Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/879/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 15.07.2020
Номер судового провадження: 51-3919км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013080130001814

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		15 липня 2020 року
		м. Київ
		cправа № 310/879/16-к
		провадження № 51-3919 км19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурораОСОБА_5 
		розглянув касаційну скаргу потерпілої  ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2019 року у кримінальному провадженні №12013080130001814 стосовно 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Цюрупинськ Херсонської області, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судамипершої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 17 січня 2012року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України(далі КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6місяців зпозбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки звипробуванням на 2 роки.
		Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 02 квітня 2012 року апеляцію прокурора задовольнив частково, апеляцію засудженого задовольнив. Вирок Бердянського міскрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2012 року скасований, справу направлено Бердянському міжрайонному прокурору длядодаткового розслідування.
		За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 18 червня 2018року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Вирішено питання щодоречових доказів та процесуальних витрат.Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_7 залишено без розгляду. Скасовано арешт, накладений на майно ОСОБА_7 . 
		Згідно з цим вироком, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, у тому, що він 30 серпня 2011року у м. Бердянську Запорізької області, керуючи технічно справним автомобілем здійснював рух попроїжджій частині. Під час руху водій ОСОБА_7 випередив велосипедиста ОСОБА_8 , і,проявивши необережність, яка виразилась у злочинній недбалості, змінив напрямок руху праворуч, не виконав вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від10жовтня 2001 року №1306, непереконався у безпеці своїх дій, внаслідок чогосталося зіткнення велосипеда «Україна» під керуванням ОСОБА_8 іззадньою частиною автомобіля, післяякого велосипедист ОСОБА_8 впав напроїжджу частину іотримав тілесні ушкодження, внаслідок яких настала йогосмерть. 
		Запорізький апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2019 рокуапеляційну скаргупрокурора залишив без задоволення, а вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року відносно виправданого ОСОБА_7  без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі потерпіла, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено докази у справі, щозавадило ухвалити законне рішення, як і судом першої інстанції надано неправильну оцінку доказам, визнано недопустимими докази без урахування положення Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) вредакції 1961 року та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосовано судом закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.286 КК України). Посилається на порушення вимог ст. ст. 22, 23, 94, 95 КПК України, а також на те, що суд апеляційної інстанції не виконав вимог ч. 3 ст. 404 КПК України та незаконно відмовив прокурору узадоволенні клопотання про повторне дослідження доказів. Зазначає, щоненадання судом першої інстанції оцінки висновку експерта № 603/11 від25вересня 2011 року перешкодило судуапеляційної інстанціїухвалити обґрунтованесудове рішення. Окрім того, посилається на порушення їїправа настягнення шкоди з винної особи, оскільки їїцивільний позов залишено безрозгляду.
		Позиції учасників судового провадження
		Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
		Прокурор ОСОБА_5  підтримала касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6  та просила її задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Потерпіла  ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, надіслала клопотання пророзгляд справи за її відсутності. 
		Виправданий та його захисник з`являлись у перші судові засідання, однакпіслявідкладення касаційного розгляду, будучи неодноразово належним чином повідомленими про дату, час та місце касаційного розгляду, не прибули до7судових засідань. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень абоповідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду віднихне надходило, що свідчить про втрату процесуального інтересу доприйняття ними участі вкасаційному розгляді кримінального провадження.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла дотаких висновків. 
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої таапеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлюватита визнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		Згідно ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності вйого діях складу кримінального правопорушення або його непричетності довчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду. Вказане з урахуванням вимог ч.7 ст. 128 КПК України не позбавляє особу, цивільний позов якої залишено без розгляду, пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Узв`язку з цим є необґрунтованими доводи касаційної скарги потерпілої в частині порушення її права на відшкодування спричиненої злочином шкоди через залишення без розгляду поданого нею цивільного позову.
		Оцінюючи решту доводів касаційної скарги, Суд виходить з наступного. 
		Згідно з ч. 2ст. 418 КПК Українисудові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченомустаттями 368-380цього Кодексу.
		Ухвала апеляційного суду є рішенням стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогамст.370 КПКУкраїни. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогамст. 419 цього кодексу.
		Відповідно ж до вимог ч. 2ст. 419 КПКУкраїнипри залишенні апеляційної скарги беззадоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, зякихапеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Тобто, зважаючи на приписист. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен ізних вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, наякихапеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		За матеріалами кримінального провадження виправдувальний вирок суду першої інстанції був оскаржений в апеляційному порядку прокурором. Як зазначає вкасаційній скарзі потерпіла, вона, хоча і вважала незаконним рішення суду першої інстанції, сама апеляційну скаргу не подавала, оскільки її подав прокурор. Уподаній апеляційній скарзі прокурор просив вирок суду першої інстанції скасувати. Наводячиконкретні доводи на обґрунтування заявлених вимог, прокурор, середіншого, зазначав про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне таобґрунтоване судове рішення, а також указував на наявність доказів, якінеотримали належної правової оцінки, що потягло за собою неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність.Крім того заявляв клопотання про повторне дослідження судом апеляційної інстанції ряду доказів впорядку ч. 3 ст. 404 КПК України, посилаючись при цьому на істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, ненадання судом оцінки всім доказам таневідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
		За наслідками апеляційного розгляду суд визнав подану апеляційну скаргу необґрунтованою.
		Водночас, в ухвалі апеляційного суду не надана оцінка всім доводам апеляційної скарги прокурора.
		Так, судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам апеляційної скарги прокурора в частині порушення судом першої інстанції порядку оцінки доказів, отриманих до набрання чинності КПК України (N 4651-VI від 13 квітня 2012 року).
		Разом з тим, згідно п. 8 Перехідних положень КПК України (N 4651-VI від 13 квітня 2012 року), допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
		В той же час, свої висновки щодо недопустимості 6 додаткових фотознімків огляду місця події від 30 серпня 2011 року, які були передані слідчим експерту ОСОБА_9 та покладені в підставу висновку № 483/12 від 19.09.2012 року, тобтодо набрання чинності 20 листопада 2012 року КПК України (N 4651-VI від13квітня 2012 року) були визнані судом першої інстанції недопустимими доказами на підставі положень кримінального процесуального закону, який набрав чинності після їх отримання. 
		Вказані доводи апеляційної скарги прокурора залишились поза увагою апеляційного суду. 
		При цьому, цитування в ухвалі апеляційного суду положень ст. 195 КПК України (вред. 1960 року), не спростовує доводів апеляційної скарги прокурора такасаційної скарги потерпілої про вирішення судом першої інстанції питання щодо допустимості доказів без врахування п. 8 Перехідних положень КПК України (N 4651-VI від 13 квітня 2012 року).
		Ненадання оцінки вказаним доводам, які могли бути підставою для повторного дослідження доказів, потягнуло за собою не обґрунтовану належним чином відмову взадоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження в порядку ч.3 ст. 404 КПК України ряду доказів у кримінальному провадженні.
		Принцип безпосередності дослідження доказів на стадії апеляційного розгляду хочаіне є абсолютним, як у суді першої інстанції, але в ситуації, коли перед апеляційним судом ставиться питання про скасування виправдувального іпостановлення обвинувального вироку, цей принцип висуває більш суворі вимоги, ніж у разі скасування чи зміни обвинувального вироку, оскільки в такому випадку висновок про винуватість чи невинуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який у зв`язку із цим має забезпечити всі гарантії права насправедливий судовий розгляд. 
		Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1ст. 409 КПК України), іцепокладає наапеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночасупевних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		В апеляційній скарзі прокурора також порушувалось питання про ненадання судом першої інстанції оцінки висновку судової автотехнічної експертизи № 603/11 від25листопада 2011 року, аналогічні доводи містить і касаційна скарга потерпілої. Доводи апеляційної скарги в цій частині із посиланням на ухвалу апеляційного суду від 02 квітня 2012 року визнані такими, що не заслуговують наувагу, оскількинаявність висновків цієї експертизи є недостатньої дляпостановлення обвинувального висновку.
		Наведене є власною оцінкою цього доказу апеляційним судом, оскільки у вироку суду першої інстанції такий аналіз або будь-який інший аналіз цьому доказу ненадавався. Однак в порушення вимог ст. 404 КПК Україниобставини, встановлені під час кримінального провадження в цій частині, повторно недосліджувались. Більштого, клопотання прокурора про повторне дослідження ряду доказів, зокремависновку експертизи № 603/11 від 25 листопада 2011 року було відхилено судом апеляційної інстанції. При цьому апеляційний суд, надавши оцінку вказаному доказу та зробивши висновки, яких не містив вирок суду першої інстанції, безпосередньо його не дослідив.
		Враховуючи викладене, процедуру апеляційного перегляду було здійснено формально без додержання приписівст. 2 КПКУкраїни. Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною, обґрунтованою івмотивованою,їїзміст не відповідає положенням статей370,419 КПК України.
		У зв`язку з викладеним Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги потерпілої в частині істотного порушення апеляційним судом норм кримінального процесуального закону, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ч. 2ст. 419 КПК України.
		Отже, касаційна скарга потерпілої підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду  скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене, належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі потерпілої, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 433, 436, 438, 441, 442 КПКУкраїни, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу потерпілої  ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2019 року стосовно  ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...