Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2942/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2020. Зареєстровано: 30.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.07.2020Справа №  910/2942/19
		Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
		за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури № 9 (вул. Г. Севастополя, 3а, м. Київ, 03124)
		до 1) Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044)
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Девелопмент" (вул. Механізаторів, 1, м. Київ, 03035)
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32 А, м. Київ, 01044)
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
		Представники сторін:
		Прокурор - Колодяжна А.В.;
		від відповідача-1 - Пилипчук І.І.;
		від відповідача-2 - Агафонов А.В., адвокат;
		від третьої особи - Воєводіна А.А.;
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          До Господарського суду міста Києва звернувся керівник Київської місцевої прокуратури № 9 (далі - прокурор, позивач) з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Девелопмент" (далі - ТОВ "Смарт-Девелопмент", відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
		В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що відповідач-2 - ТОВ "Смарт-Девелопмент", будучи власником нерухомого майна площею 22,00 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці по вул. Механізаторів, 3 у м. Києві, згідно з рішенням Київради № 1442/5506 від 20.09.2018 р. незаконно отримав в оренду земельну ділянку територіальної громади міста Києва площею 0,0599 га (кадастровий номер: 8000000000:72:186:0005) за вказаною адресою для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, оскільки         площа земельної ділянки, наданої йому відповідачем-1 в оренду, у 27 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване, а тому право користування на іншу площу земельної ділянки (вільну від нерухомого майна) могло набуватись лише на конкурентних засадах. Крім того, спірна земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні, де заборонено будівництво житлових та інших об`єктів. 
		Враховуючи, що вказане рішення Київрада прийняла із порушеннями ст. 114, ч. 2 ст. 124, ст. 134 Земельного кодексу України, прокурор вважає, що таке рішення, а також укладений між відповідачами на підставі цього рішення договір оренди земельної ділянки від 22.12.2018 р. є незаконними, а тому просить у позові: 
		- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 1442/5506 від 20.09.2018 р. "Про передачу ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва";
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 1401 від 22.12.2018 р., укладений між Київською міською радою та ТОВ "Смарт-Девелопмент".
		Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2020 року під головуванням судді К.І. Головіної в задоволенні позову було відмовлено повністю.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 року в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва було відмовлено, рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2019 року було залишено без змін.
		Постановою касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.04.2020 року було направлено справу на новий розгляд.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року справу № 910/2942/19 передано для розгляду судді Даниловій М.В.
		Ухвалою господарського суду від 28.04.2020 року справу було прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 20.05.2020 року.
		В підготовчому засіданні 20.05.2020 року було оголошено перерву на 10.06.2020 року.
		В підготовчому засіданні 10.06.2020 року було оголошено перерву на 17.06.2020 року.
		17.06.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2020 року.
		01.07.2020 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 15.07.2020 року.
		В судовому засіданні 15.07.2020 року було оголошено перерву на 16.07.2020 року.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
		ВСТАНОВИВ:
		15 жовтня 2019 року до господарського суду міста Києва звернувся керівник Київської місцевої прокуратури №9 з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Девелопмент" (далі - ТОВ "Смарт-Девелопмент", відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
		Прокурор обґрунтовував підстави представництва інтересів держави таким чином.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратуре здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
		Якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владні повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначені законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах.
		Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянам: юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві іСевастополі визначаються окремими законами України.
		Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою  в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконав органи.
		Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		За ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі утворення), які є юридичними особами.
		За ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади володіти доцільно,  економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через opгани місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо  володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.
		З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.
		Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.
		Відповідно до ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
		Згідно з п. 5.3 ст. 288 Податкового кодексу України у разі визначення орендаря на конкурентних засадах розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, який становить дванадцять відсотків від нормативної грошової оцінки.
		Конкурентний спосіб передачі земельних ділянок є ефективним інститутом державного регулювання земельних відносин та застосовується з метою отримання максимально вигідного для територіальної громади та держави результату і залучення додаткових коштів до бюджету.
		Передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою міста максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентки засадах.
		Отримані за результатами аукціону додаткові кошти можливо було спрямувати на фінансування місцевих соціальних програм, комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються територіальної громади.
		Таким чином, на думку прокурора, оскаржуваним рішенням щодо передачі спірної земельне ділянки в оренду без проведення торгів та укладеним на його виконання договором оренди землі порушено інтереси держави у сфері контролю з використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом, що утрудню належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.
		Крім того, прокурор наголошує на тому, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Судом встановлено, що Київською місцевою прокуратурою №9 виявлено порушення вимог земельного законодавства наданні Київською міською радою в оренду земельної ділянки територіальної громади міста.
		Рішенням Київської міської ради від 20 вересня 2018 року №1442/5506 передано ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0599 га (кадастровий номер 8000000000:72:186:0005) для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелю, офісних будівель та торговельних приміщень з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно.
		На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. 22.12.2018 року за № 1401.
		Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2522    883, 67  грн.
		Відповідачі проти позову заперечували в повному обсязі.
		Відповідач 1 - Київська міська рада наголошує на тому, що спірним Рішенням Київської міської ради земельна ділянка передавалась для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, про те категорія земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:72:186:0005) відноситься до землі житлової та громадської забудови, а відповідно до даної категорії готувався відповідний проект рішення, крім того Київська міська рада розглядає проект рішення виходячи з ініціативи та мети зацікавленої особи яка звертається до органу місцевого самоврядування для надання земельної ділянки у користування.
		На думку відповідача 1 законодавством встановлено, якщо в особи на земельній ділянці є у власності об`єкт нерухомого майна, проведення земельних торгів є не обов`язковим. Законодавством не встановлено обмеження для проведення земельних торгів щодо категорії землі чи виду використання земельної ділянки.
		Крім того, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:72:186:0005) відноситься до земель житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.10. заява ДЦ №72045-002993655-031-03 від 19.06.2018 року, справа Д-8103.
		Спірним рішенням Київської міської ради від 20.09.2019 року №1442/5506 передано ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:186:0005) для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торгівельні приміщення з підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва.
		Відповідач 1 стверджує законодавством так і затвердженим порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, відсутні будь-які обмеження щодо співрозмірності площі нерухомого майна та площі земельної ділянки яка надається у власність або у користування.
		Крім того, земельна ділянка по вул. Механізаторів, 3, м. Київ, була сформована як окремий та неподільній об`єкт нерухомого майна відповідно до Генерального плану м. Києва та зареєстрована 27.03.2018 року у Державному земельному кадастрі, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру НВ-8000936262019 від 10.04.2019 року.
		Передбачено встановлення санітарно-захисних зон на землях всіх видів власності та на землях всіх видів цільового призначення. Однак, дана заборона діє для здійснення певних видів діяльності та проведення робіт в межах санітарно-захисної зони, а у передання земельної ділянки в оренду на якій знаходиться санітарно-захисна зона не заборонено.
		Відповідач 2 також проти позову заперечував з таких підстав.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Смарт-Девелопмент» для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торгівельні приміщення з підземним паркінгом площею 0,0599 га був позитивно погоджений Департаментом містобудування та архітектури Київської міської ради (Висновок №17-0549-В від 20.07.2017 року) та Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві.
		Компетентними органами підтверджено, що Проект відведення відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівній документації.
		На думку відповідача 2 будь-яких доказів того, що затверджений Київською міською радою проект землеустрою не відповідав приписам ст. 50 Закону України «Про землеустрій» прокурором не надано. Київська міська рада, діючи в межах наданих їй повноважень, не мала законного права відмовити в затвердженні проекту землеустрою. Зворотного, на переконання відповідача 2, прокурором не доведено.
		Відповідач 2 посилається на  ч. 2 ст. 134 ЗК України, в якій вказано, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Також відповідач 2 вказує, що чинне законодавство України не містить правових норм, які б прямо встановлювали нормативи розміру та межі земельних ділянок, або ж ставили в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться.
		На думку відповідача 2, оскільки в момент прийняття рішення Київською міською радою - 20 вересня 2018 року - не існувало та на даний час не існує жодної іншої земельної ділянки, межі якої встановлені та винесені в натурі (на місцевості) за вищезазначеною адресою, то тільки ТОВ «Смарт-Девелопмент» (як власник нерухомого майна) може бути користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:186:0005.
		Відповідач 2 також зазначає, що  законом передбачено можливість змін обмежень у використанні земельних ділянок, що дає змогу ТОВ «Смарт-Девелопмент» у встановленому законом порядку усунути санітарно-захисну зону, у разі якщо відпаде необхідність її наявності.
		Суд не погоджується з твердженнями відповідачів з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренд: земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договір оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельне ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 12- Земельного кодексу України).
		Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майн; державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами н< конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлений частиною другою цієї статті.
		Частиною 2 вказаної статті передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чі комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування ні земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), ще перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Встановлено, що на час прийняття рішення Київської міської ради від 20 вересня 2018 року №1442/5506 на земельній ділянці по вул. Механізаторів, 3 у м. Києві розташовано об`єкт нерухомості - нежилий будинок - будівля АЗС №18 (літ.А) загальною площею 22,00 кв.м.
		Таким чином, спірним рішенням Київської міської ради передано воренду ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельну ділянку площею 599 кв.м. у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно загальною площею 22 кв.м.
		Отже, площа земельної ділянки, яка надана товариству в оренду, перевищує площу нерухомого майна, яке в свою чергу склада менше 4% від площі земельної ділянки.
		Вказане рішення Київської міської ради прийнято на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.
		Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття прав власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		У пункті 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз`яснено, що якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку, в тому числі додержанням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і ст. 125 Земельного кодексу України, яка пов`язує, виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.
		Рішенням Київської міської ради від 20.09.2018 №1442/5506 спірна земельна ділянка відведена за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.
		За наявною у документації із землеустрою інформацією на час прийнятого оскаржуваного рішення право користування земельною ділянкою площею 0,0599 га попереднім власником нерухомого майна, в установленому законом порядку зареєстровано не було.
		Таким чином, оскільки у даному випадку право власності чи право користування на спірну земельну ділянку площею 0,0599 га не буле оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права, визначеного приписами ст. 120 Земельного кодексу України, у ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ».
		Право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об`єктом нерухомості Товариство могло набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України.
		Зокрема, враховуючи наявність у відповідача 2 права власності на об`єкт нерухомості площею 22,0 кв.м., який розташований на спірній земельній ділянці, він міг набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговувань вказаного об`єкту нерухомості лише на підставі ст. 134 Земельного кодекс України.
		Право користування на земельну ділянку вільну від забудови та ту, що не знаходиться під об`єктом нерухомості і з цільовим призначенням для будівництва, могло набути лише на конкурентних засадах.
		Однак, при відведенні даної земельної ділянки, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно площею 22,0 кв.м., відсутнє обґрунтування надання земельної ділянки площею саме 0,0599 га, яка значно (більш ніж у 27 разів) перевищує площу нерухомого майна.
		Водночас, питання визначення площі земельної ділянки, право оренди на яку може бути надано не на конкурентних засадах, у разі розміщення на ній об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб визначено на законодавчому рівні.
		Так, відповідно до ч. 2 п. 18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розмір земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарний норм та правил тощо.
		Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про планування та забудову територій» державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти  питань планування і забудови територій є обов`язковими для суб`єктів містобудування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни, зокрема, при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, зобов`язані дотримуватися вимог санітарного законодавства.
		В тому числі Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року за № 44; Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 року за №379/1404.
		Однак, проект землеустрою не містить даних, що площа земельної ділянка, яка надана ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» на вул. Механізаторів, 3 у м. Києві визначена саме у відповідності до зазначених державних будівельних та санітарних норм.
		Правова позиція щодо необхідності проведення земельних торгів складена у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі № 910/4528/15-г у аналогічних правовідносинах. Зокрема, у вказаній справі суд зазначив про необхідність визначення розміру площі земельної ділянки, яка надається в оренду у зв`язку з набуттям права власності на майно, відповідно до державних будівельних та санітарних норм.
		Крім того, спірним рішенням передано земельну ділянку не для обслуговування та експлуатації існуючого нерухомого майна, а для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелю офісних будівель та торговельних приміщень з підземним паркінгом.
		Отже, отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належних відповідачу будівель, для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офіси будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями ст.ст.134, 135 ЗК України, оскільки норми ч. 2 ст.134 Земельного кодексу У країни не передбачають такого виключення.
		Статтею 114 Земельного кодексу України визначено, що санітарно- захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.
		Відповідно до проекту землеустрою встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,0599 га знаходиться в санітарно-захисній зоні.
		Таким чином, у порушення ст. 114 Земельного кодексу України рішенням Київської міської ради земельну ділянку санітарно-захисної зони надано для будівництва об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.
		Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
		Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також моральним засадам суспільства.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) на момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але один із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарські зобов`язання, що не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї і сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожен має право, звернутись до суду за захистом порушеного права. Способами захисту є зокрема, визнання незаконним рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, визнання правочину недійсним.
		Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, який здійснюється, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угод недійсними, визнання наявності або відсутності прав.
		Відповідно до ст. 316 ГПК України  вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Суд, виконуючи вимоги ст. 316 ГПК України, дослідив доводи прокурора про перевищення площі земельної ділянки, яка надалась в оренду відповідачу 2, в 27 разів над площею нерухомого майна. Відповідачем 1 не було враховано пропорції співвідношення площі об`єкта та площі земельної ділянки, яка відводиться.
		Також судом встановлено, що спірну земельну ділянку було надано відповідачу 2 для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, а не для обслуговування розташованого га ній об`єкта нерухомого майна. 
		Більш того, перехід права користування на спірну земельну ділянку не міг відбутися, оскільки попереднім власником таке право користування зареєстровано не було, отже набуття права користування вказаною ділянкою. Повинно було бути здійснено на конкурентних засадах.
		Доводи відповідачів про те, що на вказану земельну ділянку не було б попиту суд не бере до уваги, оскільки конкурсні торги не проводились.
		Також суд вважає, що своїм рішенням Київська міська рада змінила цільове призначення земельної ділянки, оскільки надала земельну ділянку не для обслуговування об`єкта, а для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, не дивлячись на те, що в межах спірної ділянки і по теперішній час існує санітарна зона, що порушує вимоги ст. 114 ЗК України.
		Доводи відповідачів про те, що на спірній земельній ділянці не проводились будівельні роботи, суд не бере до уваги, оскільки земельна ділянка була передана в оренду саме для будівництва і таке будівництво після укладення договору оренди могло бути розпочато в будь-який час з наявністю санітарної зони, оскільки відповідачі так і не усунули її.
		Отже суд вважає, що є всі належні підстави для задоволення позову.
		Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги керівника Київської місцевої прокуратури №9  підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
		Керуючись ст. ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від
		20 вересня 2018 року №1442/5506 «Про передачу ТОВ «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі, торгівельні приміщення з підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва».
		3. Визнати недійсним договір оренди від 22.12.2018 року № 1401 земельної ділянки по вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва, укладений
		між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.
		4. Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ22883141) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 1921 грн. судового збору.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Девелопмент" (вул.Механізаторів, 1, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ37938869) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 1921 грн. судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 27.07.2020 р.
		 
		Суддя                                                                                                                     М.В. Данилова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...