Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-11831св08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Р І Ш Е Н Н Я  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 
		7 квітня 2010 року                                    м. Київ 
		 Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  
		Верховного Суду України в складі: 
		 
		головуючого   Григорєвої Л.І., суддів:   Балюка М.І., 
		  Барсукової В.М., Гуменюка В.І., 
		Данчука В.Г., 
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах Володимир-Волинської міської ради до ОСОБА_6 про примусове припинення права власності на земельну ділянку, 
		в с т а н о в и л а : 
		 У жовтні 2007 року Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Володимир-Волинської міської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 червня 1997 року ОСОБА_6 згідно з рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 800 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ВЛ № 005931 за цією ж адресою відповідачу видано        21 червня 2001 року. 
		Оскільки, після надання земельної ділянки, відповідач будівництво житлового будинку і господарських споруд не розпочав, використовує цю земельну ділянку не за призначенням, просив примусово припинити право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 800 кв.м та визнати таким, що втратив чинність державний акт на право приватної власності на землю від 21 червня 2001 року серії ІІ-ВЛ № 005931. 
		 Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 27 грудня 2007 року позов задоволено. Примусово припинено право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 800 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Новаківського, 6 та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 21 червня 2001 року серії ІІ-ВЛ № 005931. 
		Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2008 року рішення Володимир-Волинського міського суду від 27 грудня 2007 року залишено без змін. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у звязку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в позові. 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. 
		Встановлено, що 27 червня 1997 року ОСОБА_6 згідно з рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 800 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		21 червня 2001 року відповідачу видано державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серії ІІ-ВЛ № 005931. 
		Будівництво будинку на спірній земельній ділянці відповідач не розпочав та використовує її не за призначенням  для ведення огородництва. 
		З метою усунення вказаних порушень земельного законодавства головним спеціалістом управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області 20 червня 2007 року винесено припис, яким зобовязувалося відповідача забезпечити використання спірної земельної ділянки за її цільовим призначенням до 20 липня 2006 року. 
		Проте ОСОБА_6 у встановлений строк вимоги зазначеного припису не виконав, а тому 26 липня 2007 року відносно нього повторно складено припис із вимогою усунути порушення до 26 серпня 2007 року. У подальшому за невикористання земельної ділянки за її цільовим призначенням та невиконання приписів, ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що оскільки  відповідач використовував надану йому земельну ділянку не за її цільовим призначенням, будівництва житлового будинку на ній не проводив та використовував її для огородництва, а також не виконував приписів щодо зобовязання його використовувати земельну ділянку за її призначенням та був підданий адміністративній відповідальності за порушення вимог чинного земельного законодавства, згідно з вимогами ст. 143 ЗК України право власності  відповідача на спірну земельну ділянку підлягає припиненню. 
		Проте погодитися з такими висновками судів не можна. 
		Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. 
		Статтею 143 ЗК України передбачені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. Зокрема, п. а ч. 1 ст. 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначення. 
		Статтею 144 Земельного Кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. 
		Цією статтею визначена процедура припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням норм земельного законодавства, визначених у ст. 211 ЗК України, у тому числі й невиконання вимог щодо використання земель не за цільовим призначенням ( п. г ч. 1 ст. 211 ЗК України). 
		Так, встановивши, що ОСОБА_6 не виконав застосованих до нього згідно вимог ст. 144 ЗК України мір реагування щодо порядку припинення права користування земельною ділянкою та не виконав вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, суди застосували до відносин норми ст. 144 ЗК України та ст. 143 ЗК України, й не звернули уваги на те, що цими нормами не передбачено примусове припинення права власності на земельну ділянку, а лише регулюється процедура примусового припинення права користування земельною ділянкою. 
		Тому підстави для примусового припинення права власності відповідача на надану йому земельну ділянку відсутні. 
		За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові. 
		Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів 
		 в и р і ш и л а : 
		     
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити. 
		Рішення Володимир-Волинського міського суду від 27 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах Володимир-Волинської міської ради до ОСОБА_6 про примусове припинення права власності на земельну ділянку. 
		Рішення оскарженню не підлягає.     
		 Головуючий         Л.І. Григорєва 
		 Судді:                                              М.І. Балюк 
		                                                     В.М. Барсукова 
		                                                     В.І. Гуменюк 
		          В.Г. Данчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...