Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8214/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2020. Зареєстровано: 22.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2020
Номер судового провадження: К/9901/9833/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 липня 2020 року 
		Київ
		справа № 826/8214/17
		провадження № К/9901/9833/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Міністерства закордонних справ України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Епель О. В., Карпушевої О. В., Степанюка А. Г.
		І. Суть спору
		1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства закордонних справ України, в якому просив:
		1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 29 травня 2017 року № 824-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації;
		1.2. поновити позивача на посаді першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації;
		1.3. стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		2. В мотивування позову позивач зазначає, що в системі Міністерства закордонних справ України працював з квітня 2000 року, обіймаючи різні дипломатичні посади в Посольстві України у Франції, Посольстві України в Тунісі, Консульстві України в Марселі. 
		2.1. Вказує, що, починаючи з 02 листопада 2012 року, позивач обіймав посаду першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації. Однак, наказом Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 29 травня 2017 року № 824-ос звільнено ОСОБА_1 із займаної посади на підставі статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини другої статті 41 Закону України "Про дипломатичну службу", за порушення Присяги державного службовця.
		2.2. Позивач стверджує, що наказ про звільнення не містить жодних обставин скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечив би покладеним на нього обов`язкам, підривав довіру до нього як до носія влади, що б призвело до приниження державного органу та унеможливлення подальше виконання ним своїх обов`язків.
		2.3. Вважаючи наказ про звільнення від 29 травня 2017 року № 824-ос протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. Починаючи з 03 квітня 2000 року, ОСОБА_1 працював у системі органів дипломатичної служби України.
		4. 29 грудня 2000 року позивачем складено (підписано) Присягу державного службовця.
		5. 02 листопада 2012 року Послом Посольства України у Швейцарській Конфедерації видано наказ № 45, яким ОСОБА_1 призначено на посаду першого секретаря з економічних питань Посольства на час довготермінового відрядження (наказ Міністерства закордонних справ України від 26 жовтня 2012 року № 2592-ос).
		6. Разом з цим, відповідно до вищевказаного наказу Посла Посольства України у Швейцарській Конфедерації від 02 листопада 2012 року № 45 за позивачем також було закріплено службовий автомобіль Посольства Opel Astra (державний номер НОМЕР_1 ) та встановлено місце стоянки вказаного транспортного засобу: гараж Посольства Feldeggweg 5, Bern, 3005.
		7. 17 серпня 2015 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу придбав зазначений автомобіль у Посольства України у Швейцарській Конфедерації, що підтверджується актом приймання-передачі службового автомобіля від 19 серпня 2015 року. У пункті 6.1.3 вказаного договору встановлено зобов`язання покупця (позивача) вжити заходів з переоформлення автомобіля на своє ім`я.
		8. Згідно з наказом Міністерства закордонних справ України від 08 листопада 2016 року № 2345-ос ОСОБА_1 відкликано в Україну 30 листопада 2016 року у зв`язку із закінченням довготермінового відрядження.
		9. 05 грудня.2016 року на адресу Посольства України у Швейцарській Конфедерації надійшла нота ФДЗС Швейцарії від 30 листопада 2016 року № Р.262.01-UKRAI, в якій повідомлено про інцидент, що стався 16 вересня 2016 року за участю автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1, а саме про те, що водій вказаного автомобіля посигналив пішоходу, потім вийшов, взяв у руки бейсбольну биту та пішов у напрямку до пішохода, після чого його заспокоїла пасажирка, а пішохід опинився на землі, очевидно впавши. Також у ноті зазначено, що ні автомобіль, ні пішохід не були затримані поліцейським патрулем.
		10. Листом від 05 грудня 2016 року № 61216/201-910-750 Тимчасово повірений О. Юхимович звернувся до директора Департаменту менеджменту персоналу Ю.А. Ярмілка, в якому повідомив про надходження вказаної ноти ФДЗС Швейцарії і те, що зазначений у ній автомобіль належить позивачу.
		11. 19 грудня 2016 року листом № 110/61216-995-402 Голова Дисциплінарної комісії М. М. Кириченко звернувся до Тимчасово повіреного у справах України у Швейцарській Конфедерації з вимогою надати документи, необхідні для здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача.
		12. У відповідь на вказаний лист 23 грудня 2016 року листом № 61216/110-910-811 Тимчасово повірений О. Юхимович повідомив Голову Дисциплінарної комісії про те, що автомобіль, вказаний у ноті, був закріплений за позивачем, а потім йому проданий, а також про те, що Посольству не відомо жодних відомостей про інцидент, який стався у м. Берн 16 вересня 2016 року, але відомо про інший інцидент у листопаді 2014 року та про штраф за порушення водієм цього ж автомобіля правил дорожнього руху в Німеччині.
		13. Наказом Міністерства закордонних справ України від 26 грудня 2016 № 2940-ос ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати на 1 календарний день - 30 листопада 2016 року та щорічну відпустку на 100 календарних днів з 04 грудня 2016 року по 16 березня 2017 року.
		14. 28 грудня 2016 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства закордонних справ України (далі - Дисциплінарна комісія), на якому розглянуто матеріали службової перевірки відносно позивача стосовно інциденту, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн та про який повідомлено в ноті ФДЗС Швейцарії від 05 грудня 2016 року, за результатами якого вирішено здійснити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування щодо позивача (протокол № 10).
		15. Так, 16 січня 2017 року наказом Міністерства закордонних справ України № 11 "Про дисциплінарне провадження" на підставі листа Посольства України в Швейцарській Конфедерації від 05 грудня 2016 року № 61216/201-910-750 та протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 28 грудня 2016 року № 10 наказано Дисциплінарній комісії здійснити дисциплінарне провадження у формі проведення у період з 17 січня 2017 року по 17 березня 2017 року службового розслідування відносно позивача.
		16. 18 січня 2017 року позивача ознайомлено з наказом Міністерства закордонних справ України від 16 січня 2017 року № 11 та з наявними матеріалами.
		17. Згідно з наказом Міністерства закордонних справ України від 14 березня 2017 року № 96 змінено дату завершення службового розслідування відносно позивача на 17 травня 2017 року.
		18. 03 квітня 2017 року та 04 квітня 2017 року у ході службового розслідування позивачем надано письмові пояснення про те, що він не має жодного відношення до інциденту, що стався 16 вересня 2016 року в м. Берн у Швейцарській Конфедерації.
		19. За результатами службового розслідування 17 травня 2017 року Дисциплінарною комісією складено висновок, який затверджено протоколом від 17 травня 2017 року № 11, в якому відображено встановлені обставини, а саме:
		1) відсутність доказів того, що під час інциденту 16 вересня 2016 року у м. Берн в Швейцарії за кермом автомобіля Opel Astra з державним номером НОМЕР_1 був позивач, але такий автомобіль ним було протиправно передано іншій особі та не перереєстровано на його ім`я, чим порушено умови договору купівлі-продажу;
		2) наведення позивачем неправдивих відомостей у його деклараціях про доходи та майно за 2015 - 2016 роки, що має ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією;
		3) позивач уникав від сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху в м. Льоррах (ФРН);
		4) позивач не йшов на співробітництво з Дисциплінарною комісією.
		20. Зазначені обставини кваліфіковані Дисциплінарною комісією як порушення позивачем Присяги державного службовця.
		21. Своєю чергою, позивачем 17 травня 2017 року надано письмові пояснення щодо висновків службового розслідування, в яких він зазначив, що автомобіль Opel Astra з державним номером НОМЕР_1 він нікому не передавав, доручень про сплату штрафів не отримував і що у вказаному висновку наведено недостовірні факти.
		22. Відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України від 29 травня 2017 року ОСОБА_1 , першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації звільнено із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини другої статті 41 Закону України "Про дипломатичну службу", висновку Дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування, затвердженого протоколом від 17 травня 2017 року № 11.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		23. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року в позові відмовлено.
		24. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинені дії, що є неприпустимими відповідно до законодавства країни перебування, а відтак ОСОБА_1 не тільки порушив умови договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17 серпня 2015 року, укладеного між ним і Посольством України в Швейцарській Конфедерації, але ж і всупереч Присязі державного службовця поставив під загрозу честь, авторитет та імідж України за кордоном, передаючи невідомій особі транспортний засіб з дипломатичними номерами, який відповідно до Віденської конвенції 1961 року має дипломатичний імунітет та є недоторканим.
		25. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено.
		25.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства закордонних справ України від 29 травня 2017 року № 824-ос.
		25.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації з 29 травня 2017 року.
		25.3. Стягнуто з Міністерства закордонних справ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 травня 2017 року по 19 березня 2019 року включно в розмірі 100397,56 гривень.
		26. Шостий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, прийшов до висновку, що відповідач необґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 як порушення Присяги державного службовця, а тому протиправно застосував винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади.
		IV. Касаційне оскарження 
		27. Представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		28. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судом апеляційної інстанції доказів щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема поясненням позивача в ході службового розслідування, відповідно до яких позивач передав неперереєстрований належним чином автомобіль з дипломатичними номерами іншій особі-іноземцю, що, на думку відповідача, свідчить про встановлення факту порушення з боку позивача, оскільки останній наполягав у поясненнях на тому, що на день інциденту вказаний транспортний засіб йому вже не належав. 
		28.1. Стверджує, що позивачем надавались суперечливі пояснення з метою введення суду в оману, оскільки позивач використовував автомобіль Opel Astra НОМЕР_1 у власних цілях та мав можливість його передати іншій особі, що свідчить про свідоме невиконання умов цивільно-правового договору купівлі-продажу даного автомобіля, внаслідок непереоформлення його на своє ім`я упродовж тривалого часу - понад 1 рік, а також свідомого передання вказаного автомобіля іноземцю. Крім того позивач під час дисциплінарного провадження не йшов на співробітництво з Дисциплінарною комісією, що в сукупності завдало істотної шкоди честі, авторитету та іміджу України.
		28.2. Вказує, що службове розслідування відносно позивача проведено з дотриманням відповідної процедури та строків притягнення до відповідальності.
		28.3. Наголошує, що керувати транспортним засобом з дипломатичними номерними знаками має право лише власник транспортного засобу та/або члени його сім`ї, які користуються дипломатичним статусом (за принципом бенефіціара). Проте, члени сім`ї, які не мають спеціального статусу, такі як громадяни Швейцарії, власники посвідки на тимчасове або постійне проживання чи власники іншого типу легітимаційної картки не можуть керувати транспортним засобом з дипломатичними номерними знаками типу "CD" "AT" "CC". 
		29. Водночас, представник позивача у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		30. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		31. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
		32. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		33. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		34. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		36. У статті 1 Закону України "Про дипломатичну службу" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що дипломатичним працівником є державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг.
		37. Відповідно до статті 10 Закону України "Про дипломатичну службу" громадяни, які вперше приймаються на дипломатичну службу і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".
		38. Пунктом 1 частини другої статті 41 Закону України "Про дипломатичну службу" встановлено, що крім загальних підстав, передбачених чинним законодавством про працю, дипломатична служба припиняється також у разі невиконання працівником дипломатичної служби основних обов`язків, передбачених статтею 30 цього Закону.
		39. Так, статтею 30 Закону України "Про дипломатичну службу" обумовлено, що працівники дипломатичної служби виконують обов`язки, встановлені для державних службовців у  Законі України "Про державну службу". 
		Працівники дипломатичної служби в період довготермінового відрядження повинні поважати закони, правила і традиції країни перебування, здійснювати покладені на них завдання, гідно представляти Україну.
		40. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, який діяв на момент складення позивачем Присяги державного службовця (далі - Закон № 3723-XII), державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
		41. За приписами статті 17 Закону № 3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки".
		42. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (частина перша статті 14 Закону № 3723-ХІІ).
		43. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до частини першої статті 64 якого за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		44. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		45. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 
		1) порушення Присяги державного службовця; 
		2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 
		3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 
		4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 
		5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 
		6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 
		7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 
		8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
		9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 
		10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 
		11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 
		12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 
		13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 
		14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
		46. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 
		1) зауваження; 
		2) догана; 
		3) попередження про неповну службову відповідність; 
		4) звільнення з посади державної служби.
		47. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
		48. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).
		VI. Позиція Верховного Суду
		49. Як встановлено судами, за результатами службового розслідування 17 травня 2017 року Дисциплінарною комісією складено висновок, який затверджено протоколом від 17 травня 2017 року № 11, в якому відображено встановлені обставини, а саме:
		1) відсутність доказів того, що під час інциденту 16 вересня 2016 року у м. Берн в Швейцарії за кермом автомобіля Opel Astra з державним номером НОМЕР_1 був позивач, але такий автомобіль ним було протиправно передано іншій особі та не перереєстровано на його ім`я, чим порушено умови договору купівлі-продажу;
		2) наведення позивачем неправдивих відомостей у його деклараціях про доходи та майно за 2015 - 2016 роки, що має ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією;
		3) позивач уникав від сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху в м. Льоррах (ФРН);
		4) позивач не йшов на співробітництво з Дисциплінарною комісією.
		50. Таким чином Міністерство закордонних справ України кваліфікував наведені вище дії позивача як порушення Присяги державного службовця, а підставою для звільнення в оскаржуваному наказі визначено пункт 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.
		51. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. 
		52. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
		53. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
		54. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		55. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. 
		56. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		57. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. 
		58. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
		59. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. 
		60. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
		61. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		62. Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. 
		63. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. 
		64. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. 
		65. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності. 
		66. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		67. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. 
		68. Слід звернути увагу на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).
		69. Водночас, Дисциплінарною комісією розглядались матеріали службової перевірки відносно позивача стосовно інциденту, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн та про який повідомлено в ноті ФДЗС Швейцарії від 05 грудня 2016 року, за результатами якого вирішено здійснити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування щодо позивача (протокол № 10).
		70. Тобто підставою порушення дисциплінарного провадження слугував саме інцидент, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн та про який повідомлено в ноті ФДЗС Швейцарії від 05 грудня 2016 року.
		71. При цьому, в ході службового розслідування Дисциплінарною комісією встановлено  відсутність доказів  того, що під час інциденту 16 вересня 2016 року у м. Берн в Швейцарії за кермом автомобіля Opel Astra з державним номером НОМЕР_1 був позивач, та дослівно зазначено "немає в комісії переконливих доказів, крім свідчень самого ОСОБА_1 , і стосовно того,  що за кермом був не він, а третя особа",  а також вказано, що позивач порушив умови договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17 серпня 2015 року, укладеного між ним та Посольством України в Швейцарії.
		72. Разом з цим Дисциплінарною комісією у підсумку проведеного службового розслідування за фактом інциденту, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн вказано про наведення позивачем неправдивих відомостей у його деклараціях про доходи та майно за 2015 - 2016 роки, що має ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		73. Такі висновки Дисциплінарної комісії свідчать про перебирання Міністерством закордонних справ України на себе виключних дискреційних повноважень Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, при цьому рішення вказаних компетентних органів в матеріалах службового розслідування відсутні.
		74. Також у висновку Дисциплінарної комісії за результатами проведеного службового розслідування за фактом інциденту, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн вказано, що позивач уникав від сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху в м. Льоррах (ФРН). Крім того позивач не йшов на співробітництво з Дисциплінарною комісією.
		75. Слід зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів отримання позивачем відповідних рішень або повідомлень від уповноваженого суб`єкта влади ФРН щодо накладення на нього певних штрафних санкцій, не підтверджено факту порушення саме позивачем правил дорожнього руху в м. Льоррах (ФРН) та уникнення ним відповідальності.
		76. Отже, фактично позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та обрано найсуворіше дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за дії протягом певного періоду діяльності позивача, що виходить за межі предмету службового розслідування, а саме інциденту, який стався 16 вересня 2016 року у м. Берн.
		77. При цьому відповідач не обґрунтував необхідності кваліфікації дій позивача як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		78. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість оскаржуваного наказу, а відтак наявність підстав для його скасування.
		79. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		80. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		81. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		82. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу Міністерства закордонних справ України залишити без задоволення.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/8214/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          М.  І. Смокович 
		 
		Судді                                                                                                    Н. А. Данилевич
		 
		                                                                                                    О. В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...