Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/5305/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 07.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/243/715/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018050510002388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/243/715/2020
		Номер справи 243/5305/20
		   
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«05» серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		- секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		- прокурора  ОСОБА_3 ,
		- обвинуваченої  ОСОБА_4 ,
		- захисник обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12018050510002388, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 листопада 2018 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області 19 червня 2020 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, українки, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, працює в ФОП « ОСОБА_7 » на посаді кухаря, не заміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей, є одинокою матір`ю, інвалідом не являється, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до Наказу № 2163/к від 04 липня 2018 року ОСОБА_4 прийнята на роботу оператором поштового зв`язку 1 класу ВПЗ Слов`янськ 9 Відділення поштового зв`язку 4 групи ЦПЗ № 7 ДД ПАТ «Укрпошта» з 05 липня 2018 року.
		Відповідно до п. 2.1.4 робочої інструкції оператора поштового зв`язку 1 класу Відділення поштового зв`язку ВПЗ Слов`янськ-9 від 09 липня 2018 року ОСОБА_8 приймає та виплачує поштові перекази, пенсії та грошові допомоги. Відповідно до п. 2.1.13 вказаної інструкції приймає плату за різні види платежів та відповідно до п. 2.1.17 несе відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, внаслідок порушення покладених на неї трудових обов`язків, а також спричиненої недбайливим ставленням до майна підприємства, тобто остання приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їй матеріальних цінностей.
		Таким чином, у ОСОБА_8 з корисливих мотивів виник протиправний злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було їй ввірене. Усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було їй ввірене на підставі вищевказаних договірних відносин, привласнила наступним чином ввірене їй майно.
		Так, маючи об`єктивну можливість виконати свої обов`язки, ОСОБА_4 в порушення вимог статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» та статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» протиправно привласнила грошові кошти, передбачені для виплат грошових переказів адресатам шляхом невірного вказання в АС «Переказ» відомостей щодо таких виплат, а саме:
		26 жовтня 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_9 в сумі 4200 гривень, ОСОБА_10 в сумі 1203 гривні 51 копійка.
		30 жовтня 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_11 в сумі 168 гривень 54 копійки, ОСОБА_12 в сумі 12071 гривня 43 копійки.
		13 листопада 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_13 в сумі 2000 гривень, ОСОБА_14 в сумі 2587 гривень 69 копійок, ОСОБА_15 в сумі 3981 гривня 45 копійок, ОСОБА_16 в сумі 2904 гривні, ОСОБА_17 в сумі 2407 гривень 28 копійок.
		Таким чином, ОСОБА_8 привласнила грошові кошти, передбачені для виплат грошових переказів адресатам, на загальну суму 31523 гривні 90 копійок.
		Окрім того, з корисливих мотивів та єдиного протиправного злочинного умислу, спрямованого на привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було їй ввірене, маючи об`єктивну можливість виконати свої обов`язки, ОСОБА_8 в порушення вимог статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» та статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» протиправно в період часу з 01 липня 2018 року по 29 вересня 2018 року привласнила грошові кошти на загальну суму 47141 гривня 93 копійки, передбачені для перерахування на користь третіх осіб шляхом не оприбуткування та не перерахування на розрахункові рахунки одержувачів платежів.
		Привласнене майно ОСОБА_8 звернула на свою користь, вчинивши тим самим привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було ввірене їй, заподіявши АТ «Укрпошта» відповідно до Висновку комісійної судової економічної експертизи № 3622 від 13 травня 2020 року матеріальну шкоду на загальну суму 78665 гривень 83 копійки.
		У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_4 викривається наступними доказами.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала повністю свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України та суду пояснила, що відповідно до Наказу № 2163/к від 04 липня 2018 року вона прийнята на роботу оператором поштового зв`язку 1 класу ВПЗ Слов`янськ 9 Відділення поштового зв`язку 4 групи ЦПЗ № 7 ДД ПАТ «Укрпошта» з 05 липня 2018 року. Відповідно до п. 2.1.4 робочої інструкції оператора поштового зв`язку 1 класу Відділення поштового зв`язку ВПЗ Слов`янськ-9 від 09 липня 2018 року вона приймає та виплачує поштові перекази, пенсії та грошові допомоги. Таким чином, у неї виник умисел, спрямований на привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було їй ввірене. Так, маючи об`єктивну можливість виконати свої обов`язки, вона в порушення вимог статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» та статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» протиправно привласнила грошові кошти, передбачені для виплат грошових переказів адресатам шляхом невірного вказання в АС «Переказ» відомостей щодо таких виплат, а саме:
		26 жовтня 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_9 в сумі 4200 гривень, ОСОБА_10 в сумі 1203 гривні 51 копійка.
		30 жовтня 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_11 в сумі 168 гривень 54 копійки, ОСОБА_12 в сумі 12071 гривня 43 копійки.
		13 листопада 2018 року привласнила грошовий переказ ОСОБА_13 в сумі 2000 гривень, ОСОБА_14 в сумі 2587 гривень 69 копійок, ОСОБА_15 в сумі 3981 гривня 45 копійок, ОСОБА_16 в сумі 2904 гривні, ОСОБА_17 в сумі 2407 гривень 28 копійок. Таким чином, вона привласнила грошові кошти, передбачені для виплат грошових переказів адресатам, на загальну суму 31523 гривні 90 копійок.
		Окрім того, маючи об`єктивну можливість виконати свої обов`язки, вона в порушення вимог статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» та статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» протиправно в період часу з 01 липня 2018 року по 29 вересня 2018 року привласнила грошові кошти на загальну суму 47141 гривня 93 копійки, передбачені для перерахування на користь третіх осіб шляхом не оприбуткування та не перерахування на розрахункові рахунки одержувачів платежів. Привласнене майно вона звернула на свою користь, вчинивши тим самим привласнення чужого майна (грошових коштів), яке було ввірене їй, заподіявши АТ «Укрпошта» матеріальну шкоду на загальну суму 78665 гривень 83 копійки.
		У тому, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, вона щиро розкаялася. 
		Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
		Представник потерпілого Акціонерного товариства «Укрпошта» - ОСОБА_18 , який діє на підставі Довіреності № 27 листопада 2019 року, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, до судового засідання не з`явився. 30 липня 2020 року, 04 серпня 2020 року направив на адресу суду Заяви, в яких просить суд розглянути кримінальне провадження без його участі ( а.п.87-89, 90-92).
		У відповідності до ч. 1 ст. 325 КПК України «Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з» ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого».
		Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у Обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежитись вивченням показань обвинуваченої та письмових доказів, що характеризують її особу.
		Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися, а саме пояснень свідків та потерпілих. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
		Це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації №6 R (87) Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінального провадження шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Висновок суду про винність обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй діяння, ґрунтується на наступних доказах, досліджених у судовому засіданні:
		Відповідно до Висновку комісійної судової економічної експертизи № 3622 від 13 травня 2020 року « Дослідженням наданих документів, в межах компетенції експерта економіста, з урахуванням інформації зазначеної в Протоколах службового розслідування Донецької дирекції ПАТ «Укрпошта» та інформації зазначеній в Протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_19 від 24 березня 2020 року, сума зазначена в Бухгалтерській довідці №02-2739 від 18 грудня 2018 року, що кваліфікована як збитки, документально підтверджуються у розмірі 78665,83 грн.
		В межах наданих документів підтвердити Бухгалтерську довідку № -2  2739 від 18 грудня 2018 року на суму 33410,65 грн не надається за можливе» ( а.п. 41-73).
		Отже,з урахуваннямвикладеного вище,в ходісудового розгляду,за наслідкамивсебічного,повного йнеупередженого дослідженнявсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінивши кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку,суд приходитьдо висновку,що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за ст. 191 ч. 1 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченої повністю доведено, а вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. 191 ч. 1 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.
		При визначенні міри покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченою, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до нетяжкого злочину, характер, ступінь її суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілого, дані про особу обвинуваченої.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_4 щиросердно розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.
		Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
		п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».
		Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
		Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд врахував досудову доповідь Слов`янського міськрайонного Відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 02 липня 2020 року відносно ОСОБА_4 , відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, Слов`янський міськрайонний Відділ філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним додатково покласти на правопорушника обов`язок, відповідно до ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.п.28-30).
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01 липня 2020 року, діяння, інкриміноване обвинуваченій, віднесеност. 12 КК Українидо нетяжкого злочину.
		Згідно з ч. 2ст. 5 КК УкраїниЗакон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		При визначені міри покарання суд застосовує частину 2 статті 4 КК України, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально  правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Таким чином, суд визначає міру покарання, визначену у санкції частини 1 статті 191 КК України у редакції закону, про кримінальну відповідальність станом на 29 вересня 2018 року.
		Оскільки з 01 липня 2020 року Законом внесено зміни дост. 191 КК України, які посилюють кримінальну відповідальність та погіршують становище обвинуваченого, тому даний Закон не має зворотної дії в часі і застосовується положення частини 1статті 191 КК Українив редакції, яка була чинною на час вчинення злочину, тобто до 01 липня 2020 року.
		Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудною, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, має на утриманні двох малолітніх дітей, є одинокою матір`ю, з посередньої сторони характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що представник потерпілого не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченої і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак в мінімальних межах санкцій інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
		Суд також приходить до висновку, що ОСОБА_4 за вчинення вказаного кримінального правопорушення необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатись діяльністю,пов`язаними з покладенням особистої відповідальності за ввірені товарно-матеріальні цінності, передбачене частиною 1 статті 191 КК України.
		Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
		Із Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 січня 2014 року (справа № 5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст..65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини по справі, ступень тяжкості скоєного правопорушення, характер та мотиви протиправних дій, враховуючи вищенаведені дані характеристики особи обвинуваченої і попередню позитивну соціальну поведінку, які знижують ступінь тяжкості скоєного правопорушення і ступінь небезпеки особи обвинуваченої для суспільства, суд, всебічно оцінюючи викладені обставини, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального виконання покарання і вважає можливим звільнити обвинувачену від відбуття основного покарання з випробуванням у відповідності до положень ст. 75 КК України.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Щодо ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався і зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним.
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
		У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
		Згідно Акту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати за проведення комісійної судової економічної експертизи за Висновком експерта № 3622 від 13 травня 2020 року проведеної в кримінальному провадженні № 12018050510002388 складають 40860 грн. 00 коп.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Речові докази по справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, суд - 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		Визнати ОСОБА_20 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України і призначити їй покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк три рокиз позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов`язаними з покладенням особистої відповідальності за ввірені товарно-матеріальні цінності на строк три роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_20 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.
		 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_20 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, українки, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працює в ФОП « ОСОБА_7 » на посаді кухаря, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави за проведення комісійної судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12018050510002388, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 листопада 2018 року - Висновок експерта № 3622 від 13 травня 2020 року у розмірі 40860 грн. 00 коп. (сорок тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.).
		 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		За правилами, встановленими частиною 2 статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		 
		Головуючий: суддя 
		Слов`янського міськрайонного суду     ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...