Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/17/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2020. Зареєстровано: 04.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: 2-а/524/64/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №524/17/20
		Провадження №2-а/524/64/20
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Інспектора 3 роти батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Равчак Ельвіри Олегівни, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- 
		ВСТАНОВИВ:
		ВИМОГИ ПОЗИВАЧА
		ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1907550 від 26.12.2019 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП.
		ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.12.2019 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1907550 за ч.5 ст.122 КУпАП за те що він, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку на місці позначеному дорожньою розміткою 1.30(інваліди) не маючи посвідчення інваліда і не перевозивши осіб з інвалідністю. З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню. На його думку, під час винесення постанови інспектором було допущено ряд порушень, зокрема інспектор не представився та не пред`явив службового посвідчення; інспектором не роз`яснено його права та порушені його права щодо надання пояснень, клопотань та заперечень щодо правопорушення. Вважає, що розгляду справи про адміністративне правопорушення не відбувалось. Оскаржувана постанова складена з помилками, зокрема його прізвище зазначено « ОСОБА_1 ».
		В судовому засіданні 28.07.2020 позивач підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Вказав, що під час зупинки свого транспортного засобу він не побачив те, що це місця для стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю". Вказав, що він не почув роз`яснення його прав. Зазначив, що йому не надали можливість скористатись правовою допомогою.
		ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ
		Згідно повідомлення Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП відповідач, інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Равчак Е.О., на час відкриття провадження по справі звільнена зі служби.
		Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП в своєму відзиві зазначив, що із позовом він не погоджується в повному обсязі. Вважає, що інспектором не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, правильно кваліфіковано дії позивача.
		В судому засіданні 28.07.2020 представник Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, Коломієць О.Ю., проти задоволення позову заперечувала. Звертала увагу на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та в судовому засіданні позивач не заперечує факт зупинки транспортного засобу з порушенням ПДР України. 
		ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		26.12.2019 інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Равчак Е.О., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1907550, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП.
		В постанові зазначено, що 26.12.2019 о 16:35 в м.Кременчук, вул.Київська, 66Г, водій керуючи транспортним засобом, здійснила зупинку на місці позначеному дорожньою розміткою 1.30(інваліди) не маючи посвідчення інваліда і не перевозивши осіб з інвалідністю, чим порушив п.34 ПДР України.
		НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно Розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - ПДР України) горизонтальна розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".
		Пунктом 8.1 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
		Пунктом 22 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 визначено, що на майданчиках для паркування обов`язково облаштовуються місця (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та розміткою для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Відстань від в`їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів. На місцях для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не можуть бути розміщені інші транспортні засоби. У разі паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", інших транспортних засобів користувачі цих засобів несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Частина 5 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".
		Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		ОЦІНКА СУДУ
		Виходячи із системного аналізу положень ПДР України, Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 та Кодексу України про адміністративні правопорушення, паркування (як стоянка, так і зупинка) водієм транспортного засобу на місці, що позначено розміткою 1.30 - місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", створює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
		Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
		На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано суду відеозапис. Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення водій не заперечував факт зупинки транспортного засобу на місцях, позначених розміткою 1.30 - місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю". Разом із тим, доказів, які б свідчили про те, що позивач здійснив зупинку безпосередньо на місці, позначеному дорожньою розміткою 1.30, суду надано не було.
		Щодо доводів представника відповідача про те, що позивачем не заперечується факт стоянки позивача на місці, позначеному дорожньою розміткою 1.30, суд відзначає наступне.
		В постанові від 08 липня 2020 року справа № 177/525/17(2-а/177/23/17)(провадження № К/9901/34580/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив наступне: «Водночас Суд відхиляє доводи скаржника про правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.»
		Тобто, суд відзначає, що в даній справі суду не було надано достатніх доказів, які б переконливо свідчили про порушення позивачем ПДР України.
		Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема із наданого суду відеозапису, здійсненого нагрудною камерою інспектора вбачається, шо інспектором не було з`ясовано про наявність у водія клопотань чи доказів, не досліджено докази на підтвердження порушення водієм ПДР України. Разом із тим, вказаним відеозаписом спростовуються доводи позивача про те, що йому не було роз`яснено права.
		Отже, враховуючи відсутність достатніх доказів, які б підтверджували порушення позивачем ПДР України та приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
		Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов  ОСОБА_1 до Інспектора 3 роти батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Равчак Ельвіри Олегівни, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1907550, винесену 26.12.2019 Інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Равчак Ельвірою Олегівною про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Суддя                                        Д.Д.Андрієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...