Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/19325/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2020.

Номер судового провадження: 2-5885/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/19325/19-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 липня 2020 року Печерський районний суд м.Києва 
		в складі головуючого судді Остапчук Т.В.
		при секретарі  Ткаченко Ю.М.
		за участю представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Ступак Д.В. 
		розглянув у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом  позовом ОСОБА_3 до Офісу Генерального прокурора про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2019 року Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувся брифінг, на якому заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор ОСОБА_4 повідомив інформацію, яка стосується Позивача, наступного змісту: «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал ОСОБА_7, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, дезертирство і т.д., перевищення службових повноважень, був рекомендований і призначений Верховним Головнокомандувачем ОСОБА_6 на посаду командуючого Військово-морських сил у серпні 2012 року за клопотанням начальника Генерального штабу Замани і поданням міністра оборони ОСОБА_5, якому також оголошена підозра за державну зраду і оголошений він у розшук».
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» (ІНФОРМАЦІЯ_2) було розміщено відеозапис зазначеного брифінгу.
		Позивач зазначив, що поширення інформації, яка його стосується, відбулося шляхом її повідомлення в публічному виступі, а саме під час брифінгу заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_4 . Відеозапис брифінгу був розміщений Відповідачем на офіційному веб сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua), а відтак, ця інформація була поширена серед широкого кола осіб (користувачів мережі Інтернет, журналістів, телеглядачів та іншого кола осіб).
		У позовній заяві позивач вказує на те, що поширюючи вищевказану інформацію, Відповідачем було порушено права, свободи і законні інтереси Позивача, а також основні принципи інформаційних відносин, оскільки він повідомив інформацію про Позивача, яка не відповідає дійсності, оскільки Генеральною прокуратурою України, в тому числі і Головною військовою прокуратурою Позивачу не оголошувалося про підозру за державну зраду та перевищення службових повноважень.
		На підтвердження зазначеного, позивачем було додано до позовної заяви лист Генеральної прокуратури України від 22.03.2019 №10/3/2-22609-19, зі змісту якого вбачається, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України не здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях за підозрою ОСОБА_3 , у тому числі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 426-1 КК України.
		У зв`язку із чим, позивач зазначає, що взагалі відсутні кримінальні провадження стосовно Позивача, у яких Головною військовою прокуратурою здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво, а тому, поширена інформація, яка стосується Позивача, містить відомості, які не відповідають дійсності та викладені неправдиво, а відтак, така інформація є недостовірною.
		Крім того, позивач зазначає, що поширена недостовірна інформація є негативною, оскільки вона вказує на порушення Позивачем норм чинного законодавства,  створює негативну оцінку Позивача, як особи, причетної до протиправних заходів в Україні, що на думку Позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
		Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на брифінгу заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_4, наступну інформацію про ОСОБА_3 : «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал ОСОБА_7, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, … перевищення службових повноважень». Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» наступну інформацію про ОСОБА_3 : «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал ОСОБА_7, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, … перевищення службових повноважень». Зобов`язати Генеральну прокуратуру України спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом проведення брифінгу, на якому повідомити про прийняте судове рішення у цій справі та зачитати резолютивну частину цього рішення не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили. Зобов`язати Генеральну прокуратуру України спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом опублікування в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» тексту судового рішення у цій справі тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація не пізніше одного тижня з дня набрання рішенням законної сили. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
		Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову повністю.
		В судовому засіданні Представник відповідача вказує , що органи прокуратури інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації. Діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих ЗМІ і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури. Так, з метою привернути увагу громадськості, за відсутності явного злого умислу, під час проведення брифінгу Відповідач інформував суспільство про факт повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні дезертирства та інших злочинів, при цьому Відповідач виразив суб`єктивні оціночні судження та власну оцінку (позицію) про можливу наявність в діях Позивача держзради та перевищення службових повноважень.
		Ухвалою суду 22.04.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.06.2019 року.
		Відповідно до наказу Генерального прокурора від 27.12.2019р. № 358 "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора" юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейміновано в "Офіс Генерального прокурора" 
		Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані сторонами документи, оглянувши веб-сайт, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до слідуючого.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Як вбачається із матеріалів справи, інформація, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати була поширена шляхом її повідомлення в публічному виступі, а також через мережу Інтернет, а відтак, ця інформація була поширена серед широкого кола осіб.
		Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. 
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Статтею 2 Закону України «Про інформацію» передбачено, що основними принципами інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації.
		В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Як вбачається із матеріалів справи, про що не заперечував представник Відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_3 не було оголошено підозру за державною зрадою та перевищення ним службових повноважень, а тому відомості про оголошення йому підозри у вчиненні державної зради та перевищення ним службових повноважень не відповідають дійсності.
		Згідно зі ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь особи є недоторканими. Згідно із ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. 
		Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Статтею 32 Конституції України гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. (п. 15 Постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. 
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності  кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи  в  очах  оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при  виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Поширена інформація, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вказує на порушення ним норм чинного законодавства, створює негативну оцінку у громадськості, як особи, причетної до протиправних заходів в Україні.
		Щодо доводів представника відповідача про те, Відповідач виразив суб`єктивні оціночні судження та власну оцінку (позицію) про можливу наявність в діях Позивача держзради та перевищення службових повноважень суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» - оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
		Як вбачається з поширеної інформації, вона не є критикою та оцінкою дій Позивача. У висловлюванні відсутні мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій, сатири), а також спеціальні вставні конструкції та прислівники (напр., мені здається, на мою думку, я вважаю), що виражають оцінність таких висловлювань.
		Дане висловлювання містить фактичні дані, оскільки вказують на факт оголошення (повідомлення) Позивачу підозри про вчинення ним кримінальних правопорушень.
		Крім цього, представник Відповідача у відзиві на позовну заяву самостійно підтверджує, що Відповідач на брифінгу проінформував про факт повідомлення Позивачу про підозру у вчиненні дезертирства та інших злочинів, що прямо свідчить про те, що така інформація не може бути оціночними судженнями, а є фактичним твердженням.
		Отже, висловлювання Відповідача є фактичними твердженнями, які не відповідають дійсності та викладені неправдиво, а відтак, така інформація є недостовірною та підлягає спростуванню.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. 
		Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідачем у випаду поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, є юридична особа, в якій вона працює. 
		Оскільки інформація була поширена заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_4, та з урахуванням положень ч.4 ст. 277 ЦК України і пункту 11 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ, поширювачем інформації, а відтак і Відповідачем за даним позовом є Офіс Генерального прокурора.
		Відповідно до ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 зазначено, що якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
		В пункті 25 вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ зазначено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Враховуючи те, що поширення недостовірної інформації відбулося під час брифінгу заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_4, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua), то вбачається, що спростування недостовірної інформації має відбуватися шляхом: (1) зобов`язання Відповідача провести брифінг, на якому повідомити про прийняте судове рішення у цій справі та зачитати резолютивну частину цього рішення; (2) зобов`язання Відповідача розмістити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» текст судового рішення у цій справі тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація.
		Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 768,40грн, то суд дійшов висновку про стягнення на його користь з відповідача понесених судових витрат.
		Керуючись ст.ст. 277,297 ЦК України,  , ст.ст. 13, 76, 77, 78, 81, 128, 210, 211, 223, 247 ЦПК України , суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_3 до Офісу Генерального прокурора про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації  задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на брифінгу заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_4, наступну інформацію про ОСОБА_3 : «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал ОСОБА_7, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, … перевищення службових повноважень».
		Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» наступну інформацію про ОСОБА_3 : «Окрім того, хочу наголосити, що командуючий Військово-морськими силами адмірал ОСОБА_7, якому Військовою прокуратурою оголошена підозра за держзраду, … перевищення службових повноважень».
		Зобов`язати Офіс Генерального прокурора спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом проведення брифінгу, на якому повідомити про прийняте судове рішення у цій справі та зачитати резолютивну частину цього рішення не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.
		Зобов`язати Офіс Генерального прокурора спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом опублікування в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» тексту судового рішення у цій справі тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація не пізніше місяця  з дня набрання рішенням законної сили.
		Стягнути з Офісу Генерального прокурора  на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 768,40грн. 
		Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту  до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Позивач ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 
		Відповідач  Офіс Генерального прокурора (адреса вул. Різницька, 13/15,  м. Київ, 01011  ідентифікаційний код: 00034051)
		 
		Да складання повного тексту рішення 30.07.2020р.
		 
		Суддя                                                                                     Остапчук Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...