Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/1108/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2020. Зареєстровано: 31.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 21.08.2020
Номер судового провадження: 7/926/1108/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		27 липня 2020 року               Справа № 926/1108/20
		За позовом   Державної екологічної інспекції Карпатського округу
		 
		до   Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп"
		 
		про відшкодування шкоди в сумі 175554,51 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду
		 
		Суддя                                          Тинок О.С.
		Секретар судового засідання    Марущак Л.В.
		 
		Представники:
		від позивача - Книговський В.О. (довіреність № 06-09/384 від 10.03.2020 року)
		від відповідача - Сокол В.О. (довіреність № 01-04/18 від 09.01.2020)
		          
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" про відшкодування шкоди в сумі 175554,51 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період 2019-2020 років виявлено факт незаконної рубки не відведених в рубку 26 шт. дерев на території лісового фонду Конятинського та Розтоківського лісництв ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" невстановленими особами, яка не виявлена та не зафіксовані працівниками відповідача, про що складено акт №42/03 від 06.03.2020 року, в результаті чого заподіяно шкоду у сумі 175554,51 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а саме: 50 % до спеціального фонду місцевого бюджету отг с. Конятин в сумі 87777,26 грн, 20 % до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 35110,90 грн, 30 % до Державного бюджету України в сумі 52666,35 грн.
		Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке призначив на 24 червня 2020 року.
		11 червня 2020 року відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що визнає факт наявності завданої шкоди в сумі 175554,51 грн. шляхом самовільної порубки дерев невідомими особами, що зафіксовано актом №42/03 від 06.03.2020 року. При цьому, у надісланому відзиві на позов відповідач у прохальній частині просить суд задовольнити позовні вимоги позивача частково на 50% від суми позовних вимог. Розстрочити стягнення шкоди помісячно, рівними частками на протязі шестимісячного терміну, починаючи з дня набрання законної сили судового рішення. Зменшити на 50% стягнення витрат по відшкодуванню судового збору, сплаченого позивачем по даній справі, провівши відшкодування держмита позивачеві за рахунок держави, так як сторони справи є юридичними особами створеними на державній власності.
		18 червня 2020 року позивач надіслав  суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що вважає позовну заяву повністю обґрунтованою, а доводи, викладені відповідачем у відзиві стосовно зменшення розміру позовних вимог та розстрочення стягнення шкоди безпідставними. 
		24 червня 2020 року представник позивача у судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням про виправлення описки в позовній заяві, в якому зазначив, що у мотивувальній та прохальній частині позовної заяви було допущено описку в зазначені повної назви відповідача, а саме зазначено Державне підприємство спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп". Таким чином, позивач у поданому клопотанні просить суд вважати правильним зазначення у тексті позовної заяви назви відповідача - Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп". 
		Суд задовольнив вищевказане клопотання.
		Ухвалою від 24 червня 2020 року розгляд справи по суті відкладено на 09 липня  2020 року.
		Ухвалою від 09 липня 2020 року розгляд справи по суті відкладено на 27 липня 2020 року.
		22 липня 2020 року відповідач надіслав суду клопотання про долучення до матеріалів доказів.
		27 липня 2020 року в ході судового розгляду представник відповідача надав заяву про долучення до матеріалів доказів.   
		Суд задовольнив вищевказані  клопотання.
		В судовому засіданні 27 липня  2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на викладене в позовній заяві. Представник відповідача позовні вимоги визнав та просив розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.  
		Так, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
		В період з 02.03.2020 року по 06.03.2020 року заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповітного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Карпатського округу Василенюком С.Д., головними спеціалістами відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського регіону Пилипко Р.І., Сметанюк М.О., за участі головного лісничого т.в.о. директора ДП "СЛАП "Карпатський держлісгосп" Чорняка Ю.С., лісничого Шурдинського лісництва Дутки С.В., лісничого Карпатського лісництва Пенюка В.М., лісничого Ялівецького лісництва Харь С.О., в.о. лісничого Розтоківського лісництва Рузіна Р.В., в.о. лісничого Конатинського лісництва Пентюка В.П. було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Зазначений захід було призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 115 від 27.02.2020 року. Вказаний наказ було видано на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 року № 134, Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року.
		За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт № 42/03 від 06.03.2020 року, який підписаний заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповітного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Карпатського округу Василенюком С.Д., головними спеціалістами відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського регіону Пилипко Р.І., Сметанюк М.О., головним лісничим т.в.о. директора ДП "СЛАП "Карпатський держлісгосп" Чорняком Ю.С., лісничим Шурдинського лісництва Дуткою С .В. , лісничим Карпатського лісництва Пентюком В. М. , лісничим Шурдинського лісництва Харь С.О., в.о. лісничого Розтоківського лісництва Рузіним Р.В., в.о. лісничого Конатинського лісництва Пентюком В.П.
		В акті № 42/03, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним  підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів міститься відмітка про ознайомлення та отримання примірника цього акту головним лісничим - т.в.о. директора ДП "СЛАП "Карпатський держлісгосп" Чорняк Ю.С. 06.03.2020 року. Також, в акті відсутні пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього акта будь-кого із посадових осіб відповідача.
		Частиною 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
		Таким чином, при проведенні перевірки та складанні акта перевірки №42/03 від 06.03.2020 року, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства, тобто вказаний акт є носієм доказової інформації та належним доказом у справі.
		Як вбачається з акту № 42/03, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Державним  підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході проведеної спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу в період з 02.03.2020 року по 06.03.2020 року перевірки, встановлено слідуюче:
		Виявлено факт незаконної рубки не відведених в рубку 26 шт. дерев на території лісового фонду Конятинського та Розтоківського лісництв ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" (перелікова відомість № 1, 2, 3), в тому числі: 1 шт. сироростучого дерева породи ялина діаметром у корі біля шийки кореня 50 см. у кварталі 4 виділ 44 Конятинського лісництва; 1 шт. сироростучого дерева породи ялина діаметром у корі біля шийки кореня 46 см. та 3 шт. сухостійних дерев породи ялина діаметрами у корі біля шийки кореня 32 см., 43 см., 45 см. у кварталі 1 виділ 2 Конятинського лісництва; 14 шт. сироростучих дерев породи ялина діаметрами у корі біля шийки кореня 25 см., 43 см., 30 см., 60 см., 21 см., 48 см., 44 см., 29 см., 55 см., 46 см., 31 см., 59 см., 28 см., 28 см. та 5 сухостійних дерев породи ялина діаметрами у корі біля шийки кореня 44 см., 24 см., 27 см., 20 см., 39 см. у кварталі 2 виділ 13 Конятинського лісництва; 1 шт. сироростучого дерева породи ялина діаметром у корі біля шийки кореня 34 см. та 1 шт. сухостійного дерева породи ялина діаметром у корі біля шийки кореня 38 см. у кварталі 40 виділ 22 Розтоківського лісництва. Зазначена рубка скоєна невстановленими особами в період 2019-2020 р. Встановлено, що вищевказана незаконна рубка дерев працівниками лісгоспу не виявлялась, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення та реєстрації даних випадків в книзі реєстрації лісопорушень.
		Вищевказане є порушенням вимог ст.ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 105 Лісового кодексу України.
		Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної рубки дерев на території лісового фонду Конятинського та Розтоківського лісництв ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" становить 185321,08 грн.
		16 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 03.5/322 про відшкодування шкоди в сумі 185321,08 грн заподіяної державі внаслідок незаконної рубки дерев на території ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп".
		02 квітня 2020 року відповідач надав відзив на претензію за вих.№01-04/277, в якому зазначає, що ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" визнає факт виявлення та наявності завданої шкоди державі внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду, та частково сплачено шкоду в сумі 9766,57 грн. (квитанція від 30.03.2020 ТВБВ 10025/0195. Однак, решта суми шкоди в розмірі 175554,51 грн. ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" не відшкодовано, тому Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.
		Так, згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
		Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
		Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
		В силу ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
		Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
		Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
		Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №134, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.
		Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 року № 134, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
		Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
		Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №42/03.
		Згідно ст. 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" є постійним лісокористувачем.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
		Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
		Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.
		Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		В ході перевірки відповідача, позивачем встановлено факт незаконної рубки не відведених в рубку 26 шт. дерев на території лісового фонду Конятинського та Розтоківського лісництв ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" невстановленими особами, яка не виявлена та не зафіксовані працівниками відповідача, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
		Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
		Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
		Завдану шкоду підтверджено актом складеним за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 42/03, який у встановленому законодавством порядку не оскаржений та не скасований.
		Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23.07.2008 року № 665 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток 1); за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня сироростучого дерева: 10 і менш як 10 см - 42 грн.,  10,1-14 см - 74 грн., 14.1-18 см - 190 грн., 18,1-22 см - 390 грн.,  22,1-26 см - 685 грн., 26,1-30 см - 1080 грн., 30,1-34 см - 1449 грн., 34,1-38 см - 1845 грн., 38,1-42 см - 2266 грн.,  42,1-46 см - 2688 грн., 46,1-50 см - 3109 грн. За кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра 105 грн. Пунктом 2 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що за  незаконне  вирубування  сухостійних  дерев розмір шкоди   обчислюється  за  цією  таксою,  зменшеною  у 2 рази.
		Як вбачається з акту № 42/03, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, діаметр пеньків зазначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.
		Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійснено відповідно до наведених вище Такс. Відтак, відповідно до розрахунку, складеного позивачем на підставі акту проведеного позапланового заходу № 42/03 та згідно до Постанови КМУ від 23.07.2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки на території ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" становить 185321,08 грн. Відповідачем частково сплачено шкоду в сумі 9766,57 грн. (квитанція від 30.03.2020 ТВБВ 10025/0195), однак, решта суми шкоди в розмірі 175554,51 грн. не відшкодована.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
		Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і  відбулась незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту дерев на території ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" невстановленими особами та заподіяна шкода.
		У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, необхідно виходити з того, що обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкуваня, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2 роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").
		Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто, проявом їх протиправної поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев). 
		Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 16.07.2014 року у справі № 907/535/13, від 14.10.2014 року у справі № 906/249/14, від 12.11.2014 року у справі № 914/1138/14, від 30.07.2015 року у справі № 927/56/15, від 08.10.2015 року у справі № 912/1676/14 та від 28.10.2015 року у справі № 909/132/15, від 15.02.2018 року у справі № 927/1096/16.
		Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17.
		На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов`язків з  охорони лісу.
		За приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір, наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем. 
		Так, дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено факт незаконної порубки дерев на підконтрольній відповідачеві території ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп", внаслідок чого державі було заподіяно шкоду у розмірі 185321,08 грн. 
		Судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством та Положенням, відбулася незаконна рубка не відведених в рубку 26 дерев невстановленими особами. 
		Судом встановлено також наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди. 
		При цьому, відсутність вини у незаконній рубці дерев в кількості 26 штук  невстановленими особами, відповідач не довів.
		Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного правопорушення, та враховуючи те, що  відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі і їх визнання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
		Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 691 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є - 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).
		Відповідно до приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України  та частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Так, з огляду на визнання відповідачем позову до початку відкриття першого судового засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжного доручення № 328 від 08.05.2020 року, що становить 1316,67 грн, решту судового збору у сумі 1316,67 грн покласти на відповідача.
		Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить  розстрочити виконання судового рішення терміном на шість місяців.
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він на території Путильського району є одним з основних  роботодавців у якому працює близько 300 працівників. ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" є одним з основних платників податків до місцевого бюджету. 
		Однак, у зв`язку з настанням надзвичайної ситуації, яка виникла внаслідок сильних дощів і сходження селевих потоків в період з 13 по 24 червня 2020 року на території Путильського району Чернівецької області, де здійснює господарську і виробничу діяльність ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп", відповідач опинився у форс мажорних обставинах.
		Вся господарська і виробнича діяльність ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" направлена на подолання стихійного лиха, в результаті якого було відрізано всі доступи до лісових ресурсів, які використовує підприємство, відрізано сполучення виробничих потужностей від центральної дороги що унеможливило стабільну поставку виготовленої продукції для споживачів. Всі кошти витрачаються на подолання наслідків стихійного лиха.
		В підтвердження вищевказаного відповідач надав документи.
		Так, згідно протоколу (№ 16 від 15.06.2020 року) позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішено негайно створити з числа працівників ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" мобільну групу, яка координуватиме роботу по розчистці русел річки Путилка, гірських потоків від деревини та порубочних рештків. 
		Згідно протоколу (№ 24 від 08.07.2020 року) позачергового засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішено негайно ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп"  провести розчистку доріг комунального значення, гірських потоків, прибережних смуг русел річок від лісової деревини, яка несе реальну загрозу пошкодженню житлових будинків, дорожньої інфраструктури, життю та здоров`ю громадян.
		Також відповідач зазначає, що станом на 01.07.2020 року, залишок коштів на рахунку ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" становить заборгованість - (мінус) 143902,39 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк" про поточний стан рахунку від 02.07.2020 року.
		Представник відповідача стверджує, що враховуючи вищевикладені обставини у ДП "СЛАП "Карпатський держспецлісгосп" немає змоги виконати рішення суду про стягнення всієї суми шкоди негайно, оскільки це зможе призвести до зупинення господарської та фінансової діяльності установи. Також, вказані обставини можуть призвести до втрати постійного місця роботи близько 300 працівників місцевих жителів та погіршення фінансового становища їх сімей, а також втрати джерела постійних надходжень до місцевих бюджетів Путильського району та Державного бюджету України.
		Додатковим підтвердженням перебування відповідача у важкому матеріально-фінансовому становищі є наказ № 33-к від 28.03.2019 року "Про переведення штатних працівників на неповний робочий день", згідно якого всіх працівників переведено на 0,75% посадового окладу.
		Статтею 239 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
		Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.
		Таким чином, розстрочення виконання судового рішення може бути лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
		При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
		Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення чи постанови.
		Отже, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, дослідивши наявні докази, врахувавши, що відповідач визнає позов та не буде ухиляється від виконання рішення суду, а також беручи до уваги те, що не розстрочення виконання рішення суду у даній справі призведе до негативних наслідків під час здійснення відповідачем його діяльності, суд приходить до висновку про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців, тобто до 27.01.2021 року, зі сплатою шкоди в сумі 175554,51 грн. щомісячно рівними частинами в розмірі 29259,09 грн.   
		Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 240, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" про відшкодування шкоди в сумі 175554,51 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду, задовольнити.
		2.          Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" (59100, вул. Українська, 216, смт. Путила, Путильського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05398473) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23А код ЄДРПОУ 42702233) шкоду в сумі 175554,51 грн, на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності": р/р UА498999980333179331000024351, отримувач - Путильське УК/отг с. Конятин, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 36754781, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету отг с. Конятин в сумі 87777,26 грн.; 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 35110,90 грн; 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 52666,35 грн.
		3.          Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" (59100, вул. Українська, 216, смт. Путила, Путильського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05398473) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23А код ЄДРПОУ 42702233): р/р UА918201720343100001000095363, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 42702233 - 1316,67 грн судового збору.
		4.          Повернути Державній екологічній інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23А код ЄДРПОУ 42702233) з Державного бюджету України сплачену платіжним дорученням №328 від 08.05.2020 року суму судового збору в розмірі 1316,67 грн.   
		5.          Розстрочити Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" (59100, вул. Українська, 216, смт. Путила, Путильського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05398473) виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2020 року у справі № 926/1108/20 строком на шість місяців до 27.01.2021 року, зі сплатою шкоди в сумі 175554,51 грн щомісячно рівними частинами в розмірі 29259,09 грн.
		 
		У судовому засіданні 27 липня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 31 липня 2020 року.
		 
		Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
		Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
		 
		Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
		 
		 
		Суддя                                                                                                                      О.С. Тинок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...