Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/1982/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 09.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П  О  С  Т  А  Н  О  В  А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		09 липня 2020 року                                                    м. Київ 
		Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року стосовно
		 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
		 
		                                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення,  передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
		 
		Згідно з постановою суду, 24 лютого 2020 року о 00 год. 20 хв. в с. Гнідин Бориспільського району на перехресті вул. Княжна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив     п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Не погоджуючись рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		На обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає: що при відмові від проходження огляду за допомогою технічного засобу на місці зупинки, він просив направити його для огляду до медичного закладу охорони здоров`я, чого працівниками поліції зроблено не було і його вимога була проігнорована; свідки при складанні протоколу щодо нього - залучені не були; направлення до медичного закладу в його присутності - не складалось; працівниками поліції його не було відсторонено від керування та матеріали провадження не містять доказів відсторонення від керування автомобілем.
		Одночасно, в апеляційній скарзі висловлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, який пропущений з поважних причин,  з огляду на те, що судових повідомлень він не отримував, участі в судовому засіданні не приймав.
		 
		Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, слід дійти до наступних висновків.
		 
		Як наголошується в ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. 
		            Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
		 
		Між тим, матеріали провадження не містять даних про направлення копії постанови місцевого суду від 12 березня 2020 року за адресою проживання ОСОБА_1 .
		 
		            Оскільки  ОСОБА_1 з постановою місцевого суду щодо нього ознайомився в приміщенні суду - 13 травня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 30 травня  2020 року шляхом поштового направлення, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті (а.с. 25), то можна погодитися з проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року.
		 
		            Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в          ст. 294 КУпАП.
		 
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		 
		Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення  справи.
		 
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
		 
		            Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання          ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		 
		            Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18    № 223158 від 24 лютого 2020 року, в означений день о 00 год. 20 хв. в с. Гнідин на перехресті вул. Центральна-Княжна водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», д.н.з.   НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. У присутності двох свідків водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки, а також від проходження медичного огляду у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
		 
		ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2).
		 
		Слід зазначити, що  в графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення" ОСОБА_1 власноручно зазначив наступне: « Я       ОСОБА_1 сьогодні вживав спиртні напої, після чого керував. Відмовляюсь від медогляду та від «Драгера» (а.с. 2).
		 
		Отже, ОСОБА_1 , при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції, підтвердив факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння, на зворотному аркуші протоколу про адміністративне правопорушення власноручно зазначив, що зобов`язується автомобілем не керувати до повного витверезіння (а.с. 2 зв.), а тому доводи апеляційної скарги в частині того, що при відмові від проходження огляду за допомогою технічного засобу на місці зупинки, він просив направити його для огляду до медичного закладу охорони здоров`я, чого працівниками поліції зроблено не було і його вимога була проігнорована, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом - на увагу не заслуговують та спростовуються його власноручно викладеними поясненнями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення 24 лютого 2020 року та дослідженими матеріалами провадження.
		            
		            В матеріалах провадження також наявні пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24 лютого 2020 року (а.с. 5, 6), що підтверджують відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан  алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному  закладі.
		            Особи вказаних свідків були встановлені працівниками поліції, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність вказаних свідків при оформленні матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення щодо нього.
		 
		За наведеним, в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5  Правил дорожнього руху.
		 
		У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		 
		Законом України від 07 липня 2016 року № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника.
		 
		            З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
		            
		За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Постанову  Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року, якою  ОСОБА_1  визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Київського апеляційного суду                                                                   С.В.Гладій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...