Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/740/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 29.07.2020
Номер судового провадження: 61-3443ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                       
		29 липня 2020 року
		м. Київ
		справа № 629/740/19
		провадження № 61-3443св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державна казначейська служба України, прокуратура Харківської області, Чугуївська місцева прокуратура Харківської області,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Піддубного Р. М.,                від 03 лютого 2020 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2019 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області, у складі судді Ткаченко О. А., від 30 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 229 515, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 08 грудня 2019 року       ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу. 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 лютого        2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: надання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Копію зазначеної ухвали від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав                  24 грудня 2019 року, проте недоліки скарги не усунув, а тому апеляційна скарга визнана такою, що підлягає поверненню на підставі статей 185,         357 ЦПК України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Як підставу для скасування оскарженого судового рішення заявник зазначає те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, при цьому застосування норм процесуального права суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові                       від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19. 
		Заявник стверджує, що якщо у суді запроваджено підсистему «Електронний суд», то суд повинен розглядати відповідні заяви та скарги. Сам факт прийняття апеляційної скарги, сформованої в системі «Електронний суд», є доказом отримання судом апеляційної інстанції необхідної кількості копій поданої апеляційної скарги для учасників справи.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року справу за позовом  ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, призначено до судового розгляду.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу прокуратура Харківської області посилається на те, що позивачем отримано ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року, проте недоліки апеляційної скарги не усунуто, а тому апеляційним судом обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу у зв`язку із невиконанням заявником вимог ухвали апеляційного суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У лютому 2019 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
		Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області                       від 30 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 229 515, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 08 грудня 2019 року       ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року залишено без руху, оскільки заявником не надано копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, не зазначено додатки, надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також роз`яснено, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
		Згідно розписки про вручення поштового відправлення копію ухвали апеляційного суду від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав 24 грудня 2019 року, проте вказані недоліки не усунув.
		Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 лютого        2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року визнано неподаною і повернуто заявнику на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційного суду не відповідає.
		У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (частина третя статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
		Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
		Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня          2019 року у справі № 520/20958/18. 
		Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.
		Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, якщо інше не визначено цим Кодексом.
		У пункті 15.15 частини першої розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
		У подальшому у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня                 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя                    від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «ГолосУкраїни» (№ 229 (6984)                  від 01 грудня 2018 року).
		Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628                  від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
		Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України                              від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).
		Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня    2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. 
		Згідно пункту 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.
		Із урахуванням зазначеного, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. 
		Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року  у справі № 640/1374/19.
		Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року. Документ сформований і поданий до суду у підсистемі «Електронний суд» 08 грудня 2019 року.
		У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня            2019 року передану судді-доповідачу.
		За загальним правилом, передбаченим частиною четвертою статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
		До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
		Перевіряючи апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року на відповідність вимогам статті 356 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявником не надано копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та не зазначено додатки, про що було постановлено ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року, якою апеляційну скаргу  ОСОБА_2 залишено без руху.
		Дійшовши вказаного висновку, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що апеляційну скаргу (без додатків) було подано через підсистему «Електронний суд», а тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій апеляційної скарги, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ -апеляційна скарга може бути направлена відповідачам у підсистемі «Електронний суд», або на офіційні електронні адреси відповідачів - органів державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій апеляційної скарги, а відтворення копії апеляційної скарги потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.
		За таких обставин, висновки апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги  ОСОБА_1 вимогам статті 356 ЦПК України не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам процесуального закону.
		Постановляючи ухвалу від 03 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд зазначеного не врахував, дійшов передчасного висновку про наявність підстав, передбачених статями 185, 357 ЦПК України, для повернення апеляційної скарги  ОСОБА_1 .
		Із урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги  ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня                2019 року у зв`язку із невиконанням вимог ухвали Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року є необґрунтованим.
		Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
		Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду винесена без додержання норм процесуального права. 
		У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити.
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий              Є. В. Синельников  Судді О. М. Осіян    Н. Ю. Сакара    С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...