Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/2822/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2020. Зареєстровано: 21.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2020.
Дата набрання законної сили: 29.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/212/24/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017040630000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №212/2822/17 
		1-кп/212/24/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   20 липня 2020 року     м. Кривий Ріг
		 
		 
		Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження № 42017040630000050 від 09.03.2017 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в 
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190КК України .
		Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор військової прокуратури Криворізького гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисники обвинуваченого ОСОБА_3  адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно висунутого обвинувачення, зміненого представником державного обвинувачення прокурором військової прокуратури Криворізького гарнізону ОСОБА_4 , та погодженого Військовим прокурором Криворізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_9 від 08.10.2019 року, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області від 09 грудня 2016 року № 352 о/с, ОСОБА_3 призначений на посаду старшого інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенцїї Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області, у спеціальному званні капітан поліції.
		Відповідно до службових обов`язків затверджених Начальником Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області від 10 січня 2017 року, ОСОБА_3 окрім іншого, зобов`язаний був здійснювати оформлення дозволів на придбання, зберігання, носіння підконтрольних предметів.
		Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція), в редакції від 16 червня 2016 року, яка була чинна на момент вчинення злочину, дозвільна система, що здійснюється органами внутрішніх справ, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.
		Згідно п. 8.12. Інструкції, до пристроїв належать такі пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно не придатні для стрільби бойовими патронами.
		Відповідно до п. 2.3 Інструкції, дозволи на придбання, зберігання та носіння пристроїв громадянами України видаються Департаментом громадської безпеки МВС України (п. 2.3.1 Інструкції) та Управлінням громадської безпеки ГУМВС України (п. 2.3.2 Інструкції). Повноваженнями видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння пристроїв громадянами України міськрайоргани внутрішніх справ України (п. 2.3.3 Інструкції) не наділені.З огляду на вище зазначене, ОСОБА_10 , будучи співробітником саме відділення Національної поліції, не був уповноважений оформлювати дозволи на придбання, зберігання та носіння пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу    патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії громадянам України.
		06 березня 2017 року, приблизно о 15 год. 00 хв., в приміщенні Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова 7, до ОСОБА_3 звернувся громадянин України ОСОБА_5 з приводу отримання дозволу для придбання, зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,    споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії для його використання з метою самозахисту.
		Тоді ж, ОСОБА_3 , з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розробив злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та достовірно знаючи, в силу займаної посади та покладених функціональних обов`язків про відсутність в нього повноважень оформлювати дозвіл для придбання, зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії, повідомив громадянину України ОСОБА_5 неправдиві відомості щодо можливості оформлення ним такого дозволу за грошову винагороду в розмірі 370 доларів США.
		В подальшому, 17 березня 2017 року приблизно о 15 год. 00 хв. в приміщенні Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова 7, ОСОБА_3 , повідомивши громадянину України ОСОБА_5 неправдиві відомості про нібито наявність в нього повноважень оформити та видати дозвіл для придбання, зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії, шляхом обману, заволодів грошовими коштами останнього у сумі    350 доларів США, що згідно офіційного курсу української гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на 17 березня 2017 року, складає 8093 грн. 70 коп. та в національній валюті України в сумі 500 гривень, а загальна сума складає 8593 грн. 70 коп., при цьому будь-яких дій, щодо оформлення та видачі вказаного дозволу, ОСОБА_3 не вчинив.
		Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст.190 ККУкраїни за ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). 
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав повністю, суду показав, що у березні 2017 року працював на посаді інспектора в Покровському ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області на посаді старшого інспектора з контролю за обігом зброї в сфері дозвільної системи сектору превенції Покровського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області у звані капітана поліції. У відповідності до ст.. 63 Конституції України, обвинувачений ОСОБА_3 від дачі пояснень відмовився. 
		Так, за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні були безпосередньо допитані та досліджені покази потерпілого ОСОБА_5 та свідків обвинувачення.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що він раніше до цих подій з ОСОБА_11 не був знайомий. 
		6 березня 2017 року, приблизно о 3 годині він йшов по ОСОБА_12 . Проходячи біля приміщення Покровського районного відділу поліції вирішив туди зайти до дозвільної системи, і запитати чи можна зробити дозвіл на зброю. Він давно вже хотів зробити собі дозвіл на зброю. Він спитав у постового, куди йому пройти, в який кабінет та до кого звернутися. Постовий сказав в якій кабінет піти, номер він вже не пам`ятає. 
		Він піднявся на другий поверх, зайшов в кабінет, і там було два чоловіки, один з них був ОСОБА_11 . Він з самого початку як зайшов звернувся і сказав, що хоче оформити. Другий чоловік відразу вийшов з кабінету, залишився один ОСОБА_11 . Він сказав, щоб я підійшов до нього поспілкуватися. ОСОБА_11 у нього запитав де він мешкає, чи був він раніше судимий і чи перебуває він десь на обліку. Він відповів що ні. Сказав ОСОБА_11 , що має гроші. Він сказав, через те, що він мешкає в іншому районі, буде складніше зробити, і сказав що це буде коштувати приблизно 350- 400 доларів, точніше суму він скаже пізніше. 
		Вони з ОСОБА_11 обмінялися номерами телефону. Також ОСОБА_11 сказав йому, що потрібно буде принести. ОСОБА_11 сказав, що за ту суму яку потрібно сплатити за виготовлення документів, він отримає повний пакет документів на носіння і зберігання травматичної зброї. Вони з ним обмінялися номерами телефону. Він дав йому свій, написав його на шматочку паперу, було записано номер і ім`я ОСОБА_13 .
		Того ж дня, приблизно о 19:30 ОСОБА_11 подзвонив йому на телефон, сказав що він йому усе зробить, це буде коштувати 370 доларів. Сказав коли я буду готовий, щоб під`їхав. 
		Після розмови з ОСОБА_11 , він думав і 17 числа він подзвонив ОСОБА_11 о 2 годині дня і сказав, що він може до нього під`їхати. ОСОБА_11 йому сказав, щоб він під`їхав до нього через півгодини. Йому якраз було достатньо цього часу щоб приїхати. Підходячи до приміщення Покровського відділу поліції він подзвонив ОСОБА_11 на мобільний телефон, сказав йому, що підійшов з торця приміщення. Він підійшов до входу у паспортний стіл, туди підійшов ОСОБА_11 з якимсь чоловіком, і вони пішли разом у відділення поліції. Другий чоловік який був із ОСОБА_11 , попросив його піти з ним, сказав що треба там щось зробити, ще є якась статистика, і він пішов з ним. Він узяв у нього його мобільний телефон, почав щось клацати в його телефоні. Він так зрозумів, що його перевіряють. Коли вони дослідили його телефон, вони відвели його в кабінет до ОСОБА_11 .
		ОСОБА_11 був в кабінеті, він зайшов і почав з ним спілкуватися. Він ще раз поцікавився, що входить в ту суму, яку він сплачує. ОСОБА_11 повторив, що за суму в 370 доларів, він робить весь пакет документів для травматичної зброї. Потім спитав у нього яку саме травматичну зброю він хоче придбати? Він відповів, що хоче придбати пістолет який був раніше у використанні. ОСОБА_11 розказав про переваги пістолету Форд, та те що він може йому його продати. ОСОБА_11 паралельно ще писав якусь заяву, бланк. Узяв у нього паспорт, зробив з нього копії, спитав чи є у нього при собі фото. Він передав йому свої фото, вони були у конверті. Після цього він сказав щоб він передав йому гроші, у нього при собі не було 370 доларів, у нього було 300 по 100, 2 по 50 і 500 грн., тобто 3 по 100 доларів, 2 по 50 доларів і 500 грн. Він спитав, як йому краще дати гроші? Він сказав, щоб я йому дав 350 доларів і 500 грн. Він йому так і передав. ОСОБА_11 поклав гроші в конверт. Після цього він вийшов з кабінету, і був затриманий співробітниками прокуратури.
		До цього моменту, 8 чи 9-го березня, точніше не пам`ятає, був під враженням від цієї ситуації! Чому він повинен сплачувати такі великі гроші за те, що може отримати і так безкоштовно. 
		Він пішов у відділок поліції у Центральному-Міському районі, по вулиці Карла Маркса, та звернувся з таким питанням до постового. Де він може написати заяву на співробітника поліції? В цей час якраз повз проходив чоловік з відділу УВБ, йому сказали, що він може звернутися до нього. Він підійшов до цього чоловіка і він його вислухав. Пішов з ним і написав йому заяву про те, що відбулося, а саме про те, що він прийшов і з нього вимагали гроші. 
		Він написав заяву, і 17-го числа йому подзвонили з військової прокуратури. Туди приїхав і його там допитав військовий прокурор. Там його оснастили камерою і мікрофоном. Також помітили гроші. 
		Він дав свої гроші співробітнику прокуратури і вони переписали номери купюр до протоколу. Також там була людина зі служби безпеки, він був в рукавичках, оббризкав гроші спеціальною фарбою, коли гроші просохли, їх склав у купу і поклав йому у кишеню. Після цього він і співробітники військової прокуратури поїхали до ОСОБА_11 у Покровській відділок поліції.
		6 березня, коли він зайшов до кабінету ОСОБА_11 , побачив іншого співробітника поліції, який сидів за іншим столом. Коли він почав говорити з ОСОБА_11 , цей чоловік вийшов з кабінету. 
		Номер кабінету не пам`ятає, був на другому поверсі. До кабінету він зайшов з питанням, як законним чином оформити травматичну зброю? 
		Коли проходив до приміщення районного відділку поліції, постовий співробітник не записав його дані у журнал відвідування громадян. 
		Він зайшов у відділок через центральний вхід, пройшов через двері, потім через грати, за якими був постовий. Підійшов до нього і запитав до кого може звернутись із своїм питанням. Він сказав піднятись на другий поверх. Спитав чергового, чи потрібно записуватись, він сказав що не треба, і пропустив його. Він зайшов до кабінету і сказав що хоче законно оформити травматичну зброю. До нього звернувся ОСОБА_11 та сказав - зробимо. 
		Він не знав де робиться дозвіл на зброю, тому зайшов до Покровського відділу поліції поцікавитись коли проходив поблизу. Він зайшов у відділок у свій вільний час отримати потрібну йому інформацію. 
		Він працює на Новій Пошті. Основний його графік роботи з 6 до 14 години, але він може буди різний. У цей день, він не пам`ятає. був вихідний, чи ні. День тижня тоді був робочий. 
		Він сказав ОСОБА_11 , що зареєстрований у Центрально-Міському районі. ОСОБА_11 сказав, що це буде складніше, але нічого страшного, все одно зробимо. Але тому що він з іншого району, точної суми він зараз сказати не може. Він йому зателефонує пізніше і скаже точну суму за те, що він зробить повний пакет документів. Він спитав, що входить до повного пакету документів. ОСОБА_11 сказав, що це буде дозвіл на носіння та зберігання травматичної зброї. ОСОБА_11 спитав у нього де він хоче придбати зброю? Також вони з ним говорили про ціни на зброю. Він спитав чи можливо у місті придбати зброю, яка була раніше у використанні. ОСОБА_11 сказав, що у магазинах така зброя не продається, на теперішній час її не має. 
		Раніше він дивився ціни на зброю в Інтернеті, вони дуже різнились, були набагато дешевші аніж на нову зброю. Нова зброя коштувала приблизно 650 доларів, а б/у можна було знайти за 8 000-10 000 гривень, 12000 гривень та вище. Та до 10000 гривень, можливо було придбати. 
		Його розмова з ОСОБА_11 завершилась тим, що ОСОБА_11 зробив копію його паспорту, і написав на папері свій номер телефону. Цей папірець з номером телефону він передав потім співробітникам прокуратури. Там був написаний номер телефону і ім`я ОСОБА_13 .
		Він не пам`ятає, чи записував їх розмову з ОСОБА_11 6 березня, на диктофон. У нього є звичка робити записи розмов. 
		ОСОБА_11 особисто своєю рукою записав йому на папірці свій номер телефону.
		На цьому їх зустріч закінчилась.
		Він не пам`ятає, ця зустріч проходила в присутності іншого чоловіка, чи цей чоловік вийшов з кабінету з самого початку розмови, але участі у розмові він не приймав, з ним спілкувався лише ОСОБА_11 . 
		Того ж дня ОСОБА_11 передзвонив йому у вечорі, 6 березня. Він якраз був на роботі. Коли йому подзвонив, сказав що йому не зручно розмовляти, бо він на роботі. Він каже «Що швидко, лише кілька слів, що усе вийде, буде коштувати 370 доларів.» ( Він згадав, в той день працював у вечорі).
		Він раніше не звертався до Дозвільної системи за місцем своєї реєстрації у Центрально-Міському районі. Знав, що може звернутись з цим питанням усюди, але не звертався.
		На той час йому було зручно звернутись та поцікавитись, до Покровського РВ, тому що воно було поруч. 
		9 березня він прийняв рішення написати заяву до УВС. Він не пам`ятає номер кабінету у УВС та на якому поверсі спілкувався з співробітником УВБ. Він його туди провів сам. Співробітника УВБ звали здається ОСОБА_14 . Він прийшов до УВС після обіду. 
		Він не пам`ятає, яким чином була зафіксована його заява у УВС, може він сам її писав, а може ні. Він не пам`ятає, чи реєструвався у журналі відвідування громадян у УВС. 
		У проміжок між 9 та до 17 березня, не пам`ятає, відвідував він чи ні УВС та Військову прокуратуру. 
		17 березня він спілкувався з військовим прокурором. Раніше до цього він не пам`ятає, чи зустрічався з військовим прокурором чи ні.
		До військової прокуратури він поїхав разом з співробітниками УВБ. Коли це було, не пам`ятає.
		Коли він заходив до військової прокуратури, то на вході був постовий. Але не пам`ятає, чи записував він його до Журналу відвідування громадян. 
		17 березня на другому поверсі, у кабінеті слідчого військового прокуратури відбувалась помітка грошей.
		Згадав, що в проміжок між 9 та до 17 березня, він був у військовій прокуратурі, та писав там заяву про ті події які відбувались 6 березня. Заяву писав чоловіку на ім`я ОСОБА_15 .
		З 6 та до 17 березня, він з ОСОБА_11 не зустрічався, а чи спілкувався з ним по телефону, не пам`ятає.
		   17 березня о 8-9 годині ранку, він відвідав військову прокуратуру за викликом, з тією ціллю щоб підготуватись до події яка була в той день. Він не знає, чому ці події відбувалися саме 17 березня. 
		   Саме він проявив ініціативу передати гроші ОСОБА_11 , тому що він розцінив його дії як нахабство. Він вирішив проявити громадянську усвідомленість. Тому що йому не було надано право вибору. Наприклад, він сплачує 370 доларів, і ОСОБА_11 усе робить за нього, або він сплачує усе по квитанціям, те що потрібно і документи будуть робити 3-5 місяців. Він позбавив його вибору, тому він вважає, що це вимагання. 
		   Він не думав про те, щоб звернутись до Центрально-Міської Дозвільної системи, і тому два дні розмірковував, а потім звернувся до УВС. Він вирішив, що у Центрально-Міському РВ буде така ж сама ситуація, усюди щось хочуть і вимагають. Він сам заробив гроші, які передав ОСОБА_11 . Він не пам`ятає, чи допитували його раніше під присягою по цій кримінальній справі на етапі досудового слідства. 
		   Він відвідував Центрально-Міський суд, у якому його допитували в якості свідка, по даній кримінальний справі. Його попереджали за дачу неправдивих свідчень, але він не пам`ятає, що він підписував якісь папери з цього приводу. Він не пам`ятає, що казав з приводу походження грошей. В засіданні у Центрально-Міському суді, він мабуть тоді казав правду. 
		   Коли його допитували у Центрально-Міському суді, обставини цієї події він пам`ятав краще. 
		   Він не пам`ятає, 17 березня до військової прокуратури він прийшов з грошима, та передав їх з ранку, чи передав гроші до прокуратури раніше. Він гроші передав для того, щоб їх переписали, зробили ксерокопії та помітили.
		   Він мабуть передав гроші слідчому військової прокуратури ОСОБА_15 . Він передав слідчому 10 купюр ( 3 купюри по 100 доларів, 2 по 50, і 5 купюр по 100 гривень). Він не пам`ятає, сам момент передачі грошей слідчому ОСОБА_15 .
		   На той момент, у той день, там було багато людей з УВБ та військової прокуратури та СБУ. Він ходив з одного кабінету до іншого, підписував якусь заяву, і тому він не пам`ятає усі моменти. Він пам`ятає, що гроші помічали у кабінеті, але хто був присутній, не пам`ятає. Постійно був присутній слідчий військової прокуратури ОСОБА_15 і співробітник СБУ, який помічав гроші. 
		   Він не пам`ятає, хто передав співробітнику СБУ для помітки гроші.
		   Співробітник СБУ помічав гроші наступним чином: у нього був якийсь балончик і в пакеті були рукавички, він відкрив рукавички і одягнув їх, узяв балончик, розбризкав фарбу на гроші, зачекав доки гроші просохнуть, зібрав їх і поклав йому у кишеню. Ці купюри записали, але він не знає де саме, здається до протоколу і зробили з них ксерокопії. Він читав та підписав цей протокол. Також під час помітки грошей були присутні поняті, вони також підписували протокол.
		   Він не пам`ятає, скільки часу зайняла процедура помітки грошей. 
		   Після цього, його оснастили приладами (вшитою камерою, мікрофоном, якимось акумулятором на поясі, також якимись проводами та мобільним телефоном). Він дав усну згоду на оснащення себе цією апаратурою, а може і письмову згоду, не пам`ятає. 
		   Він не пам`ятає, чому саме 17 березня він вирішив поїхати до Дозвільної системи. 
		   Коли його підготували, він подзвонив ОСОБА_11 , приблизно о 14 годині, сказав йому що він знаходиться поряд, і може зайти до нього. Він сказав « ОСОБА_16 через пів години». У нього якраз було достатньо цього часу щоб дійти. Співробітники військової прокуратури з ним не під`їжджали до приміщення, вони висадили його на перехресті, і він йшов з ОСОБА_12 пішки. Він підійшов приблизно о 14:30 до входу у ОСОБА_17 стіл, і подзвонив ОСОБА_11 . Через 5-10 хвилин ОСОБА_11 вийшов до нього разом з якимось чоловіком, і вони пішли разом у приміщення через вхід у ОСОБА_17 стіл. 
		   Вони розіграли виставу, сказали йому, що як би потрібно комусь щось допомогти, цей чоловік узяв його телефон щоб перевірити дзвінки, повідомлення, Вайбер, пошту. Вони були обережні. Приятель ОСОБА_11 допомагав йому у цьому. Вони перевіряли його телефон також і через комп`ютер. Але він усе видалив заздалегідь. Всі їх міри обережності виявились марними. Потім другий чоловік повів його до кабінету ОСОБА_11 . 
		   Цей чоловік йому раніше не відомий, особисто йому він не пред`являв посвідчення.
		   Коли справа дійшла до передачі грошей, ОСОБА_11 почав нервувати, часто комусь дзвонив, дуже панікував. На той момент, коли він дістав гроші із кишені, почав ще більше нервувати. Він у нього запитав, як краще дати гроші, тому що 370 доларів йому було не зручно. Він може дати 400, а він йому решту, або якось пізніше, або зараз, чи може 350 доларів та 500 гривень? ОСОБА_11 сказав давати 350 доларів і 500 гривень. Він дав йому конверт. Як тільки він узяв гроші до рук, він відразу вийшов з кабінету. У коридорі його і спіймали. 
		   Він віддав не усі купюри, у нього було в наявності 10 купюр, а він віддав ОСОБА_11 9 купюр, а десята залишилась у нього в кишені. 
		   В той день ОСОБА_11 не був особливо балакучим, він дуже хвилювався. Постійно балакав по телефону. Він знову запитав у ОСОБА_11 , за що він йому сплачує 370 доларів, він йому знову пояснив, за те, що він йому видасть повний пакет документів на зброю. Він у нього перепитав за придбання зброї. ОСОБА_11 хотів ще щось йому показати, чи сам пістолет, чи журнал з пістолетами, але не встиг, тому що йому знову зателефонували. Він спілкувався по телефону обережно, майже пошепки. ОСОБА_11 там йому більше нічого не показав. Спитав у нього, чи залишав він йому раніше фото, він сказав що ні, і передав йому фото, та сказав про гроші. Дозвіл на зброю він так і не отримав. 
		   Після Покровського РВ він повернувся до Військової прокуратури.
		   По перше у прокуратурі з нього зняли усе обладнання і повернули його одяг. Він передав 50 доларів, які у нього залишились. Підписав якийсь протокол. 
		   Він не пам`ятає, це був його останній візит до військової прокуратури чи ні. 
		   Він раніше був вже потерпілим по аналогічній справі. Але він не хоче відповідати на питання на цю тему. 
		   Коли він спілкувався з ОСОБА_11 6 березня, він йому не роз`яснював як саме видасть дозвіл.
		   Обвинувачення, змінене прокурором у судовому засіданні за ч.1 ст.190 КК України йому зрозуміло, погоджується з позицією державного обвинувачення, не бажає підтримувати первісне обвинувачення за ч.1 ст.368 КК України.
		Також потерпілий доповнив, що з ОСОБА_11 зустрічався 2 і більше разів. Щодо мети зустрічі з обвинуваченим, відмовився надавати будь-які пояснення. ОСОБА_11 взяв кошти, але зобов`язання не виконав.
		Свідок ОСОБА_18 суду показав, що на час подій займав посаду Начальника сектору Превенції Криворізького відділу поліції. До сектору превенції входили дільничні інспектори, ювенальні, дозвільна система. ОСОБА_19 проходив службу в Покровському відділенні поліції в превенції покровського відділу поліції. На той час разом з ОСОБА_19 у відділі працював інспектор Войчишин. ОСОБА_11 не мав права примати документи на оформлення дозволу на придбання травматичної зброї. Він мав право приймати документи від громадян, заяви на право отримання мисливської, гладкоствольної та газової зброї. Дозволом на придбання травматичної зброї займається обласний апарат. Коли до інспектора звертається громадянин з питанням оформлення дозволу на придбання травматичної зброї, інспектор має право надати необхідну консультацію та необхідний перелік документів які необхідно надати до Головного управління поліції в Дніпропетровській області. В управлінні виділені певні дні для прийому документів, про що інспектор повинен був повідомити громадянина. 
		Свідок ОСОБА_20 суду показав, що він знає обвинуваченого як інспектора дозвільної системи Покровського районного відділу поліції. Функції і задачі які він виконував, йому не відомо. Приблизно в середині березня два роки тому, йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що проводиться його затримання. Він порекомендував вести себе згідно закону, посилатись на ст.. 63 Конституції України, запросити захисника, і в подальшому діяти згідно законодавства. Обставини затримання йому не відомі. Причини чому обвинувачений зателефонував йому, не відомі. Прямого відношення до Покровського райвідділу і саме до ОСОБА_19 не має. Дозвільна система районних відділів поліції має право надавати та приймати на оформлення, вивчати матеріали для придбання мисливської зброї, гладкоствольної мисливської зброї, газової зброї. ОСОБА_11 на займаній посаді не мав права надавати дозвіл на придбання травматичної зброї. Тільки приймати, реєструвати та розглядати заяви громадян які мають хочуть отримати дозвіл на придбання травматичної зброї . Уповноважений орган який має право видавати дозвіл на придбання травматичної зброї це Головне управління національної поліції, там приймають ці заяви, співробітники національної поліції вивчають заяви та надають право на придбання нарізної, травматичної зброї. Якщо до інспектора райвідділу з дозвільної системи звернувся громадянин з питанням придбання дозволу травматичної зброї, чи має право інспектор приймати пакет документів і перенаправляти його за належністю - не знає. Чи притягався до дисциплінарної чи до адміністративної відповідальності під час проходження служби ОСОБА_19 , йому не відомо. Невідомо з якого року ОСОБА_19 працює у райвідділу. Не пам`ятає хто ще з ОСОБА_19 працював в відділу дозвільної системи. Пам`ятає тільки що на той час було дві посади. Доповнив, що дозвіл на придбання вогнепальної зброї видається тільки за підписом заступника начальника Поліції головного управління Дніпропетровської області, саме Головне управління яке знаходиться в м. Дніпро. У Кривому Розі не мають права видавати такі дозволи. Якщо до інспектора звернувся громадянин з питанням придбання травматичної зброї повинен був порекомендувати громадянину звернутись до Головного управління національної поліції. 
		Свідок ОСОБА_21 суду показав, що два роки назад у березні місяці був начальником сектору превенції (або заступником був, - точно не пам`ятає). Був такий інцидент, що відносно ОСОБА_19 було відкрито кримінальне провадження за фактом, що нібито він взяв якісь документи щодо травматичної зброї. На той час разом з ОСОБА_19 працював у дозвільній системи, не пам`ятає точно хто. Спочатку одна штатна одиниця у даному відділку, а потім і додали другу штатну одиницю і начебто дільничний ОСОБА_22 переходив на дозвільну систему. Точно коли це відбувалось, не пам`ятає. Документи на травматичну зброю ОСОБА_19 приймати не мав права, згідно наказу № 622 керівник відділення поліції надає дозвіл на видачу зброї лише гладко ствольної, газової і холодної. Останній раз спілкувались з ОСОБА_19 з приводу кримінального провадження в минулому році. Спитав як справи, обвинувачений повідомив, що відстоює свою позицію. З приводу інших питань спілкуємось так, як у минулому є співробітниками. Дозвіл на придбання травматичної зброї видає Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( місто Дніпро). В Кривому Розі такі дозволи не видаються. Як працівника обвинуваченого характеризує як відповідального, добросовісного, як громадянина  на якого можна покластися. 
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що неприязних стосунків з обвинуваченим не має. Викликали в прокуратуру надати пояснення щодо видачі дозволів на право придбання спец. засобу травматичного. Оформлення щодо травматичної зброї здійснюється наданням консультації. Збираються документи згідно наказів, а саме конкретний перелік документів це медична довідка, довідка про відсутність не судимості, курси проходження по безопасному користуванню, квитанція, страховка. Не кожен громадянин має право на отримання дозволу придбання травматичної зброї. Дозвіл мають правоохоронні органи, журналісти які задіяні в якійсь кримінальній справі, або проводять якісь розслідування, мають право громадяни України які приймають участь в охороні громадського порядку. На момент коли ОСОБА_19 працював в дозвільній системі разом з ним працював ОСОБА_22 . ОСОБА_19 не мав права оформлення документів на придбання травматичної зброї. Він мав право роз`яснити громадянину куди звертатись і.тд. Документи він не мав права брати. Під час затримання ОСОБА_24 було виявлено посвідчення формування з охорони громадського порядку. Це посвідчення не є обов`язковим при оформлені документів, достатньо тільки довідки про те, що громадянин дійсно зарахований до формування. Останній раз спілкувались в суді. Характеризує обвинуваченого тільки з позитивного боку, як людину яка трудолюбива, з роботою завжди справлявся. 
		Свідок ОСОБА_25 суду показав, що він був запрошений в якості понятого. Був присутній на затриманні. До проведення слідчих дій запрошували в Центрально - міському районі біля зупинки громадського транспорту яка знаходиться неподалік військової прокуратури. Співробітник військової прокуратури підійшов та запропонував бути в якості свідка. Не пам`ятає як представився. Події відбувались у березні 2016 року. Після того як співробітник військової прокуратури запропонував приймати участь, він погодився добровільно. Відправились до будівлі військової прокуратури, там піднялись на 2 поверх, в кабінеті представили слідчого військової прокуратури. Прізвище не пам`ятає. Заявник був (прізвище не пам`ятає) і ще один понятий ОСОБА_26 . Був ще експерт працівник СБУ (прізвище не пам`ятає). Заявник надав грошові кошти 350 дол. і 500 грн. експерту. Спочатку на принтері зробили копії грошей і переписали номера купюр в протокол. Гроші почали помічати фарбою з балончика, помітили з обох сторін, поклали в конверт і передали заявнику. Поїхали до Жовтневого райвідділу. Їхав зі співробітниками СБУ. Після того як прибули ( це було приблизно о 12 годині дня) біля години чекали, а потім його запросили вже на затримання в якості понятих і почались слідчі дії. В ході слідчих дій було виявлено багато речей - усякі папки, якісь документи, багато дозволів на травматичну зброю. Ці дозволи виявили в канцелярській папці, там були файли, в цих файлах були дозволи, якісь особисті данні, фотографії. ОСОБА_19 з приводу дозволів і усіх документів нічого не пояснив. Конверту з міченими грошима у ОСОБА_24 не було. Після затримання був обшук. Слідчий військової прокуратури проводив обшук з камерами. Зачитав права понятим і ОСОБА_27 .. Під час особистого обшуку було виявлено багато дозволів на травматичну зброю. Данні речі вилучались слідчим. Після проведення затримання, не пам`ятає чи ОСОБА_19 заявляв будь - які клопотання. Після слідчих дій його запросили до ОСОБА_28 та колега пана ОСОБА_11 добровільно надав конверт в якому були гроші. Оперативним методом було встановлено де гроші і свідок разом зі свідком ОСОБА_29 підійшли до колеги. Був також присутній слідчий та працівник СБУ. Колега ОСОБА_11 повідомив що конверт йому передав сам ОСОБА_19 і попросив зберігати його у себе. І він під камеру відкрив свій автомобіль( білого кольору марку не пам`ятає ) і дістав добровільно конверт в якому були гроші. На місці даний конверт оглядався, було по 100 до. І 500 грн. Потім поїхали до військової прокуратури де він передав кошти слідчому добровільно, гроші опечатувались в пакет вони ставили підписи на опечатаному конверті. Не пам`ятає чи були якісь доповнення у колеги ОСОБА_19 з приводу подій. 
		Свідок ОСОБА_30 суду показав, що все відбувалось на зупинці яка знаходилась біля воєнної прокуратури. Працівник прокуратури запропонував бути понятим. Усе відбувалось в березні місяці. Він добровільно погодився бути понятим. Пройшли в будівлю прокуратури, піднявшись на другий поверх, зайшли в кабінет. Там був слідчий, хтось з оперативників. Заявнику ОСОБА_31 дали гроші (350 дол. та 400 грн. чи 500 грн.) Ці гроші він повинен був передати співробітнику поліції, гроші побризкали. Потім відбувались події біля Жовтневого райвідділу. Співробітник СБУ і співробітник воєнної прокуратури, ОСОБА_32 поруч не було. Знаходився в машині, потім коли почалось затримання, бачив, що вилучались у обвинуваченого якісь документи, якісь посвідчення. Потім слідчий на камеру проводив особистий обшук. Під час обшуку були виявлені документи, посвідчення на носіння зброї (якої не пам`ятає). Дозволи були в папці. Після затримання та особистого обшуку гроші не були виявлені. Потім пішли до райвідділу Жовтневого на 2 поверх. Помічник ОСОБА_19 повідомив, що конверт з грошима передав йому ОСОБА_33 . Сказав, що гроші лежать в його машині. Пішли на вулицю. Помічник віддав добровільно конверт. Конверт відкрили, побачили гроші, що мітили в прокуратурі - 350 доларів і 400 або 500 грн. В подальшому грошові кошти були передані слідчому. Клопотань при затримані у ОСОБА_24 та його помічника не було.
		Свідок ОСОБА_34 суду показав, що він працює в правоохоронних органах з 2007 року. В 2017 році в березні місяці працював старшим опер уповноваженим. Негласні слідчі розшукові дії відносно ОСОБА_19 проводились. В ході проведення були встановлені факти про те, що ОСОБА_35 звернувся до ОСОБА_3 для отримання дозволу на придбання травматичної зброї. Кошти передавались в службовому кабінеті Покровського РОВД. Це все було зафіксовано та встановлено факт передачі ОСОБА_36 грошових коштів приблизно 400 доларів та національна валюта у розмірі приблизно 1000 грн. які були передані ОСОБА_3 . Суть розмови докладно не пам`ятає, але пам`ятає, що ОСОБА_13 надав для підпису документи ОСОБА_31 , той надав ОСОБА_19 ксерокопії свого паспорту, фотокартки, в кінці ОСОБА_11 після отримання коштів сказав, тепер чекай. Не пам`ятає яку на той час посаду займав ОСОБА_33 . Вилучені грошові кошти були передані напарнику (особисто не був присутнім при вилучені грошових коштів). Вилучення відбувалось біля будівлі Жовтневого відділу поліції. Приймав участь при затримані. В ході затримання був вилучений портфель, в ньому були виявлені грошові кошти. ОСОБА_11 сказав, що це його особисті кошти. Також в портфелі були виявлені посвідчення членів громадського формування з охорони громадського порядку Форт у кількості порядку 40 штук, і особисті речі, (ключі тощо). У ході затримання ОСОБА_3 не повідомив про обставини та події які стались. Далі усі обставини з`ясовував вже слідчий воєнної прокуратури ОСОБА_37 . Які питання задавав ОСОБА_38 , пам`ятає смутно. Участь у здійснені огляду грошових коштів приймав в якості спеціаліста спільно зі слідчим ОСОБА_37 , ОСОБА_36 . Також були присутні двоє понятих. Здійснював помітки на грошових купюрах. Всі дії були вказані в протоколі. Щодо галочки в даному протоколі пояснив, що на той момент був в гумових рукавицях і як слід не міг підписати протокол тому і поставив галочку. Підтверджує факт підписання даного протоколу галочкою. 
		Після того як прийшло доручення слідчого почав працювати по даній оперативно розшуковій дії. Щодо резолюції повідомив, що резолюція це - окремий аркуш, вказаний лист резолюції залишається в управлінні, слідчому резолюція не направляється. Згідно доручення який вид контролю потрібно було провести, він не пам`ятає. Щодо грошових коштів які були помічені пояснив, що це власні кошти ОСОБА_32 . Ці кошти були надані самим ОСОБА_36 для слідчих дій. Конкретно номінали не пам`ятає, приблизно 400 доларів та 1000 грн. Інструктаж щодо роз`яснення його дій свідком не проводився. 
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені, а саме:
		Витяг з ЄРДР № 42017040630000050 від 09.03.2017 року; 
		Постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 09.03.2017 року; 
		Постанова про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 09.03.2017 року; 
		Постанова про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування та доручення йому проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 09.03.2017 року; 
		Повідомлення про початок досудового розслідування від 09.03.2017 року; 
		Матеріали звернення ОСОБА_5 до ДВБ НП України УВБ в Дніпропетровській області;
		Повідомлення з СБУ «Щодо кримінального правопорушення»;
		Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 09.03.2017 року; 
		Повідомлення УСБУ у Дніпропетровській області;
		Доручення УСБУ у Дніпропетровській області;
		Рапорт з УСБУ у Дніпропетровській області;
		Доручення УВБ в Дніпропетровській області;
		Постанова про визначення потерпілим ОСОБА_39 від 11.03.2017 року; 
		Пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого;
		Ксерокопія паспорта та ІПH ОСОБА_5 ;
		Протокол огляду від 17.03.2017 року яким за участі понятих ОСОБА_40 , ОСОБА_30 спеціаліста старшого о/у відділу м. Кривий Ріг УСБУ Дніпропетровської області ОСОБА_34 оглянуті грошові кошти надані ОСОБА_5 : купюри номіналом 100(сто) доларів США  НВ 22649659 R, KB 21775455 F, KL 83677539 C;дві купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США  IL 32130516 A, GF 20941211A; купюри номіналом 100 (сто) гривень  МГ 0026566, КП 2387634, КЗ 2013421, ЕЄ 1755916, КГ 8928016;
		Супроводжувальний лист з СБУ «Щодо матеріалів кримінального провадження»;
		Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 55/23/10-1418 від 20.03.2017 року; 
		Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 55/23/10-1417 від 20.03.2017 року від 20.03.2017 року; 
		Диск DVD № 55/4257 від 13.03.17; 
		Диск DVD № 55/4256 від 13.03.17; 
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.03.2017 року; 
		Пам`ятка затриманого; 
		Повідомлення про затримання;
		Постанова від 17.03.2017 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів :відеодиску DVD+R 16х 4.7 CB в якості додатку до протоколу затримання особи , підозрюваної у вчиненні злочину; 
		Диск з відеозаписом затримання ОСОБА_3 ;
		Вимога начальнику ITT;
		Повідомлення від 18.03.2017 року про підозру ОСОБА_3 ; 
		Пам`ятка підозрюваного; 
		Розписка від 18.03.2017 року; 
		Функціональні обов`язки інспектора з контролю за обігом зброї в сфері дозвільної системи сектору превенції Покровського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , згідно п. п. 1.3. ; 1.4 він оформлює дозволи на придбання, зберігання, носіння підконтрольних предметів; здійснює реєстрацію та перереєстрацію вогнепальної газової зброї у громадян, проводить роз`яснювальну роботу у цьому напрямку;
		Доручення від 17.03.2017 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги;
		Договір про надання правової допомоги;
		Ордер про надання правової допомоги; 
		Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_8 ; 
		Договір про надання послуг захисника в кримінальному процесі;
		Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_41 ;
		Ордер про надання правової допомоги; Профайл Адвоката;
		Договір про надання юридичної (правової) допомоги;
		Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю;
		Клопотання від 18.03.2017 року про застосування запобіжного заходу;
		Ухвала від 18.03.2017 року Центрально - Міського районного суду м. Кривогo Poгy про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 ; 
		Клопотання від 18.03.2017 року про відсторонення від посади ОСОБА_3 ;
		Ухвала від 18.03.2017 року Центрально  Міського районного м. Кривого Рогу про відсторонення від посади ОСОБА_3 ;
		Клопотання від 18.03.2017 року про арешт майна ОСОБА_3 ; 
		Ухвала від 18.03.2017 року Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 а саме: 
		l ) Грошові кошти номіналом по 500 гривень : ГК 1077511 , ЗБ 2255098, ЛВ 9897338, BГ 9244680, у загальній кількості 2000 гривень;
		2 ) Грошові кошти номіналом по 200 гривень: EH 6405879, EР 2721261, УС 042 1994, EX 9839648, KT 6875948, y 3arальній кількості 1000 гривень;
		3 ) Грошові кошти номіналом по 100 гривень: KA 2279873, KP 2273642, КП 1371585, ЄА 7441495, EЖ 8611213, EA 0511372, MГ 7010886, KM 1229567, ВЄ 5276906, 3Б 8698943, AB 7681403, ЕЮ 9760967 y загальній кількості 1200 гривень;
		4 ) Грошові кошти номіналом по 50 гривень PA 0787525 , KГ 5600213 , УТ 3279705 у запальній кількості 150 гривень ;
		5 ) грошові кошти номіналом 100 доларів США: LB 95550869 L , HB 87521723 Q HD 65829637 A , KF 40158583 B. FG 60434774 A. KH 66496899 A. HA 49223622 A , y загальній кількості 700 доларів США;
		6 ) Тимчасові посвідчення громадського формування з охорони громадського порядку "Форт" : 1411, 818 , 895 , 1450 . 1362 , 658 , 1458 1438 , 1304 ,1240, 1472, 1262, 994, 1429, 1459, 1077, 1475, 1393, 1432, 1650, 1649, 899, 897, 1310, 778, 1366, 1669, 763. 1465, 1460, 1261, 1567, 1621, 1672, 1608, 1673, 1074, 657, 1368, 1696, 1689, 1708, 1795, 1704, 1703, 779
		7 ) Kлюч від автомобіля марки «Toyota»;
		8) Службове посвідчення № НОМЕР_1 ДНП № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 ;
		9) Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_3 ;
		10) 15 предметів схожих на патрони до вогнепальної зброї;
		11) 2 флеш-катри пам`яті ( чорного та білого кольору );
		12) Мобільний телефон марки Iphone 5S;
		13) Дозволи на зброю № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_42 , дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_43 № 6801;
		Постанова від 18.03.2017 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів а саме : купюри номіналом 100(сто)доларів США  НВ 22649659 R, KB 21775455 F, KL 83677539 C; одна купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США  GF 20941211A;купюри номіналом 100 (сто) гривень  МГ 0026566, КП 2387634, КЗ 2013421, ЕЄ 1755916, КГ 8928016;
		Повідомлення від 21.03.2017 року про звільнення з під варти ОСОБА_3 ; 
		Ксерокопія фіскального чеку «Приватбанку» на ім`я ОСОБА_44 про внесення застави; 
		Повідомлення від 20.03.2017 року з ТУ ДСА України; 
		Протокол від 20.03.2017 року про звільнення особи з ITT № 2; 
		Протокол від 20.03.2017 року роз`яснення підозрюваному обов`язків передбачених ст. 182 ч.5, ст . 194 КПК України;
		Доручення УСБУ у Дніпропетровській області; 
		Супроводжувальний лист з УСБУ у Дніпропетровській області з матеріалами виконання доручення;
		Доручення УСБУ у Дніпропетровській області; 
		Супроводжувальний лист з УСБУ у Дніпропетровській області з матеріалами виконання доручення; 
		Запит до Національного банку України про курс долара;
		Відповідь з Національного банку України про курс долара; 
		Запит до УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області; 
		Відповідь з УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області; 
		Запит до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області;
		Відповідь з Криворізького ВП ГУНП Дніпропетровській області; 
		Запит до ПНД м. Кривого Рогу; 
		Відповідь з ПНД м. Кривого Рогу; 
		Ксерокопія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; 
		Ксерокопія посвідчення працівника поліції ОСОБА_3 ;
		Запит до Криворізького міського голови;
		Відповідь з Криворізького міськвиконкому; 
		Запит до ГФ з охорони громадського порядку «Форт»;
		Відповідь з ГФ з охорони громадського порядку «Форт»; 
		Запит до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області; 
		Відповідь з Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області; 
		Доручення УСБУ в Дніпропетровській області;
		Матеріали особової справи ОСОБА_3 ; 
		Постанова від 22.03.2017 року про призначення експертизи хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; 
		Висновок експерта від 12.04.2017 року № 1/8.11/885; 
		Постанова від 20.04.2017 року про призначення технічної експертизи документів; 
		Висновок експерта від 27.04.2017 року № 30/2.3-1086; 
		Протокол від 30.03.2017 року проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 ; 
		Постанова від 30.03.2017 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів: відеодиску DVD+R 16х 4.7 CB в якості додатку до протоколу слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 ; 
		Постанова від 17.03.2017 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів: відеодиску DVD+R 16х 4.7 CB в якості додатку до протоколу допиту свідка ОСОБА_45 ; 
		Протокол від 04.04.2017 року проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_46 ; 
		Постанова від 04.04.2017 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів :відеодиску DVD+R 16х 4.7 CB в якості додатку до протоколу слідчого експерименту з свідком ОСОБА_46 ; 
		Також у судовому засідання за клопотання обвинувачення 21.08.2018 року долучені та досліджені наступні докази, що були відкриті стороні захисту 20.08.2018 року: 
		Постанова прокурора від 09.03.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину; 
		Клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.03.2017 року що адресоване голові апеляційного суду Запорізької області;
		Доручення від 10.03.2017 року № 40т про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст.. 40,41,246 КПК України що направлено ТВО начальника Управляння Служби безпеки України у Дніпропетровській області полковнику ОСОБА_47 ; 
		Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 10.09.2017 року ЄУН778/1704/17-к якою надано дозвіл на проведення НСРД по відношенню до ОСОБА_3 . 
		На виконання вимог статті 359 КПК України, судом за клопотання обвинувачення здійснено дослідження звуко - і відеозаписів шляхом відтворення звукозапису і демонстрації відеозапису результатів НСРД у кримінальному провадженні, здійснено дослідження звуко - і відеозаписів DVD+R 16х 4.7 GB шляхом відтворення звукозапису і демонстрації відеозапису затримання ОСОБА_3 , протоколу допиту свідка ОСОБА_45 , протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_46 , слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 .. 
		Розглянувши матеріли кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши всі надані сторонами докази та провівши демонстрацію проведених в ході досудового слідства відеозаписів, оглянувши речові докази, заслухавши потерпілого, обвинуваченого та свідків, суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Допитавши обвинуваченого, свідків, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши безпосередньо досліджені всі зібрані по справі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду з таких підстав.
		Стаття 8 Конституції Українидекларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституції України, ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно ч. 3ст. 62 Конституції Українита ч. 4ст. 17 КПК Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Пленум Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків» від 29 червня 1990 року з послідуючими змінами та доповненнями доводить, що в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених устаті 368 КПК України.
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з такими ж положеннями ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції Україниратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР).
		У п. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції».
		Відповідно до ч. 1ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ст.23КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Стаття 25КПК України зобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст..9 КПК України.
		За правилами ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1ст.92КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно зіст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Згідно ст.85КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Статтею 86КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського Судпрактику Судуз правлюдини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Barbera,MesseguandJabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.(Barbera,MesseguandJabardov. Spain, judgment of 6 Desember 1988, Series A no. 146, p. 33,§77).
		Відповідно до ч.2 ст.8КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, обвинувачений ОСОБА_3 як працівник органу державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п. 17 Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» з подальшими змінами та доповненнями відповідно до статті 190 КК ( 2341-14 )шахрайство -це заволодіннячужим майном або придбання права на майно шляхомобману чизловживання довірою. Обман(повідомлення потерпілому неправдивих відомостейабо приховуванняпевних обставин)чи зловживаннядовірою (недобросовісневикористання довірипотерпілого)при шахрайствізастосовуються винною особою з метою викликати у потерпілоговпевненість у вигідності чиобов`язковостіпередачі їймайна абоправа нанього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільнапередача потерпілиммайна чиправа нанього. П. 18. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винна особа схилила певну особу до замаху на давання хабара, її дії слід кваліфікувати також за відповідною частиною статті 15 та відповідною частиною статті 369 КК (2341-14 ) з посиланням на частину четверту статті 27 КК (2341-14). 
		Таким чином, в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутня як об`єктивна, так і суб`єктивна сторона складу даного злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він відповідно функціональних обов`язків старшого інспектора з контролю за обігом зброї в сфері дозвільної системи сектору превенції Покровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області не наділений повноваженням оформлення пакету документів, який дає право на отримання дозволу для придбання, зберігання та використання травматичної гладко ствольної та нарізної зброї. В його функціональні обов`язки згідно п. 1.3, 1.4 входить оформлення дозволів на придбання, зберігання, носіння підконтрольних предметів; здійснення реєстрації та перереєстрацію вогнепальної газової зброї у громадян, проводити роз`яснювальну роботу у цьому напрямку. 
		Інструкцією затвердженою Наказом № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» пунктами 2.3.2; 2.4 визначено, уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві скорочено - УП ГУНП видає дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України; за підписом керівника управління, до складу якого входить УП ГУНП, та начальником УП ГУНП. Згідно п. 2.3.3 ; 2.4 Інструкції територіальні підрозділи поліції зокрема Покровський ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області видає дозоли на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї за підписом у територіальних підрозділах поліції - начальниками або їх заступниками особисто і скріплюються гербовою печаткою органів Національної поліції або печаткою територіальних підрозділів поліції. Щодо функціональних обов`язків стосовно п. 1.3 в якому йде мова про підконтрольні предмети зазначено, що під підконтрольними предметами згідно п. 2.3.3 Інструкції слід вважати мисливську гладкоствольну зброю, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичну, холодну та охолощену зброї. 
		Відповідно до п. 4 Наказу МВС України № 1644 від 29.12.2015 Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів, підписання дозволів, що видаються, залежно від їх виду, покладається відповідно на Голову Національної поліції України та його заступників, начальника Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України та його першого заступника, начальника спеціально уповноваженого підрозділу (управління, відділу, сектору) з контролю за обігом зброї у сфері: дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, начальників головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх заступників, відповідальних за забезпечення дозвільної системи, начальників управлінь превентивної діяльності головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та начальників спеціально уповноваженого підрозділу (управління, відділу, сектору) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи управлінь превентивної діяльності головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, а в територіальних органах Національної поліції в районах, містах, районах у містах - на начальників. Підпис скріплюється печаткою підрозділу Національної поліції України, територіального органу Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, районах, містах, районах у містах.
		Згідно п. 5 вказаного Наказу, підписання дозволів на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, нагородної вогнепальної зброї, боєприпасів до нагородної зброї громадянами покладається на Голову Національної поліції України та його заступників, начальника Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України та його першого заступника, а на начальника уповноваженого підрозділу (управління, відділу, сектору) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, начальників головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх заступників, відповідальних за забезпечення дозвільної системи, - крім дозволів на нагородну зброю та боєприпасів до неї. Підпис скріплюється печаткою підрозділу Національної поліції України, територіального органу Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві.
		Таким чином, оформлення пакету документів, який дає право на отримання дозволу для придбання, зберігання та використання травматичної … зброї не входить до функціональних обов`язків обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		При оцінці показівпотерпілого ОСОБА_5 який є єдиною особою, яка стверджує про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, оскільки він був безпосереднім учасником дій та подій, які стали підставою для обвинувачення, суд враховує, що ОСОБА_5 виступав на стороні правоохоронних органів, тому його покази вважає не щирими, не логічними і недостовірними і враховуючи наведені дані про його особу такими, що критерію поза розумним сумнівом не відповідають, а тому відкидає як доказ обвинувачення. 
		Допитаний у судовому засіданні 24.10.2019 року за обвинуваченням за ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_5 не навів суду доказів, що він передавав грошові кошти добровільно, а не діяв в рамках постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину та не навів суду доказів, що ОСОБА_3 отримавши від нього гроші в момент заволодіння цим майном мав на меті їх привласнити, не виконуючи зобов`язання. 
		Так, жоден із допитаних свідків по справі сторони обвинувачення, окрім потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_45 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_30 , які не були безпосередніми спостерігачами подій 17.03.2017 року, а лише приймали участь у складанні певних процесуальних документів, не зазначили обставин про вчинення ОСОБА_3 злочину. Їм взагалі нічого не відомо по фактичних обставинах, а свідчення вказаних осіб не узгоджуються з іншими доказами сторони обвинувачення та фактичними обставинами встановленими в ході судового розгляду і не містять безпосередніх доказів вчинення обвинуваченими злочинних дій. 
		Суд відкидає як належний та допустимий доказ показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_30 які були понятими, оскільки процесуальні дії проведені за їх участю є такими, що не відповідають вимогам КПК України, а самі поняті є зацікавленими особами, оскільки були прикомандированими до військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України на період березень  квітень 2017 року. 
		Таким чином, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення не зазначив будь-яких обставин, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині.
		Оцінюючи наведені докази надані стороною обвинувачення, суд виходить з того, що допустимість доказів - це властивість, яка визначає здатність фактичних даних бути використаними при розгляді судової справи. Ця властивість забезпечується дотриманням таких правил: доказ повинен бути отриманий належним суб`єктом; із належного джерела; із додержанням належної правової процедури; доказ не повинен бути отриманий на підставі неприпустимого джерела та не повинен засновуватись на чутках.
		Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17, чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборону адресовано суду, який згідно з ч. 12 ст.290КПК не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті сторонам. 
		Велика Палата Верховного Суду в п. 63 Постанови від 16 січня 2019 року по справі № 751/7557/15-к зробила висновок про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тодіне було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		Верховний Суд у постанові від 16.10.2019 року (справа № 640/6847/15-к) дійшов висновку про застосування норми права
		1. Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. 
		2. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
		3. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
		4. Якщо у ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.
		5. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
		6. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
		Також Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що докази у вигляді результатів НСРД повинні бути відкриті стороні захисту у порядку, визначеному статтею 290 КПК України. Однак, процесуальні документи, в тому числі ухвали слідчого судді, про дозвіл на проведення НСРД у виключних випадках можуть бути надані й під час розгляду справи в суді.
		Врахування висновків Верховного Суду є обов`язковим для правозастосування судом першої інстанції, можливість відступу від них надається законом лише суду касаційної інстанції у відповідності зі змісту ст. 434-1 КПК України, якою у таких випадках передбачено підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду. При цьому питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду з цієї підстави вирішується згідно діючого КПК України виключно судом касаційної інстанції за власною ініціативою або за клопотанням учасника провадження. Таким чином, суд першої інстанції, при розгляді кримінального провадження позбавлений права відступати від висновків Верховного Суду, в даному випадку, від висновку про застосування норми права в порядку ч. 4 ст. 442 КПК, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к та Постанові від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к.
		Сторона обвинувачення не довела суду, що несвоєчасне розсекречування прокурором клопотання слідчого, доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.. 40,41 КПК України, постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчого судді апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 було викликано необхідністю захисту національної безпеки, суспільних інтересів чи захисту іншої особи.
		Також суд зазначає, що за положеннями статті 271КПК контроль за вчиненням злочину може проводитися, з-поміж іншого, у формах спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок їх проведення відповідно до частини 5 даної статті визначається законодавством.
		Пунктом 1.12Інструкції проорганізацію проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій тавикористання їхрезультатів укримінальному провадженні(затв.наказом Генеральноїпрокуратури України,Міністерства внутрішніхсправ України,Служби безпекиУкраїни,Адміністрації державноїприкордонної службиУкраїни,Міністерства фінансівУкраїни,Міністерства юстиціїУкраїни від16.11.2012№ 114/1042/516/1199/936/1678/5)(далі-Інструкція)встановлено,що імітуванняобстановки злочинуполягає вдіях слідчого,уповноваженої особи,з використаннямімітаційних засобів,які створятьу оточуючихуяву провчинення реальногозлочину,з метоюйого запобіганнята викриттявідомої чиневідомої особи,яка планувалачи замовлялайого вчинення. Отже,контроль завчиненням злочинуу форміімітування йогообстановки застосовуєтьсяз метоюпереконання невизначеногокола осібу тому,що начебтовідбувається злочиннедіяння. Тобтодії уповноваженихосіб спрямованіна інсценуваннязовнішніх,не прихованих,а демонстративних,очевидних дляоточуючих ознаквчинення нібитофактичного злочину.Дана негласнаслідча діянацілена назапобігання реальномузлочину. Згідноз цимже пунктомІнструкції спеціальнимслідчим експериментомє створеннявідповідних умовв обстановці,максимально наближенійдо реальної,з метоюперевірки дійснихнамірів певноїособи,у діяхякої вбачаютьсяознаки тяжкогочи особливотяжкого злочину,спостереження заїї поведінкоюта прийняттямнею рішеньщодо вчиненнязлочину. Спеціальнийслідчий експериментспрямований наштучне моделюванняобстановки,яка бдала можливістьотримати фактичнідані прозлочинні намірипевної особи. Отже,вказані формиконтролю завчиненням злочинуне єтотожними засвоїм змістомта умовамиреалізації,що вимагаєотримання напроведення кожногоз нихконкретно визначеногорішення уповноваженоїособи. 
		Згідно з частиною 4 статті 246КПК до виключної компетенції прокурора віднесені повноваження щодо прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину. Прокурор своєю постановою від 09.03.2017 року надав дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. На переконання суду, фактично проведена інша негласна слідча (розшукова) дія, а саме спеціальний слідчий експеримент, оскільки вказаними діями створені відповідні умови в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки реальних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. 
		Таким чином,17.03.2017року мавмісце самеслідчий експеримент.Наведене свідчить,що докази,результати якихзафіксовані впротоколах занаслідком проведеннянегласної слідчоїдії єнаслідком негласноїслідчої дії,про проведенняякої прокуроррішення неприймав. 
		Також суд зазначає, що згідно п. 2.9 Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі і контрольованої поставки предметів, товарів и речовин, в тому числі заборонених до обороту, затвердженої наказом МВС України № 1065 від 30.11.2001 р., для проведення оперативної закупівлі використовуються кошти МВС України, СБ України, податкової міліції ДПА України. Їх отримання та використання здійснюється згідно з відомчими нормативними актами МВС і СБ України. Матеріали кримінального провадження не містять доказів, що вказують на законність підстав залучення і використання під час проведення НСРД особистих коштів потерпілого ОСОБА_5 , дотримання при залученні потерпілого ОСОБА_5 вимог ст. ст. 271, 275 КПК України. 
		Під час дослідження у судовому засіданні судом встановлено, що НСРД працівниками ВОД УСБУ у Дніпропетровській області проводились із застосуванням певних технічних засобів, а до матеріалів кримінального провадження приєднані взагалі інші матеріальні носії інформації, зокрема:
		приєднані до матеріалів справи диск Verbatim DVD + R, №55/4257 від 13.03.2017 року, т. 1 а.с. 138; диск Verbatim DVD + R, №55/4256 від 13.03.2017 року, т. 1 а.с. 139.
		При цьому відповідно до представлених стороною обвинувачення відомостей, у матеріалах НСРД та інших процесуальних документах взагалі не були зазначені унікальні серійні номери, які присвоюється носію під час виробництва та які у подальшому не можуть бути змінені. Вказівка на пакуванні дисків та записів фактично позбавило суд можливості належним чином перевірити, чи дійсно запис зустрічей та розмов обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_48 фіксувались саме на ці носії.
		Таких висновків суд дійшов з урахуванням положень пункту 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 623 «Порядку присвоєння і нанесення на диски для лазерних систем зчитування та/або матриці спеціального ідентифікаційного коду та визнання спеціальних ідентифікаційних кодів, нанесених на диски та/або матриці, що експортуються, або матриці, що імпортуються», відповідно до якого на кожному виготовленому диску без запису інформації проставляється СІД-код прес-форми, який забезпечує ідентифікацію виробника дисків. СІД-код - це спеціальний ідентифікаційний код, який призначається для визначення (ідентифікації) виробника дисків та/або матриць і вироблених ним дисків та/або матриць. 
		Крім того, суд враховує, що ст.266КПК України містить положення щодо дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів: технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим кодексом.
		Проте обвинувачення не надало суду технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також не надала відомостей, які б дозволили вважати надані суду носії інформації первинними. Відомості про технічні засоби, які застосовуються в ході проведення НСРД, їх характеристики не містяться в процесуальних документах, які приймалися з цього приводу на стадії їх проведення, а також при наявності тверджень про використання технічних засобів ОСОБА_5 відсутні відомості про вручення йому таких технічних засобів та їх вилучення у нього.
		При цьому суд не може прийняти в основу винуватості ОСОБА_3 недопустимі дані за результатами НСРД, представлені прокурором відеозаписи на долучених носіях, на які прокурор посилається як на оригінали доказів, оскільки всупереч правилам ч.1,2 ст. 252, ч.3 ст.107КПК України матеріали НСРД не містять даних ані про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалося проведення НСРД, ані відомості про осіб, які проводили такі заходи або були залучені до них, вилучення цих технічних засобів та носіїв первинної інформації. Прокурор не надав переконливих даних в підтвердження тому, за якими критеріями такі фактичні дані на долучених носіях він відносить до оригінальних примірників. Джерело походження даних також на долучених носіях, ДВД - дисках не підтверджено в суді прокурором належними та достовірними даними.
		Таким чином, доводи сторони захисту, яка вважає надані суду фактичні дані на електронних носіях інформації копіями, які не можуть бути належними і допустимими доказами в розумінні вимог ст.85-88 КПК України, не спростовані в суді прокурором.
		З урахуванням наведеного, суд визнає недопустимими доказами дані, що містяться в двох протоколах про результати здійснення контролю за вчинення злочину № 55/23/10-1418, № 55/23/10-1417 від 20.03.2017 року що складені старшим оперуповноваженим відділу в м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області, капітаном ОСОБА_49 , зафіксовані щодо виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області № 10/1690т від 10.03.2017 року , що містяться в т. 1 а.с.137 та т. 2 а.с. 13-17, диск Verbatim DVD + R, №55/4257 від 13.03.2017 року, т. 1 а.с. 138 диск Verbatim DVD + R, №55/4256 від 13.03.2017 року, т. 1 а.с. 139; протокол огляду від 17.03.2017 року що складений слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_50 зафіксований щодо виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та відкидає їх як доказ сторони обвинувачення. Вказане узгоджується з правовим висновком постанови ВСУ № 5-364кс16, та постановою ВС № 751/7557/15-к . 
		Враховуючі правило «Плодів отруйного дерева» (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany) [ВП] заява № 22978/05, п. 168, ECHR 2010) суд визнає недопустимими доказами всі похідні письмові докази, а саме : висновок експерта № 1/8.11/885 від 14.04.2017 року; висновок експерта № 30/2-1086 від 27.04.2017 року; постанову про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 18.03.2017 року та самі долучені як речовий доказ грошові кошти в сумі 350 доларів США та 500 гривень, що були добровільно видані свідком ОСОБА_51 . 
		Суд приходить до висновку про порушення ст.ст.104, 234, 235 КПК України досудовим розслідуванням 17.03.2017 року, оскільки протокол за наслідками добровільної видачі грошових коштів 350 доларів США та 500 гривень не складався, а самі грошові кошти були фактично вилучені слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_50 17.03.2017 року з автомобіля «Рено Кенго» державний номерний знак НОМЕР_6 у ОСОБА_45 без ухвали слідчого суді на проведення обшуку. 
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Згідно з ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		Частиною 3 ст. 233 КПК України визначено, що прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
		Як убачається зі справи, всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, після здійсненого 17.03.2017 року працівниками правоохоронного органу обшуку автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_6 орган досудового розслідування не звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Тобто, ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук автомобіля органом досудового розслідування в даній справі отримано не було, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про здійснення вказаної слідчої дії з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України. 
		Судом, 25.04.2018 року визнано очевидно недопустимим доказом через відсутність в матеріалах справи на час оголошення в суді з підстав визначених ст.. 89 КПК України, постанови слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 10.03.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи ОСОБА_3 та не оголошувався в суді протокол про результати здійснення контролю за вчинення злочину № 55/23/10-1416 від 20.03.2017 року, що складені старшим оперуповноваженим відділу в м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області, капітаном ОСОБА_49 , зафіксований щодо виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області № 10/1690т від 10.03.2017 року , т. 1 а.с.133-136.
		За правилами частини 3 ст.271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, усі здобуті в такий спосіб докази та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Такий висновок суду узгоджується не тільки з національним законодавством, а із практикою ЄСПЛ (рішення «Чохонелідзе проти Грузії», рішення «Делькорт проти Бельгії»).
		Відтак, і ці обставини, враховуючи характеризуючи дані потерпілого ОСОБА_5 , об`єктивно підтверджують наявні у суду сумніви стосовно правдивості та достовірності його показань, щодо обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що потерпілим ОСОБА_5 та правоохоронними органами по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_3 була скоєна провокація злочину. Правоохоронні органи не обмежились при цьому пасивним розслідуванням, а штучно створили ситуацію з використанням елементів впливу на ОСОБА_3 з урахуванням ініціативних дій потерпілого ОСОБА_5 , розрахунку на довірливі відносини, що склалися між учасниками, що за практикою ЄСПЛ також вважається підбурюванням з боку правоохоронних органів та осіб, які діють за їх вказівками, до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»; рішення ЄСПЛ у справі «Носко і Нефедов проти Росії»). При цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання, однак в суді прокурор не навів жодних переконливих фактичних даних на спростування таких висновків. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
		Разом з тим, суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо порушення органом досудового розслідування вимог законодавства, щодо підслідності даного кримінального провадження, у зв`язку із наступним. 
		Підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а самест. 216 КПК. 
		Згідно ч. 7 ст.214КПК України прокурор зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
		Згідно пункту 1 Розділу XI «Перехідні положення»Кримінального процесуальногокодексу України (в редакції Закону №1355-VIII від 12.05.2016р.), до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених ч.4 ст.216 цього Кодексу.
		Відповідно до положень п.4 Розділу VI«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про Державнебюро розслідувань» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 889-VIIIвід 10.12.2015 року та № 1355-VIIIвід 12.05.2016 року) матеріали кримінального провадження, які на день набрання чинності цим Законом перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування передаються до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для продовження провадження. Кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. До слідчих органів прокуратури також входили слідчі військової прокуратури, яка є структурним підрозділом прокуратури України.
		На підставі ч. 5ст. 36 КПКУкраїни, Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення органом, визначенимуст. 216 КПК, досудового розслідування у розпочатому кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.
		За таких умов, суд вважає, що проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017040630000050 від 09.03.2017 року військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України не порушувало загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст. 7, 8, 9 КПК України. 
		При цьому, ст.86КПК України визначає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Таким чином, доводи захисту про те, що всі докази, отримані під час досудового розслідування є недопустимими, з посиланням на те, що вони отримані з порушенням правил підслідності, є необґрунтованим.
		Інші матеріали справи: рапорти, пояснення, супровідна документація, особова справа, документи, які стосуються діяльності інспектора з контролю за обігом зброї в сфері дозвільної системи сектору превенції Покровського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 - взагалі не містять інформації, яка може бути оцінена як доказова база, прокурором долучено документи, які безспірно не мають значення для цього кримінального провадження, і не спростовують доводи сторони захисту.
		Проаналізувавши наведені вище показання свідків, письмові докази, суд приходить до висновку про те, що прямим доказом сторони обвинувачення є нелогічні показання потерпілого ОСОБА_52 та похідні від них письмові докази, які суд відкинув з підстав вказаних у мотивувальній частині вироку. Інших даних щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину органами досудового розслідування не здобуто, а прокурором не представлено.
		З урахуванням наведеного, надані та досліджені в судовому засіданні докази сторони обвинувачення, крім встановленої їх невідповідності вимогам національного кримінального процесуального законодавства у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 не відповідають вимогам Конвенції та практиці Європейського Суду з прав людини, а відтак є недопустимими.
		Такого висновку суд дійшов за результатами ретельного аналізу змісту вказаних документів, які всупереч ст.91КПК України не містять у собі відомостей щодо наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а отже в розумінні ст.ст. 84,99КПК України не можуть бути прийняті судом як докази провини обвинуваченого. 
		Водночас, ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч.2 ст.8КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року , рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України») Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до положень ст.124Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
		Як вказують положення ч. 2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи. 
		Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.190КК України . 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа. 
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази сторонами, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог процесуального закону, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.373КПК України за ч.1 ст.190 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 . 
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: грошові кошти в сумі 350 доларів США та 500 грн. необхідно повернути власнику ОСОБА_5 . 
		З урахуванням прийняття рішення про виправдання обвинуваченого, суд скасовує запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави. Внесену заставу в розмірі 64 000 грн. необхідно повернути заставодавцю  ОСОБА_53 . 
		Процесуальні витрати по справі пов`язані із проведенням експертизи речовин хімічних виробів та спеціальних хімічних речовин в сумі 1760 грн. 80 коп. (висновок експерта №1/8.11/885 від 12 квітня 2017 року) та проведення технічної експертизи документів в сумі 2350 грн. 30 коп. (висновок експерта №30/2.3-1086 від 27 квітня 2017 року) підлягають віднесенню на рахунок держави.
		Цивільний позов по справі не заявлено. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. ст. 370,371, 373,374, 376,395 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190КК України та виправдати його за недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 .
		Скасувати захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 і негайно після проголошення вироку, внесену заставу в розмірі 64000 гривень, яка перебуває на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, повернути заставодавцю  ОСОБА_53 .
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2017 року з наступного майна : 
		l ) Грошові кошти номіналом по 500 гривень : ГК 1077511, ЗБ 2255098, ЛВ 9897338, BГ 9244680, у загальній кількості 2000 гривень;
		2 ) Грошові кошти номіналом по 200 гривень. EH 6405879, EР 2721261, УС 042 1994, EX 9839648, KT 6875948, y 3arальній кількості 1000 гривень;
		3 ) Грошові кошти номіналом по 100 гривень: KA 2279873, KP 2273642, КП 1371585, ЄА 7441495, EЖ 8611213, EA 0511372, MГ 7010886, KM 1229567, ВЄ 5276906, 3Б 8698943, AB 7681403, ЕЮ 9760967 y загальній кількості 1200 гривень;
		4 ) Грошові кошти номіналом по 50 гривень PA 0787525, KГ 5600213 , УТ 3279705 у запальній кількості 150 гривень;
		5 ) грошові кошти номіналом 100 доларів США: LB 95550869 L , HB 87521723 Q HD 65829637 A, KF 40158583 B, FG 60434774 A, KH 66496899 A, HA 49223622 A, y загальній кількості 700 доларів США;
		6 ) Тимчасові посвідчення громадського формування з охорони громадського порядку "Форт" : 1411, 818, 895, 1450, 1362, 658, 1458, 1438, 1304,1240, 1472, 1262, 994, 1429, 1459, 1077, 1475, 1393, 1432, 1650, 1649, 899, 897, 1310, 778, 1366, 1669, 763, 1465, 1460, 1261, 1567, 1621, 1672, 1608, 1673, 1074, 657, 1368, 1696, 1689, 1708, 1795, 1704, 1703, 779.
		7 ) Ключ від автомобіля марки « Toyota »;
		8) Службове посвідчення ДНП № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_3 ;
		9) Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_3 ;
		10) 15 предметів схожих на патрони до вогнепальної зброї;
		11) 2 флеш-катри пам`яті (чорного та білого кольору);
		12) Мобільний телефон марки Iphone 5S
		13) Дозволи на зброю № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_42 , дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_43 № НОМЕР_8 .
		Роз`яснити виправданому ОСОБА_3 право на поновлення в його правах, обмежених під час кримінального провадження.
		Речові докази - грошові кошти в сумі 350 доларів США та 500 гривень - повернути власнику, потерпілому ОСОБА_5 за належністю.
		Диски Verbatim DVD + R, №55/4257 від 13.03.2017 року, диск Verbatim DVD + R, №55/4256 від 13.03.2017 року, чотири відеодиски DVD+R 16х 4.7 GB - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Матеріали кримінального провадження № 42017040630000050 - залишити на зберіганні при обвинувальному акті.
		Процесуальні витрати по справі пов`язані із проведенням експертизи речовин хімічних виробів та спеціальних хімічних речовин в сумі 1760 грн. 80 коп. (висновок експерта №1/8.11/885 від 12 квітня 2017 року) та проведення технічної експертизи документів в сумі 2350 грн. 30 коп. (висновок експерта №30/2.3-1086 від 27 квітня 2017 року) підлягають віднесенню на рахунок держави.
		Цивільний позов по справі не заявлено. 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського Апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається виправданому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...