Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/79/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 30.06.2020
Номер судового провадження: 12-21гс20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 927/79/19
		Провадження № 12-21гс20
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Власова Ю. Л., 
		Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
		за участю:
		секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
		представника позивача - Лисенка О. М.,
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2019 року (суддя Сидоренко А. С.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2019 року (у складі колегії: головуючого судді Агрикова О. В., суддів Чорногуз М. Г., Хрипун О. О.) 
		у справі  № 927/79/19
		за позовом Фермерського господарства «Крупський» 
		до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , 
		про визнання укладеними додаткових угод.
		1.            Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1.       У січні 2019 року Фермерське господарство «Крупський» (далі - ФГ «Крупський») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру), у якому просило визнати укладеними  додаткові угоди до дев'яти договорів оренди землі в частині зміни орендаря з ОСОБА_1 на ФГ «Крупський». 
		1.2.       Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, маючи всі підстави для законного користування земельними ділянками, фермерське господарство позбавлене такого права через відсутність державної реєстрації права оренди на ці земельні ділянки внаслідок відмови державного реєстратора зареєструвати за фермерським господарством відповідне речове право. При цьому ОСОБА_1 звертався до відповідача з письмовими заявами про внесення змін до договорів оренди землі, додавши до них проекти додаткових угод, у яких просив замінити орендаря, проте відповідач відмовив в укладенні таких додаткових угод. Отже, господарство не має правових підстав для використання земельних ділянок, наданих його засновнику для ведення фермерського господарства. Якщо прямо слідувати вимогам Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV), фермерське господарство не може використовувати землі до проведення державної реєстрації за ним права оренди на відповідні земельні ділянки.
		1.3.       У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що не погоджується із заявленими вимогами, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. На його думку, у цьому випадку відсутній предмет спору, оскільки, отримавши спірні земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 створив фермерське господарство, до складеного капіталу якого увійшли і відповідні земельні ділянки. При цьому немає жодних порушень закону в тому, що спірними земельними ділянками користується ФГ «Крупський».
		1.4.       Водночас відповідач зазначає, що оскільки ФГ «Крупський» не є стороною спірних договорів, воно не може вважатись таким, що набуло права «правомірного очікування», яке підлягало б захисту в судовому порядку, а тому, враховуючи, що відповідач жодним чином не порушив прав та законних інтересів юридичної особи, подання вказаного позову є безпідставним. 
		2.            Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		2.1.       Судами було встановлено, що ГУ Держгеокадастру та громадянин України ОСОБА_1 уклали дев`ять договорів оренди землі, за якими останній прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), а саме: 
		- договір оренди від 21 квітня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7421181200:02:000:0337 площею 18,0 га, яка розташована на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району; 
		- договір оренди від 28 квітня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7421183000:03:000:0582 площею 17,6381 га, яка розташована на території Мармизівської сільської ради Варвинського району; 
		- договір оренди від 28 квітня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7421183200:07:000:0166 площею 5,0105 га, яка розташована на території Озерянської сільської ради Варвинського району;
		 - договір оренди від 28 квітня 2015 року земельних ділянок з кадастровим номером 7421184000:06:000:0648 площею 9,5 га та кадастровим номером 7421184000:05:000:0295 площею 6,2 га, які розташовані на території Світличненської сільської ради Варвинського району;
		 - договір оренди від 28 квітня 2015 року земельних ділянок з кадастровим номером 7421181600:06:000:0516 площею 5,00 га, з кадастровим номером 7421181600:04:000:0558 площею 10,0 га, з кадастровим номером 7421181600:03:000:0553 площею 5,0124 га, з кадастровим номером 7421181600:06:000:0517 площею 7,0 га, які розташовані  на території Дащенківської сільської ради Варвинського району; 
		- договір оренди від 15 травня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7421182600:05:000:0140 площею 7,0 га, яка розташована на території Кухарської сільської ради Варвинського району; 
		 - договір оренди від 15 травня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7421183000:05:000:0622 площею 7,9072 га, яка розташована на території Мармизівської сільської ради Варвинського району; 
		- договір оренди від 23 грудня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7425182000:02:001:1123 площею 11,8794 га, яка розташована на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району; 
		- договір оренди від 23 грудня 2015 року земельної ділянки з кадастровим номером 7425182000:02:001:1122 площею 7,9618 га, яка розташована на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району. 
		2.2.       Цільове призначення земельних ділянок (категорія земель, вид використання земельних ділянок у межах певної категорії земель) - землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства. Зазначені договори оренди землі укладені на двадцять років.
		2.3.       Підставою надання земельних ділянок в оренду є відповідні накази Головного управління Держземагенства у Чернігівській області та ГУ Держгеокадастру. Передача в користування третій особі вказаних вище земельних ділянок здійснена на підставі актів приймання-передачі об`єктів оренди. Право оренди третьої особи на зазначені земельні ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.  
		2.4.       ФГ «Крупський» зареєстроване як суб`єкт господарювання 04 серпня 2017 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 043 102 0000 000373.
		2.5.       Згідно з пунктами 6.1-6.3 розділу 6 «Землі господарства» статуту ФГ «Крупський», затвердженого рішенням зборів засновників цього господарства від 02 серпня 2017 року № 1, право володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності фермерського господарства, здійснює господарство.
		2.6.       До земель господарства належать: земельні ділянки, передані господарству в користування; земельні ділянки, що належать на праві власності або на праві постійного користування господарству як юридичній особі; земельні ділянки, що належать засновникам господарства та членам господарства на праві приватної власності; земельні ділянки, що використовуються господарством на умовах оренди.
		2.7.       Господарство має право самостійно господарювати на землі, у тому числі на тій, що надана в користування її засновнику - ОСОБА_1 на умовах оренди для ведення фермерського господарства загальною площею 1794,099 га, у тому числі 18,0 га на території Гнідинцівської сільської ради, 27,0124 га на території Дащенківської сільської ради, 7,0 га на території Кухарської сільської ради, 25,5453 га на території Мармизівської сільської ради, 5,0105 га на території Озерянської сільської ради, 15,7 га на території Світличенської сільської ради, 19,8412 га на території Васьковецької сільської ради.
		2.8.       У подальшому, враховуючи створення та державну реєстрацію фермерського господарства, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами щодо заміни орендаря - з «громадянин ОСОБА_1 » на «Фермерське господарство «Крупський». До заяв були додані проекти додаткових угод до договорів оренди землі. 
		2.9.       Проте у внесенні відповідних змін до договорів оренди землі третій особі було відмовлено через те, що чинним земельним законодавством не передбачено внесення змін до договорів оренди землі в частині заміни орендаря за договором.
		2.10.    Ураховуючи відмову відповідача щодо внесення змін до договорів оренди землі, позивач звернувся до державних реєстраторів прав на нерухоме майно Варвинської районної державної адміністрації та Линовицької селищної ради Прилуцького району з відповідними заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте у вчиненні необхідних реєстраційних дій позивачеві було відмовлено (рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05 лютого 2019 року № 45377897, № 45375046, № 45376321, № 45376574, № 45376977, № 45377210, № 45378053, № 45377765, № 45377542, № 45378198, № 45377361 та від 14 лютого 2019 року № 45529843, № 45532821).
		3.            Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3.1.       Господарський суд Чернігівської області рішенням від 18 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2019 року, позов задовольнив повністю. Додаткові угоди до відповідних договорів оренди землі в редакції третьої особи визнав укладеними.
		3.2.       Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у спірних правовідносинах фактично відбулась заміна сторони (правонаступництво) орендаря та обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
		3.3.       Тобто у правовідносинах щодо користування спірними земельними ділянками відбулась фактична заміна орендаря - фізичної особи ОСОБА_1 , - засновника фермерського господарства, і обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до створеного ним ФГ «Крупський» з дня його державної реєстрації  - з 04 серпня 2017 року. Незмінними лишились об`єкти оренди, орендна плата, права та обов`язки сторін, відповідальність та інші умови договорів.
		4.            Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		4.1.       Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ГУ Держгеокадастру звернулось ізкасаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2019 року й прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		4.2.       У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи, однак неправильно застосовано статтю 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки вказана норма права не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Так, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яка ж саме підстава є підґрунтям для втручання суду з метою зміни договору. 
		4.3.       Відповідач вважає, що заміна сторони зобов`язання шляхом укладання додаткових угод до спірних договорів не передбачена та не відповідає законодавству, спірні договори на цей час є діючими і належним чином виконуються.
		4.4.       На думку скаржника, оскаржувані ним судові рішення в цій справі про укладення додаткових угод є способом відчуження права оренди іншій особі, що заборонено нормами статті 8-1 Закону № 161-XIV.
		4.5.       Також зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях посилаються на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16ц, від 13 лютого 2019 рокуу справі № 666/1188/16-ц, відповідно до яких після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації останнього обов`язки орендаря/землекористувача такої земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. 
		4.6.       Скаржник вважає таке посилання безпідставним, оскільки в зазначених постановах не йдеться про заміну сторони договору та про перехід прав орендаря, а лише зазначається про виконання господарством обов`язків землекористувача. Натомість ЦК України чи іншим законом фактичне правонаступництво не віднесено до підстав заміни сторони зобов`язання.
		4.7.       Також на обґрунтування доводів касаційної скарги ГУ Держгеокадастру посилається на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 925/939/18. 
		4.8.       У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення такого господарства, що є обов`язковою умовою для його державної реєстрації. Законом передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття фермерським господарством правосуб`єктності. Також одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства вимагало в подальшому здійснити його реєстрацію. Тобто Закон не передбачав права використання земельної ділянки, наданої в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого господарства.
		4.9.       Посилаючись на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 699/185/18, від 04 вересня 2019 року у справі № 697/2767/16, просить касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		4.10.    Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 927/79/19 за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2019 року і  постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2019 року та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		4.11.    Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року справу № 927/79/19 разом з касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми.
		4.12.    У вказаній ухвалі Касаційний господарський суд, посилаючись на постанови від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16?ц, від 27 березня 2019 року у справах № 574/381/17-ц та № 376/331/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що з комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. Із цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
		4.13.    Вказані висновки Велика Палата Верховного Суду робила, вирішуючи питання юрисдикції відповідних спорів, однак вказане не спростовує їх змісту щодо фактичної заміни орендаря і переходу обов`язків землекористувача від засновника до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
		4.14.    З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає виключною правовою проблемою питання стосовно того, чи може фермерське господарство (у зв`язку з переходом обов`язків землекористувача від засновника до створеного ним такого господарства з дня його державної реєстрації) вимагати внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни орендаря та чи може суд при фактичній заміні орендаря в таких правовідносинах - із засновника фермерського господарства на відповідне господарство (у зв`язку з переходом обов`язків землекористувача до створеного фермерського господарства з дня його державної реєстрації) - втручатися в договірні відносини між орендодавцем та орендарем шляхом визнання укладеними договорів (додатків до них), у яких здійснюється заміна орендаря (із засновника такого господарства на останнє).
		4.15.    З наведених вище норм права та обставин справи вбачається, що норми чинного законодавства України чітко не врегульовують процедуру оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, що негативно відбивається на єдності правозастосовної практики в цих відносинах.
		4.16.    Ухвалою від 24 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 927/79/19 разом з касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
		5.            Доводи учасників справи в судовому засіданні
		5.1.       Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - без змін.
		6.            Позиція Великої Палати Верховного Суду
		6.1.       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		6.2.       Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. 
		6.3.       Згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
		6.4.       За положеннями  частини четвертої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.  
		6.5.       Згідно зі статтею 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
		6.6.       Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
		6.7.       Згідно зі статтею 19 Закону № 973-IV доскладу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
		6.8.       Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.
		6.9.       З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.
		6.10.    Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та  створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня  2019 року  у справі № 922/538/19.       
		6.11.    Згідно із частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		6.12.    Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).
		6.13.    Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. 
		6.14.    Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.
		6.15.    За змістом частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
		6.16.    З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом № 1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.
		6.17.    Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.
		6.18.    При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов'язковим.
		6.19.    Враховуючи норми частини другої статті 651 ЦК України та вищевикладені обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		6.20.    Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що укладення додаткових угод до договорів оренди землі є способом відчуження права оренди іншій особі, що заборонено нормами статті 8-1 Закону № 161-XIV. Велика Палата Верховного Суду цей аргумент відхиляє з таких підстав. 
		6.21.    Згідно із частиною першою статті 8-1 Закону № 161-XIV право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.
		6.22.     Разом з тим вищенаведеними нормами Закону № 973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами  Закону № 973-IVпереходять права й обов'язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі. 
		6.23.    Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону № 161-XIV, а здійснюється встановлений нормами Закону № 973-IV перехід прав та обов'язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.  
		7.            Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		7.1.       За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		7.2.       Частинами першою - третьою статті 311 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		7.3.       Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з неправильним застосуванням норм матеріального права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		8.            Щодо судових витрат
		8.1.       У зв`язку зі скасуванням рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 129 ГПК України Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне судові витрати, пов`язані з розглядом справи,  покласти на позивача.
		Керуючись статтями 300-302, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області задовольнити.
		2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2019 року у справі № 927/79/19 скасувати.
		3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Фермерського господарства «Крупський» до Головного управління Держгеокадарстру у Чернігівській області про визнання укладеними додаткових угод.
		4. Стягнути з Фермерського господарства «Крупський» (вул. Миру, 11, с. Гнідинці, Варвинський район, Чернігівська область, 17640; код ЄДРПОУ 41499420) на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 39764881) 25 933 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять три) гривні 50 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 34 578  (тридцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім) гривень за подання  касаційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя  В. С. КнязєвСуддя-доповідач   Ю. Л. Власов Судді: Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко  С. В. Бакуліна Н. П. Лященко  М. І. Гриців О. Б. Прокопенко  Д. А. Гудима В. В. Пророк  В. І. Данішевська Л. І. Рогач  Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік  О. С. Золотніков  О. С. Ткачук  О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...