Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 156/692/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2020. Зареєстровано: 03.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2020.

Номер судового провадження: 2/156/357/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		               Справа № 156/692/20
		Номер провадження: 2/156/357/20 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		       "31" липня 2020 р. суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Вільна Україна -Р» про витребування майна із чужого незаконного володіння ,
		встановив:
		 
		позивач звернувся із позовом про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер 0721155100:08:000:0048 площею 3,2305, яка знаходиться у с.Долинка Іваничівського району Волинської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, шляхом повернення її власнику у відповідному стані, заборонити відповідачу та третім особам, які можуть діяти в його інтересах збирати урожай, що виріс на її земельній ділянці та визнати цей урожай як її приватну власність.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, автоматизованою системою документообігу суду 30.07.2020 року було визначено суддю Федечко М.О. для розгляду вказаної справи.
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до Іваничівського районного суду із заявою про забезпечення позову, по справі за її позовом до ПП «Вільна Україна -Р» про витребування майна із чужого незаконного володіння. Заяву обґрунтовує тим, що предметом спору по вказаній справі є земельна ділянка та майно, а саме урожай ріпаку орієнтовною вартістю 100000 грн., який їй належить, як плоди отримані від використання майна. Вважає, що без її згоди майно може бути привласнено відповідачем або відчужено ним на користь третіх осіб та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На підставі викладеного просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на посіви (урожай), який росте на належній їй земельній ділянці з кадастровим номером 0721155100:08:000:0048 площею 3,2305, яка знаходиться в с. Долинка Іваничівського району Волинської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та заборонити відповідачу здійснювати збір урожаю до вирішення питання по суті позову. 
		З врахуванням положень ст.153 ЦПК України, сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали справи, матеріали заяви про забезпечення позову приходжу до наступного висновку. 
		       Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
		При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Заявницею заявлено вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на посіви (урожай), який росте на належній їй земельній ділянці з кадастровим номером 0721155100:08:000:0048 площею 3,2305, яка знаходиться в с. Долинка Іваничівського району Волинської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та заборонити відповідачу здійснювати збір урожаю. 
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, враховуючи вимоги обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, враховуючи інтереси не тільник позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів, в даному випадку вжиття вище вказаних заходів забезпечення позову може фактично перешкоджати господарській діяльності підприємства, що може призвести до незворотних наслідків. Крім цього внаслідок задоволення заяви про забезпечення позову посіяні сільськогосподарські культури не будуть зібрані та можуть бути фізично знищені. На думку суду вжиття запропонованих позивачем заходів є надмірним втручанням у права відповідача, крім цього стороною позивача недоведено, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		З урахуванням вище встановленого, суд дійшов переконання, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає 
		Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд, - 
		 
		ухвалив:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за ОСОБА_2 до ПП «Вільна Україна -Р» про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.
		Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
		 
		 
		 
		Суддя   М.  О.  Федечко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...