6 «б» Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації, в діях водія ОСОБА_5 вбачається невідповідність технічним вимогам п.12.4, 19.1 «а» та п.31.6 «б» Правил дорожнього руху України (а.п.121-125 т.1). 
		Також згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 190 від 08 квітня 2020 року, у дорожній ситуації, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди, а в його діях вбачається невідповідність технічним вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (а.п.163-169 т.1).
		В ході проведення слідчого експерименту 27 березня 2020 року потерпіла ОСОБА_3 на місці по вул. Миру біля будинку № 22 с. Червона Долина Снігурівського району Миколаївської області показала, де саме на узбіччі проїжджої частини на неї було скоєно наїзд автомобілем (а.п.142-146 т.1). 
		Також в ході проведення слідчого експерименту 11 березня 2020 року свідок ОСОБА_11 на місці по АДРЕСА_2 показав, де саме на узбіччі проїжджої частини лежала потерпіла ОСОБА_3 , після проїзду автомобіля, та в якому місці на узбіччі лежала малолітня ОСОБА_9 (а.п.90-95 т.1). 
		Крім того, в ході проведення слідчого експерименту 27 березня 2020 року обвинувачений на місці по АДРЕСА_2 показав, де саме на узбіччі проїжджої частини перебувала потерпіла з дитиною та на якій відстані від неї він того дня проїжджав (а.п.153-160 т.1). 
		За такого, вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд знаходить доведеною.
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо через поодинокі випадки вживання алкогольних напоїв, протягом року до вчиненого притягався до адміністративної відповідальності за сімейне насилля перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, військову службу не проходив, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.232-246).
		За даними досудової доповіді, наданої Снігурівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки його для суспільства, оцінюються як середній, а його виправлення можливе без цілодобового нагляду, контролю та ізоляції від суспільства (а.п.1-4 т.2).
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відноситься до нетяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини. 
		На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання та позиції потерпілих, які в судовому засіданні наполягали на суворому покаранні обвинуваченого через наслідки, які він спричинив їх малолітній дитині, його ставлення до вчиненого та відсутність добровільного відшкодування коштів на лікування, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, як того просила в судовому засіданні прокурор, однак в мінімальних межах санкції частини статті обвинувачення, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування малолітньої ОСОБА_9 суд доходить наступного. 
		Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
		Згідно довідки КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» від 24 квітня 2020 року, малолітня ОСОБА_9 в період з 09 березня до 01 квітня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні вказаної лікарні, та вартість її лікування склала 19548,01 грн. (а.п.214 т.1).
		Враховуючи доведеність вини обвинуваченого у завданні малолітній ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та визнання ним позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора та стягнення з обвинуваченого на користь держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації 19548,01 грн. витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 .
		Також вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди, в розмірі 19500,00 грн. та моральної шкоди, в розмірі 10000 грн. за цивільним позовом потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд доходить наступного. 
		Відповідно до ст.ст.1166, 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення та шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до закону.
		 
		Крім того, у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
		Розмір відшкодування моральної шкоди, як роз`яснено в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує душевний біль, якого зазнали потерпілі внаслідок посягання на здоров`я ОСОБА_3 та їх доньки ОСОБА_9 , 2019 року народження, які тривалий час змушені були відновлювати його у медичній установі м. Миколаєва за власний кошт, приїжджаючи туди кожного дня та прикладаючи певних зусиль для того, порушення життєвих зв`язків через змушення звертатися за захистом своїх прав до правоохоронних органів та суду, через відсутність добровільного відшкодування шкоди з боку обвинуваченого.
		Враховуючи доведеність вини обвинуваченого у заподіянні потерпілій ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, визнання позову обвинуваченим щодо майнової шкоди та часткове визнання, стосовно моральної шкоди, засади розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову потерпілих та стягнення з обвинуваченого на їх користь 19500,00 грн. майнової шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди.
		У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані з проведенням інженерно-транспортних та судово-трасологічних експертиз, в розмірі 5075,84 грн.
		Долю речових доказів, що знаходяться на майданчику тимчасового тримання та передані до камери зберігання речових доказів Снігурівського відділу поліції, суд вирішує відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.
		 
		Позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди, задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдану майнову шкоду, в розмірі 19 500,00 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. та моральну шкоду, в розмірі 50 0000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. 
		 
		Позовну заяву прокурора Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області до ОСОБА_5 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 14360570), кошти витрачені комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» на лікування ОСОБА_9 , в розмірі 19548,01 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 01 коп.) грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням інженерно-транспортних та судово-трасологічних експертиз, в розмірі 5075,84 грн.
		 
		Арешт майна - автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 березня 2020 року, скасувати.
		 
		Речові докази: автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути ОСОБА_8 , як власнику, а захисне скло правої протитуманної фари, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області (спецпакет № 5226464), також повернути ОСОБА_8 , як власнику.
		 
		Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		   
		Вирок набуваєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано. 
		 
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...