Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/6431/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 362/6431/17  Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/824/897/2019  Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія ч. 1 ст. 121 КК України
		 
		 В И Р О К 
		 іменем України
		 
		20 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
		 
		суддів:   ОСОБА_2 ,
		   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретаря:   ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
		захисника: ОСОБА_8 ,
		потерпілої: ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої: ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12017110140002758 за апеляційною скаргою представника потерпілої на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2018 року, яким
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мирноград Донецької області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, не зареєстрованого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.121 КК Українита призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Відповідно до положень ст. ст.75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленнямйому іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, з зобов`язаннямповідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та не виїжджати за межі України безпогодженняз уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		 
		 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 у відшкодування заподіяної майнової шкоди 5420 (п`ять тисяч чотириста двадцять) грн. 72 (сімдесят дві) коп. та 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 155420 (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста двадцять) грн. 72 (сімдесят дві) коп. 
		 
		 Цим же вироком вирішено питання про речові докази.
		 
		  В С Т А Н О В И Л А:
		 
		 Відповідно до вироку суду, 02.11.2016 року близько 20 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 перебував разом зі своєю, на той час, дружиною    ОСОБА_9  за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_2 .
		 
		Під час розмови між ними через неприязні стосунки почалася словесна сварка, в ході якої у обвинуваченого ОСОБА_7 виник прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
		 
		В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність  здоров`я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_7 умисно наніс потерпілій декілька ударів кулаками в район обличчя, внаслідок чого ОСОБА_9 впала на підлогу кімнати.
		 
		Надалі обвинувачений почав наносити їй удари руками та ногами в район грудної клітки та голови.
		 
		Продовжуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_7 зв`язав руки та ноги ОСОБА_9 та почав наносити їй удари ногами по тулубу, а потім взяв потерпілу рукою за волосся та став бити головою об підлогу.
		 
		Згідно висновку судового експерта №131 м/д від 11.10.2017 року, у ОСОБА_9 були виявлені крововиливи навколоочних ділянок, правої щоки, на внутрішній поверхні обох кистей з переходом на передпліччя, закрита черепно-мозкова травма  струс головного мозку, травматичний розрив правої барабанної перетинки, перелом восьмого ребра зліва, закритий перелом кісток носа без зміщення відламків, перелом зовнішньої стінки лівої орбіти, перелом великого крила основної кістки, які виникли внаслідок дії на вказані частини тіла потерпілої тупого предмету (предметів).
		 
		Вказаний перелом основної кістки кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.
		Вказані переломи зовнішньої стінки орбіти і ребра кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм довготривалості загоєння більше 21 дня.
		 
		Струс головного мозку, розрив барабанної перетинки і перелом кісток носа кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Дії обвинуваченого      ОСОБА_7  органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		 
		 В апеляційній скарзі представник потерпілої просить вказаний вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді 8 років позбавлення волі та в повному обсязі задовольнити цивільний позов. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний вирок є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнятий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також висновки суду першої інстанції, не відповідають обставинам кримінального провадження та судом було призначено покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального провадження. Зазначає, що обвинувачений свою вину не визнав та частково визнав цивільний позов потерпілої, при цьому зазначив, що конфлікт з дружиною у нього виник під час вживання спиртних напоїв. Однак, в оскаржуваному вироку суду обставин, що обтяжують як і обставин, що пом`якшують покарання, встановлено не було. Окрім того зазначає, що висновки суду першої інстанції є суперечливими, оскільки встановлені ним обставини, зокрема, й щодо особи обвинуваченого, не дають підстав прийти до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Апелянт вказує, що обвинувачений свою вину під час розгляду в суді першої інстанції не визнав та показав, що ушкодження у потерпілої стали результатам її власних дій, щиро не розкаявся, будь якого відшкодування шкоди не здійснив та навіть не вибачився перед потерпілою. Також представник потерпілої зазначає, що, не зважаючи на всі моральні страждання потерпілої, судом першої інстанції позов було задоволено частково, що не відповідає завданому ступеню страждань  ОСОБА_9 . Крім того, мотиви суду першої інстанції, керуючись якими він прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованими 
		 
		Заслухавши доповідача, думку потерпілої та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; обвинуваченого, захисника та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши дані про особу обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновків, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
		 
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		Частиною 1 статті 421 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок суду першої інстанції може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.
		 
		Наведеним у вироку доказам суд дав належну оцінку та правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України.
		 
		Оскільки фактичні обставини кримінального провадженння ніким не оспорюються, колегія суддів переглядає вирок в межах поданої апеляційної скарги.
		 
		Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 
		 Засади призначення покарання визначені у ч. 1 ст. 65 КК України, а в частині 2 цієї статті зазначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		 
		 Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку; це ж стосується, відповідно до абз. 2 п. 9 вищевказаної постанови, застосування ст. 75 КК України.
		 
		 Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання вказаних вимог закону в повному обсязі не дотримався і необґрунтовано призначив покарання із застосуванням ст.75 КК України, що на думку колегії суддів, є таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотив, характер діяння, форму і ступінь вини, причину сімейного конфлікту, фактичного визнання обставин заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, певну поведінку потерпілої під час вчинення злочину, а також давність його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину в новому шлюбі.
		Згідно ст.75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Однак, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, а саме що він по даний час вину у вчиненні злочину не визнав, відшкодував напередодні судового засідання 16.07.2020 року 1000 грн. потерпілій, хоча з дня вчинення злочину пройшло більше трьох років, думку потерпілої, яка вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді реального позбавлення волі, перебування обвинуваченого тривалий час у розшуку, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише за умов відбування покарання в місцях позбавлення волі.
		 
		При цьому колегія суддів враховує, що на утриманні обвинуваченого перебуває малолітній син. 
		 У зв`язку з наведеним, доводи представника потерпілої про необґрунтоване застосування до обвинуваченого ст.75 КК України є слушними, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а вирок суду скасуванню в частині призначеного ОСОБА_7 покарання з ухваленням в цій частині свого вироку. 
		Що стосується вимог апеляційної скарги щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
		 Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Так, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 150000 грн. суд першої інстанції врахував характер і конкретні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_7 , глибину душевних страждань потерпілої та при вирішенні питання цивільного позову дотримався вимог чинного законодавства, а тому в цій частині апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
		 Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 420 КПК України колегія суддів, -
		 
		 У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10  задовольнити частково.
		 
		Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання  скасувати.
		 
		Ухвалити в цій частині свій вирок, яким ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 / п`яти / років позбавлення волі.
		 
		В решті вирок щодо ОСОБА_7  залишити без зміни.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання.
		 
		Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		 
		 С У Д Д І :
		 
		 ___________________ ___________________ __________________ 
		 
		  ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...