Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/1053/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2020. Зареєстровано: 28.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2020.
Дата набрання законної сили: 23.07.2020
Номер судового провадження: A/855/91/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/1053/19                                                                                Суддя першої інстанції: Непочатих В.О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  23 липня 2020 року                                                                                       м. Київ
		          
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		          головуючого судді                        - Горяйнова  А.М.,
		          суддів                                            - Кузьменка В.В. та Файдюка В.В.,
		          за участю секретаря                     - Король Ю.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Деснянський» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб -   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , про зобов`язання знести багатоквартирний житловий будинок, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У квітні 2019 року позовом Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент ДАБК) звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .  
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач та ОСББ «Деснянський» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржники вказують на те, що позивач не довів наявності передумов для звернення до суду з позовом про знесення будинку, чітко не визначив будинок, який підлягає знесенню, не врахував, що право власності на два окремі житлові будинки було зареєстроване у 2017 році, а квартири у багатоквартирному житловому будинку належать на праві приватної власності іншим особам.
		Департамент ДАБК подав відзив на апеляційні скарги, у якому повідомив обставини, які передували зверненню до суду із цим позов, а також зазначив, що під час проведення перевірки був установлений факт здійснення будівельних робіт з реконструкції, дозвіл та проектна документація на проведення яких у ОСОБА_1 відсутні. 
		Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року до участі у справі були залучені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в якості третіх осіб на стороні відповідача. 
		Треті особи - ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , а також особи, які не брали участь у справі - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , надали письмові пояснення, у яких зазначили, що вони є власниками квартир у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а виконання рішення суду 19 липня 2019 року призведе до незаконного позбавлення права власності на житло. Треті особи також зазначили, що підтримують доводи апеляційних скарг ОСОБА_32 і ОСББ «Деснянський» та просять їх задовольнити. 
		Ухвалою суду від 26 червня 2020 року було витребувано у Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві відомості про результати кримінального провадження № 12018100030000599, а у приватних нотаріусів -копії договорів купівлі-продажу, на підставі яких за третіми особами було зареєстроване право власності. 
		Під час судового засідання представник ОСББ «Деснянський» підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній. 
		Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні. 
		Відповідач, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав клопотання про розгляд справи без його участі у зв`язку з неможливість прибуття до суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСББ «Деснянський» та Департаменту ДАБК, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень третіх осіб, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ «Деснянський» задовольнити, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.  
		Положеннями ч. 2 ст. 317 КАС України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Департаменту ДАБК, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво першої секції багатоквартирного житлового будинку на рівні першого поверху на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Якимчук М.С. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, тому відповідача згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України слід зобов`язати знести багатоквартирний будинок «Corner» на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м. Києва. 
		Також суд першої інстанції зазначив, що Департамент ДАБК, звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва, діє як суб`єкт владних повноважень з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.
		Колегія суддів не у повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам процесуального права.
		Дослідивши письмові докази, які були надані сторонами до суду першої інстанції та додатково зібрані під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів встановила такі обставини. 
		Департамент ДАБК 15 березня 2017 року здійснив реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Індивідуальний житловий будинок на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м. Києва », а 09 червня 2017 року - на об`єкті «Будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м. Києва». Замовником будівництва згідно з вказаними повідомленнями був ОСОБА_1 . 
		У подальшому Департамент ДАБК зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта «Індивідуальний житловий будинок на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м. Києва» від 09 червня 2017 року № КВ 142171601689 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта «Будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м . Києва» від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156.
		На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09 червня 2017 року № КВ 142171601689 державний реєстратор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» ОСОБА_20 здійснив реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 111,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200. 
		На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156 державний реєстратор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» ОСОБА_21 28 листопада 2017 року здійснив реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 144,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0309, 8000000000:62:118:0306, 8000000000:62:118:0300, 8000000000:62:118:0310, 8000000000:62:118:0303. 
		Наказом Департаменту ДАБК від 05 грудня 2017 року № 394 право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданих повідомлень та реєстрацію декларацій про готовність об`єкта до експлуатації від 09 червня 2017 року № КВ 142171601689 та від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156 було скасовано.
		Зазначений наказ був прийнятий на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 листопада 2017 року № 055-18186. У вказаному листі зазначено, що будівельні паспорти забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не видавалися. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини стосувалися об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проте не багатоквартирного житлового будинку, а двох індивідуальних житлових будинків. 
		Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 27 грудня 2017 року головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Якимчук М.С. було доручено здійснити перевірку за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання вимог суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у зв`язку із надходженням звернення всеукраїнської громадської організації «Об`єднання Богдана Хмельницького» від 08 листопада 2017 року № 64. 
		За підсумками перевірки був складений акт від 28 грудня 2017 року, згідно з яким під час виїзду на місце посадової особи Департаменту встановлено, що ОСОБА_1 самочинно без документів, що надають право виконувати будівельні роботи та належно затвердженої проектної документації розробленої у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, виконуються будівельні роботи із будівництва першої секції багатоквартирного клубного будинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
		Також у вказаному акті перевірки зазначено, що замовник будівництва - ОСОБА_1 пред`явив документ, що посвідчує особу (паспорт) та не надав наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документи, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою; документи, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна; технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна; вихідні дані для проектування; розрахунок класу наслідків об`єкта будівництва; проектну документацію на будівництво, розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку; договори на здійснення технічного та авторського наглядів; копії сертифікатів технічного та авторського нагляду; договори, укладені з підрядною та проектною організаціями; документи згідно з пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»; звіт щодо можливості реконструкції об`єктів будівництва. Разом з цим, з метою здійснення заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на вул. Пожарського, 16-б у Деснянському районі м. Києва.
		Крім того актом від 28 грудня 2017 року було зафіксовано, що під час проведення перевірки за вказаною адресою виконувались будівельні роботи з будівництва першої секції багатоквартирного житлового будинку на рівні першого поверху. 
		За підсумками перевірки Департамент ДАБК склав приписи, які адресовані ОСОБА_1 :
		-          від 28 грудня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт до усунення допущених порушень;
		          -          від 28 грудня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у термін до 29 січня 2018 року.
		Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 22 лютого 2018 року, виданого на підставі наказу Департаменту ДАБК від 17 жовтня 2018 року № 60, головний державний інспектор інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом ОСОБА_22 провела позапланову перевірку об`єкта будівництва «Реконструкція індивідуальних житлових будинків під багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 ». 
		За підсумками перевірки був складений акт від 06 березня 2018 року, у якому зазначено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на АДРЕСА_1 . Громадянин ОСОБА_1 у строк до 29 січня 2018 року письмово не повідомив Департамент ДАБК про виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 грудня 2017 року. Під час перевірки ОСОБА_1 не надав документи, що дають право виконувати будівельні роботи, а також проектну документацію, розроблену у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 район, м. Київ. 
		Одночасно в акті від 06 березня 2018 року зафіксовано, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 грудня 2017 року, що є підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно реконструйованого об`єкта відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Крім того в акті від 06 березня 2018 року зазначено, що ОСОБА_1 у строк до 10 січня 2018 року письмово не повідомив Департамент ДАБК про виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28 грудня 2017 року та на час перевірки продовжує виконувати будівельні роботи із реконструкції індивідуальних житлових будинків під багатоквартирний житловий будинок «Corner» на АДРЕСА_4 . 
		Департамент ДАБК зазначає, що 01 березня 2018 року, тобто до складення акту перевірки від 06 березня 2018 року звернувся до Деснянського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про знесення об`єкту самочинного будівництва. Однак ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року провадження у справі № 754/5334/18 було закрите з тих підстав, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		У квітні 2019 року Департамент ДАБК звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов`язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .  
		Позовні вимоги Департаменту ДАБК обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво вказаного житлового будинку та не виконав припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 грудня 2018 року, у зв`язку з чим є підстави, передбачені ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 Цивільного кодексу України, для зобов`язання відповідача знести самовільно збудований об`єкт. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 
		Згідно з ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. 
		Положеннями ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. 
		Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Подібні за змістом правила встановлені також ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Зазначені норми права вказують на те, що у разі виявлення самочинного будівництва, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, за рішенням суду особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, може бути зобов`язано знести такий об`єкт за власний рахунок з відшкодуванням витрат, пов`язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		За змістом ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 Цивільного кодексу України предметом правового регулювання цих норм є правовідносини, що виникають між органом державного архітектурно-будівельного контролю, особою, яка здійснила самочинне будівництво та власником земельної ділянки, на якій збудовано або будується об`єкт.
		Дослідивши письмові докази, які позивач надав на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, колегія суддів встановила, що вони стосуються виявлення наприкінці 2017 року ознак самочинного будівництва. Як раніше зазначалося, згідно з актом від 28 грудня 2017 року під час виїзду на місце посадова особа Департаменту встановила, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із будівництва першої секції багатоквартирного клубного будинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 на рівні першого поверху. 
		Разом з тим на час розгляду і вирішення справи в суді фактичні обставини змінилися. 
		На виконання службової записки судді-доповідача у цій справі були сформовані інформаційні довідки щодо зареєстрованих прав власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а також на квартири, що знаходяться у житловому будинку за цією адресою. 
		Дослідивши вказані інформаційні довідки, колегія суддів встановила, що право власності ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 111,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200 було погашене 13 грудня 2017 року у зв`язку з поділом нерухомого майна згідно з висновком щодо технічної можливості з поділу ОНМ від 11 грудня 2017 року, що складений ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». 
		Право власності ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 144,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200 було погашене 25 травня 2018 року у зв`язку з поділом нерухомого майна згідно з висновком щодо технічної можливості з поділу ОНМ від 25 травня 2018 року, що складений ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». 
		Крім того за ОСОБА_1 20 березня 2017 року було зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 15 березня 2017 року. Зазначений об`єкт знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та був розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:118:0131. Проте 12 травня 2017 року право власності було погашене у зв`язку із знищенням об`єкта нерухомого майна. 
		Щодо державної реєстрації права власності на квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були встановлені такі обставини:
		1)          Право власності на квартиру АДРЕСА_5  було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 20 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 30 вересня 2019 року - ОСОБА_6 
		2)          Право власності на квартиру АДРЕСА_6  було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		3)          Право власності на квартиру АДРЕСА_7  було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 05 червня 2019 року - ОСОБА_24 
		4)           Право власності на квартиру АДРЕСА_8  було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		5)          Право власності на квартиру АДРЕСА_9  було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна». З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. 
		6)          Право власності на квартиру АДРЕСА_10  було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_15 
		7)          Право власності на квартиру АДРЕСА_11  було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		8)          Право власності на квартиру АДРЕСА_12  було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 05 лютого 2020 року - ОСОБА_25 
		9)          Право власності на квартиру АДРЕСА_13  було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_23 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. Право власності ОСОБА_23 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_23 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		10)          Право власності на квартиру АДРЕСА_14  було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_23 
		11)          Право власності на квартиру АДРЕСА_15  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 14 лютого 2020 року - ОСОБА_26 
		12)          Право власності на квартиру АДРЕСА_16  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_2 
		13)          Право власності на квартиру АДРЕСА_17  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 03 липня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_3 
		14)          Право власності на квартиру АДРЕСА_18  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 07 жовтня 2019 року - ОСОБА_14 
		15)          Право власності на квартиру АДРЕСА_19  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 30 вересня 2019 року - ОСОБА_13 
		16)          Право власності на квартиру АДРЕСА_20  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		17)          Право власності на квартиру АДРЕСА_21  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_4 
		18)          Право власності на квартиру АДРЕСА_22  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_12 
		19)          Право власності на квартиру  АДРЕСА_23  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_11 
		20)          Право власності на квартиру  АДРЕСА_24  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		21)          Право власності на квартиру АДРЕСА_25  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 21 березня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_4 
		22)          Право власності на квартиру АДРЕСА_26  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		23)          Право власності на квартиру АДРЕСА_27  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		24)          Право власності на квартиру АДРЕСА_28  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 15 жовтня 2019 року - ОСОБА_10 
		25)          Право власності на квартиру АДРЕСА_29  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		26)          Право власності на квартиру АДРЕСА_30  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 29 січня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_27 
		27)          Право власності на квартиру АДРЕСА_31  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		28)          Право власності на квартиру АДРЕСА_32  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_28 
		29)          Право власності на квартиру АДРЕСА_33  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		30)          Право власності на квартиру АДРЕСА_34  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 25 жовтня 2019 року - ОСОБА_9 
		31)          Право власності на квартиру АДРЕСА_35  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 14 березня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_29 
		32)          Право власності на квартиру АДРЕСА_36  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		33)          Право власності на квартиру АДРЕСА_37  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 07 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_29 
		34)          Право власності на квартиру АДРЕСА_38  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 15 червня 2020 року - ОСОБА_30 
		35)          Право власності на квартиру АДРЕСА_39  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		36)          Право власності на квартиру АДРЕСА_40  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 07 листопада 2019 року - ОСОБА_8 
		37)          Право власності на квартиру АДРЕСА_41  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		38)          Право власності на квартиру АДРЕСА_42  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР».
		39)          Право власності на квартиру АДРЕСА_43  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 26 грудня 2019 року - ОСОБА_31 
		40)          Право власності на квартиру АДРЕСА_44  було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_23 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ «КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР», а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_7 .
		Записи про державну реєстрацію права власності на квартири №№ 15-20, 26-30, 35-40, 46-50, 56-60 та 65-70 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні. 
		Отже на час розгляду і вирішення справи в суді власниками квартир у будинку, щодо якого поданий позов про знесення, є фізичні особи та товариство. Натомість ОСОБА_1 , до якого заявлені позовні вимоги та який зазначений відповідачем у справі, не є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 чи окремих квартир у ньому.  
		Відповідно заявлені Департаментом ДАБК позовні вимоги, впливають на права та інтереси також інших осіб, які є власниками квартир у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .  
		Вирішуючи питання щодо можливості розгляду в порядку адміністративного судочинства позовної заяви Департаменту ДАБК, у якій заявлені вимоги до особи, що здійснила будівництво, проте не є власником об`єктів нерухомого майна, колегія суддів виходить із наступного. 
		У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду справи за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про знесення об`єктів самочинного будівництва належать до компетенції адміністративних судів. Такий висновок обґрунтований тим, що звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам. Метою знесення об`єктів самочинного будівництва за позовом органів державного архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об`єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів. Такий спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. 
		Зазначений правовий висновок був уперше сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до фізичної особи-підприємця про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудоване приміщення (кафе). 
		У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку  Верховного Суду України в цій категорії, яка полягала у тому, що об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів цивільних прав, а тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства. 
		Необхідність відступити від зазначеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала тим, що за приписами  ст. 182 ЦК України  право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Статтею 331 ЦК України  передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або  законом  передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до  закону  підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		З огляду на вказані норми права Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація. Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) згідно з ч. 3  ст. 331 ЦК України.
		Колегія суддів також враховує, що згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року № 1340/6225/18, факт реєстрації права власності на окремі квартири в багатоквартирному житловому будинку, знести який, як самочинно збудований просить позивач, не спростовує висновків суду про те, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм є те, що позивач у спірних відносинах здійснює публічно-владні управлінські функції надані законом.
		Враховуючи, що Департамент ДАБК звернувся до суду саме як суб`єкт владних повноважень з метою реалізації владних управлінських функцій у сфері містобудівної діяльності, а саме - здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, колегія суддів приходить до висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку та за правилами адміністративного судочинства. 
		Перевіряючи обґрунтованість заявлених Департаментом ДАБК вимог з огляду на їх характер, встановлені судом апеляційної інстанції обставини та коло осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. 
		Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , квартири у якому вже набули статусу об`єктів цивільних прав та право власності на які зареєстроване за фізичними особами і юридичною особою, які не є відповідачами у справі. 
		Фактично вимога про знесення об`єкта нерухомого майна заявлена до особи, яка внаслідок завершення будівництва і відчуження права власності на квартири втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном. 
		Натомість судове рішення у цій справі безпосередньо стосується прав та інтересів власників квартир, адже задоволення позову та виконання судового рішення матимуть наслідком знищення об`єктів права приватної власності, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає можливість вирішення цього спору без залучення відповідних осіб до участі у розгляді справи в якості відповідачів.
		У відповідності до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
		Положеннями ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Вирішення питання про позбавлення права власності третіх осіб на об`єкти нерухомого майна у межах справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю до забудовника, який на час вирішення спору не є власником нерухомого майна, про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, положеннями ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 Цивільного кодексу України - не передбачене. 
		Також колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №  825/1475/16. Верховний Суд у вказаному судовому рішенні зазначив, що звернення до суду не може використовуватися як засіб позбавити іншу особу належних їй прав, навіть не безспірних, без пред`явлення позову саме до такої особи. 
		Питання щодо визначення належного відповідача у справах про знесення самочинного будівництва у разі переходу права власності до іншої особи було предметом дослідження також у справі № 755/3782/17. 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 липня 2020 року дійшов висновку про те, що особа, набувши у власність нежитлове приміщення магазину, набула також усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, який здійснював самочинне будівництво. Тому саме новий власник нерухомого майна був визнаний належним відповідачем у справі про знесення такого майна як об`єкта самочинного будівництва.
		Додатково колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду щодо меж державного архітектурно-будівельного контролю, що викладена в постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16, яка полягає у тому, що будівництво об`єкта завершується реєстрацією права власності на об`єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення. 
		Розглядаючи цей адміністративний позов як форму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за створенням об`єктів будівництва, колегія суддів наголошує на тому, що за підсумками вирішення справи за позовом Департаменту ДАБК буде вирішене питання про право власності осіб, у відношенні яких позивач не наділений владними управлінськими функціями, адже вони не є суб`єктами містобудівної діяльності.
		З моменту виявлення позивачем можливого порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 16-б (грудень 2017 року) спірні правовідносини істотно змінилися внаслідок завершення відповідних робіт та набуття права власності на квартири. Вони перестали бути виключно адміністративними та регулюються також нормами цивільного законодавства. Діючи з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав внаслідок порушення архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, Департамент ДАБК повинен враховувати також приватні права та інтереси власників квартир. 
		Верховний Суд у постанові 26 березня 2020 року у справі № 826/8041/18 наголосив на тому, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд визначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи Департаменту ДАБК щодо здійснення самочинного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 16-б мають бути обов`язково перевірені судом з метою запобігання шкоди інтересам суспільства внаслідок створення об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку, з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проте у межах справи, до якої в якості відповідачів залучені власники квартир, що розміщені в цьому будинку, з урахуванням інтересів таких осіб та з наданням їм можливості доводи перед судом свою позицію щодо необхідності знесення багатоквартирного будинку. 
		Можливість представити перед судом ті аргументи, які учасники процесу вважають важливими для справи, за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії», є важливим фактором, завдяки якому досягається ефективність і справедливість розгляду. 
		У відповідності до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
		Зазначена норма права вказує на те, що питання про залучити особи до участі у справі в якості співвідповідача може бути вирішене судом першої інстанції до ухвалення рішення у справі. Можливість залучення співвідповідачів на стадії апеляційного перегляду справи Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що адміністративний позов Департаменту ДАБК до ОСОБА_1 не підлягає задоволенню як такий, що заявлений до неналежного відповідача. 
		У межах цієї справи колегія суддів не перевіряє доводів позивача щодо виконання будівельних робіт за відсутності дозвільних документів та на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети і має інше цільове призначення. Такі доводи можуть бути повно та всебічно перевірені судом лише у межах справи з належним чином визначеним колом учасників спору та після з`ясування всіх фактичних обставин з урахуванням позиції кожної зацікавленої у вирішенні спору особи. 
		Натомість суд першої інстанції помилково визначив цей спір як справу незначної складності та необґрунтовано розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), що є додатковою підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року.
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ «Деснянський» задовольнити, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись ст.ст. 239, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Деснянський» - задовольнити.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року - скасувати. 
		У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради - відмовити. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                        А.М. Горяйнов                                                                 
		 
		Судді                                                                                            В.В. Кузьменко       
		 
		                                                                                                    В.В. Файдюк
		 
		 
		 
		Постанова складена у повному обсязі 27 липня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...