Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/701/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); купівлі - продажу; нерухомого майна; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 28.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2020 року 
		 
		м. Київ
		 
		Справа №  902/701/19 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий,  Губенко Н.М., Студенця В.І.,
		за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.
		за участю представників:
		Позивача:  не з`явився
		Відповідача: Обертюх Т.С.
		Третьої особи: не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020
		(головуючий - Дужич С.П., судді Миханюк М.В., Саврій В.А.)
		у справі №902/701/19 Господарського суду Вінницької області
		за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 
		про перерахунок коштів по сплаті за електроенергію,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1. Виконавчий комітет Вінницької міської ради (далі - ВК  Вінницької місьради) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ"( далі - ТОВ "Енера Вінниця"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про зобов`язання здійснити перерахунок плати за поставлену електричну енергію у липні 2019 року в обсязі 131 196 кВт год, згідно договору № 03/01-19 від 18.01.2019, по тарифу 3,058 грн за 1кВт год з ПДВ.
		2. Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору від 18.01.2019 №03/01-19 (далі - договір №03/01-19) , укладеного між позивачем та відповідачем, останнім надано позивачу акти про прийняття - передавання активної електричної енергії  від 17.07.2019 та від 31.07.2019 за липень 2019, проте, позивач не згоден здійснювати оплату за вказаними актами, оскільки вважає, що розрахунок ціни електричної енергії  виконаний відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Ухвалою Господарського суду Вінницької області  від 23.09.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Сектор НКРЕКП у Вінницькій області (далі - Третя особа).
		4.  Ухвалою Господарського суду Вінницької області  від 21.10.2019 виключено із складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сектор НКРЕКП у Вінницькій області.
		5. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.09.2019 у позові відмовлено.
		6. Відмовляючи в позові суд першої інстанції встановив, що вартість виставленої для оплати відповідачем позивачу електричної енергії була розрахована вірно, враховуючи чинні, на час проведення розрахунку тарифи, що затверджені НКРЕКП. Водночас, судом першої інстанції відхилено посилання позивача на протиправність постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, оскільки станом на дату виставлення відповідачем акту у розрахунковому періоді за липень 2019 року постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 фактично була чинною.
		7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.09.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано ТОВ "Енера Вінниця" провести перерахунок плати за поставлену електричну енергію Виконавчому комітету Вінницької міської ради у липні 2019 року в обсязі 131 196 кВт/год. згідно договору №03/01-19 від 18.01.2019 року по тарифу 3,058 грн. за 1 кВт/год. з ПДВ. Здійснено розподіл судових витрат.
		8. Приймаючи постанову апеляційний суд зазначив, що відповідачем не було дотримано умов договору №03/01-19, положень Закону України "Про ринок електричної енергії" та самостійно в односторонньому порядку, без попереджень позивача, змінено вартість поставленої електроенергії, у зв`язку з чим, оскільки зміни у договір не вносились, відповідачу у липні 2019 року слід було застосовувати тариф, який застосовувався за попередні періоди постачання електроенергії, а тому позов є обґрунтованим. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та  узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		9.  Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Енера Вінниця" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить  скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. 
		10.   Звертаючись із скаргою, скаржник зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України є підставами касаційного оскарження судових рішень у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. При цьому, скаржник посилаючись на частину першу п. 6 ст. 310 ГПК України, вказує на  порушення судом апеляційної інстанції  правил інстанційної або територіальної юрисдикції.
		11. Крім того, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції надано неналежну правову оцінку обставинам справи, та не застосовано закон, який підлягав застосуванню, внаслідок чого суд дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову. Так, апеляційним судом помилково визначено, що  при розрахунку вартості поставленої електроенергії у липні 2019 року, ТОВ "Енера Вінниця",  слід було застосовувати тариф за попередній період, при цьому, апеляційним судом  не враховано, що пунктом 2 Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України  "Про ринок електричної енергії" встановлено, що новий ринок електроенергії  починає діяти з липня 2019 року, отже застосування тарифу, який діяв у червні 2019 року, є неправомірним. 
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		12. Від позивача до суду касаційної інстанції  відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.01.2019, на підставі результатів проведеного тендеру,  між Вінницькою міською радою (замовник) та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 03/01-19 (Договір).
		14. 18.01.2019  сторони уклали додаткову угоду №1 Заява - приєднання до договору № 03/01-19 від 18.01.2019  відповідно до якої сторони погодили перелік споживачів.
		15. Розділом І вказаного договору визначено, що учасник зобов`язується у 2019 році поставити замовнику електричну енергію, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити її в повному обсязі. Кількість: активна електрична енергія - 2 210 000 кВт. год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі. Обсяги закупівлі електричної енергії зменшуються залежно від реального фінансування видатків та збільшення тарифу, згідно з постановами НКРЕКП.
		16. Відповідно до розділу ІІІ договору ціна на момент укладення становить               6 758 835 грн з ПДВ. Кількість постачання електроенергії за цим договором має бути зменшена сторонами в разі недостатнього фактичного фінансування вищестоящою установою, або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП.
		17. Згідно п. 6.4.2 договору учасник має право зменшити обсяг закупівлі електричної енергії залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни у договір.
		18. Також сторони погодили вказаним договором ряд інших умов, зокрема: якість товару, порядок здійснення поставки, права і обов`язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, строк дії договору, інші мови договору. При цьому зі змісту положень п.12.1 договору слідує, що за допомогою заяви-приєднання позивач приєднався до типового договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №ВІ-151600 від 16.05.2011.
		19. У липні 2019 року ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" виставило позивачу акти про прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії у кількості 131 196 кВт. год за липень 2019 року, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме:
		- акт № ВІ-154900/241561/1 від 17.07.2019 на суму 505 045,84 грн по тарифу за 1 кВт. год 3,207960 з ПДВ; 
		- акт № ВІ-154900/269951/1 від 31.07.2019 на суму 459 384,89 грн по тарифу за 1 кВт. год 2,917930 з ПДВ.
		20. Вказані акти позивачем не оплачено, з посиланням на неузгодження між сторонами нових тарифів.
		 
		Позиція Верховного Суду
		21. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача,  дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		22. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
		23. Розкриваючи зміст засад свободи договору у статтях 6 і 627 ЦК України, положення вказаних статей  визначають, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору. 
		24. Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. 
		25. Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		26. Отже, обов`язковість укладення господарського договору має встановлюватися прямою вказівкою закону. 
		27. Подібний висновок також наведено в постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 916/188/17.
		28. Як вказувалось між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за яким відповідач зобов`язався  у 2019 році поставити позивачу електричну енергію, а  останній  прийняти і оплатити її в повному обсязі. 
		29. Сторонами у договорі погоджено кількість: активної електричної енергії - 2 210 000 кВт. год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі. Відповідно до розділу ІІІ договору ціна на момент укладення становить 6 758 835,00  грн з ПДВ. Кількість постачання електроенергії за цим договором має бути зменшена сторонами в разі недостатнього фактичного фінансування вищестоящою установою, або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП.
		30. При цьому,  п. 6.4.2 договору сторонами погоджено, що  учасник має право зменшити обсяг закупівлі електричної енергії залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу згідно правових актів НКРЕКП. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни у договір.
		31. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України, статті 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
		32. Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються із статтею 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		33. За змістом статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
		34. Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		35. Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		36. Правовідносини, які виникли між сторонами,  зокрема, регулюються  і Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
		37. Згідно з ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор. 
		38. До повноважень регулятора, в силу вимог п. 6 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.
		39. Пунктом 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом.
		40.  Згідно з постановою НКРЕКП №429 від 14.06.2018, ТОВ "Енера Вінниця" з 01 січня 2019 року здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії.
		41. Із введенням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" до складу універсальних послуг як четверта окрема складова увійшов тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго", який було введено в дію постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 і у липні 2019 року його визначено в розмірі 347,43 грн/МВт год. без ПДВ. Крім того,  постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" введено тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн./МВт*год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
		42. За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
		43. На виконання умов договору у липні 2019 року відповідачем висталено позивачу акти про прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії у кількості 131 196 кВт. год за липень 2019 року, а саме: - акт № ВІ-154900/241561/1 від 17.07.2019 на суму 505 045,84 грн по тарифу за 1 кВт. год 3,207960 з ПДВ;  - акт № ВІ-154900/269951/1 від 31.07.2019 на суму 459 384,89 грн по тарифу за 1 кВт. год 2,917930 з ПДВ.
		44. Розрахунки у вказаних актах було проведено відповідачем з урахуванням змін внесених постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №955.
		45. Позивач відмовився оплачувати виставлені відповідачем акти про прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, з посиланням на те, що його не було повідомлено про зміну тарифів  на постачання електричної енергії.
		46. Так, відповідно до частини 3  п. 4 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, зокрема, про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
		47. Водночас за загальним правилом, встановленим як господарським, так і чинним цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала відповідну вимогу/пропозицію).
		48. Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		49. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем  не було повідомлено позивача про зміну тарифів на послуги с постачання електроенергії, які було встановлено постановою НКРЕКП №954 від 07.06.2019 та постановою НКРЕКП від 07 червня 2019 року №955, тоді як обов`язок повідомлення про зміну тарифів покладено на відповідача і умовами укладеного сторонами договору і положеннями ст.57  Закону України "Про ринок електричної енергії". Відповідні зміни сторонами  у договір не внесено.
		50. Зважаючи на зазначене за відсутності погодженого між сторонами нового тарифу (встановленого в липні), а також за відсутності  відповідних змін внесених до договору №03/01-19 від 18.01.2019, ТОВ "Енера Вінниця" у липні 2019 року слід було застосовувати тариф, який застосовувався за попередній період а саме: - прогнозована закупівельна ціна 1 704,28 грн. за 1 МВт/год. (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1177); - тариф на розподіл електричної енергії 766,83 грн. за 1 МВт/год. (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 11 грудня 2018 року №1827); - тариф на послуги постачальника універсальних послуг 77,47 грн. за 1 МВт/год. (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 11 грудня 2018 року №1863), отже перевіривши вказаний  розрахунок чинних у липні тарифів, які входять до складу універсальних послуг (другий клас), що надавались відповідачем позивачу  у липні 2019 року, апеляційний суд дійшов висновку, що  їх розмір склав 2 558,41 грн за 1 МВт/год. (бе), що становить 3,058 грн. за 1 кВт/год. (з ПДВ). 
		51. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що без оформлення правочину щодо внесення змін до існуючого договору, підписаного уповноваженими представниками сторін, відсутні підстави для застосування відповідачем нових тарифів для розрахунку вартості  поставленої електричної енергії позивачу у липні 2019 року, а тому наявні підстави для задоволення позову.
		52. Доводи        касаційної скарги про неналежну правову оцінку обставин справи та не застосування закону, який підлягав застосуванню, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та доводами викладеними у постанові апеляційного суду, і        не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови,        оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено неповне встановлення обставин справи та        невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при розгляді справи. 
		53. Крім того, доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що збільшення ціни за договором № №03/01-19 відбулось на підставі прийнятої НКРЕКП постанови № 954 від 07.06.2019, Верховним Судом відхиляються, оскільки, зазначені доводи були розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
		54. Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків  викладених  Господарським судом Вінницької області у аналогічних справах  (№№ 902/670/19, 902/699/19, 902/700/19, 902/695/19, 902/697/19, 902/696/19 і т.д)  відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, зважаючи на положення частини 2 п.1  ст. 287 ГПК України, частини першої п. 5 ст. 290 ГПК України та частини 3 п. 1 ст. 310 ГПК України, не  можуть бути підставою для касаційного перегляду та скасування  оскаржуваного судового рішення.
		55. Також, судом касаційної інстанції не було встановлено підстав для скасування  постанови апеляційного суду визначених частиною 1 п. 6 ст. 310 ГПК України, оскільки судами дотримано положення глави 2 ГПК України.
		56. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		57. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені апеляційним судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що постанову апеляційного суду у справі прийнято  із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування,  отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного господарського суду без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		58.  Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.
		59.  Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).
		60. Отже, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування постанови відсутні.
		 
		Розподіл судових витрат
		61. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови  немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
		Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.        Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" залишити без задоволення.
		2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі 902/701/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		       
		Головуючий суддя                                                                                О.А. Кролевець
		       
		Судді                                                                                                        Н.М. Губенко
		       
		                                                                                                                 В.І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...