Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/10085/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 07.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.

Номер судового провадження: 2/523/969/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/10085/19
		Провадження №2/523/969/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" липня 2020 р.                                         м.Одеса
		Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
		головуючого судді - Дяченко В.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Мица А.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежної медичної допомоги,
		ВСТАНОВИВ:
		До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовними вимогами до комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» про стягнення майнової шкоди в розмірі 5684,06 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 150 000 грн., завданої внаслідок неналежної медичної допомоги, а також судових витрат за проведення дослідження фахівця в галузі судово-медичної експертизи в розмірі 967,30грн. та за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 31 000,00грн.
		Позов мотивується тим, що недбале ставлення до виконання своїх обов`язків як лікарів, так і завідуючого відділенням екстреної травматологічної і хірургічної допомоги призвели до надання неналежної медичної допомоги ОСОБА_2 в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня».
		Так, 10 лютого 2018 року ОСОБА_1 викликала карету швидкої медичної допомоги для своєї доньки ОСОБА_2 . Після її огляду фельдшер встановив ймовірний діагноз: «гострий апендицит», внаслідок чого в той же день хвора була доставлена каретою швидкої медичної допомоги до Комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня».
		При огляді дитини лікарем-хірургом дитячого відділення екстреної травматології та хірургічної допомоги КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ОСОБА_3 встановлено діагноз: «гострої хірургічної патології не виявлено» та надано допомогу - очищувальна клізма. Також, ОСОБА_2 було оглянуто лікарем-ЛОР та встановлено діагноз: «гострий фарингіт» з наданням відповідних рекомендацій.
		На думку лікарів КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», ОСОБА_2 госпіталізації не потребувала та була відправлена додому з рекомендацією надглядатись у лікаря за місцем проживання. 
		12 лютого 2018 року Позивач з дитиною у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, звернулись до Міського дитячого лікувально-діагностичного центру ім. Б.Я. Резніка, спеціалістами якого було встановлено ймовірний діагноз: «гострий апендицит» та хвора була терміново направлена до КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня». В той же день в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» була проведена операція. Після здійснення операційного втручання встановлений діагноз: «гаргренозно-перфоративний апендицит. Розлитий перитоніт». 
		Після операції стан ОСОБА_2 був важкий та продовжував погіршуватись, а операційне втручання не допомогло.
		18 лютого 2018 року було встановлено новий діагноз: «післяопераційні абсцеси черевної порожнини» та призначено повторне операційне втручання. Друга операція була проведена в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», під час якої було встановлено діагноз: «рання спайкова кишкова непрохідність, множинні абсцеси черевної порожнини».
		       З 18 лютого по 24 лютого 2018 року стан дитини лікарі визначали як важкий. З 24 лютого по 26 лютого 2018 року спостерігалось покращення, однак ОСОБА_2 перебувала у стані середньої важкості. 26 лютого 2018 року в зв`язку з відмовою Позивача від подальшого лікування ОСОБА_2 була виписана додому. 
		       Позивачка вважає, що нею були придбані ліки, які були застосовані при діагнозі «гаргренозно-перфоративний апендицит. Розлитий перитоніт», та не мали бути застосовані при діагнозі «гострий апендицит», тому вартість вказаних ліків спричинила Позивачці матеріальну шкоду в розмірі 5684,06 грн.
		       Окрім того, Позивачка вважає, що її донці ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода яка полягає в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 1 150 000,00 грн. та в позові зазначає розрахунок вказаної суми. 
		       За вказаних обставин позивачка вважає, що їй завдано майнову шкоду в розмірі 5684,06 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 150 000 грн., яку має відшкодувати саме КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня»
		       Відповідач надав до суду відзив в якому проти позову заперечує з підстав того, що 12.02.2019 р. КУ «ООДКЛ» було встановлено вірний діагноз і здійснене відповідне лікування дитини, а фактором того, що 10.12.2019 р. не був встановлений діагноз «гострий апендицит» зумовлене несвоєчасним зверненням ОСОБА_1 за наданням медичної допомоги, так як 10 лютого 2018 року ОСОБА_2 доставлено до КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» лише на 30-й годині з часу проявів захворювання, а у вказаний період тривання хвороби з діагнозом «гострий апендицит» можуть мати місце приховані симптоми, що є типовим для перебігу гострого апендициту, тому при огляді хірургом в цей період можна не встановити наявності гострої хірургічної патології. Відповідач вказує про те, що черговий лікар хірург ОСОБА_3 використала всі наявні можливості обстеження на час звернення дитини. 
		       Крім того, відповідач зазначає, що незважаючи на погіршення стану, батьки за допомогою з 10.02.2018 року до 12.02.2018 (більше 40 годин) не звертались, що в свою чергу погіршило стан органів черевної порожнини і призвело до ускладненого перебігу хвороби та вважають, що у ситуації, що склалася, однією з причин, які стали підставою для запізнілої діагностики гострого апендициту, є в тому числі, порушення ОСОБА_1 - матері дитини обов`язків, які покладені на неї Основами законодавства України про охорону здоров`я № 2801-XII від 19.11.1992 та Законом України «Про екстрену медичну допомогу» № 5081-VI від 05.07.2019 року. 
		       Відповідач вказує, що в позовній заяві зазначено, що саме ОСОБА_1 нібито понесла витрати, пов`язані із лікуванням дитини, зокрема 5684,06 гривень на придбання ліків, а не її дитина ОСОБА_2 , проте ОСОБА_4 не подавала позову у цій справі у своїх інтересах взагалі, тому відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої доньки, по питанню стягнення нібито завданої матеріальної шкоди мають бути незадоволені через неналежність позивача. Щодо моральної шкоди, відповідач також не вбачає підстав для її відшкодування.
		       Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 02.12.2019р. було замінено відповідача на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради.
		       В судовому засіданні представник Позивача ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
		       Представник комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних в повному обсязі. 
		         Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до наступного висновку.
		       Сторонами не заперечується той факт, що 10 лютого 2018 року каретою швидкої медичної допомоги до Комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» була доставлена ОСОБА_2 - донька позивачки. Підставою госпіталізації дитини до приймального відділення лікарні був попередній діагноз - гострий апендицит, під питанням.
		       Огляд ОСОБА_2 проводили лікарі КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ОСОБА_3 та лікарем-ЛОР якими зроблено висновок, що у ОСОБА_2 гострої хірургічної патології не виявлено та встановлено діагноз: «гострий фарингіт». При цьому хвору було відправлено додому для нагляду у лікаря за місцем проживання. 
		       За правилами ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		       Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаних вище обставин, а тому вважає їх доведеними. 
		         Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       За положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		       Таким чином, оцінюючи надані докази, суд вважає не доведеним твердження відповідача, про неможливість встановити наявність гострої хірургічної патології саме 10 лютого 2018 року у ОСОБА_2 , оскільки її доставлено до КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», лише на 30-й годині з часу проявів захворювання, в той час як останні можуть мати приховані симптоми. 
		       Так, відповідно до Протоколу лікування гострого апендициту у дітей затвердженого Наказом МОЗ України від 30.03.2004 р. №88-Адм «Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності «Дитяча хірургія» (далі - Протокол) вказано, що «При неможливості виключити діагноз гострого апендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару - при цьому огляд проводиться кожні 2-3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показаннями до хірургічного втручання».
		       В підтвердження цього суд приймає до уваги наданий представником Позивача письмовий доказ - Висновок фахівця №99 в галузі судово-медичної експертизи наданого КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 29.05.2019 р. (далі - Висновок фахівця) (а.с.95) в якому зазначено, що в карті виклику швидкої медичної допомоги були зазначені симптоми, які характерні для гострої хірургічної патології зі сторони органів черевної порожнин, зокрема, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, що не виключало наявність захворювання гострий апендицит. 
		       Таким чином, лікарі КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» відпустили хвору  ОСОБА_2 додому з рекомендацією надглядатись у лікаря за місцем проживання в супереч вимогам Протоколу. 
		       Висновком фахівця встановлено, що при звернені ОСОБА_2 до КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» 10.02.2018 р. діагноз встановлений не був, оскільки запис в довідці огляду хірургом «Встановлений діагноз: гострої хірургічної патології не виявлено» не є діагнозом.
		       Крім того, фахівцем встановлено, що надана допомога ОСОБА_2 10.02.2018 р. працівниками КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» не була професійною, оскільки надана допомога «очищувальна клізма» не є допомогою при захворюванні на гострий апендицит.
		       Також, у Висновку фахівця встановлено, що ускладнення, а саме, розлитий перетоніт, який утворився після операційного втручання 12.02.2018 р. можна вважати наслідком несвоєчасного надання медичної допомоги при гострому апендициті. 
		       Представник відповідача не надав належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин.
		       Суд не приймає до уваги наданий Відповідачем Протокол засідання лікувально контрольної комісії КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» №1 від 15.02.2018р. оскільки у суду вказаний доказ викликає сумнів з приводу його достовірності з огляду на наступне. 
		       КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» не надає відомостей чи створювалася лікувально контрольна комісія в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» та, якщо створювалася, то якими повноваженнями така комісія наділена і в якому складі вона має засідати, а також чи ведеться реєстрація протоколів такої комісії та де вони мають зберігатися. Проте матеріали справи містять Наказ КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» № 1 від 02.01.2018р. «Щодо вдосконалення управління лікарнею» з якого вбачається, що лікувально контрольна комісія не створювалася. Проте існування вказаного наказу КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» свідчить про порядок створення комісій в лікарні, а саме вони створюються наказами головного лікаря. 
		       За відсутності легітимності існування лікувально контрольної комісії в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» суд позбавлений можливості надати оцінку такому доказу як Протокол засідання лікувально контрольної комісії КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» №1 від 15.02.2018р. з огляду на те, що він отриманий в порушення встановленого порядку, так як відсутні докази створення лікувально контрольної комісії в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня». 
		       Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		       Суд не приймає до уваги звукозапис розмови невстановлених судом осіб, на підтвердження обставин, які свідчать про те що ускладнення, а саме, розлитий перитоніт, який утворився після операційного втручання 12.02.2018 р. є наслідком несвоєчасного та непрофесійного надання медичної допомоги лікарями КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» при гострому апендициті, так як сама розмова не містить висловлювань щодо предмету позову. 
		       Суд встановив, що пояснення свідка ОСОБА_5 , яка працює заступником медичного директора лікарні з хірургічної роботи, не є достовірним доказом (ст.79 ЦПК України) так як свідок надала пояснення щодо обставин документообігу в лікарні та обставин призначення повторної операції 18.02.2018 року, тоді як предметом доказування є обставини щодо дій працівників лікарні 10.02.2018 року. Свідок дитину до 18.02.2018 року не оглядала та лікування не призначала.
		       Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		       Суд критично ставиться на посилання Відповідача на те, що після того як дитину привезли в суботу після 20 години 00 хвилин черговий лікар ОСОБА_3 використала наявні можливості обстеження на час звернення дитини, оскільки у вказаний день відповідні спеціалісти були відсутні в лікарні з огляду на наступне.
		       Згідно п.3.8. Примірного положення про багатопрофільну дитячу лікарню інтенсивного лікування, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.12.2011 року № 1008 до функцій Дитячої лікарні входить забезпечення цілодобової роботи структурних підрозділів лікарні, які приймають участь в організації інтенсивного лікування дітей. За правилами п.5.4. цього Положення до структурних підрозділів лікарні входить діагностичне відділення, в тому числі і відділення ультразвукової, функціональної і ендоскопічної діагностики. 
		       За таких обставин КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» повинна забезпечувати цілодобову роботу відділення ультразвукової діагностики та проводити повне дослідження. 
		       Суд погоджується з твердженнями позивача, що лікарем  ОСОБА_3  при здійсненні своїх професійних обов`язків при проведенні огляду ОСОБА_2 порушено Посадову інструкцію лікаря-хірурга дитячого відділення екстреної травматологічної та хірургічної допомоги ОСОБА_3 затверджену Головним лікарем КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» від 05.10.2016 р. (надалі - Посадова інструкція лікаря-хірурга). 
		       Зі змісту Посадової інструкції лікаря-хірурга вбачається, що до функціональних обов`язків лікаря відноситься:
		-своєчасне здійснення необхідного об`єму обстежень для встановлення діагнозу (рентгенографія, лабораторне та інструментальне дослідження і т.п.) протягом всього часу роботи (п.4.4. Посадової інструкції лікаря-хірурга);
		-своєчасне виставлення показань до оперативного лікування з узгодженням з відповідальним хірургом (п.4.5. Посадової інструкції лікаря-хірурга).
		       Окрім того, Посадовою інструкцією лікаря-хірурга передбачений обов`язок лікаря при виключенні гострої хірургічної патології у дитини, особливо зі сторони органів черевної порожнини, в обов`язковому порядку залучати відповідального хірурга (п.4.7. Посадової інструкції лікаря-хірурга).
		       Дані дії лікарем ОСОБА_3 не були виконані в повній мірі, а саме лікар не здійснила необхідного об`єму обстежень для встановлення діагнозу та не залучила відповідального хірурга, що підтверджується Довідкою №2946 від 10.02.2018 р. огляду ОСОБА_2 та Витягом з журналу реєстрації амбулаторних хворих, лікарем-хірургом ОСОБА_3 .
		       Суд не вбачає порушень з боку ОСОБА_1 обов`язків, які покладені на неї Основами законодавства України про охорону здоров`я № 2801-XII від 19.11.1992 та Законом України «Про екстрену медичну допомогу» № 5081-VI від 05.07.2019 року, оскільки лікарі встановили 10.02.2018 р., що хвора госпіталізації не потребує, то мати ОСОБА_1 продовжувала слідувати рекомендаціям лікарів і давала дитині виписані ліки.
		       Суд не вбачає підстав для задоволення вимог цивільного позову в частині відшкодування майнової шкоди в сумі 5 684, 06 грн., оскільки вказані кошти витрачені на лікування ОСОБА_2 , проведеного КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня». 
		       Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Тобто витрачання коштів на лікування дитини є обов`язком батьків. 
		       Окрім того, Позивачем в порушення вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів спростування того факту, що ОСОБА_2 не потребувала придбаних ліків в період знаходження її на лікування в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня». Навпаки в матеріалах справи наявна відповідь КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» №469 від 08.05.2018р. на адвокатський запит, в якому зазначений перелік лікарських препаратів, призначених ОСОБА_2 під час лікування. Саме за цим списком й були придбані ліки за для відновлення здоров`я ОСОБА_2 .
		       Враховуючи встановлені обставини та вказані норми, вимога Позивача про стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованою тому не підлягає задоволенню.
		       Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то необхідно зазначити наступне.
		       Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		       Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
		       Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
		       Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
		       Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		       Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
		       Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		       Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. 
		       У ході судового засідання безспірно встановлено, що ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди внаслідок неналежної медичної допомоги працівниками КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради, що проявилась у стражданнях від фізичного болю, фізичних та нервових потрясіннях, неможливості вести звичних спосіб життя, відвідувати школу, зустрічатися з друзями, тяжкістю вимушених змін у буденному житті, часом та зусиллями необхідними для відновлення після перенесених операцій.
		       При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, тривалість та обсяг страждань, яких зазнала ОСОБА_2 , кількість проведених операцій та тривалість перебування її на лікуванні, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд зробив висновок про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування їй моральної шкоди в розмірі 700 000,00грн. (сімсот тисяч грн.)
		       Щодо судових витрат:
		       Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути частину судових витрат пропорційну до задоволеної частини вимог. 
		       Позивач звільнений від сплати судового збору згідно п.14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір». 
		       Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		       В даному провадженні судові витрати складаються з:
		-витрат на правову допомогу в розмірі 31 000,00 грн.;
		-витрат пов`язаних із залучення спеціаліста 967,30грн. 
		       Загальна сума позовних вимог становить 5684,06 грн. + 1 150 000 грн. = 1 155 684,06 грн. (100%).
		       За рішенням суду підлягає стягненню 700 000,00 грн., що становить 60,6 %.
		       Таким чином, враховуючи, що загальна сума понесених судових витрат становить 31 967,30 грн., то відшкодуванню підлягають судові витрати у розмірі 60,6%, що становить 19 372,18грн. 
		       Керуючись ст.ст. 23, 242, 271, 307, 1172 ЦК України, ст. ст.5, 6, 258-262, 268 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежної медичної допомоги- задовольнити частково.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 01998532) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 700 000,00 грн. (сімсот тисяч гривень).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 01998532) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 19 372,18грн. 
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовити. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 01998532) на користь держави судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
		Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		Повний текст рішення складено 06.08.2020 року.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...