Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2239/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.07.2020Справа №  910/2239/20
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
		за позовною заявою  Приватного акціонерного товариства "Одесавинпром" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортторг" 
		про стягнення 158 547, 76 грн.
		 
		представники сторін:
		від позивача: не з`явився 
		від відповідача: не з`явився
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Одесавинпром" (далі - ПрАТ "Одесавинпром", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортторг" (далі - ТОВ "Експортторг", відповач) про стягнення заборгованості у сумі 158 547, 76 грн.
		У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 10.01.2019 р. про суборенду нерухомого майна, що належить до державної власності, та договору від 10.01.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання суборендованого майна та спожиті комунальні послуги в частині своєчасної сплати орендних платежів та витрат балансоутримувача з утримання орендованого майна.
		У позові ПрАТ "Одесавинпром" просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 142 640,35 грн., відшкодування витрат балансоутримувача та отриманих комунальних послуг у сумі 2 237,78 грн., пеню у сумі 11 829,81 грн., інфляційні втрати у сумі 583,88 грн., 3 % річних у сумі 1 255,94 грн., а всього - 158   547,76 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
		Відповідач у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених позовних вимог суду невідома.
		У судове засідання представники сторін не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать направлені за їх юридичними адресами, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.02.2020 р., ухвалами про відкладення розгляду справи від 19.03.2020 р. та від 29.04.2020 р., ухвалою-повідомленням про судове засідання від 15.06.2020 р. Через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у цьому ж клопотанні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача до суду повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав. Суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.
		Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Установлено, що 10.01.2019 між ПрАТ "Одесавинпром" (орендар) та ТОВ "Експортторг" (суборендар) був укладений договір суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір суборенди). Відповідно до умов цього договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення №№ 302, 304, 306 загальною площею 53 кв.м., які знаходяться на 3 поверсі будівлі складу готової продукції, літ Е, цілісного майнового комплексу «Одесавинпром», розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 8 (п. 1.1).
		Суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1 договору суборенди).
		Суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2018 року 14   328,99 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.1, 3.2 договору суборенди).
		Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується суборендарем на рахунок орендаря та до Державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім, у співвідношенні згідно розрахунку суборендної плати.
		Договір діє, починаючи з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та до 31.12.2019 р. з подальшою його автоматичною пролонгацією (п. 10.1, 10.6).
		Також 10.01.2019 р. між ПрАТ "Одесавинпром" (балансоутримувач) та ТОВ "Експортторг" (суборендар) був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та спожиті комунальні послуги (далі - договір відшкодування витрат). Відповідно до умов цього договору балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлових приміщень №№ 302, 304, 306 загальною площею 53 кв.м., які знаходяться на 3 поверсі будівлі складу готової продукції, літ Е, цілісного майнового комплексу «Одесавинпром», розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 8, а суборендар здійснює відшкодування витрат балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі згідно умов даного договору (п. 1.1).
		Суборендар зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, вносити плату на рахунок балансоутримувача за спожиті комунальні послуги водо-, електро- та теплопостачання згідно виставлених балансоутримувачем рахунків (п. 2.2.3 договору відшкодування витрат).
		Договір відшкодування витрат діє з моменту його підписання та до 31.12.2019 р., але не довше, ніж договір суборенди (п. 5.1).
		Судом встановлено, що на виконання договору суборенди ПрАТ "Одесавинпром" (орендар) передав ТОВ "Експортторг" (суборендар) у строкове платне користування об`єкт оренди, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 10.01.2019 р., у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок сплачувати орендні платежі та витрати балансоутримувача (ПрАТ "Одесавинпром") за вказаними вище договорами.
		Також встановлено, що додатковою угодою від 31.01.2020 р. сторони дійшли згоди про розірвання договору суборенди нерухомого майна з 01.02.2020 р. (31.01.2020 останній день дії договору), у зв`язку з чим ТОВ "Експортторг" повернуло орендарю - ПрАТ "Одесавинпром" об`єкт оренди, про що сторони підписали акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 01.02.2020 р., копія якого наявна в матеріалах справи. 
		Крім того, іншою додатковою угодою від 31.01.2020 р. сторони також погодили розірвати договір відшкодування витрат з 01.01.2020 р. (31.01.2020 останній день дії цього договору).
		Водночас, встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором суборенди та договором відшкодування витрат щодо оплати послуг за користування орендованим майном та відшкодування витрат балансоутримувача з утримання цього майна та сплати комунальних послуг, а саме - у період з червня 2019 по січень 2020 р. таку плату не здійснив, внаслідок чого у ТОВ "Експортторг" виникла заборгованість з орендної плати у сумі 142   640,35 грн. та витрат балансотуримувача у сумі 2   237,78 грн., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами наданих послуг від 30.06.2019 р., від 31.07.2019 р., від 31.08.2019 р., від 30.09.2019 р., від 31.10.2019 р. та актами від 31.10.2019 р., від 30.11.2019 р., від 31.12.2019 р., від 31.01.2020 р., направленими на адресу відповідача супровідним листом ПрАТ "Одесавинпром" № 36 від 11.02.2020 р., другий екземпляр яких із підписом ТОВ "Експортторг" позивачу не повернув.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі
		Також відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 р. № 1765 "Щодо роз`яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем балансоутримувачу, а плата за послуги, які надає балансоутримувач орендареві, сплачується балансоутримувачу за окремою угодою, яку укладають орендар з балансоутримувачем орендованого майна.
		Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Таким чином, зобов`язання відповідача з оплати оренди та витрат балансоутримувача виникли на підставі вказаних норм діючого законодавства, договору суборенди від 10.01.2019 р. та договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 10.01.2019 р.
		Із додаткової угоди від 31.01.2020 р. до договору суборенди вбачається, що ТОВ "Експортторг" підтвердило наявність у нього заборгованості за договором суборенди у сумі 124 712,74 грн. за період з 01.06.2019 р. по 31.12.2019 р. та зобов`язалось сплатити суборенду плату за січень 2020 року згідно виставленого орендарем рахунку.
		Так само із додаткової угоди від 31.01.2020 р. до договору про відшкодування витрат вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості перед ПрАТ "Одесавинпром" за цим договором за період з 01.06.2019 р. по 31.12.2019 р. у сумі 1   184,74 грн. та зобов`язався сплатити відшкодування витрат балансоутримувача за січень 2020 року згідно виставленого орендарем рахунку.
		Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати та витрат балансоутримувача за період з червня 2019 по січень 2020 р. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 142 640,35 грн. та витрат балансоутримувача у сумі 2 237,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.  
		Щодо заявленої пені, нарахованої за період з 13.07.2019 р. по 12.02.2020 р. у сумі 11   829,81 грн., у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів, суд зазначає наступне. 
		Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
		У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		У пункті 3.6 договору сторони погодили, що суборендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендарем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. 
		Разом з тим, як вже було встановлено судом, договір суборенди від 10.01.2019 р. припинив свою дію 01.02.2020 р. (останній день дії договору - 31.01.2020 р.), отже, домовленість сторін щодо нарахування пені з цього часу також втратила свою дію. З огляду на вказані обставини вимоги позивача про стягнення пені у період з 01.02.2020 р. по 12.02.2020 р. задоволенню не підлягають.
		Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, з урахуванням встановлених у справі обставин та вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 11   078,99 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач.
		Окрім пені, за несвоєчасне внесення суборендних платежів позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 583,88  грн. та 3 % річних у сумі 1   255,94 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.
		Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 583,88  грн. та 3 % річних у сумі 1   255,94 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
		За таких обставин, враховуючи здійснений судом перерахунок сум, заявлених до стягнення, позовні вимоги ПрАТ "Одесавинпром" підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд      
		В И Р І Ш И В:
		Позов Приватного акціонерного товариства "Одесавинпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортторг" про стягнення заборгованості у сумі 158 547, 76 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортторг"  (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, офіс 602А, ідентифікаційний код 42042687) на користь Приватного акціонерного товариства "Одесавинпром" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 10, ідентифікаційний код 00412027) заборгованість з орендної плати у сумі 142   640 (сто сорок дві тисячі шістсот сорок) грн. 35 коп., відшкодування витрат балансоутримувача та отриманих комунальних послуг у сумі 2   237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 78 коп., пеню у сумі 11 078 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 99 коп., інфляційну складову боргу у сумі 583 (п`ятсот вісімдесят три) грн. 88 коп., 3 % річних у сумі 1 255 (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять) грн. 94 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 366 (дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 96 коп.
		У решті позовних вимог - відмовити.
		Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 27 липня 2020 року.
		Повний текст рішення складений 4 серпня 2020 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		 Суддя                                                                                                    Головіна К. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...