Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1318/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2020. Зареєстровано: 24.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2020.
Дата набрання законної сили: 23.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     
		Господарський суд
		Житомирської області
		_______________________________________________________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА
		 
		Від "23" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1318/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Бориса Григоровича з грошовими вимогами до боржника на суму 77866,37 грн в межах справи № 906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" (м.Баранівка, Житомирська область) та Приватного підприємства "Автомагістраль" (с. Синяк, Вишгородський район, Київська область) до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) про банкрутство,
		 
		за участю учасників судового процесу:
		від заявника - фізична особа-підприємець Тичинський Борис Григорович (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 01.04.1997);
		від кредиторів: не з`явились;
		від боржника: не з`явились,- 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", боржник).
		Ухвалою господарського суду від 05.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Каленчук О.І.
		06.03.2020 оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
		23.03.2020 на адресу суду від ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		24.03.2020 Господарським судом Житомирської області було направлено всі матеріали справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Північно-західного апеляційного господарського     суду.
		01.06.2020 до господарського суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
		Обґрунтовуючи заяву з вимогами до боржника, кредитором зазначено, що у зв`язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу продукції від 29.07.2016 № 30 у ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" існує заборгованість за отриманий товар на загальну суму 77 866,37 грн
		Ухвалою господарського суду від 02.06.2020 відкладено вирішення питання відносно прийняття до розгляду заяви фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г.    з грошовими вимогами до боржника до повернення матеріалів справи № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Житомирської області.
		Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 апеляційну скаргу ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020 у справі №906/1318/19 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
		01.07.2020 матеріали справи № 906/1318/19 повернулись до Господарського суду Житомирської області.
		Ухвалою господарського суду від 07.07.2020 прийнято заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до боржника на суму 77 866,37 грн та призначено її до розгляду в судовому засіданні 23.07.2020 о 14:30 год.; зобов`язано фізичну особу-підприємця Тичинського Б.Г., ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Каленчук О.І. вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи.
		14.07.2020 до суду надійшла заява Тичинського Б.Г. , у якій повідомлено, що розмір заборгованості боржника не змінився та становить 77 866,37 грн.
		21.07.2020 до суду надійшло клопотання розпорядника майна боржника Каленчук О.І. про розгляд заяви фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г.  без її участі.
		Судом встановлено, що учасники провадження у справі повідомлені про час та місце судового засідання своєчасно та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Розпорядник майна боржника Каленчук О.І. та представник боржника у судове засідання 23.07.2020 не з`явилися.
		Розглянувши клопотання розпорядника майна боржника Каленчук О.І. про розгляд заяви фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. без її участі, господарський суд прийшов до висновку задовольнити вказане клопотання, здійснити розгляд заяви фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до боржника на суму 77 866,37 грн без участі розпорядника майна.
		У судовому засіданні фізичною особою-підприємцем Тичинським Б.Г. підтримано заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 77 866,37 грн у повному обсязі.
		Дослідивши заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до боржника на суму 77 866,37 грн  та матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.
		Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
		За приписами частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
		Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
		Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою господарського суду від 05.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Каленчук О.І.
		06.03.2020 оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
		01.06.2020 до господарського суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Вказану заяву наручно 01.06.2020 здано до загального відділу суду, тобто з пропуском 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою господарського суду від 07.07.2020 прийнято заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до боржника на суму 77 866,37 грн та призначено її до розгляду в судовому засіданні 23.07.2020 о 14:30 год.
		Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
		Згідно з абзацом 3 частини 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства  вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
		Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
		Відповідно до абзаців 2, 3 частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
		Судом встановлено, що вимоги кредитора до боржника виникли на підставі наступного.
		29.07.2016 між фізичною особою-підприємцем Тичинським Б.Г. (постачальник) та ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції № 30 (т. 9 а.с. 195-198).
		Відповідно до пункту 1.1. даного договору в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар.
		Кількість та ціна товару, що підлягає поставці згідно умов договору, зазначається у видаткових накладних та специфікаціях. Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. (пункти 1.2, 1.3.  договору).
		Згідно з пунктом 3.1. договору загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору, відповідно до накладних, специфікацій та інших документів, доданих до договору. Загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснена поставка продукції, та визначається виходячи із виставлених цін на продукцію.
		Поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється постачальник пропонує покупцю рахунок і накладну на продукцію, в якій вказується найменування, кількість і ціна продукції. Вся продукція, яка поставляється постачальником покупцю на період дії цього договору, і / або оплачена покупцем у період дії даного договору, рахується продукцією, поставленою / оплаченою в порядку і на умовах, визначених цим договором (пункт 3.2. договору).
		Відповідно до пункту 3.3 договору сторони в даному договорі погодили, що представник покупця, на якого виписане доручення на отримання цінностей, являється уповноваженою особою покупця, який має право погодити асортимент, кількість і ціни поставленої продукції; підпис представника покупця на накладних являється погодженням покупцем асортименту, кількості і ціни поставленої продукції; особа, яка підписала накладну зі сторони постачальника, являється уповноваженою особою постачальника на погодження асортименту, кількості і ціни поставленої продукції.
		Згідно з пунктами 3.4., 3.5. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент оформлення видаткових накладних та отримання продукції. При виявленні невідповідності якості та/або кількості поставленої продукції покупець зобов`язаний викликати представника постачальника для участі у прийманні продукції й складання акту.
		Покупець здійснює оплату в гривнях за кожну партію продукції протягом 30 днів з дати поставки партії продукції. Загальна сума неоплачуваного товару не повинна перевищувати 15 000,00 грн. Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (пункти 3.6. - 3.9. договору).
		Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов цього договору. Договір вважається пролонгованим на всі наступні роки, якщо одна із сторін не попередила за один місяць іншу сторону письмово (пункти 9.1., 9.9 договору).
		На виконання умов договору кредитором поставлено боржнику товар на загальну суму 80814,00 грн, а саме:
		1) 09.10.2018 на суму 11506,00 грн, що підтверджується накладною від 09.10.2018 № 78 (т. 9 а.с. 201), рахунком № 78 від 14.09.2018 (т. 9 а.с. 217), довіреністю № 200 від 05.10.2018 (т. 9 а.с. 204);
		2) 08.10.2018 на суму 6767,00 грн, що підтверджується накладною від 08.10.2018 № 77 (т. 9 а.с. 203), рахунком № 79 від 17.09.2018 (т. 5 а.с. 65), довіреністю № 200 від 05.10.2018 (т. 9 а.с. 204);
		3) 05.10.2018 на суму 15505,00 грн, що підтверджується накладною від 05.10.2018 № 76 (т. 9 а.с. 202), рахунком № 84 від 05.10.2018 (т. 9 а.с. 219), довіреністю № 200 від 05.10.2018 (т. 9 а.с. 204);
		4) 22.11.2018 на суму 2054,00 грн, що підтверджується накладною від 22.11.2018 № 89 (т. 9 а.с. 205), рахунком № 95 від 15.11.2018 (т.5 а.с. 68), довіреністю № 246 від 22.11.2018 (т. 9 а.с. 206);
		5) 17.07.2018 на суму 4560,00 грн, що підтверджується накладною від 17.07.2018 № 55 (т. 9 а.с. 207), рахунком № 34 від 12.04.2018 (т. 9 а.с. 221), довіреністю № 43 від 17.07.2018 (т. 9 а.с. 208);
		6) 06.06.2018 на суму 6439,00 грн, що підтверджується накладною від 06.06.2018 № 43 (т. 9 а.с. 209), рахунком № 53 від 05.06.2018 (т. 9 а.с. 222), довіреністю № 105 від 06.08.2018 (т. 9 а.с. 210);
		7) 17.07.2018 на суму 14240,00 грн, що підтверджується накладною від 17.07.2018 №56 (т. 9 а.с. 211), рахунком № 33 від 11.04.2018 (т. 9 а.с. 223), довіреністю № 134 від 17.07.2018 (т. 9 а.с. 212);
		8) 23.05.2018 на суму 11724,00 грн, що підтверджується накладною від 23.05.2018 № 39 (т. 9 а.с. 213), рахунком № 30 від 30.03.2018 (т. 9 а.с. 224), довіреністю № 26 від 15.05.2018 (т. 9 а.с. 214); 
		9) 27.04.2018 на суму 8019,00 грн, що підтверджується накладною від 27.04.2018 № 28 (т. 9 а.с. 215), рахунком № 40 від 24.04.2018 (т. 9 а.с. 225), довіреністю № 29 від 27.04.2018 (т. 9 а.с. 216).
		Боржником сплачено кредитором за отриманий товар 2947,63 грн.
		За викладених обставин, кредитором заявлено вимоги до боржника на суму 77866,37 грн.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити, що відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно зі статтями 526, 629 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу та поставки.
		Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		У статті 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Відповідно до частин 1, 6 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення   ЦК України про договір купівлі-продажу.
		Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		Згідно із   статтею 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
		Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
		Згідно зі статтею 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.
		Таким чином, у зв`язку з тим, що видаткові накладні, якими кредитором обґрунтовано   свої вимоги, фіксують здійснення господарських операцій, містять обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують найменування товару, його вартість, такі документи є первинними обліковими документами, які свідчать про передачу кредитором та прийняття боржником товару.
		Додатково факт здійснення поставок товару підтверджується виставленими кредитором боржнику рахунками та наявністю у кредитора довіреностей, якими було уповноважено представників на прийняття товару. 
		Також, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2020, підписаним між кредитором та відокремленим підрозділом боржника - Філією "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість перед кредитором становить 39769,00 грн (т. 9 а.с. 199).
		Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2020, підписаним між кредитором та відокремленим підрозділом боржника - Філією "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість перед кредитором становить          38097,37 грн (т. 9 а.с. 200).
		Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
		Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
		Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
		Отже, враховуючи, що інформація, відображена в актах підтверджена первинними документами та акти містять підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб, підписані між кредитором та відокремленими підрозділами боржника акти звірки взаємних розрахунків є доказами у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості.
		Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до статтей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).
		Боржником доказів погашення заборгованості не надано, доводів кредитора не спростовано.
		За таких обставин, вимоги кредитора обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають визнанню на суму 77 866,37 грн боргу.
		Зважаючи на викладене у сукупності, господарський суд прийшов до висновку заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. з грошовими вимогами до боржника на суму 77866,37 грн задовольнити; визнати вимоги фізичної особи-підприємця Тичинського Б.Г. до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на суму 77 866,37 грн боргу - четверта черга задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді
		Фізичною особою підприємцем Тичинським Б.Г. за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 01.06.2020 (т. 9 а.с. 236).
		Судовий збір у розмірі 4204,00 грн, сплачений Фізичною особою підприємцем Тичинським Б.Г., зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою (т. 9 а.с.  237).
		У зв`язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України на боржника покладається сплата 4204,00 грн судового збору, що сплачені кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника. 
		Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		1. Заяву фізичної особи-підприємця Тичинського Бориса Григоровича з грошовими вимогами до боржника на суму 77866,37 грн задовольнити.
		2. Визнати вимоги фізичної особи-підприємця Тичинського Бориса Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер   НОМЕР_2 ) до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги,75; ідентифікаційний код 32008278) на суму:
		- 77 866,37 грн боргу - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
		- 4204,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів.
		3. Розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Каленчук О.І. за результатами попереднього засідання внести визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів.
		 
		Ухвала господарського суду набирає законної сили 23.07.2020.
		 
		Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
		 
		                                     Повний тест ухвали складений та підписаний 24.07.2020.  
		Суддя                                                                                                      Костриця О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...