Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14612/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2020.
Дата набрання законної сили: 03.08.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря   ОСОБА_4 ,
		за участю
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		представників власника майна    ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою голови Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК» (OK ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК») ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_9 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4418,6 кв.м. (ступінь готовності 90%), розташований в м. Києві по вул. Мирній, 2/1, що на праві власності належить ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» (реєстраційний номер майна 1993063380000) із забороною користуванням вказаним нерухомим майном.
		 
		Як вбачається з ухвали, слідчий суддя задовольняючи клопотання вказав, що об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4418,6 кв.м. (ступінь готовності 90%), розташований в м. Києві по вул. Мирній, 2/1, що на праві власності належить ТОВ Сімекс Ентерпрайзес (реєстраційний номер майна 1993063380000), є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст.98 КПК України.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, голова OK ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК») ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
		Апелянт зазначає, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК" є зацікавленою третьою особою у вищезазначеному кримінальному провадженні, оскільки на даний час є користувачем та замовником забудови земельної ділянки площею 0, 0785 кв.м. по вулиці Мирній, 2/1 у Шевченківському районі м. Києва.
		20 січня 2020 року між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК" та ТОВ Сімекс Ентерпрайзес було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким OK ЖБК "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК" передав у власність, а ТОВ Сімекс Ентерпрайзес прийняло незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4 418. 6 кв.м. (ступінь готовності 90%), розташований по вул. Мирній, 2/1. 
		24 березня 2020 року ТОВ Сімекс Ентерпрайзес відмовилось від права власності на зазначене майно та заявило про можливість повернення його ОК ЖБК "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК".
		Апелянт вказує, що твердження органу досудового розслідування про те, що на земельній ділянці за адресою вул. Мирна 2/1 у м. Києві здійснюється самовільне будівництво є хибним та слідством не надано доказів, що будівництво здійснюється з порушенням цільового призначення земельної ділянки.
		Як вказується в апеляційні скарзі, об`єкт будівництва за адресою: м. Київ, вул. Мирна, 2/1 збудований: на земельній ділянці, відведеній в установленому порядку для цієї мети; на підставі документа (Повідомлення), який дає право виконання будівельних робіт та без порушення будівельних норм і правил (не проведено перевірки уповноваженим на це органом архітектурно-будівельного контролю) та проект будівництва затверджений в установленому порядку.
		Вважає, що у кримінальному провадженні слідчий, прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
		Як свідчать матеріали кримінального провадження, відносно посадових осіб ОК ЖБК "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК" чи посадових осіб ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» кримінальне провадження не відкривалося, органом досудового розслідування не повідомлялося про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, взагалі жодній фізичній особі, у тому числі, жодній посадовій особі. Отже, оскаржуваною ухвалою порушено вимоги п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки як посадові особи ОК ЖБК "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК", так і посадові особи ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» не є суб`єктами вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебувало в їх власності, немає.
		 
		 
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
		Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, у провадженні СВ Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12019100100003660 від 18 квітня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи самовільно здійснюють будівництво за адресою: АДРЕСА_1 .
		Підставою для внесення зазначених відомостей до ЄРДР стала заява депутата Київської міської ради ОСОБА_10 .
		Так, в ході досудового розслідування встановлено, що за інформацією Департаменту земельних ресурсів КМДА земельна ділянка площею 784,53 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:91:111:0030) в АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_11 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.02.2005 № 01-7-00597).
		Також, відповідно до інформації наданої Департаментом містобудування та архітектури КМДА ОСОБА_11 та ОСОБА_8 отримали містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , функціональне призначення земельної ділянки, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, відноситься до території житлової садибної забудови. Поверховість садибної забудови у відповідності до п.3.19 ДБН 360-92 не повинна перевищувати 4-х поверхів.
		Крім того, відповідно до п. 1 містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки № 1364/16/012/009-16 від 05.12.2016, гранично допустима поверховість об`єкта повинна складати не більше 4 поверхів згідно п.3.19 ДБН 360-92 з врахування оточуючої забудови за умови дотримання нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд, додатку В ДБН В2.2.-15-2005, тощо.
		Разом із цим, на даний час поверховість об`єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 вже складає 11 поверхів, при цьому будівництво триває.
		Постановою про визнання речовим доказом від 30 березня 2020 року об`єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4418,6 кв.м. (ступінь готовності 90%), розташований в м.Києві по вул. Мирній, 2/1, що на праві приватної власності належить ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		20 травня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешт на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4418,6 кв.м. (ступінь готовності 90%), що розташований в м. Києві по вул. Мирній, 2/1 та на праві власності належить ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» (реєстраційний номер майна 1993063380000) із забороною користуванням вказаним нерухомим майном.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року вказане клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на зазначенийоб`єкт нерухомого майна.
		З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
		На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
		Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
		Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу  запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, обставини, у зв`язку з якими проводиться досудове розслідування, підтверджують, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування призведе до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
		Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
		В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
		Посилання апелянта на хибність твердження органу досудового розслідування про те, що на земельній ділянці за адресою: вул. Мирна 2/1 у м. Києві здійснюється самовільне будівництво, є непереконливим.
		Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
		Вказівка апелянта на те, що слідчим суддею було безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України накладено арешт на майно, оскільки відносно посадових осіб ОК ЖБК "ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК" чи посадових осіб ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» кримінальне провадження не відкривалося, органом досудового розслідування не повідомлялося про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, жодній фізичній особі, у тому числі, жодній посадовій особі, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України. 
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
		Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
		Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_9 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями адміністративно-громадського призначення, загальною площею 4418,6 кв.м. (ступінь готовності 90%), розташований в м. Києві по вул. Мирній, 2/1 що на праві власності належить ТОВ «Сімекс Ентерпрайзес» (реєстраційний номер майна 1993063380000) із забороною користуванням вказаним нерухомим майном - залишити без змін, а апеляційну скаргу голови Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК» (OK ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ ЗАМОК») ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		 _______________  _______________ _____________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/824/3033/2020
		Категорія: ст.171 КПК України
		Слідчий суддя у суді першої інстанції   ОСОБА_12 
		Доповідач в суді апеляційної інстанції  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...