Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/4723/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Оприлюднено: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2021 (частково)
Результат оскарження 27.01.2021 Донецький апеляційний суд: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/264/481/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		264/4723/16-ц
		2/264/481/2020 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"15" липня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В.,  представника позивачки - адвоката Ващенко І.В., представника відповідача - адвоката Крохмальової Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1   про розділ майна подружжя, -  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18.08.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського райсуду м.Маріуполя із позовною заявою про розділ майна подружжя. Просила провести розділ майна подружжя, а саме виділити та визнати за нею право власності на дитячий набір меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шафа) вартістю 5900 грн., комп`ютерний стіл та стілець вартістю 1500 грн., та процесор комп`ютерний вартістю 4000 грн., а всього на суму 11400 грн. Відповідачу виділити та визнати за ним право власності на все інше майно на суму 269468,84 грн. З метою зрівняння частин стягнути з відповідача на її користь  129034,42 грн. А також, стягнути з відповідача понесені судові витрати.  
		Ухвалою судді Іллічівського райсуду м.Маріуполя Хараджа О.О. від 30.09.2016 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
		Ухвалою судді Іллічівського райсуду м.Маріуполя Хараджа О.О. від 21.11.2016 року заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано Кальміуський ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області здійснити опис холодильника Samsung RL50RSCMG1/BWT за місцем знаходження вказаного майна у квартирі АДРЕСА_1 та накладено заборону відчужувати це майно, передавши його на зберігання ОСОБА_2 , попередивши останнього про кримінальну відповідальність за незабезпечення зберігання цього майна за ст. 382 КК України до вирішення спору по суті та набрання чинності рішенням суду. В іншій частині клопотання відмовлено. 
		Відповідно протоколу перерозподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 11.01.2017 року на підставі рішення зборів суддів від 10.01.2017 року № 1 справу передано до розгляду судді Мушкет О.О. 
		Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2017 року на підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.03.2017 року № 135-к справу передано до розгляду судді Іванченко А.М. 
		06.03.2017 року цивільну справу передано судді Іванченко А.М.
		Ухвалою Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 26.06.2017 року у задоволенні клопотання представника відповідача Крохмальової Л.П. щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя було відмовлено.
		23.08.2017 року позивачка ОСОБА_1 направила на адресу суду заяву про уточнення свої позовних вимог. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що 10.12.2004р. між нею та відповідачем ВДРАЦС  Іллічівського району управлінням юстиції м. Маріуполя Донецької області, був зареєстрований шлюб, актовий запис 439. Від спільного шлюбу дітей не мають. Після реєстрації шлюбу вона з неповнолітньою дитиною - ОСОБА_4 , 2002 року народження, переїхали проживати до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ними проживала мати відповідача, яка була власником 1/2 частини зазначеного домоволодіння. Оскільки в вищевказаному домоволодінні не було належних умов для проживання, ними і за допомогою її батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проводилися будівельно-ремонтні роботи. На той час, вона працювала в РМЦ ПАТ ММК ім. Ілліча комірником, та мала можливість виписувати багато будівельних матеріалів для будівництва їх будинку. В період їх спільного проживання з відповідачем за спільні грошові кошти ними було придбано і побудовано: побудована прибудова з шлакоблоку-2 поверху, виконана обробка - 72,172 грн.; збудована прибудова кухні, закуплені будівельні матеріали, частково виконаний ремонт; збудований сарай, проведена обробка - 36,632 грн., збудовані два ганку - 764,00 грн. побудована прибудова санвузла, а так само виконана його обробка з установкою унітазу, кабіни, бойлера, раковини, шафу;виконано капітальний ремонт коридору -5.4кв.м. з установкою двері; збудований гараж -38 320,00 грн., побудована вигрібна яма зі шлакоблоку; проведено капітальний ремонт спальні батьків -9.4.кв.м (установка пластикового вікна, стін гіпсокартоном, шпаклівка, фарбування, обклеювання шпалер, лінолеум, проведено капітальний ремонт дитячої спальні; покладена тротуарна плитка у дворі.
		Для будівництва і ремонту вищевказаних робіт купувалися такі будівельні матеріали: шлакоблок на прибудови-1000 шт. - 1140грн.,м/пластикове вікно в батьківську спальню 1130*1470 (п) - 1520,34 грн. (в 2009р.), профнастіл- 649,64 грн. (в 2010р.);дошка н/обр- 375 грн. (в 2010р.)шланг поливальний і бетономішалка - 1605,64 (в 2010р.); підкладка під ламінат - 146,02 грн. (в 2011 р.); виписано дрова зі складу - 3 куб.м. - 288грн. (в 2011 р.);пісок, цемент - 485 грн. (в 2011 р); шифер 55 шт. -2750 грн. (в 201 1 р.);брус на покрівлю -2750 грн., водостічний оцинкований комплект (завдаток) - 2000 грн; плита ОSВ-1056 грн; м/пластикові вікна - 2279,35 грн.; арматура № 10 - 890 грн., вагонна стоїка 3,3 куб.м. -504грн.; цемент ПУ-500 -132,40 грн; пісок і кельма -174,04 грн;сітка звар.-87,30грн; монтажний клей, шпаклівка, пінопласт, профеля-2007,18грн., підкладка -41,52грн; клей, фарба, затирка-439,29 грн., 30 мішків піску-156, 00 грн., плитка для підлоги 30 х 30 -722грн., 25 х 22-2823грн., фриз 963грн., декор 160грн., загальною вартістю 4.400 грн.
		Крім того, в період їх спільного проживання з 2004року ними було придбано: піч газова «Веко» - 2 500грн; пральна машина «LG»-2000грн., конвектори «Атлантик» 2 шт. вартістю 500 грн. кожний, а всього 1000 грн., водонагрівач «Gorenia» вартістю 2500 грн., твердопаливний котел вартістю 15000 грн., водомір вартістю 3000 грн.,холодильник «Indezit В18» вартістю 2638 грн.,телевізор «Сатурн» вартістю 885 грн., принтер лазерний вартістю 1800 грн., електроінструменти: шуруповерт 3 шт., перфоратор, шліфувальна машинка, електролобзик, електропила (болгарка), загальною вартістю 10000 грн., рибальське приладдя, снасті вартістю 10000 грн., душова кабінка вартістю 3000 грн., Гофра, сант.армір., унітаз «Лотос» -818,75 грн., тумба «Бриз» вартістю 885 грн., дзеркало «Стиль» вартістю 479 грн., змішувач  для умивальнику вартістю 332 грн., сифон для умивальнику вартістю 32,90 грн., коліно вартістю 2,50 грн., установка стаціонарного телефону - 1210,00 грн., підключення Інтернету - 800 грн., паяльник- 300 грн., мопед 3000,00 грн.; телевізор - 3000,00грн; холодильник -5 890,00грн; водонагрівач -  6000,00 грн. А всього на суму 263971,84 грн. 
		У червні 2016 року вона з дитиною була змушена переїхати жити до батьків через постійні сварки та образи з боку відповідача. Рішенням Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 28.10.2016 р. шлюб між ними був розірваний. На її неодноразові прохання та на прохання її батьків вирішити спір мирним шляхом відповідач відмовляється. В добровільному порядку спір про поділ спільно нажитого майна між ними вирішити неможливо. Все вищевказане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в користуванні відповідача, який чинить перешкоду в користуванні спільно нажитого майна, тому що змінив замки в зазначеному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати відповідача, яка була власником 1/2 частини даного житлового будівництва. Відповідач прийняв спадщину і є єдиним власником зазначеного домоволодіння. 
		На підставі викладеного, просить визнати за нею 1/2 частини витрачених коштів на побудовані прибудови, виконаний ремонт, збудований сарай, збудовані два ганки, збудований гараж, побудована вигрібна яма, виконаний капітальний ремонт коридору та спальні, згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи. Також, визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя вартістю 77 073,15 грн.
		Первинні  позовні вимоги від 18.08.2016 року позивачка ОСОБА_1 просила залишити без розгляду. 
		Ухвалою Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 28.09.2017 року накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачу. Заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеної частини майна.
		28.09.2017 року на адресу суду надійшла цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1   про розділ майна подружжя.
		В обґрунтування зустрічного позову відповідач ОСОБА_2 зазначив, що 10.12.2004р. між ним та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу і до квітня 2006 року вони проживали разом з її батьками за адресою АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_7 , яка проживала АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 та її неповнолітній син разом з ним переїхали до вказаного будинку. Всі капітальні споруди, які були у домоволодінні матері-будинок, гараж, господарські будівлі, були збудовані за життя матері, та за її грошові кошти. За час проживання у цьому будинку разом із ОСОБА_1 жодних нових капітальних споруд, не будувалось. Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя у 2016 році шлюб між ними було розірвано. За період спільного проживання із ОСОБА_1 , ними було придбано наступне майно:піч газована «Веко»-2500грн., пральна машина LG-2000грн.,конвектори Атлантик-2шт-1000грн., водонагрівач Гореньє-2800грн., твердопаливний котел- 7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс»(водомір) -345грн.,холодильник Индезит-2638грн.,телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний -1800грн., комп`ютер - процесор, мишка, клавіатура-5060грн., монітор Филипс-1598грн., душова кабіна-3000грн., унітаз Лотос-818,75грн., тумба Бриз-885грн., дзеркало-479грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40грн., холодильник Самсунг-5890грн., набір посуду-500 грн., міксер-440грн., мікрохвильова піч Самсунг-800грн., пральна машина Канди- 2747грн., мультиварка-1500грн., відеокамера-1000грн., набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шкаф, стіл)-5900грн., комп`ютерний стіл-1000 грн., стілець-Юпітер-500грн., мобільний телефон Самсунг 1400(дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн.. Разом вартість придбаного майна складає 56629,15 гривень. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 отримала частину спільного майна, що підтверджується її розпискою. Запропоновував наступний порядок поділу спільного майна: Виділити в особисту власність відповідачу ОСОБА_1 наступне майно: Конвектор Атлантик-1шт-500грн.,холодильник Индезит -2638 грн.,телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний 1800грн., набір посуду-500грн., міксер-440грн., мікрохвильову піч Самсунг-800грн., пральну машину Канди- 2747грн., мультиварку-1500грн., відеокамеру-1000 грн., набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шафу, стіл)-5900 грн., комп`ютерний стіл-1000грн., стілець-Юпітер-500грн., Комп`ютер - процесор, мишку, клавіатуру-5060грн., монітор Филипс-1598грн., мобільний телефон Самсунг 1400 (дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн., що загалом складає 29244 грн. Та виділити у особисту власність йому,  ОСОБА_2 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн.,водонагрівач Гореньє-2800грн.,твердопаливний котел-7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс» (водомір) -345грн., Душову кабіну - 3000 грн., унітаз Лотос-818,75грн.,дзеркало-479грн.,тумбу Бриз-885грн., піч газову «Веко»-2500грн., пральну машину LG-2000грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40 грн., холодильник -5890грн. Що загалом складає 27385,15гривень.
		Ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 02.10.2017 року було відкрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розділ майна. 
		Ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 22.02.2018 року вирішено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Призначено підготовче судове засідання. 
		Ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 19.04.2018 року об`єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя із зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя. 
		В судовому засіданні позивачка за основним позовом ОСОБА_1 зазначила, що зазначені ОСОБА_2 речі а саме: набір дитячої меблі «Юніор» -5 900,00грн.; комп`ютерний стіл -1 000,00 грн.; стілець «Юпітер»- 500 грн.; комп`ютер, мишка, клавіатура-5 060,00грн.; монітор «Філіпс»-1 598 грн. - загальною вартістю 14058,00 грн. не є спільним майном подружжя оскільки вони були придбані та подаровані батьками ОСОБА_1 , онуку ОСОБА_8 за їх власні кошти. Також відповідачем було повернуто деякі речі: відеокамера-1000,00 грн.; мікрохвильова піч «Самсунг»-800грн; пральна машина «lg» -2 000,00грн; на суму: 3 800,00 грн., тому вважає необхідним виділити у особисту власність ОСОБА_1 наступні речі: мультіварку-1 500,00 грн.; водонагрівач «Гореньє»-2 800,00грн; твердопаливний котел-7 800,00грн; холодильник «Самсунг»-5890,00грн. На загальну суму: 17990,00грн, а разом з повернутими речами на суму: 21790,00 грн.
		ОСОБА_2 виділити у особисту власність наступні речі: мобільний телефон «Самсунг»-1333,00грн; мобільний телефон «Самсунг»-1043,00; пральну машина «Канді» - 2747,00; набір посуди-500 грн.; міксер - 440 грн.; холодильник «Индезіт» -2638,00грн.; телевізор «Сатурн» -885,00 грн.; принтер лазерний-1800,00грн.; душова кабина - 3 000,00 грн., гофру, унітаз «Лотос»-818,75 грн.; тумбу «Бриз» - 885 грн., дзеркало «Стиль» -479,00грн., змішувач для умивальника -332 грн., сифон для умивальника -32,90 грн.; коліно 2,50грн; водомір - 345 грн.; піч газова «Веко» - 2500,00 грн.; конвектори «Антлантик» 2 шт. - 1000,00грн. А загалом на суму: 20 781,15 грн.
		Крім того, подружжям було придбано також: установка стаціонарного телефону -1210,00грн; підключення Інтернету -800 грн.; паяльник - 300 грн., мопед - 3000 грн., телевізор - 3000,00 грн.; водонагрівач -6 000,00 грн. Установка лічильника 5272,79+375,73+180- разом 5 828,52 грн.. Електроінструменти: шурупокрути-3 шт., перфоратор, шліфувальна машина, електричний лобзик, електрична пила - загальною вартістю 10 000,00 грн.. Рибальське обладнання, снасті-загальною вартістю-10 000,00 грн. Разом: 40 138,52 грн.,  де 1/2 частина становить 20 069,46грн.
		Вказане майно на суму 40 138,52 грн. знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в користуванні ОСОБА_2 , який чинить перешкоди їй в користуванні цього майна, та приховує від суду наявність зазначених речей. На підставі викладеного, вважає, що відповідач повинен сплатити їй 20069,46 грн. Що стосується капітального ремонту, витрат на будівництво, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що у домоволодінні не було належних умов для проживання до 2004 р. На той час, вона працювала в РМЦ ПАТ ММК імені «Ілліча» комірником, та мала можливість виписувати багато будівельних матеріалів для будівництва зазначеного будинку , а також за допомогою її батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проводилися будівельно-ремонтні роботи у зазначеному будинку. Крім того, покійна мати ОСОБА_2 не мала заощаджень для будівництва будинку, оскільки отримувала мінімальну пенсію та була на їх з відповідачем утриманні. Просила її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі після проведення судової будівельно - технічної експертизи.
		Представник позивача Ващенко І.В. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила задовольнити у повному обсязі. У позовних вимогах ОСОБА_2 просила відмовити.
		В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що всі капітальні споруди, які були у домоволодінні матері - будинок, гараж, господарські будівлі, були збудовані за життя матері, та за її грошові кошти. За час проживання у цьому будинку разом із ОСОБА_1 вони жодних нових капітальних споруд не будували. За період спільного проживання із ОСОБА_1 , ними було придбано майно, разом вартість придбаного майна складає 56629,15 гривень. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 отримала частину спільного майна, що підтверджується її розпискою. Вказані речі є подільними, вони підлягають розподілу в натурі між сторонами. З урахуванням того, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу отримала частину спільного майна, що підтверджується її розпискою, він після розірвання шлюбу із ОСОБА_1 , протягом 2017р. зробив ремонт у будинку за його власні кошти, до якого позивачка ОСОБА_1 не має жодного відношення. На підставі вищенаведеного, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, просив відмовити у позові у повному обсязі.
		Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Крохмальова Л.П. в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_10 разом із ОСОБА_7 у спірній квартирі до 2006 року не проживала. Тільки після смерті матері, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та її неповнолітній син переїхали до вказаної квартири. За час проживання у вказаній квартири разом із ОСОБА_1 жодних нових капітальних споруд не будувалось. Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя у 2016 році шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу , протягом 2016-2018 року відповідач ОСОБА_11 зробив ремонт у квартирі АДРЕСА_1 за свій власний кошт. Тому, об`єкта права спільної сумісної власності на споруди та будівельні матеріали між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 щодо заявленого у позові ОСОБА_10 майна не виникло. На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та є незаконними , у зв`язку із чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Суд, вислухавши сторони, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що  уточнені  позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно частини 1 ст.13 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.
		Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України ( далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Свідоцтвом про одруження підтверджується, що сторони зареєстрували шлюб 10.12.2004 року (а.с. 12 т.1) 
		Свідоцтвом про право власності від 10.08.1998 року підтверджується, що право власності зареєстроване за адресою по АДРЕСА_2 за ОСОБА_12 та ОСОБА_2 .
		Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_12 померла у віці 75 років - ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис 86 складений Іллічівським відділом РАЦС ММУЮ. (а.з.194 т.1) 
		Згідно розписки від 30.09.2016 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 частину майна, а саме: мікрохвильову піч Самсунг, пральну машину Канди, відеокамеру, набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шафу, стіл), комп`ютерний стіл, стілець, полку під телевізор, процесор, ж\к екран. (а.с. 149 т.1)
		Згідно копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09. 2006 року працювала комірником по 18.09.2012 року в РМЦ імені «Ілліча». (а.с. 14-16 т.2)
		Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
		Відповідно до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
		Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.12.2004 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області було складено актовий запис № 439. Даний шлюб було розірвано по рішенню Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області. Дітей від шлюбу не мають. 
		Шлюбні стосунки у сторін, проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства визнається сторонами з моменту реєстрації шлюбу, а саме з грудня 2004 року.
		Шлюбні стосунки, проживання однією сім`єю сторонами фактично припинені з червня 2016 року, з цього часу спільне господарство у сторін відсутнє, як і відсутні взаємні права та обов`язки.
		Позивачка ОСОБА_1 в своїх письмових та усних поясненнях вказує на той факт, що після реєстрації шлюбу вона з сином переїхала жити у грудні 2004 року до свого чоловіка ОСОБА_2 та його матері за адресою по АДРЕСА_2 . 
		Однак ОСОБА_2 заперечує факт проживання його з дружиною та її сином з грудня 2004 року у будинку з його матір`ю за адресою по АДРЕСА_2 . Наполягає, що після реєстрації шлюбу він з дружиною деякий час (а саме до смерті матері січень 2006 року) всі разом мешкали за місцем проживання батьків ОСОБА_1 .
		Відповідачка в обґрунтування своїх заперечень щодо дати проживання з чоловіком та сином з грудня 2004 року у будинку з його матір`ю за адресою по АДРЕСА_2 посилається на  Акт № 22 від 15.05.2018 року та довідку виданих комітетом самоорганізації населення «Лучистий» та пояснення свідків. Відповідно до вказаного Акту та довідки ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_4 за адресою по АДРЕСА_2 з 2004 року до 2016 року проживали. 
		В опротестування доводів позивачки відповідач надав до суду Акти № 25, 26 від 22 травня 2018 року видані комітетом самоорганізації населення «Лучистий» та підтвердив їх поясненнями свідків. Відповідно до вказаних Актів ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_4 за адресою по АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_7 не проживала.      
		Суд не приймає до уваги Акти комітету самоорганізації населення «Лучистий» № 22  від 15.05.2018 року та № 25,26 від 22 травня 2018 року , щодо часу проживання ОСОБА_1 за адресою по АДРЕСА_2 , оскільки вони суперечать один одному, надані за один і той же  період часу, однією особою з різними даними.
		Отже сторони в судовому засіданні підтвердили, що після реєстрації шлюбу 10.12.2004 року вони проживали разом та мали спільний бюджет до червня 2016 року. Ці обставини ними не оспорювалися. Що до місця їх спільного проживання, це не має значення для вирішення питання щодо розподілу майна, відповідно до норм Сімейного Кодексу України.
		Таким чином, суд вважає встановленим сумісне проживання сторін по справі та ведення ними спільного господарства у період з часу укладення шлюбу - 10.12.2004 року по червень 2016 року.
		Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
		Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
		Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
		Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
		Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
		Зі змісту п.п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
		Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
		При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
		При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.
		Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		Судом встановлено, що сторони фактично перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.12.2004 року до червня 2016 року. Та заочним рішенням Іллічівського районного суду від 28.10.2016 року, шлюб між ними було розірвано.
		Позивачка в своїх уточнених позовних вимогах просила суд визнати за нею1\2 частини права власності на спільне майно подружжя вартістю 77073,15 гривень, вказуючи що все майно знаходиться у користуванні відповідача. Відповідач в свою чергу звернувся до суду з зустрічним позовом про розподіл майна в натурі та надав суду розписку, що до отримання ОСОБА_1 частини майна у 2016 році. Відповідач ОСОБА_2 визнав вартість придбаного майна в період шлюбу у розмірі 56629,15 гривень.
		Позивачка ОСОБА_1 вказала, що не може надати чеки купівлі майна, так як все залишилося у будинку ОСОБА_2 . Також вказала, що ОСОБА_11 не вказав все майно, та вона вважає, що розподілу майна крім визнаного ОСОБА_11 підлягають електроінструменти вартістю 10000 гривень, рибальське обладнання вартістю 10000 гривень, паяльник, мопед, телевізор вартістю 3000 гривень, водонагрівач  вартістю 6000 гривень. В судовому засіданні ОСОБА_11 заперечував, що має в наявності вказане майно, та також пояснив, що під час їх шлюбу вказане майно за спільні кошти подружжя не купувалося. 
		Позивачка наполягала на визнанні за нею права власності на 1\2 частину спільного майна подружжя яке визнається ОСОБА_11 та на електроінструменти вартістю 10000 гривень, рибальське обладнання вартістю 10000 гривень, паяльник, мопед, телевізор вартістю 3000 гривень, водонагрівач  вартістю 6000 гривень.
		Наявність та сам факт придбання вказаних предметів позивач документально суду підтвердити не змогла, а відповідач заперечував проти цього, вказував, що у шлюбі вказані речі не купувалися.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що поділу сумісно нажитого майна подружжя можуть підлягати лише ті предмети, факт придбання яких не оспорюється сторонами та підтверджується наданими суду доказами та які знаходяться в наявності.
		Згідно зі статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
		Всі речі які  перераховані позивачкою можливо поділити, суд, вважає, що позивачкою в цій частині обрано не вірний спосіб захисту. Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав в цій частині, та подав зустрічний позов , про розподіл майна в натурі.
		З огляду на викладене, суд відмовляє в цій частині позовних вимог, як невірно обраний спосіб захисту. 
		Другою позовною вимогою позивача ОСОБА_1 є визнання за нею ? частину витрачених коштів згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи. В судовому засіданні позивачка пояснила, що так як прибудови які ними були построєні в період шлюбу є самочинним будівництвом, то вона просить визнати за нею 1\2 частину витрачених коштів на будівельні матеріали та роботи за адресою у будинку АДРЕСА_2 . А саме : було збудовано наступні споруди та прибудови: прибудова літ. А2-1, гараж літ. О-1, сарай літ. о1-1, ганок літ. а14, ганок літ. а15. Також робився капітальний ремонт у будинку, міняли вікно, двері, шпалери , лінолеум, та інше.
		Судом також встановлено, що перебуваючи у шлюбі, сторони проживали спільно у будинку АДРЕСА_2 , який належав по 1\2 частки ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_12 .. Яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді 1\2 вказаного домоволодіння. Під час спільного проживання сторонами проводилися ремонтні роботи з поліпшення житлового приміщення: виконано  капітальний ремонт коридору, дитячої спальні, спальні батьків (установка пластикового вікна, обшивка стін гіпсокартоном, шпаклівка, фарбування, обклеювання шпалер, лінолеум). Та також на території домоволодіння АДРЕСА_2 , було збудовано наступні споруди та прибудови: прибудова літ. А2-1, гараж літ. О-1, сарай літ. о1-1, ганок літ. а14, ганок літ. а15.
		Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 5944-5955 від 28.02.2020 року, вбачається що, встановити відповідність споруд технічному паспорту та проектній документації на кв. АДРЕСА_1 , станом на період грудня 2004 року не представляється можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах технічної документації (інвентаризаційної справи) не міститься екземпляру технічного паспорту та жодних відомостей щодо його складання та затвердження у цей період, а наявні матеріали інвентаризаційної справи не дозволяють в повній мірі проаналізувати хронологію внесення змін до технічної документації, більш детально в дослідницькій частині висновку. Згідно наданих документальних матеріалів, установлено, що споруди в межах земельної ділянки, яка відноситься до квартири АДРЕСА_1 , не відповідають плану, який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи (арк. інв. справи 153) в частині самочинного збільшення геометричних розмірів споруди гаражу (літ. О-1), проте відповідають наявним планам та схемам за результатами проведення технічної інвентаризації станом на 21.01.2013 (дата позначки про самочинне будівництво на плані земельної ділянки), більш детально в дослідницькій частини висновку. Враховуючи дослідження з попередніх питань, та з урахуванням плану будинку від 23.04.2012 р. (арк. інв. справи 122), плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу) від 19.12.2012 р. (арк. інв. справи 138), експлікації споруд (том 1 арк. с 22) встановлено, що за період з грудня 2004 року по червень 2016 року, на території земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 було збудовано (прибудовано) наступні споруди: прибудова літ. А2-1 площею 30,10 кв.м., гараж літ. О-1 площею 39,20 кв.м., сарай літ. о1-1 площею 39,20 кв.м., ганок літ. а14, ганок літ. а15. Враховуючи дослідницьку частину висновку встановлено, що у період часу з грудня 2004 року по червень 2016 р. (фактично з 28.12.2005 р. по 19.12.2013 р.) на території домоволодіння АДРЕСА_2 , було збудовано наступні споруди та прибудови: прибудова літ. А2-1, гараж літ. О-1, сарай літ. о1-1, ганок літ. а14, ганок літ. а15. Встановити скільки і яких матеріалів було витрачено на будівництво та прибудову в межах домоволодіння АДРЕСА_2 у період з грудня 2004 року по червень 2016 за наданими документальними матеріалами не представляється можливим з причин наведених в дослідницькій частини висновку.Враховуючи дослідження з попередніх питань, де зазначено, що встановити детальний об`єм витраченого будівельного матеріалу для будівництва та прибудови в межах домоволодіння АДРЕСА_2 у період з грудня 2004 року по червень 2016 за наданими документальними матеріалами не представляється можливим, встановити їх вартість також не представляється можливим. В результаті розрахунку методом визначення відновлювальної вартості, встановлено, що вартість будівельних робіт з урахуванням витраченого матеріалу, які проводились у період з грудня 2004 року по червень 2016 року на території домоволодіння АДРЕСА_2 при виконані робіт господарським способом: склала: 453596,00 грн. (чотириста п`ятдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень 00 коп.). При цьому слід відзначити, що перелік будівельних робіт та кількість будівельних матеріалів виділити окремо при розрахунку за таким методом не представляється можливим. В результаті проведеного аналізу ринку будівельних матеріалів, встановлено, що середньо-ринкова вартість плитки (двору), яка облаштована на території домоволодіння АДРЕСА_2 , склала: 178,00 грн. за квадратний метр, тобто всього 13,7x178,00 = 2438,60 (дві тисячі чотириста тридцять вісім гривень 60 коп.).
		В результаті розрахунку ліцензійним програмним комплексом АВК-5, вартість робіт з улаштування дрібних фігурних елементів на території домоволодіння АДРЕСА_4 , склала: 1715,90 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять гривень 90 коп.), (Додаток 1). Встановити об`єм та вартість витраченого будівельного матеріалу, та вартість будівельних робіт з улаштування зливної ями на території домоволодіння АДРЕСА_2 , не представляється можливим, оскільки вказана споруда фактично розташована під землею та заповнена каналізаційними стоками, що унеможливлює її фактичний обмір та встановлення виду будівельного матеріалу з якого вона була виконана, а в наданій технічній документації відсутня інформація про дану споруду та фактичні її розміри. В результаті розрахунку ліцензійним програмним комплексом АВК-5, вартість робіт по встановленню та підключенню твердопаливного котла в квартирі АДРЕСА_1 , склала: 4547,77 (чотири тисячі п`ятсот сорок сім гривень 77 коп.), (Додаток 2). В результаті розрахунку ліцензійним програмним комплексом АВК-5, вартість робіт по встановленню та підключенню водонагрівача «Гореньє» в квартирі АДРЕСА_1 , склала: 1522,87 (одна тисяча п`ятсот двадцять дві гривні 87 коп.), (Додаток 3).
		Судом встановлено, що під час проведення будівельних робіт (фактично з 28.12.2005 р. по 19.12.2013 р.) сторони перебували в законному шлюбі, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами., а саме квитанціями виписаними на їх прізвища. 
		Також свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили, що їм відомо, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом, мали спільний бюджет , вели спільне господарство. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_16   підтвердили, що ОСОБА_2 багато робіт виконував сам та вони йому допомагали, деколи наймали людей. 
		Також свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердили, що їм відомо, що ОСОБА_1 до будинку чоловіка перейшла жити після смерті його матері, а до цього вони мешкали разом  після реєстрації шлюбу у  батьків ОСОБА_1 .. Суд вважає, що свідчення свідків підтверджують пояснення сторін про спільне проживання  та ведення спільного бюджету.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що самовільно збудовані споруди були зведені за рахунок сімейних коштів та є спільною сумісною власністю подружжя, але оскільки  споруди не були введені в експлуатацію, та їх будівництво здійснювалось без відповідних дозвільних документів, правовстановлюючі документи не були оформлені сторонами у встановленому законом порядку, розгляду підлягає питання визнання права власності лише на будівельні матеріали.
		Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, та не доведено той факт, що будівельні матеріали були придбані матір`ю ОСОБА_2 , за її власні кошти, ще до реєстрації шлюбу між сторонами. Також не надано доказів, щодо придбані будівельні матеріалі ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу були використані під час побудови спірних споруд.
		Згідно з частиною першою ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Частина друга вказаної статті визначає, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.
		Частиною першою ст.60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
		Особистою приватною власністю дружини, чоловіка вважається майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування ст.57 СК України.
		Частиною першою ст.62 СК України передбачено, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.          
		Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін, домоволодіння АДРЕСА_4 має статус квартири, земельна ділянка під будівництво прибудови літ. А2-1, гаражу літ. О-1, сараю літ. о1-1, ганку літ. а14, ганку літ. а15 не виділялася, документи на дозвіл побудов відсутні. Тому новостворене нерухоме майно не може бути прийняте до експлуатації допоки не буде змінено статус квартири на будинок.
		У разі неможливості поділу самовільно збудованих споруд  суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку.
		Суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 1/2 частину будівельних матеріалів, які були використанні для будівництва (добудови) самовільно збудованих споруд за період з грудня 2004 року по червень 2016 року (фактично з 28.12.2005 року по 19.12.2013 року) на території земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 ,  а саме: прибудова літ. А2-1 площею 30,10 кв.м., гараж літ. О-1 площею 39, 20 кв.м., сарай літ. о1- 1 площею 39,20 кв.м., ганок літ. а14, ганок літ. а 15, будівельні матеріали  на улаштування зливної ями, та на плитку (двору, якою об лаштована територія домоволодіння АДРЕСА_2 ).
		Що стосується поліпшенню умов проживання подружжя у будинку, суд аналізує наступне: ОСОБА_10 проживала у будинку колишнього чоловіка та користувалася житловим приміщенням після реєстрації шлюбу до червня 2016 року (фактичного припинення стосунків). Ці обставини сторонами визнаються. Грошові кошти які за час спільного проживання подружжя були витрачені для ремонту та реконструкції житла, в якому вони проживали, були ними використані з метою поліпшення умов життя та в інтересах сім`ї ( ремонт коридору, спальні та інше). Здійснені ремонтні роботи в самій квартирі АДРЕСА_5 є невід`ємною частиною будинку та не є окремим об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають.
		Що стосується підключення Інтернету та телефону, то це є послуги, які були спожиті на час надання послуг як ОСОБА_2 так і ОСОБА_10 під час їх спільного мешкання у вказаному будинку, тому розподілу не підлягають.
		Що стосується підключення водонагрівача «Гореньє», встановленню та підключенню твердопаливного котла в квартирі АДРЕСА_1 , улаштування дрібних фігурних елементів на території домоволодіння АДРЕСА_4 , та вартості будівельних робіт з улаштування зливної ями, то позивачем не надано доказів, що до вартості та сплати за вказані роботи іншим особам. Відповідач ОСОБА_2 вказував на те, що ці роботи він виконував самостійно, йому допомагали його знайомі, що підтверджується матеріалами справа та показами свідків в судовому засіданні. Тому належними та допустимими доказами позивачем ОСОБА_1 це не підтверджено, у зв`язку з чим суд відмовляє в цій частині у задоволенні позовних вимог.
		До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243\5477\15ц ( провадження № 61-46081 св18).
		Що стосується зустрічного позову в судовому засіданні ОСОБА_23 пояснював, що за період спільного проживання із ОСОБА_1 , ними було придбано наступне майно:піч газована «Веко»-2500грн., пральна машина LG-2000грн.,конвектори Атлантик-2шт-1000грн., водонагрівач Гореньє-2800грн., твердопаливний котел- 7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс»(водомір) -345грн.,холодильник Индезит-2638грн.,телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний -1800грн., комп`ютер - процесор, мишка, клавіатура-5060грн., монітор Филипс-1598грн., душова кабіна-3000грн., унітаз Лотос-818,75грн., тумба Бриз-885грн., дзеркало-479грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40грн., холодильник Самсунг-5890грн., набір посуду-500 грн., міксер-440грн., мікрохвильова піч Самсунг-800грн., пральна машина Канди- 2747грн., мультиварка-1500грн., відеокамера-1000грн., набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шкаф, стіл)-5900грн., комп`ютерний стіл-1000 грн., стілець-Юпітер-500грн., мобільний телефон Самсунг 1400(дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн.. Разом вартість придбаного майна складає 56629,15 гривень. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 отримала частину спільного майна, що підтверджується її розпискою. Запропоновував наступний порядок поділу спільного майна: 
		Виділити в особисту власність відповідачу ОСОБА_1 наступне майно: Конвектор Атлантик-1шт-500грн.,холодильник Индезит -2638 грн.,телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний 1800грн., набір посуду-500грн., міксер-440грн., мікрохвильову піч Самсунг-800грн., пральну машину Канди- 2747грн., мультиварку-1500грн., відеокамеру-1000 грн., набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шафу, стіл)-5900 грн., комп`ютерний стіл-1000грн., стілець-Юпітер-500грн., Комп`ютер - процесор, мишку, клавіатуру-5060грн., монітор Филипс-1598грн., мобільний телефон Самсунг 1400 (дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн., що загалом складає 29244 грн.
		Та виділити у особисту власність йому, ОСОБА_2 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн.,водонагрівачГореньє-2800грн.,твердопаливний котел-7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс» (водомір) -345грн., Душовк кабіну-3000 грн., унітаз Лотос-818,75грн.,дзеркало-479грн.,тумбу Бриз-885грн., піч газову «Веко»-2500грн., пральну машину LG-2000грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40 грн., холодильник -5890грн. Що загалом складає 27385,15гривень.
		В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_10 позов не визнала, вказала на те що набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шаф, стіл)-5900 грн., комп`ютерний стіл-1000,00 грн., стілець, «Юпітер»-500 грн., комп`ютер, мишка, клавіатура -5060 грн., монітор - 1598 грн., разом вартість 14058 грн. було придбано за грошові кошти її батьків та просила виключити дане майно з розподілу як сумісно нажитого майна подружжям. Також повідомила, що не бажає забирати майно, яке знаходиться у ОСОБА_11 , а бажає отримати вартість 1\2 частки придбаних речей за час спільного проживання подружжя в сумі 46282, 33 гривень.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно розписки від 30.09.2016 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_11 у користування майно: мікрохвильову піч Самсунг-800грн., пральну машину Канди- 2747грн., відеокамеру-1000 грн., набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шафу, стіл) - 5900 грн., комп`ютерний стіл-1000грн., стілець-Юпітер-500грн., комп`ютер - процесор-5060 грн.
		Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_11 , про те що набір дитячих меблів «Юніор» (ліжко, комод, шифоньєр, шаф, стіл)-5900 грн., комп`ютерний стіл-1000,00 грн., стілець, «Юпітер»-500 грн. куплений за його грошові кошти, так як дані обставини спростовуються поясненнями відповідачки ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_6 та квитанціями, щодо сплати за вказане майно саме ОСОБА_6 .. З огляду на викладене, суд виключає вказане майно , так як воно не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Також судом враховується, що деяке майно знаходиться у користування ОСОБА_2 конвектор Атлантик, водонагрівач Гореньє, твердопаливний котел, лічильник холодної води (водомір), душова кабіна, унітаз Лотос, піч газова «Веко», змішувач для умивальника, сифон для умивальника, коліно та під час поділу в натурі буде підлягати деформації та реконструкції, що може його пошкодити, та воно втратить вартість, та вважає доцільним його залишити під час розподілу ОСОБА_2 ..
		З урахуванням наведеного суд вважає доцільним поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте у шлюбі: виділити в особисту власність ОСОБА_2 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн.,водонагрівач Гореньє-2800грн.,твердопаливний котел-7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс» (водомір) -345грн., душову кабіну-3000 грн., унітаз Лотос-818,75грн., дзеркало-479грн., тумбу Бриз-885грн., піч газовану «Веко»-2500грн., пральну машину LG-2000грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40 грн., холодильник -5890грн., що загалом складає 27385,15гривень. Виділити в особисту власність ОСОБА_1 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн., холодильник Индезит -2638 грн., телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний 1800грн.,набір посуду-500грн., міксер-440грн., мікрохвильову піч Самсунг-800грн., пральну машину Канди- 2747грн., мультиварку-1500грн., відеокамеру-1000 грн., комп`ютерний стіл-1000грн., стілець-Юпітер-500грн., комп`ютер - процесор, мишка, клавіатура-5060грн., монітор Филипс-1598грн., мобільний телефон Самсунг 1400 (дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн., що загалом складає 23344 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,  з метою вирівняння часток в майні 4041,15 грн.
		Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до судових витрат, зокрема належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи, які у відповідності до ст.141 ЦПК України, як і судовий збір в сумі 551,20 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
		Керуючись ст.ст.2,3,10-12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд,- 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, - задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності  на 1/2 частину будівельних матеріалів, які  були використанні для будівництва (добудови) самовільно збудованих споруд за період з грудня 2004 року по червень 2016 року (фактично з 28.12.2005 року по 19.12.2013 року) на території земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 ,  а саме: прибудова літ. А2-1 площею 30,10 кв.м., гараж літ. О-1 площею 39, 20 кв.м., сарай літ. о1- 1 площею 39,20 кв.м., ганок літ. а14, ганок літ. а 15, будівельні матеріали  на улаштування зливної ями, та на плитку (двору, якою об лаштована територія домоволодіння АДРЕСА_2 ).
		В решті позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає в АДРЕСА_3 , на користь держави  витрати пов`язані за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 320,00 гривень/
		Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розподіл майна подружжя , - задовольнити частково.
		Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 набуте у шлюбі: виділити в особисту власність ОСОБА_2 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн.,водонагрівач Гореньє-2800грн.,твердопаливний котел-7800грн., лічильник холодної води «Актарис Метеринг Системс» (водомір) -345грн., душову кабіну-3000 грн., унітаз Лотос-818,75грн., дзеркало-479грн., тумбу Бриз-885грн., піч газовану «Веко»-2500грн., пральну машину LG-2000грн., змішувач для умивальника -332грн., сифон для умивальника, коліно-разом 35,40 грн., холодильник -5890грн., що загалом складає 27385,15гривень.
		Виділити в особисту власність ОСОБА_1 наступне майно: конвектор Атлантик-1шт-500грн., холодильник Индезит -2638 грн.,телевізор Сатурн-885грн., принтер лазерний 1800грн.,набір посуду-500грн., міксер-440грн., мікрохвильову піч Самсунг-800грн., пральну машину Канди- 2747грн., мультиварку-1500грн., відеокамеру-1000 грн., комп`ютерний стіл-1000грн., стілець-Юпітер-500грн., комп`ютер - процесор, мишка, клавіатура-5060грн., монітор Филипс-1598грн., мобільний телефон Самсунг 1400 (дата придбання 12.02.2008р.)-1333,00 грн., мобільний телефон Самсунг (дата придбання 25.01.2014р.)-1043,00 грн., що загалом складає 23344 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,  з метою вирівняння часток в майні 4041,15 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який мешкає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає в АДРЕСА_3 , витрати пов`язані із проведення судово-будівельної експертизи в розмірі 5491,20 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який мешкає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає в АДРЕСА_3 , витрати зі сплати судового збору в розмірі  551,20 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Роз`яснити сторонам, що застосовані ухвалою суду від 28.09.2017 року у зазначеній справі заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 14 серпня 1996 року, та заборона вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеної частини майна, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст рішення буде виготовлений протягом 10  днів.     
		 
		       
		  Суддя:                                                А. М. Іванченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...