Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/7031/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: 61-41930ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 липня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 711/7031/16-ц
		 
		провадження № 61-41930св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		представник позивача -  ОСОБА_2 ,
		відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2017 року у складі судді Кондрацької Н. М. та постанову апеляційного суду Черкаської області                       від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І.,                               Пономаренка В. В., Ювшина В. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції                         (далі - Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції), про визнання публічних торгів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння.
		Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 21629 від 25 січня 1999 року.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-2252/2011                          від 08 вересня 2011 року позов публічного акціонерного банку «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк») задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та неї, як поручителя по кредитного договору, на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором                 у розмірі 22 535,86 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 липня 2011 року складає 179 622,07 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,00 грн та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, а разом - 181 442,07 грн. 
		Оскільки добровільно рішення суду виконане не було, на виконання зазначеного рішення, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2-2252, виданого 18 липня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва.  
		Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, вона дізналась, що 18 жовтня 2012 року старшим держаним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Ляховим Д. О. було складено акт опису та арешту вказаної квартири.
		10 квітня 2013 року між Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції та філією 24 приватного підприємства                        «Нива- В.Ш.» було укладено договір № 2413058 про надання послуг по організації і проведенню торгів з реалізації арештованого нерухомого       майна - належної їй квартири. 
		13 червня 2013 року відповідно до вказаного договору на прилюдних торгах було продано її квартиру, про що було складено протокол.                               Переможцем прилюдних торгів визнана ОСОБА_3 . 
		Згодом на підставі договору купівлі-продажу від 30 червня 2013 року                     № 4566 ОСОБА_3 продала зазначену квартиру ОСОБА_4 
		ОСОБА_1 вважала, що дії Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції щодо реалізації нерухомого майна є неправомірними та незаконними, так як державний виконавець повинен був виконати судове рішення за рахунок заставного майна, іншу частину заборгованості - за рахунок іншого майна позичальника та поручителя, що зроблено не було. 
		Крім того, відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не було звернуто стягнення на кошти боржника у гривнях чи іноземній валюті або на речі, як знаходились у квартирі. 
		ОСОБА_1 зазначала, що прилюдні торги проведені з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, так її було протиправно позбавлено права власності на вказану квартиру, оскільки житлове приміщення було реалізовано на прилюдних торгах за значно заниженою ціною. 
		Також зазначала, що прилюдні торги були проведені з порушеннями законодавства, оскільки не було належним чином розміщено інформацію про реалізацію нерухомого майна, не було розміщено додаткової інформації про квартиру, не повідомлено її про дату проведення прилюдних торгів.
		У зв`язку з тим, що згідно договору купівлі-продажу квартири                         ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 придбала зазначену квартиру, майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених                         статтею 388 ЦК України, оскільки майно вибуло з її володіння, як власника, поза її волею у зв`язку з неправомірними діями Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
		 
		Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визнати результати прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , які були проведені                13 червня 2013 року, недійсними, визнати свідоцтво про право власності на квартиру, видане на ім`я ОСОБА_3 за указаною адресою, що було зареєстровано в реєстрі № 2285, недійсним, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на її користь указану квартиру, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між                            ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня                    2017 року у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів порушень норм законодавства під час проведення прилюдних торгів і порушень її прав та законних інтересів, які давали б підстави для визнання прилюдних торгів недійсними в межах заявлених позовних вимог. Вимоги щодо скасування виданого за результатами прилюдних торгів свідоцтва про право власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, які є похідними, не підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою апеляційного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її                          представник - ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
		Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня                    2017 року залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що під час проведення прилюдних торгів з реалізації спірного майна дотримані всі вимоги Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на час виникнення правовідносин та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		Позивачка була належним чином повідомлена про дату торгів.
		У зв`язку з наведеним похідні вимоги щодо скасування виданого за результатами прилюдних торгів свідоцтва про право власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна задоволенню не підлягають. 
		Суд посилався на відповідну практику Верховного Суду України.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено ОСОБА_1  строк на касаційне оскарження рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано з Придніпровського районного суду міста Черкаси цивільну справу № 711/7031/16-ц. Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.
		У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями щодо повторного розподілу справ, які надійшли у 2017-2018 роках, справу передано судді - доповідачеві.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні судових рішень судами невірно встановлено обставини справи та надано неналежну оцінку доказам.
		Прилюдні торги були проведені з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, зокрема Тимчасового положення у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		Не було належним чином розміщено інформацію про реалізацію нерухомого майна, не було розміщено додаткової інформації про квартиру, не звернуто стягнення на інше рухоме наявне майно та, що публічне акціонерне товариство «Кредобанк» не є належним стягувачем, оскільки 20 травня 2013 року, останній відступив своє право вимоги по виконавчому провадженню публічночному акціонерному товариству «Дельта Банк».
		Суди не дослідили належним чином докази та не дали належної оцінки тим обставинам, що її не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, про призначення експерта для проведення оцінки майна, про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, про стартову ціну реалізації арештованого майна. 
		Судами не враховано, що на момент проведення прилюдних торгів та реалізації майна існувала невідповідність суми реалізації зазначеної нерухомості його вартості.
		Суди не врахували судову практику по аналогічним справам, викладену                     у відповідних постановах Верховного Суду України.
		 
		Доводи осіб, яка подали відзиви на касаційні скарги 
		 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що судові рішення є законними і обґрунтованими. Суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Позивач не довела належними та допустимими доказами, що торги відбувались із порушенням норм законодавства. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм законупри проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Майно не може бути витребувано у неї як у добросовісного набувача, оскільки продано у порядку, втановленому для виконання судових рішень.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 21629 від 25 січня 1999 року (а. с. 13). 
		 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-2252/2011                          від 08 вересня 2011 року позов ПАТ «Кредитпромбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та  ОСОБА_1 , як поручителя по кредитного договору, на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 535,86 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 11 липня 2011 року складає                     179 622,07 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі                                  1 700,00 грн та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи                         у розмірі 120,00 грн, а разом - 181 442,07 грн (а. с. 14-16). 
		 
		Оскільки добровільно рішення суду виконане не було, на виконання зазначеного рішення Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2-2252, виданого 18 липня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва (а. с. 15).
		 
		18 жовтня 2012 року старшим держаним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Ляховим Д. О. було складено акт опису та арешту вказаної квартири. Копію даного акту направлено ОСОБА_1 листом від. № 1068/10 (а. с. 18-19).
		Відповідно до довідки КП «ЧООБТІ» від 19 жовтня 2012 року вказана квартира належить ОСОБА_1 , інших відомостей про майно ОСОБА_1 виконавцем не отримано.
		Постановою від 10 грудня 2012 року старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції                  Ляховим Д. О. призначено суб`єкта оціночної діяльності - приватне підприємство «Ажіо» (далі - ПП «Ажіо»). Письмовий висновок, звіт про оцінку майна постановлено надати в 15ти-денний строк та визначити ринкову вартість квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
		Висновком ПП «Ажіо» від 19 грудня 2012 року визначена ринкова вартість зазначеної вище квартири у розмірі 133 627,00 грн. Копію даного звіту направлено ОСОБА_1 листом від 25 грудня 2012 року за                              № 1813/8/2012 з одночасним роз`ясненням статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», даний лист повернуто за закінченням строку зберігання (а. с. 24).
		Постановою старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції від 04 березня 2013 року накладено арешт указану квартиру та заборонено її відчужувати. Того самого дня постанова була направлена ОСОБА_1  
		10 квітня 2013 року між Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції та філією 24 приватного підприємства                       «НИВА-В.Ш.» укладено договір про передачу на прилюдні торги арештованого нерухомого майна, а саме квартири   АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1                             (а. с. 20-21).
		 
		У п. 1.2. даного договору зазначено, що спеціалізована організація надає послуги з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення та іншими нормативно-правовими актами (а. с. 20-21).
		Листом від 22 травня 2013 року повідомлено ОСОБА_1 ,                                   що призначені на 22 травня 2013 року прилюдні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю купівельного попиту. Листом від 27 травня 2013 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що наступні торги призначені                               на 13 червня 2013 року.
		Згідно протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить  ОСОБА_1 ,                        від 13 червня 2013 року № 2413058-01, затвердженого директором філії                                                 24 ПП «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3 визначено переможця прилюдних торгів (а. с. 22).
		На підставі договору купівлі-продажу від 30 червня 2013 року № 4566 ОСОБА_3 продала зазначену квартиру ОСОБА_4 
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі 
		в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають             і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь                        у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.
		 
		За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»                                     (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
		 
		Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
		 
		Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
		 
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
		 
		Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		 
		З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець                              і покупець.
		 
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
		Згідно із частиною другою статті 16, статтею 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
		Оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.
		Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів                       з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.
		Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
		Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну                                        (пункт 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
		За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
		Відповідно до пункту 3.2 Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.
		У пункті 3.5 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 № 43/5, зареєстрованим у  Мін`юсті 21 травня 2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується.
		 
		Позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що прилюдні торги були проведені з порушенням Тимчасового положення: що не було належним чином розміщено інформацію про реалізацію нерухомого майна, не було розміщено додаткової інформації про квартиру, не було повідомлено її про проведення прилюдних торгів, не було звернуто стягнення на інше рухоме наявне майно та те, що ПАТ «Кредобанк» не                         є належним стягувачем, оскільки 20 травня 2013 року останній відступив своє право вимоги по виконавчому провадженню ПАТ «Дельта Банк». 
		Належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що  ОСОБА_1 не була повідомленапро проведення прилюдних торгів, не надано та судами не встановлено.
		Висновком ПП «Ажіо» від 19 грудня 2012 року визначена ринкова вартість зазначеної вище квартири у розмірі 133 627,00 грн. Копію даного звіту направлено ОСОБА_1 листом від 25 грудня 2012 року за                              № 1813/8/2012 з одночасним роз`ясненням статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», даний лист повернуто за закінченням строку зберігання.
		Листом від 22 травня 2013 року повідомлено ОСОБА_1 ,                                   що призначені на 22 травня 2013 року прилюдні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю купівельного попиту. Листом від 27 травня 2013 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що наступні торги призначені                               на 13 червня 2013 року.
		Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 була повідомлена про проведення торгів, що спростовує її доводи касаційної скарги у цій частині. 
		У постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі                      № 6-2988цс15 зазначено, що «розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».
		У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року                                 у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких                      є визнання прилюдних торгів недійсними.
		Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		Отже, проведення прилюдних торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		Судами установлено, що порушень Тимчасового положення під час підготовки до проведення прилюдних торгів не виявлено.
		Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою                         статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).
		Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, з якими погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня                    2018 року у справі № 1421/5229/12 (провадження № 14-194цс18).
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, які                б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів.
		Стартова ціна нерухомого майна визначена ПП «Ажіо» станом                                 на 19 грудня 2012 року складала 133 627, 00 грн. Ціна майна на підставі акту про проведення оцінки майна від 23 травня 2013 року складала                                 93 538,90 грн.
		Згідно протоколу від 13 червня 2013 року № 2413058-01 указане нерухоме майно було продане на прилюдних торгах 13 червня 2013 року за ціною                   93 650,00 грн.
		А тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що ціна продажу спірного нерухомого майна була визначена з дотриманням порядку уцінки майна, що діяв на момент проведення торгів, є вірним.
		ОСОБА_1 не навела доказів щодо заниженої ціни нерухомого майна, що є її процесуальним обов`язком.
		Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
		Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		Верховний Суд не бере до уваги посилання касаційної скарги на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України, оскільки вони стосувалися інших фактичних обставин справи, які не є тотожними з цією справою.
		Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		 
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд                    у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14 липня                    2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                               Д. Д. Луспеник
		                                                                                                             Б. І. Гулько
		                                                                                                             Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...