Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/6950/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2020. Зареєстровано: 19.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/646/450/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220000000673

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 646/6950/19 
		№ провадження 1-кп/646/450/2020 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17.07.2020  
		 
		       Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019220000000673 від 19.05.2019 р. за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васищеве, 
		   Харківського району, Харківської області, громадянина України, має середню 
		   спеціальну освіту, пенсіонера, вдовьця, є особою з інвалідністю 3 групи, 
		   судимості не має, зареєстрований та проживає за адресою: 
		АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		        ОСОБА_9 скоїв злочин при наступних обставинах. 
		       Так, 18.05.2019 близько 10:35 р. ОСОБА_9 керував, технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 , на якому він рухався по Мерефянському шосе зі сторони просп. Гагаріна в бік м. Мерефа, зі швидкістю близько 92 км/год. В процесі руху по вказаному шосе, на перехресті Мерефянське шосе та вул. Гетьманська в м. Харкові, водій ОСОБА_9 , діючи необережно проявив необачність, перевищуючи максимально дозволену у населеному пункті швидкість руху, та при виникненні небезпеки у вигляді велосипедиста ОСОБА_10 , який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу його руху, поза межами пішохідного переходу, і якого він об`єктивно міг виявити, не своєчасно застосував гальмування, та допустив наїзд на останнього, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого: - п.12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких у 2-му нейрохірургічному відділені комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради помер. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/209-А/19 від 06.06.2019 причиною смерті стала важка черепно-мозкова травма та її ускладнення - набряк-дислокація стовбуру головного мозку. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №7/917/918СЕ-19 від 24.09.2019 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
		       Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину визнав та пояснив, що 18.05.2019 близько 10:40 р. він керував автомобілем «DAEWOO LANOS» по Мерефянському шосе у м. Харкові зі швидкістю, яка перевищувала 60 км/год. Раптом не на пішохідному переході зліва направо на шосе виїхав велосипедист, який прибавив швидкість руху, а тому він вимушено прийняв екстрене гальмування, але зіткнення не вдалось уникнути. Він зачепив велосипедиста лівою стороною свого автомобілю. Після чого він побачив, що велосипедист лежить на асфальті. У скоєному щиро кається.
		       Крім визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_9 , його вина у вчиненні злочину підтверджується: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який показав, що померлий ОСОБА_10 є його сином, з яким вони разом проживали. Прибувши 18.05.2020 р. на місце скоєння ДТП, він побачив, що транспортний засіб обвинуваченого знаходився в кюветі,
		- показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка показала, що померлий ОСОБА_10 є її сином, з яким вони разом проживали, та який матеріально допомагав як батькам, так і своїй сестрі ОСОБА_7 ,
		- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка показала, що померлий ОСОБА_10 є її рідним братом, який повинен був доглядати за нею через перебування її на лікуванні в психіатричній лікарні,
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав, що в травні 2019 року біля 10:30 год він знаходився на відстані 30-40 м від перехрестя вулиць Гетманської та Мерефянське шосе, у м. Харкові на якому бачив чоловіка з велосипедом в руках, та який переходив перехрестя, але не на пішохідному перехресті. Велосипедист зменшив крок на середині дороги, але потім продовжив рух. В цей час стався наїзд на нього автомобілем «DAEWOO LANOS», від якого велосипедист підлетів вгору та упав на асфальт, при цьому сідло велосипеда було зажато між його ногами,
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , який показав, що в травні 2019 р. біля 10 год в районі Жихора-3, м. Харків він рухався по шосе на транспортному засобі «Газель», перед ним на відстані 70 метрів також в попутному напрямку рухався автомобіль «DAEWOO LANOS». Перед мостом на перехресті навперейми їх руху виїхав велосипедист, який зупинився на середині дороги, а потім знову продовжив рух. Водій «DAEWOO LANOS» намагався звернути вправо, але скоїв зіткнення з велосипедистом. Останнього викинуло через лобове скло автомобіля обвинуваченого на дорогу, при цьому сідло велосипеда було зажато між його ногами.
		оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.05.2019 р., згідно якого перехрестя Мерефянське шосе та вул. Гетманська навпроти будинку № 28 є нерегульованим, автомобіль «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 перебуває частково на проїзній частині, частково  на узбіччі, велосипед  на проїзній частині, сліди гальмування створені від автомобілю (а.с.71-78),
		- висновком експерта № 12-17/209-А/19 від 06.06.2019 р., згідно якого у зв`язку з подіями 18.05.2019 р. у ОСОБА_10 мали місце ушкодження: голови - важка черепно-мозкова травма: забій головного мозку, внутрішньочерепові крововиливи, забійні рани голови та обличчя, садна та синці обличчя; травматична екстракція 1-го та 2-го зубів на верхній щелепі зліва, тулубу - закрита травма грудної клітини: переломи ребер зліва; забійна рана передньої черевної стінки, забій нирок; кінцівок - множинні садна нижніх та верхніх кінцівок, забійна рана в області лівого колінного суглобу, закритий перелом лівої великогомілкової кістки у нижній третині із зсувом. Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12.30 год. у 2-му нейрохірургічному відділені КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І Мещанінова» ХМР. Причиною смерті ОСОБА_10 з`явилася важка черепно-мозкова травма та її ускладнення набряк-дислокація стовбуру головного мозку. Наявні ушкодження утворилися в результаті дії тупих твердих предметів, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Між подіями 18.05.2019 р., під час яких ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, та настанням його смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок. На момент госпіталізації при дослідженні крові на алкоголь у ОСОБА_10 знайдений етиловий спирт у кількості 2,811 %о, що за офіційною таблицею відповідає сильному алкогольному сп`янінню (а.с.80-82),
		- висновком експерта № 7/779/780СЕ-19 від 19.09.2019 р., згідно якого в момент первинного контакту взаємне розташування автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 та велосипеда «OSKAR» було таким, що автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 лівою частиною переднього бампера контактував з правою боковою частиною рами велосипеда «OSKAR» і кут між поздовжніми осями цих транспортних засобів був близьким до 60°. В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 та велосипеда «OSKAR» був близьким до 60°. В момент первинного контакту автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 лівою частиною переднього бампера контактував з правою боковою частиною рами велосипеда «OSKAR» (а.с.85-102),
		- висновком експерта № 7/781СЕ-19 від 18.09.2019 р., згідно якого на момент експертного огляду рульове керування та ходова частина автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 знаходилася в працездатному стані (а.с.105-109),
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2019 р., в ході якого свідок ОСОБА_12 показав механізм скоєння ДТП 18.05.2019 р. з участю автомобіля «DAEWOO LANOS» та велосипедиста (а.с.110-113),
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2019 р., в ході якого обвинувачений ОСОБА_9 показав механізм скоєння ним ДТП 18.05.2019 р. під час керування автомобілем «DAEWOO LANOS» (а.с.114-117),
		- висновком експерта № 7/917/918СЕ-19 від 24.09.2019 р., згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_9 убачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, велосипедист ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України. У діях велосипедиста ОСОБА_10 убачаються невідповідності вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП. У даній дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України (а.с.120-126).
		       Згідно висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.05.2019 р. у ОСОБА_9 ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено (а.с137).
		       Таким чином, ОСОБА_9 своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
		       Аналіз доказів свідчить про те, що даний злочин скоєно обвинуваченим ОСОБА_9 , суд вважає зібрані по справі докази достовірними, а отже вони покладені в основу вироку як перевірені судом.
		       При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також особу винного.
		       Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_9 належить до тяжкого злочину.
		       До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд визнає щире каяття, надання медичної допомоги потерпілому після скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		       Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд у справі не вбачає. 
		        ОСОБА_9 є особою з інвалідністю 3 групи та похилого віку, пенсіонером, за місцем проживання характеризується задовільно, є вдовьцем, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, судимості не має, згідно досудової доповіді органу пробації виправлення ОСОБА_9 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як низький.
		       Виходячи з мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України в межах санкції статті, з визначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, при цьому виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 можливо без ізоляції його від суспільства, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, що повною мірою відповідатиме скоєному, достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів. 
		       Потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_9 на їх користь у розмірі 150228,00 гривень на кожного потерпілого, а також матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 у сумі 36953,32 гривні, що складається з витрат на лікування померлого ОСОБА_10 , його поховання та поминального обіду.
		       Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
		       Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		       У статті 979ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		       Законом України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		       Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		       Відповідно до ст.22зазначеного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		       Статтею 23Закону визначено,що шкодою,заподіяною життюта здоров`юпотерпілого внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,є: шкода,пов`язана злікуванням потерпілого; шкода,пов`язана зтимчасовою втратоюпрацездатності потерпілим; шкода,пов`язана ізстійкою втратоюпрацездатності потерпілим; моральнашкода,що полягаєу фізичномуболю тастражданнях,яких потерпілий-фізична особазазнав узв`язку зкаліцтвом абоіншим ушкодженнямздоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		       Згідно з п. 3 ч. 1 ст.91КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		       Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.
		       Але потерпілим ОСОБА_5 не надано доказів щодо перебування ОСОБА_10 на лікуванні в закладах здоров`я, а також призначення останньому ліків, які зазначені у наданих чеках про придбання лікарських засобів потерпілим ОСОБА_5 , тобто потерпілими не доведена необхідність придбання ліків та не підтверджено це відповідним закладом охорони здоров`я.
		       Згідно ст. 27 вищенаведеного Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		       Відповідно до положення статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Тобто, витрати на проведення поминальних обідів не відносяться до витрат на поховання, а отже не підлягають відшкодуванню згідно з вимогами закону.
		       Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
		       Згідно зі ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
		       Між ОСОБА_9 та ПрАТ «СК «Альфа страхування» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АО/3307094 від 22.04.2019 pоку, за яким забезпечено ТЗ «DAEWOO LANOS» р.н. НОМЕР_1 з лімітом відповідальності по життю і здоров`ю 200000,00 гривень на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну майну  100000,00 гривень.
		       У кримінальному провадженні, як зазначено у ч. 1 ст.62КПК України цивільним відповідачем може бути юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		       Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		       Виходячи з наведених вимог закону про здійснення відшкодування шкоди за рахунок страховика в межах страхової суми за таку шкоду, зазначену в страховому полісі, цивільна відповідальність за відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, покладається у кримінальному провадженні на обвинуваченого, який її завдав, та страховика.
		       Тобто цивільна відповідальність за відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, в межах страхової суми, зазначену в страховому полісі, покладається на страховика.
		       Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України). В судовому засіданні з`ясовувалась думка потерпілих про пред`явлення вимог до належного відповідача  страховика ПрАТ «СК «Альфа страхування», але клопотання позивачів про залучення у справі співвідповідача не надходило.
		       За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на поховання, пред`явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а тому у задоволенні його вимог до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди необхідно відмовити.
		       Вимоги ОСОБА_5 про відшкодування витрат, на лікування потерпілого, проведення поминального обіду не підлягають задоволенню в зв`язку з необґрунтованістю.
		       Також ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		       Згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому встановленню при відшкодуванні моральної шкоди підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною дією, а також провини особи, що її заподіяла.
		       Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.1167ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		       В зв`язку з тим, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою померлого ОСОБА_10 , про стягнення моральної шкоди.
		       Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї.
		       Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		       Суд приходить до висновку, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазнали моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку зі смертю свого сина ОСОБА_10 , а тому суд вважає, що розмір моральної шкоди у 80 000,00 гривень кожному із потерпілих буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
		       Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. 
		       Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		       Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,
		 
		з а с у д и в:
		 
		        ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням правакерування транспортнимизасобамистроком на 3 роки. 
		       Відповідно дост.ст.75,76КК Україниобвинуваченого ОСОБА_9 від відбуванняосновного покараннязвільнити звипробувальним строкомна 2(два)роки,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину івиконає покладеніна ньогообов`язки:повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,періодично з`являтисядля реєстраціїв уповноваженийорган зпитань пробації,не виїжджатиза межіУкраїни безпогодження зуповноваженим органомз питаньпробації. 
		       Відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення правакерування транспортнимизасобамистроком на 3 роки виконувати самостійно.
		       Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.05.2019 р. на велосипед «OSKAR», який повернути потерпілому ОСОБА_5 .
		       Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.05.2019 р. на автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 , який повернути власнику ОСОБА_14 . 
		       Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 11304,72 гривень.
		       Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 80000 гривень на кожного.
		       Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...