Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/31125/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 28.07.2020. Зареєстровано: 29.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-29863/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020100000001282

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/31125/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 липня 2020 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчого СлідчогоТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Києві ОСОБА_6 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-   
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідчий Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого умісті Києві ОСОБА_6 звернувся дослідчого суддіз клопотанням,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В обґрунтування клопотання вказує, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, за процесуального керівництва військової прокуратури Центрального регіону України, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001282 від 24.06.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що З 08.06.2018 ОСОБА_5 , проходить службу в Департаменті господарського забезпечення Служби безпеки України, на даний час, у військовому званні «старшина», займає посаду водія 3 класу 3 сектору Служби автомобільного транспорту Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України (службове посвідчення НОМЕР_1 ).
		Таким чином, ОСОБА_5 , маючи військове звання «старшина», обіймаючи посаду водія 3 класу 3 сектору Служби автомобільного транспорту Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, постійно здійснює функції представника влади та є працівником правоохоронного органу, у зв`язку з чим, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, 
		є службовою особою.
		Положеннями ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам державних органів заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Водночас, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та вчинив корупційний злочин за наступних обставин.
		Так, 17.06.2020 ОСОБА_5 зі свого мобільного телефону за допомогою телеграм каналу «Комсомолка.ua», де розміщені об`яви про надання сексуальних послуг за матеріальну винагороду, написав громадянці 
		 ОСОБА_7 про бажання скористатися такими послугами останньої та домовився про зустріч поблизу хостелу, що знаходиться у місті Києві на 
		вул. Жилянська. 
		Цього ж дня, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_5 приїхав за вказаною адресою на автомобілі марки «Volkswagen» чорного кольору та запропонував ОСОБА_7 поїхати до нічного клубу «Індіго», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 3. Зупинившись поблизу вказаного нічного клубу у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, шляхом одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди поєднаного з вимаганням за не перешкоджання протиправній діяльності останньої, а саме заняттю проституцією, тобто наданню нею сексуальних послуг за матеріальну винагороду, а також за подальше сприяння у не притягненні її правоохоронними органами до відповідальності.
		Перебуваючи в автомобілі, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, пред`явив ОСОБА_7 службове посвідчення співробітника Служби безпеки України та повідомив останню, що за заняття проституцією її притягнуть до відповідальності, а він, як працівник правоохоронного органу, зобов`язаний повідомити про це органи Національної поліції та, окрім того, проінформувати родичів ОСОБА_7 . 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 оголосив ОСОБА_7 протиправну вимогу про необхідність надання йому, ОСОБА_5 , неправомірної вигоди у виді грошових коштів в розмірі 5000 гривень одноразово та в подальшому за кожен наступний тиждень протиправної діяльності в розмірі по 750 гривень за не перешкоджання у протиправній діяльності останньої.
		При цьому ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що в разі не надання вказаної неправомірної вигоди він повідомить про факт заняття нею проституцією підрозділи Національної поліції, остання буде притягнута до відповідальності, а її протиправна діяльність буде викрита. Одночасно ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що про факт заняття нею проституцією будуть проінформовані родичі останньої. 
		ОСОБА_7 , будучи поставленою в умови, за яких вона вимушена передати неправомірну вигоду з метою запобігання настання для себе шкідливих наслідків, погодилася на дану протиправну вимогу ОСОБА_5 .
		У зв`язку з тим, що на момент зустрічі у ОСОБА_7 були відсутні грошові кошти, ОСОБА_5 повідомив, що неправомірну вигоду необхідно перераховувати йому на банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить йому. 
		Одночасно, ОСОБА_5 зазначив, що за вказану неправомірну вигоду він також буде сприяти ОСОБА_7 у занятті проституцією, а саме забезпечить не притягнення її до відповідальності за заняття проституцією та буде підшукувати клієнтів шляхом розміщення оголошень про надання ОСОБА_7 сексуальних послуг за матеріальну винагороду в соціальних мережах.
		Також ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що спілкуватися в подальшому вони будуть за допомогою мессенджера «Телеграм», де останній підписаний як « ОСОБА_8 » з ніком « ОСОБА_9 ».
		24.06.2020 ОСОБА_7 , розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , звернулася до правоохоронних органів з приводу вчинення ним злочину. У подальшому ОСОБА_7 діяла під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинних дій ОСОБА_5 
		24.06.2020, о 21 год. 56 хв., прибувши до платіжного терміналу 
		АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ОСОБА_7 на виконання раніше озвученої ОСОБА_5 вимоги перерахувала на банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить останньому, першу частину грошових коштів в розмірі 1000 гривень за не перешкоджання заняттю проституцією, а також за подальше сприяння в цьому шляхом забезпечення не притягнення її до відповідальності за заняття проституцією та підшукування клієнтів.
		У подальшому, 30.06.2020, о 00 год. 01 хв., після повторної вимоги ОСОБА_5 надати неправомірну вигоду в повному розмірі, ОСОБА_7 прибувши до платіжного терміналу АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, перерахувала на банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , другу частину грошових коштів в розмірі 3184 гривень (з урахуванням розміру комісії банківської установи 16 гривень) за не перешкоджання заняттю проституцією, а також за подальше сприяння в цьому шляхом забезпечення не притягнення її до відповідальності за заняття проституцією та підшукування клієнтів.
		20.07.2020 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , розмістив оголошення про надання нею сексуальних послуг за матеріальну винагороду через соціальну мережу «ВКонтакте» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та повторно здійснив вимогу надання йому неправомірної вигоди в повному розмірі з урахуванням раніше озвученого ним 17.06.2020 розміру та часу, протягом якого ОСОБА_7 продовжує займатися проституцією.
		21.07.2020, о 15 год. 24 хв., ОСОБА_7 , на виконання вимоги ОСОБА_5 , прибувши до платіжного терміналу АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, пл. Соломянська, 2, перерахувала на банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , третю частину грошових коштів в розмірі 695 гривень (з урахуванням розміру комісії банківської установи 5 гривень) за не перешкоджання заняттю проституцією, а також за подальше сприяння в цьому шляхом забезпечення не притягнення її до відповідальності за заняття проституцією та підшукування клієнтів.
		Цього ж дня, о 18 год. 38 хв., ОСОБА_7 прибувши до платіжного терміналу АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, пл. Соломянська, 2, перерахувала на банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , четверту частину грошових коштів в розмірі 1890 гривень 50 копійок (з урахуванням розміру комісії банківської установи 
		9 гривень 50 копійок) за не перешкоджання заняттю проституцією, а також за подальше сприяння в цьому шляхом забезпечення не притягнення її до відповідальності за заняття проституцією та підшукування клієнтів.
		Усього, у період 24.06.2020-21.07.2020 ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 6769,50 гривень.
		21.07.2020, старшину ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди 
		за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		21.07.2020, о 20 год. 55 хв., ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому положеннями ст. 208 КПК України був затриманий.
		22.07.2020, о 18 год. 40 хв., ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та послався на наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків.                               Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказали на необґрунтованість висунутої підозри та заявлених ризиків.                 Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.                           21.07.2020, старшину ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди 
		за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		21.07.2020, о 20 год. 55 хв., ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому положеннями ст. 208 КПК України був затриманий.
		22.07.2020, о 18 год. 40 хв., ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідка ОСОБА_7 ; скрін - шотами переписки ОСОБА_5 зі ОСОБА_7 долучених до матеріалів провадження у ході допиту останньої; протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 24.06.2020;протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 29.06.2020; протоколом обшуку автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 ;матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.07.2020; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.                                Необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.            
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, та з огляду на те, що чинним Кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном.
		При цьому, вік підозрюваного ОСОБА_5 , його соціальні зв`язки та стан здоров`я дозволяють останньому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення з ним судового розгляду.
		Вищевказане безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.                                     Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.                                                                Згідност. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.                                                            Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.                                                  Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.                           Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.         Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.              Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.                                          Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.                                                                   Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності слідчим та прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні.    Прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з такими особами та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для даного кримінального провадження. Однак слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.                                                           Крім того,прокурором необґрунтованонеможливість застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якихзапобіжних заходівз урахуваннямобставин,передбачених ст.178КПК України,щодо данихпро йогоособу,в їхсукупності.                            Відповіднодоп.3ст.5Європейськоїконвенціїпрозахистправтаосновоположнихсвободлюдини,кожназаарештованаабозатриманаособамаєправонасудовийрозглядсправиупродовжрозумногострокучизвільненняізпідварти.Такезвільненнямаєбутиобґрунтованегарантіямиявкидосуду.Прицьому,відповіднодоусталеноїпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини,висновкипроступіньризиківтанеможливістьзапобіганняїмбільшм`якихзапобіжнихзаходів,маютьбутизробленізарезультатамисукупногоаналізуобставинзлочинутаособистостіпідозрюваного(йогохарактеру,моральнихякостей,способужиття,сімейнихзв`язків,постійногомісцяроботи,утриманців),поведінкипідозрюваногопідчасрозслідуваннязлочину(наявністьабовідсутністьспробухиленнявідорганіввлади)поведінкипідозрюваногопідчаспопередніхрозслідувань(способужиттявзагалі,способусамозабезпечення,системностізлочинноїдіяльності,наявностізлочиннихзв`язків).                                  Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.                                                      Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є особливо тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.                   Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.                                                   Незважаючи нате,що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогокорупційного злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,за якийзаконом передбаченепокарання увиді позбавленняволі настрок додесяти роківз конфіскацієюмайна,щовідповіднодо ст.12ККУкраїнивідноситься дотяжкихзлочинів.                                          Відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Українислідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м`який запобіжний захід.                                 Європейський судз правлюдини неодноразовопідкреслював,що наявністьпідстав длятримання особипід вартоюмає оцінюватисьв кожномукримінальному провадженніз урахуваннямйого конкретнихобставин.Тримання особипід вартоюзавжди можебути виправдано,за наявностіознак того,що цьоговимагають справжніінтереси суспільства,які незважаючина існуванняпрезумпції невинуватості,переважають інтересизабезпечення повагидо особистоїсвободи.В рішенні«ЄлоєвпротиУкраїни`Європейськийсудзправлюдиниповторює,щопункт4статті5забезпечуєзаарештованимчизатриманимособамправонапереглядматеріально-правовихіпроцесуальнихумов,якізпоглядуКонвенції,єсуттєвимидлязабезпечення«законності»позбавлення свободи.Це означає,що компетентнийсуд маєперевірити нелишедотриманняпроцесуальних вимог національногозаконодавства,а йобґрунтованість підозри,яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалось затримання.
		Також,згіднорішення Європейського судуз правлюдини «Ходорковськийпроти Роси»,при оцінціпозбавлення свободи будь-когосуд необмежується проголошеннявидимимицілями взяття татримання підвартою,про якійдеться,але такожрозглядає істиннінамірита цілі,що стоятьза ними.                                                                 Розглядаючи клопотанняпрозастосуваннявідноснопідозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого останнім кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом використання своїх соціальних зв`язків та дружніх стосунків із широким колом правоохоронців, які із використанням своїх службових повноважень, мають змогу впливати на свідків в інтересах ОСОБА_5 , на прохання останнього, однак не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.                                                   В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).                                                                   Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, його сімейний стан, міцні соціальні зв`язки, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, з огляду на відсутність належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.          На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку немає, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 23-00 години до 06-00 години наступної доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключення отримання невідкладної медичної допомоги, та саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов`язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які прокурор вважає пріоритетними, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого останнім кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом використання своїх соціальних зв`язків та дружніх стосунків із широким колом правоохоронців, які із використанням своїх службових повноважень, мають змогу впливати на свідків в інтересах ОСОБА_5 , на прохання останнього.                  
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		       У задоволенні клопотання - відмовити.
		Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 23-00 години до 06-00 години наступної доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключення отримання невідкладної медичної допомоги.                                          Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
		Покласти напідозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати його:                - не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;                                                 - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;                                                     - утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.                                            Визначити строк дії ухвали тривалістю в два місяці  по 21.09.2020 року включно.             Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.                                                  Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали буде проголошено 27.07.2020 року о 14-10 годині.
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...