Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/310/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2020. Зареєстровано: 04.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2020.
Дата набрання законної сили: 30.07.2020
Номер судового провадження: К/9901/40412/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 817/310/17
		касаційне провадження № К/9901/40412/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 (суддя Зозуля Д.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Шидловський В.Б.; судді: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) у справі № 817/310/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2017 № 0000241302 та від 03.02.2017 № 0000231302.
		Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 07.06.2017 у задоволенні позову відмовив повністю. 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2017 залишив постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 без змін.
		ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статті 58 Конституції України, пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		При цьому наголошує на неврахуванні судовими інстанціями при вирішенні спору тієї обставини, що списання основної суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 13.11.2007 № 11249701000 Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» здійснено 10.02.2009, а не протягом 2015 року. 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 06.01.2017 № 00192/1312-1302/3003409746. 
		За її наслідками орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14, підпункту «д» підпункту 164.2.17          пункту 164.2 статті 164, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на недекларування в 2015 році отриманого доходу, який підлягає оподаткуванню, у вигляді додаткового блага в розмірі 424113,07 грн. на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості за договором від 13.11.2007 № 11249701000 з повідомленням боржника про таке анулювання (прощення).
		На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.02.2017 № 0000231302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 84213,61 грн. за основним платежем та 21053,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 03.02.2017 № 0000241302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 6361,70 грн. за основним платежем та 1590,43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом
		Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
		Таким чином, основна сума кредиту (боргу), прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. 
		Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивачем отримано дохід у сумі 424113,07 грн. за ознакою доходу           « 126» - дохід у вигляді додаткового блага. 
		З огляду на це відповідачем скеровано до Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» запит від 09.06.2016 № 3144/17-12-13-01 про надання відповідної інформації.
		Листом від 04.07.2016 № 11-42/24885 банківська установа підтвердила інформацію про суми виплачених доходів ОСОБА_1 , що в 2015 році в повному обсязі відображено в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) фізичним особам, і сум утриманого податку (форми № 1ДФ), за ознакою доходу « 126». Також, у листі міститься інформація про те, що банком виконано всі функції податкового агента відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
		Крім того, Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» вручено позивачу повідомленням про анулювання боргу від 12.05.2015 № 31-3-06/95 та проінформовано про те, що банком прийнято рішення щодо анулювання кредитної заборгованості, яка станом на 12.05.2015 становить 38001,95 доларів США, а саме: сума основного боргу (кредиту) - 20598,15 доларів США, що складає 424113,07 грн. за курсом Національного банку України станом на 12.05.2015; сума процентів -    17403,80 доларів США, що складає 358341,84 грн. за курсом Національного банку України станом на 12.05.2015; штрафні санкції - 1572,72 грн.
		Вказане повідомлення про анулювання боргу вручено ОСОБА_1 12.05.2015 особисто, що підтверджено її підписом. 
		Зазначеним повідомленням позивача також проінформовано про необхідність вчинити дії, передбачені підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки анульована сума заборгованості за основним платежем є доходом, отриманим як додаткове благо, та самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб із такого доходу із відображенням його в річній податковій декларації, а також військовий збір відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
		За таких обставин висновок судових інстанцій про правомірність прийняття органом доходів і зборів оскаржуваних актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. 
		Доводи позивача про те, що списання основної суми боргу Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» здійснено 10.02.2009, а не протягом 2015 року, суд відхиляє, позаяк це спростовується поданими Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» документами.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у справі                     № 817/310/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                            Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                    Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...