Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18074/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2020. Зареєстровано: 27.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
		м. Київ
		22.07.2020Справа №  910/18074/19За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Керуючий адміністратор пенсійних фондів             « Паритет»
		До 1. Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 
		2. Міністерства фінансів України
		Про визнання недійсними договорів 
		 
		                                                                                                     Суддя Пінчук В.І.
		                                                                      
		Представники сторін: ( не викликались ) 
		 
		Обставини справи:
		 
		          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Керуючий адміністратор пенсійних фондів «Паритет» звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Міністерства фінансів України про визнання недійсними договорів.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2019 р. позовна заява була повернута на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у зв`язку із порушенням правил об`єднання вимог.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 р. ухвала господарського суду від 21.12.2019 р. скасована і справа №910/18074/19 передана на розгляд до господарського суду м. Києва.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2020 р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
		           01.07.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача - 1 ( Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ) подане клопотання про закриття провадження у справі.
		В обґрунтування вказаного клопотання про закриття провадження у даній справі заявник посилається на те, що згідно приписів ч. ч. 3, 4 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України              на підставі змін внесених  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності»     єдиним способом захисту прав осіб,   які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі. 
		Визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку.
		Крім того, відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», судові провадження в господарських справах  за позовом учасника та/або колишнього учасника  банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої  статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу.
		На думку заявника вказані обставини є підставою для закриття провадження у даній справі, оскільки позивачем обрано спосіб захисту який суперечить вимогам ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України.
		Розглянувши зазначене клопотання про закриття провадження у даній справі суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
		1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
		2) відсутній предмет спору;
		3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
		4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
		5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
		6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
		7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
		Поряд з цим, п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» містить додаткову підставу для закриття провадження у справі, згідно якої судові провадження в господарських справах    за позовом учасника та/або колишнього учасника       банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої  статті 5 Господарського процесуального кодексу України       підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу.
		Відповідно до ч.3 ст.5 ГПК України єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі.
		З аналізу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідні положення ст.5 ГПК України вбачається, що вказані обмеження у застосуванні способів захисту були впроваджені виключно стосовно акціонера банку в розумінні вимог Закону України «Про акціонерні товариства», тобто особи яка здійснювала повноваження акціонера щодо прийняття управлінських рішень відносно банку. Більше того, мета вказаних обмежень є недопущення повернення контролю над банком його колишньому акціонеру у випадку скасування рішень НБУ та ФГВФО про виведення банку з ринку (шляхом застосування процедури тимчасової адміністрації та ліквідації).
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач у даній справі звернувся з позовом про захист своїх прав не як акціонера банку, а виключно як кредитора банку за депозитними договорами. Саме у зв`язку з протиправним укладенням спірних договорів, за якими позивач набув право власності на акції ПАТ «КБ «Приват Банк» останній фактично був позбавлений права власності на депозитні вклади розміщені в ПАТ «КБ «Приват Банк». У зв`язку з викладеним позивач і звернувся до суду з позовом про захист своїх прав як кредитора банку шляхом визнання недійсними договорів, за наслідками укладення яких позивач був позбавлений права власності на депозитні вклади.
		 
		 
		 
		 
		 
		Поряд з цим, ані ст. 5 ГПК України, ані норми Закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» не містять положень, щодо застосування передбачених способів захисту стосовно осіб - кредиторів банку, повернення депозитних вкладів яким було здійснене шляхом застосування процедури примусового обміну депозитів на акції додаткової емісії (bail-in).
		Крім того, обґрунтовуючи своє порушене право позивач посилається на те, що укладення спірних договорів від його імені було здійснене всупереч його волі та особою, яка не мала повноважень діяти від імені позивача. 
		Питання порушення прав учасника банку внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України не є предметом розгляду у даній справі.
		Крім того, додатково суд звертає увагу, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином  будь-які зміни внесені в законодавчі акти згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» 590-IX від 13.05.2020 року не можуть застосовуватись у даній справі, адже правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі виникли до моменту набрання чинності вказаного вище закону.
		Враховуючи вищевикладене суд звертає увагу, що підстави для закриття провадження у даній справі у відповідності до ч.3, 4 ст. 5 ГПК України та п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону       України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» у даній  справі відсутні, а тому клопотання представника відповідача - 1 про закриття провадження не підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.231 ГПК України, суд, -
		 
		 
		                                                            У Х В А Л И В:
		 
		 
		Клопотання представника відповідача - 1 ( Акціонерного товариства Комерційний банк               «Приватбанк» ) про закриття провадження у справі №910/18074/19 залишити без задоволення.
		 
		                                                
		Суддя                                                                                                         Пінчук В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...