Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10888/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2020. Зареєстровано: 02.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 30.07.2020
Номер судового провадження: A/855/11889/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10888/17                                            Головуючий у І інстанції - Григорович П.О.
		                                                                                                  Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  30 липня 2020 року                                                                                            м. Київ
		             Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		                Головуючого-судді:                  Мельничука В.П.        
		                                                   суддів:                  Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,  
		 
		                        при секретарі:                 Черніченко К.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Трубний Завод" до Антимонопольного комітету України, третя особа: Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5243-р/пк-пз від 04.08.2017 року; зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу ТОВ «Перший трубний завод» від 17.07.2017 року № 367 (в електронній системі закупівель від 17.07.2017 року за № UA-2017-06-22-001488-b.c1). 
		Свої вимоги Позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення прийняте Відповідачем з порушенням вимог частини 11 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки при розгляді скарги Відповідачем не враховано, що в тендерній документації встановлено дискримінаційні вимоги, які порушують норми статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5243-р/пк-пз від 04.08.2017 року.
		Зобов`язано Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу ТОВ «Перший трубний завод» від 17.07.2017 року № 367 (в електронній системі закупівель від 17.07.2017 року за № UA-2017-06-22-001488-b.c1). 
		Не погоджуючись з постановленим рішенням Антимонопольний комітет України, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		Зокрема, обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення Антимонопольним комітетом України було встановлено, зокрема, що продукцію, яка відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам тендерної документації, виробляють ТОВ «Термо-Ізол» та Корпорація «Енергоресурс-Інвест», тобто наявні два виробники вказаної продукції, що свідчить про відсутність обмеження конкуренції з боку Замовника в частині встановлення зазначених умов у Документації.
		Також Відповідач зазначає, що відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу 13 жовтня 2017 року, Процедура закупівлі відмінена у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом, а оскільки Позивач не оскаржував рішення про відміну Процедури закупівлі, у Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України відсутні повноваження щодо розгляду скарги.
		Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. 
		Відповідно до ч. 1  ст. 308  КАС України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2017 року Позивач звернувся до Відповідача зі скаргою № 367, в якій просив зобов`язати Третю особу як Замовника процедури закупівлі внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі товару: комплектуючих до труб сталевих попередньо теплоізольованих: ДК 021:2015 (44160000-9) Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2017-06-22-001488-b.
		Обґрунтовуючи вказану скаргу Позивач зазначив про те, що Третьою особою як Замовником процедури закупівлі, у тендерній документації встановлено дискримінаційні вимоги, оскільки у пункті 2 Додатку 3 до тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю комплектуючих до труб сталевих попередньо теплоізольованих: ДК 021:2015 (44160000-9) Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, замовник зазначає, що поліуретанову теплогідроізоляцію сформувати на основі циклопентанового вспінення (на підтвердження надати копію висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи), не зазначаючи у тендерній документації про можливість учасників торгів надавати еквівалент циклопентанового вспінення. У   той час, як ДСТУ Б.В. 2.5.-31-2007 та ГСТУ 34-204-88-002, на які посилається тендерна документація, не встановлюють конкретні марки пінополіуретану та конкретний метод вспінення (циклопентан, водне та інше), що дає можливість виготовляти предмет закупівлі й іншими технологіями (вспіненням), який буде відповідати наведеним у них характеристикам. При цьому, продукція Позивача відповідає вимогам ДСТУ Б.В. 2.5.-31-2007 та є сертифікованою в системі УкрСЕПРО, тож повністю відповідає тендерній документації, але Позивач використовує іншу технологію (іншій метод вспінення), якій здійснюється відповідно до технічних характеристик, встановлених ДСТУ Б.В.2.5.-31-2007.
		Рішенням Відповідача від 04.08.2017 року № 5243-р/пк-пз відмовлено у задоволенні скарги Позивача, у зв`язку з тим, що враховуючи інформацію, наведену у скарзі, наявні щонайменше два виробника, які виготовляють пінополіуретанові системи з циклопентаном, тож відсутні підстави для задоволення скарги.
		Вважаючи рішення Відповідача від 04.08.2017 року № 5243-р/пк-пз протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. 
		Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не виконав покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі чого суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі  статтею 1 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України»  (далі - Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
		Відповідно до  статті 3 Закону № 3659-XII  основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед  законом  та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Частиною сьомою  статті 6 Закону № 3659-XII визначено, що Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
		Відповідно до  статті 14 Закону № 3659-XII  до повноважень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України належить, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, перевірка законності та обґрунтованості постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах.
		Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
		У розумінні частини третьої  статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі»  (далі - Закон № 922-VIII) Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який, з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
		Відповідно до частини першої  статті 18 Закону № 922-VIII  скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
		Згідно з частиною дев`ятою  статті 18 Закону № 922-VIII  передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема, зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
		На підставі частини одинадцятої  статті 18 Закону № 922-VIII  орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
		Згідно з пунктами 29-30 частини першої  статті 1 Закону № 922-VIII  тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
		Відповідно до частини третьої  статті 5 Закону № 922-VIII  замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
		Пунктом 3 частини другої  статті 22 Закону № 922-VIII  визначено, що тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
		На підставі частини четвертої  статті 22 Закону № 922-VIII  тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
		Як вбачається з матеріалів справи, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель прийнято рішення від 04 серпня 2017 року № 5243-р/пк-пз (т. 1, а.с. 29-33).
		Підставою прийняття цього рішення Відповідачем, була скарга Позивача, у якій ТОВ «Перший трубний завод» зазначало, що замовником порушено законодавство у сфері публічних закупівель, зокрема норми  Закону України «Про публічні закупівлі»  у частині встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації, обґрунтовуючи це тим, що вимоги, згідно з пунктом 2 додатку 3 тендерної документації Замовник зазначає, що поліуретанову тепло гідроізоляцію сформувати на основі циклопентанового вспінення, які не передбачені ДСТУ Б.В. 2.5.-31-2007 та ГСТУ 34-204- 88-002.
		За доводами Позивача, дискримінаційні вимоги пов`язані з установленням замовником технології виробництва предмета закупівлі, проте ДСТУ Б.В. 2.5.-31-2007 та ГСТУ 34-204-88-002 не встановлює конкретні марки пінополіуретану та конкретний метод вспінення (циклопентан, водне та інше), що дає можливість виготовляти предмет закупівлі й іншими технологіями (вспіненням), який буде відповідати наведеним вище характеристикам.
		Враховуючи  норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та, зокрема, зміст положень статті 22 Закону № 922-VIII, колегія суддів проходить до висновку, що цей Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретної торговельної марки, фірми, патенту, конструкції або типу предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, проте не забороняє визначати в технічній специфікації тендерної документації технології (способу) виготовлення предмета закупівлі.
		Таким чином, замовник має право вибору технології виготовлення продукції, яка є предметом закупівлі, та не обмежений у можливості встановлювати вимоги, які спрямовані на забезпечення задоволення його потреб у продукції з відповідними технічними характеристиками. 
		Отже, відповідність продукції Позивача вимогам певних стандартів, які вказані у технічній документації, не забороняє замовнику у такій документації встановлювати інші вимоги щодо предмета закупівлі, які відповідатимуть його потребам.
		Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 826/1459/17, від 17 березня 2020 року № 826/5632/18, від 07 травня 2020 року у справі № 826/7059/18.
		В цих справах Верховний Суд зазначив, що вимога тендерної документації про використання циклопентанової системи вспінення не є дискримінаційною і підстав для відступу від цієї правової позиції колегія суддів не вбачає.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені Відповідачем доводи щодо необхідності використання продукції, виготовленої саме із застосуванням циклопентанової системи вспінення є обґрунтованими, а тому підстав для скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5243-р/пк-пз від 04.08.2017 року не вбачається.
		Щодо висновку суду першої інстанції в частині дискримінації учасників з боку замовника, колегія суддів звертає увагу на таке.
		За наведеним у  Законі України «Про захист економічної конкуренції»  визначенням, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		За змістом оскаржуваного рішення, висновок про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Перший трубний завод» обґрунтований тим, що продукція щонайменше двох виробників - ТОВ   «Термо-Ізол» і Корпорації «Енергоресурс-Інвест» - відповідає технічним та якісним характеристикам тендерної документації, а отже, відсутні обмеження конкуренції та дискримінації учасників з боку замовника.
		Ураховуючи, що продукція щонайменше двох виробників може відповідати характеристиці, наведеній замовником у тендерній документації, колегія суддів приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відсутнє обмеження конкуренції з боку замовника в частині встановлення указаних вище умов тендерної документації, що спростовує доводи Позивача щодо встановлення в тендерній документації дискримінаційних вимог.
		Колегія суддів зауважує, що Закони України «Про захист економічної конкуренції» та «Про публічні закупівлі»  не визначають, що наявність двох і більше виробників певної продукції є доказом відсутності дискримінації, проте відсутність такої норми не є перешкодою для урахування такого критерію під час оцінки доводів Позивача щодо встановлення замовником дискримінаційних умов.
		Беручи до уваги відсутність порушень процедури закупівлі в частині внесення до тендерної документації вимог стосовно циклопентанового вспінення, колегія суддів приходить до висновку про те, що Відповідачем було обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги Позивача.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було порушено норм чинного законодавства, у зв`язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
		Зі змісту  ст. 242 КАС України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Розглянувши доводи Антимонопольного комітету України викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
		Керуючись ст. ст.    241,  242, 243,  308,  310, 315, 317, 321,322,  325,  328,  329,  331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України - задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Трубний Завод" до Антимонопольного комітету України, третя особа: Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий-суддя:                                                                     В.П. Мельничук
		 
		                     Судді:                                                                      І.О. Лічевецький 
		 
		                                                                                                                  О.М. Оксененко
		 
		Повний текст складено 30.07.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...