Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1694/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 05.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2020.
Дата набрання законної сили: 28.10.2020
Результат оскарження 28.10.2020 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"03" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1694/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Аюпової Р.М. 
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд", смт. Млинів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 100000,00 грн. без виклику учасників справи
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд", смт. Млинів, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто", м. Харків, про стягнення, на підставі ст. 1212 ЦК України, безпідставно перерахованих коштів в розмірі 100000,00 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
		Ухвалою господарського суду від 03.06.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд", смт. Млинів до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/1694/20 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 03.06.2020, відзив на позов не надав, заборгованість, з вимогою про стягнення якої звернувся до господарського суду позивач, не спростував. Про розгляд справи господарським судом, відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі, адресована відповідачу, була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду, із зазначенням: "адресат відсутній за вказаною адресою".
		Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
		Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому процесі не скористався, відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
		Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
		Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
		Як вказує позивач, 27.03.2020, згідно платіжного доручення № 281 ТОВ «Будівельно-монтажна компанія "Містобуд» (позивач) помилково перерахувало на рахунок ТОВ «Стройтрансавто» (відповідач) 100000,00 грн., із призначенням платежу: "оплата за автопослуги зг. рах. № 17 від 27.03.2020".
		При цьому, як зазначив позивач, жодних договорів між сторонами даного спору не укладалось, будь-яких послуг позивачу відповідачем не надавалось.
		В зв`язку з чим, 28.04.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги, безпідставно набутих коштів в сумі 100000,00 грн.
		Натомість, відповідач на звернення позивача не відреагував, грошові кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Харківської області з вимогою повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 100000,00 грн.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.
		Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:
		1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
		2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст.11 ЦКУкраїни.
		Верховний Суд в постанові від 25.01.2018 у справі № 910/11210/16 зробив правовий висновок з питання застосування ст.1212 ЦК України про те, що конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
		Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
		Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 910/9055/17.
		Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
		Ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч.1 ст.202, ст.205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
		Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
		Згідно з приписами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких договорів у формі єдиного письмового документу сторонами не укладалося, відсутні й окремі листи-домовленості щодо наявності зобов`язань, які б носили цивільно-правовий характер.
		В даному випадку, як слідує із пояснень позивача у справі, перерахування коштів ним відбувалось помилково, на підставі рахунку № 17 від 27.03.2020, натомість між сторонами даного спору не укладалося жодного договору.
		Надана до матеріалів справи копія платіжного доручення № 281 від 27.03.2020 підтверджує, що позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 100000,00грн.
		Відповідач не спростував доводи позивача, не надав суду доказів на підтвердження правомірності перерахування на його рахунок позивачем грошових коштів в розмірі 100000,00 грн.
		Враховуючи вищенаведене, відсутність у матеріалах справи доказів укладання між сторонами договору або надання відповідачем послуг на суму 100000,00 грн., відповідач зобов`язаний повернути перераховані позивачем грошові кошти у розмірі 100000,00 грн., на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, які були отримані без достатньої правової підстави.
		Відповідност. 55 Конституції України, ст. ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разійого порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідност. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно дост. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно ч. 1ст. 86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" (61082, м. Харків, вул. Василя Мельникова, б. 9/3, кв. 4, код ЄДРПОУ 32563469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Покровська, 44, код ЄДРПОУ 41823500) безпідставно перераховані кошти в сумі 100000,00 грн., судовий збір в сумі 2102, грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Покровська, 44, код ЄДРПОУ 41823500);
		Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" (61082, м. Харків, вул. Василя Мельникова, б. 9/3, кв. 4, код ЄДРПОУ 32563469).
		 
		Повне рішення складено 03.08.2020. 
		 
		 
		СуддяР.М. Аюпова
		справа № 922/11694/20

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...