Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/3716/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 04.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		                                   
		Апеляційне провадження                                            
		№ 22-ц/824/6432/2020
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И
		 
		 
		          04 серпня 2020року                                                                   місто Київ
		                                                                                            справа № 359/3716/18
		                              
		Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
		                                      суддів: Ратнікової В.М., Чобіток А.О.
		                                   за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Борця Є.О., повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа: ОСОБА_2 про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про уточнення підстав позову просив: 
		скасувати пункт 6 наказу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 02 березня 2018 року №11-07/1-393/п «Щодо застосування дисциплінарного стягнення» про проголошення йому догани;
		скасувати наказ ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 17 квітня 2018 року №11-07/1-712/п «По особовому складу», яким його звільнено з роботи 18 квітня 2018 року за винні дії, що дають підстави для втрати довір`я за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України;
		поновити його на роботі на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу з 18 квітня 2018 року;
		стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 18 квітня 2018 року по дату видання відповідачем наказу про його поновлення на роботі.         
		В обґрунтування вимог посилався на те, що він працював в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу.
		Вказував, що п.6 наказу від 02 березня 2018 року №11-07/1-393/п «Щодо застосування дисциплінарного стягнення» йому оголошено догану за порушення ним вимог Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберігання, обліку та видачі окремими працівниками камери незапитаного багажу та його посадової інструкції від 14 березня 2017 року №34-05/1-12.
		Зазначав, що прийняттю наказу про догану передувало службове розслідування, з матеріалами якого його відповідач не ознайомлював, але показав відеозапис з внутрішніх камер спостереження приміщень аеропорту, на якому видно, що він виймає продукти харчування з валіз, які знаходяться в приміщенні камери знахідок і, в тому числі, передає їх іншим працівникам
		Позивач зауважував, що речі, якими він заволодів в приміщенні камери знахідок, були лише продуктами харчування, при цьому він діяв у виконання усного розпорядження адміністратора камери незапитаного багажу          ОСОБА_3 , який дозволив приймати продукти харчування на тимчасове зберігання та знищувати їх через дві доби після прийняття. 
		Посилався на те, що між нестачею прийнятих на зберігання речей та його діями відсутній причинно-наслідковий зв'язок.     
		Вказував, що наказом від 17 квітня 2018 року №11-07/1-712 «По особовому складу» його звільнено з роботи 18 квітня 2018 року за винні дії, у зв`язку з втратою довір`я до нього на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.                     
		Зазначав, що як видно з наказу про звільнення, підставою для нього стали результати службового розслідування, проведеної позапланової інвентаризації, аналізу відеозаписів, пояснень його колег, наказ від 02 березня 2018 року №11-07/1-393/п про оголошення йому догани, листування з профспілковою організацією.                                    
		Позивач припускає, що його звільнення пов`язане з тими самими обставинами, за які оголошено догану, тобто відповідач двічі притягнув його до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України. 
		Посилався на те, що факт порушення ним трудової дисципліни не доведений, тому відсутні правові підстави для притягнення його до відповідальності.     
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.  
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.                    
		В обґрунтування вимог посилався на те, що суд не врахував, що звинувачення його і у незаконному заволодінні чужими речами, і у систематичному невиконанні посадових обов'язків по здійсненню обліку та забезпеченню схоронності прийнятих знахідок грунтувалось тільки на матеріалах першого службового розслідування, а матеріали другого службового розслідування, проведеного після оголошення догани, жодних нових порушень не виявили.
		Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: положення ст.61 Конституції України та ст.147 КЗпП України.         
		Зазначав, що як проступок, його дії були кваліфіковані відповідачем ще    11 січня 2018 року, що видно із службової записки менеджера з безпеки ВЗК     та ВР №41-10-34, отже, відповідач повинен був у строк до 12 лютого 2018     року вирішити питанням щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Вказував, що дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення йому догани накладено з порушенням встановленого для цього місячного строку з дня виявлення проступку, що є порушенням ст.148 КЗпП України.
		Посилався на те, що будь-якого порядку (процедури) вилучення продуктів харчування станом на 19 грудня 2019 року не існувало, а тому звинувачення його у тому, що ним не складалися акти вилучення є безпідставним.
		Зазначав, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що незапитані товарно-матеріальні цінності, які здаються до камер незапитаного багажу, приймаються і обліковуються за конкретними прийомоздавальниками, що, зокрема, за ним обліковувались всі товарно-матеріальні цінності, які приймались протягом всього часу його роботи.                                                
		Вказував, що поза увагою суду першої інстанції залишились Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879 та постанова Державного комітету СРСР зі статистики від 28 грудня 1989 року №241 «Об утверждении форм первичной учетной документации для предприятий и организаций».            
		Посилався на те, що відповідач в порушення положень наказу №879 та постанови №241, всі інвентаризації провів без його присутності та з не дотриманням положень цих нормативних актів.
		Зазначав, що в акті перегляду відеозапису йдеться про події, що відбувались 16, 19, 24 грудня 2017 року та 5 січня 2018 року, інвентаризації, які проводились в межах службового розслідування, охоплювали в тому числі й ці дати. Але жодних претензій (невідповідностей) до вмісту речей, з яких він вилучав продукти харчування 16, 19, 24 грудня 2017 року та 5 січня 2018 року, не висловлено, будь-яких порушень, пов`язаних з оформленням цих речей під час їх прийняття, не встановлено.
		А тому вважає, що висновок суду першої інстанції про умисне заволодіння ним чужих речей є безпідставним.          
		Посилався на те, що на  його статусу як матеріально відповідальної особи відповідач надав до матеріалів справи договір про повну матеріальну відповідальність від 20 січня 2017 року №11-14-6, однак цей договір він підписував в той час, коли обіймав посаду прийомоздавальника багажу камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, а оголошення йому догани і звільнення відбувалось тоді, коли він обіймав іншу посаду - прийомоздавальника багажу камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу.                          
		Зазначав, що його звинувачено у порушенні вимог посадової інструкції, яка регламентує роботу іншої, ніж його, посади.                                                     
		Вказував, що фактично всі обвинувачення відповідача по відношенню до нього зводяться до підозри, що є недостатнім для виявлення недовір`я до працівника з точки зору висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 359/3683/18.            
		Від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з вказаних підстав.
		Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.  
		Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 працював в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування.
		При здійсненні своїх функціональних обов`язків позивач керувався посадовою Інструкцією прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року за №34-05/1-12 та Технологією «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», яка затверджена наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року з відповідними подальшими змінами.
		20 січня 2017 року між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №11-14-6, за умовами якого позивач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язався: дбайливо ставитись до матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання, та вживати заходи до запобігання збитку; своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й представляти у встановленому порядку товарні, грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей. 
		11 січня 2018 року службовою запискою №41-10-34 менеджер з безпеки відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_4 повідомив начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М .В. про те, що виявлено та зафіксовано на відеозаписах оперативного центру служби авіаційної безпеки неправомірні дії прийомоздавальників кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_1 та   ОСОБА_7 05 січня 2018 року на складі знахідок у митній зоні аеропорту та прийомоздавальника кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування  ОСОБА_8 . 30 грудня 2017 року та 06 січня 2018 року у кімнаті знахідок ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		За наслідком отриманої 11 січня 2018 року інформації начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М.В. 12 січня 2018 року подав на ім`я генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» службову записку №41-10-38, якою довів останньому про виявлені порушення в діях, зокрема ОСОБА_1 .
		Наказом генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-33 від 16 січня 2018 року була створена комісія для проведення службового розслідування з метою виявлення обставин, які можуть свідчити про неправомірність дій прийомоздавальників багажу камери незапитаного багажу, а також встановлення осіб причетних до цього (а.с.42 т.1).
		19 лютого 2018 року за результатами службового розслідування, яке проводилося у період з 16 січня 2018 року по 19 лютого 2018 року вказаною комісією було складено акт про результати службового розслідування №41-26-6 (а.с.25-32 т.1).
		З акту службового розслідування вбачається, що в ході службового розслідування комісією встановлено, що під час проведення перевірки інформації, яка надійшла від пасажирки 05 січня 2018 року на телефонну лінію «Розслідування крадіжок з багажу» виявлені обставини, які свідчать про несанкціонований доступ прийомоздавальників камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ДП МА «Бориспіль» до особистих речей пасажирів/гостей аеропорту (а також використання зазначених речей в особистих цілях) у кімнаті знахідок та на складі знахідок у митній зоні ДП МА «Бориспіль».
		В межах службового розслідування у відповідності до наказу генерального директора від 16 січня 2018 року №01-07/1-33 «Про проведення службового розслідування», членами комісії здійснено перегляд відеозаписів з відеокамер № 1801 (розташована у камері знахідок у несанкціонованій зоні на 1-му поверсі терміналу «D»), № 1125 (розташована на пункті контролю на авіаційну безпеку на південному вході 1-го поверху терміналу «D»), №1127 (розташована на складі знахідок у митній зоні 1-го поверху терміналу «D»).
		Відповідно до акту перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року №41-26/2-8 встановлено, зокрема:
		16 грудня 2017 року в період часу з 07:54:00 по 18:25:00, 19 грудня 2017 року в період часу з 10:25:00 по 19.41:00 у камері знахідок у неконтрольованій зоні на 1-му поверсі терміналу «D» прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 здійснював наступні дії зі знахідками, а саме: користувався ними у власних цілях, діставав речі з пакетів та валіз (знахідок) та помішував собі до робочого столу, а також віддавав зазначені речі невстановленим особам та старшому прийомоздавальнику багажу-комірнику КНБ ОСОБА_9 та прийомоздавальнику багажу КНБ ОСОБА_10 .. Окрім цього, відповідно до зазначеного Акту, о 10 год. 25 хв. 19 грудня 2017 року ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_1 забирають речі з валізи, яка знаходиться на зберіганні у камері знахідок КНБ;
		24 грудня 2017 року у період часу з 10:37:00 по 10:42:00 на складі знахідок у митній зоні аеропорту прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_11 , прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 та прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_12 перемішували речі з пакетів та валіз, деякі з них ОСОБА_12 забрав зі складу знахідок;
		05 січня 2018 року у період часу з 18:37:00 по 18:43:00 на складі знахідок у митній зоні аеропорту прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_13 , прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 переміщували речі з пакетів та валіз до своїх кишень, деякі з них забирали зі складу знахідок.
		24 січня 2018 року проведено засідання комісії щодо опитування працівників КНБ у рамках службового розслідування.
		Відповідно до протоколу зазначеної комісії від 05 лютого 2018 року №41-27-8 встановлено наступне.
		Прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 надавати письмові пояснення відмовився, про що складений Акт про відмову працівника від надання письмових пояснень від 24 січня 2018 року №41-10-54. Проте, в усній формі під час засідання комісії пояснив, що 16 грудня 2017 року він користувався парфумами, які належали до знахідок. В ситуації відкриття ним сумки, яка належала до знахідок та відкриття валізи разом з прийомоздавальником багажу КНБ ОСОБА_10 , ОСОБА_1 пояснив, що проведені заходи здійснені з метою вилучення продуктів харчування з вмісту знахідок. Окрім цього ОСОБА_1 додав, що ознайомлений з п.3.20 змін та доповнень до «Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберігання, обліку та видачі» затвердженої наказом генерального директора від 13 грудня 2016 року №01-07/1- 638, де визначено, що продукти харчування на зберігання до камери знахідок КНБ СПО або складу знахідок не приймаються. Стосовно допущення до камери знахідок сторонніх осіб, ОСОБА_1 пояснень не надав.
		Комісією було зроблено висновок, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_1 , здійснював прийом продуктів до камери знахідок, не забезпечив схоронність прийнятих на зберігання знахідок, допустив у приміщення камери знахідок сторонніх осіб, чим порушив вимоги п.11.5 Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, п.30.2 змін та доповнень до Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року. Дані порушення є наслідком невиконання п.п.4.3, 4.5, 4.14 посадової Інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року за №34-05/1-12. В результаті зазначених порушень ОСОБА_1 несе відповідальність за п.6.1 посадової Інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року за №34-05/1-12 за порушення своїх посадових обов`язків, що передбачаються посадовою інструкцією у відповідності до вимог законодавства України.
		За вказані порушення комісія запропонувала керівництву ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		Пунктом 6 наказу т.в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №11-07/1-393/п від 02 березня 2018 року за результатами проведення службового розслідування, у зв`язку з виявленням фактів дисциплінарних проступків, що стосуються невиконання встановлених вимог до порядку дій щодо виявлення знахідок, їх зберігання, обліку та видачі окремими працівниками камери незапитаного багажу, які обслуговують матеріальні цінності ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням ним вимог п.11.5 Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, п.30.2 змін та доповнень (затверджених та введених в дію наказом №01-07/1-84 від 20 лютого 2017 року) до Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, вимог п.п.4.3, 4.5, 4.14 «Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування» від 14 березня 2017 року за №34-05/1-12. відповідно до вимог ст.147 КЗпП України оголошено догану (а.с.22-24 т.1).
		Підставою зазначено: наказ «Про проведення службового розслідування» №01-07/1-33 від 16 січня 2018 року; акт про результати службового розслідування №41-26-6 від 19 лютого 2018 року.
		З наказом про оголошення догани №11-07/1-393/п від 02 березня 2018 року та актом розслідування №41-26-6 від 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 ознайомився 05 березня 2018 року, про що свідчить його підпис на наказі.
		Звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи безпідставність застосовного до нього дисциплінарного стягнення, позивач вказував на те, що відповідачем не доведено факту порушення трудової дисципліни, у зв`язку з чим були відсутні підстави для оголошення догани. Також, вказував, що відповідачем пропущено строки, встановлені ст.148 КЗпП України дляпритягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування п.6 наказу т.в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №11-07/1-393/п від 02 березня 2018 року про оголошення ОСОБА_1 догани, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав посадовий обов`язок щодо забезпечення цілісності багажу та неодноразово приймав безпосередню участь у незаконному заволодінні чужими речами, чим порушив вимоги п.4.3 посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування №34-05/1-12 від 14 березня 2017 року та п.11.5 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
		Відповідно до статей 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		Згідно з ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці.
		Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
		Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. 
		Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.
		Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни. 
		Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст.147 КЗпП.
		Таким чином, законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтовані для того, щоб працівнику було зрозуміло за що його притягнуто до відповідальності.
		Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
		При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
		Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
		Аналогічний висновок міститься у постановіВерховногоСудувід 24 січня 2019 року у справі №515/1087/17.
		Згідно з посадовою Інструкцією прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування (далі - Інструкція), а саме пункту 1.1. прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування є працівником ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», який відповідає за роботу камери знайдених речей з метою забезпечення своєчасного та якісного обслуговування громадян згідно з вимогами внутрішнього технологічного документу, що встановлює порядок роботи камер знахідок.
		Відповідно до п.1.2 Інструкції вказано, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування безпосередньо підпорядкований старшому прийомоздавальнику багажу - комірникукамери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування.
		Пунктом 1.7 Інструкціївизначено, що прийомоздавальникбагажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування є матеріально відповідальною особою.
		У розділі 4 Інструкції визначено посадові обов`язки прийомоздавальника, зокрема у пунктах 4.3, 4.5, 4.14 зазначено, що прийомоздавальник: забезпечує цілісність та збереження прийнятих на зберігання речей; не допускає у приміщення камери знахідок сторонніх осіб; дотримується вимог організаційно-розпорядчих, організаційно-технологічних документів, вимог посадової інструкції.
		Відповідно до пунктів 6.1 та 6.3 вищевказаної Інструкції прийомоздавальник несе персональну відповідальність за порушення або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачаються цією інструкцією у відповідності до вимог законодавства України. Несе відповідальність за втрату, псування, нестачу грошей та інших матеріальних цінностей у КНБ у відповідності до складеного договору про повну матеріальну відповідальність.
		У п.1.1 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі зазначено, що вона розроблена для регламентування: порядку дій у разі виявлення знахідки; порядку дій при переміщенні знахідки до місця зберігання; процедури оформлення, зберігання, видачі знахідок; організації роботи зі знахідкою, за якою не звернувся власник, термін зберігання якої закінчився.
		Прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, згідно з п.п.11.5, 11.6 Технології забезпечують схоронність прийнятих на зберігання знахідок. Кожній знахідці присвоюється індивідуальний реєстраційний номер, після чого вони розміщуються для зберігання в приміщенні камери знахідок на стелажах.
		Для забезпечення обліку прийому та видачі знахідки, відповідно п.п.3.13, 3.14 Технології, використовується автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) «Камери знахідок». Прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ СПО або прийомоздавальник багажу КНБ СПО вносить інформацію про виявлену знахідку до АРМ «Камери знахідок» на підставі акту про виявлення знахідки.
		 20 лютого 2017 року на підставі наказу відповідача №01-07/1-84 до вищевказаної Технології було внесено зміни та, зокрема, доповнено п.3.20, згідно якого продукти харчування на зберігання до камери знахідок КНБ СПО або складу знахідок не приймаються. 
		Позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою Інструкцією та Технологією про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі. Ця обставина підтверджується підписами позивача в аркушах ознайомлення з вказаними документами.
		Виходячи з вищевикладеного, на позивача був покладений обов`язок приймати та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок, які відносяться до товарних цінностей. 
		Оскільки комісією було встановлено, що ОСОБА_1 здійснював прийом продуктів до камери знахідок, не забезпечив схоронність прийнятих на зберігання знахідок, допустив у приміщення камери знахідок сторонніх осіб, чим порушив вимоги п.11.5 Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, п.30.2 змін та доповнень до Технології, що є наслідком невиконання п.п.4.3, 4.5, 4.14 посадової Інструкції, що підтверджується актом про результати службового розслідування №41-26-6 від 19 лютого 2018 року, колегія суддів вважає, що ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» правомірно притягнув позивача до відповідальності у вигляді догани згідно з ст.147 КЗпП України.
		Посилання позивача на те, що речі, які він переміщував з пакетів та валіз були виключно продуктами харчування, які приймалися до камери знахідок і за якими не зверталися їх власники протягом 2-х діб колегія суддів відхиляє, оскільки як суду пояснив позивач ні при виявленні продуктів харчування у валізах чи пакетах, які здаються до камери знахідок, ні при їх знищенні акти не складалися. 
		Крім того, зі змісту п.3.20 Змін та доповнень до Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі вбачається, що прийняття будь-яких продуктів харчування на зберігання до камери знахідок камери незапитаного багажу взагалі було заборонено. 
		Доводи апеляційної скарги стосовно порушення місячного строку для  застосування дисциплінарного стягнення, який на думку позивача почався з 12 січня 2018 року, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
		Статтею ст.148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Ця норма передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення особи, яка вчинила це діяння, її протиправність, вину, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками. При цьому день виявлення дисциплінарного проступку не завжди може збігатися з днем його вчинення чи днем виявлення факту. День виявлення проступку може настати значно пізніше від дня його вчинення, а також від дня виявлення факту. 
		Отже, фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку уповноваженими на те особами, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку
		Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2018 року начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М.В. подав на ім`я генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» службову записку №41-10-38, якою повідомив про можливі неправомірні дії прийомоздавальників кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, зокрема і ОСОБА_1 
		А остаточна оцінка діям позивача, тобто виявлення проступку, було зафіксовано в акті службового розслідування від 19 лютого 2018 року №41-26-6, як того вимагає  ч.1 ст.148 КЗпП України.
		З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про скасування дисциплінарного стягнення у виді догани.
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №11-07/1-52/п від 12 січня 2018 року  ОСОБА_1  був переміщений на посаду прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу (а.с.33-39 т.1).
		Наказом генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт«Бориспіль» №01-07-49 від 07 лютого 2018 року у зв`язку з виробничою необхідністю було передбачено проведення в термін з 07 лютого 2018 року до 16 лютого 2018 року позапланової інвентаризації у камері незапитаного багажу міжнародних рейсів та рейсів по Україні, камері схову та камері знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу (а.с.14 т.2).
		19 лютого 2018 року комісією було складено акт №34-26/9-3 «Проведення позапланової інвентаризації камери знахідок камери незапитаного багажу» (а.с.15-221 т.2).
		Відповідно до вказаного акту в результаті проведення інвентаризації комісією виявлено зауваження, в тому числі і щодо позивача, а саме: виявлено в наявності, але не вказано прийомоздавальниками КНБ при прийнятті знахідки на зберігання в програму АРМ «Камера знахідок» детальний опис вмісту деяких місць знахідок: 
		місце №1674 від 16 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ зарядний пристрій, електробритва та вирівнювач для волосся (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №1684 від 16 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ парфумовану воду Adidas (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №1741 від 20 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ електробритва (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №2968 від 27 червня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ 15 гривень (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №4400 від 02 вересня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ окуляри в чохлі (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №4719 від 15 вересня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ грошові кошти купюри номіналом 100-1 шт. та 50 - 1 шт. (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №5282 від 13 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ окуляри 2 шт. (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №5521 від 20 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ блок сигарет ORIS (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №5525 від 20 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ коробка Huawei ygpro НОМЕР_1 (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №5962 від 09 листопада 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ шкіряні рукавиці чорні (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №5977 від 10 листопада 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ напій bellies, чорна сумка - клатч пуста (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №7007 від 28 грудня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ павербанк та комп'ютерна мишка (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		місце №6369 від 01 грудня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ окуляри, косметичка, ремінь, портмоне з грошима 475 грн. (ПЗБ - ОСОБА_1 ).
		Також було виявлено, що в програмі АРМ «Камера знахідок» не вказано опис вмісту місць знахідок:
		№4212 від 25 серпня 2017 року валіза бежевого кольору опломбована - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		№5878 від 05 листопада 2017 року пакет особисті речі б/у - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		№6573 від 11 грудня 2017 року валіза пластикова сірого кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		№6906 від 24 грудня 2017 року сумка коричневого кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		№7010 від 28 грудня 2017 року валіза синього кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1 ).
		Комісією виявлено відсутність місць знахідок, які зареєстровані в програмі АРМ «Камера знахідок» станом на 09 лютого 2018 року, але по факту відсутні, а саме:
		№3509 від 25 липня 2017 року сумка чорно-коричневого кольору з вмістом павербанк та навушники (ПЗБ - ОСОБА_1 );
		№3828 від 10 серпня 2017 року сумка-пакет чорного кольору з особистими речами б/у та пакет з речами б/у (ПЗБ - ОСОБА_1 ).
		Наказом т.в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт«Бориспіль» №01-07-82від 02березня 2018 рокуз метою забезпечення оперативного реагування на повідомлення щодо наявності у вчинках працівників ознак винних дій, які дають підстави для втрати до них довір'я була створена комісія для проведення службового розслідування (а.с.238-239 т.2).
		03 березня 2018 року т.в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт«Бориспіль» було видано наказ №01-07/1-102 про проведення службового розслідування комісією, створеною відповідно до наказу від 02 березня 2018 року 301-07-82 (а.с.234-235 т.2).
		На виконання наказу т.в.о. генерального директора від 03 березня 2018 року №01-07/1-102  комісією у період з 03 березня 2018 року по 15 березня 2018 року було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт №41-26-10 від 20 березня 2018 року (а.с.224-230 т.2).
		Як вбачається з вказаного акту, у ході розслідування комісією вивчено матеріали службового розслідування:
		акт службового розслідування від 19 лютого 2018 року №41-26-6, призначеного згідно наказу генерального директора від 16 січня 2018 року № 01-07/1-33 «Про проведення службового розслідування»;
		опрацьовано матеріали акту позапланової інвентаризації від 19 лютого 2018 року №34-26/9-3, акту позапланової інвентаризації від 01 березня 2018 року №34-26/9-4 та додатково комісією здійснено перегляд матеріалів відеозаписів (акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року №41-26/2-6, акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року №41-26/2-7, акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року №41-26/2-8);
		Відповідно до акту позапланової інвентаризації від 19 лютого 2018 року №34-26/9-3:
		виявлено в наявності знахідки, але не вказано прийомоздавальниками КНБ при прийнятті знахідки на зберігання у програму АРМ «Камера знахідок»;
		не вказано у програмі АРМ «Камера знахідок» опису вмісту ряду знахідок;
		виявлено відсутність ряду місць знахідок, які зареєстровані у програмі АРМ «Камера знахідок» станом на 09 лютого 2018 року, але по факту відсутні;
		виявлено відсутність частини вмісту у трьох місцях знахідок;
		виявлено залишки на складі без номеру місця знахідки.
		Відповідно до акту позапланової інвентаризації від 01 березня 2018 №34-26/9-4:
		виявлено різницю у вазі багажу з міжнародних рейсів (TNT) з наявним Актом на списання на підставі (зіпсовані предмети, що виділяють неприємний запах) та відповідними заповненими графами в програмі АРМ «Вилучення та знищення» «Журнал реєстрації»;
		виявлено зауваження, щодо ваги багажу з міжнародних рейсів (INT) без наявності Актів на списання;
		на складі тимчасового зберігання багажу внутрішніх рейсів (DOM), виявлено зауваження, щодо ваги багажу без наявності Актів на списання.
		Також було проведено аналіз звернень пасажирів до камери знахідок та незапитаного багажу у періоди з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року ; з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року ; з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року.
		Комісією було встановлено, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_1 , крім порушень вимог п.11.5 Технології «Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі», затвердженої наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, п.п.4.3, 4.5, 4.14 «Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування» від 14 березня 2017 року №34-05/1-12 також порушив вимоги п.4.4. «Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування» від 14 березня 2017 року №34-05/1-12, а саме - не вносив необхідні дані до автоматизованої системи при оформленні речей на зберігання.
		 
		 
		За вказані порушення комісія запропонувала керівництву ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я до нього, на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
		22 березня 2018 року відповідач звернувся до голови профспілки ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з поданням №11-22-52, в якому просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з втратою довір`я до нього (а.с.273-274 т.2).
		З витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Профспілки ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №38 від 12 квітня 2018 року вбачається, що профспілка дала відповідачу згоду на звільнення позивача з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України (а.с.276 т.2).
		Наказом т.в.о. генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №11-07/1-712/п від 17 квітня 2018 року прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 18 квітня 2018 року у зв`язку з втратою довір`я до нього, на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України (а.с.5-6 т.1).
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
		Тлумачення пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
		Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Cуду України від 24 вересня 2014 року у справі №6-104цс14, від 23 грудня 2015 року у справі №6- 1093цс15, від 20 квітня 2016 року у справі №6-100цс16.
		Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які, зокрема, одержують їх під звіт.
		Таким чином, звільнення на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України можливе лише спеціально визначеного кола працівників - працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності.
		Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.28 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір`я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
		Підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак, власник у разі спору зобов'язаний довести і факт порушення, і вину працівника.
		Як вбачається з матеріалів справи, на ОСОБА_1 був покладений обов`язок  приймати знахідки, здійснювати їх облік та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок. Знахідки відносяться до товарних цінностей. Це свідчить про те, що позивач займав посаду, пов`язану з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей та ОСОБА_1 був матеріально відповідальною особою, що було передбачено посадовою інструкцією. 
		Як вбачається в наказі про звільненні позивача, підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи з 18 квітня 2018 року у зв`язку з втратою довір`я до нього за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України були: наказ від 02 березня 2018 року №01-07-82 «Про проведення комісії»; наказ від 03 березня 2018 року №01-07/1-102 «Про проведення службового розслідування комісією, створеною відповідно до наказу від 02 березня 2018 року №01-07-82»; акт «Про результати службового розслідування» від 20 березня 2018 року №41-26-10; лист незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки голові комісії від 16 березня 2018 року №01-33; наказ від 07 лютого 2018 року №01-07-49 «Про проведення позапланової інвентаризації»; наказ від 21 лютого 2018 року №01-07-70 «Про внесення змін до наказу від 07 лютого 2018 року №01-07-49 «Про проведення позапланової інвентаризації»; акт від 01 березня 2018 року №34-26/9-4 «Про проведення позапланової інвентаризації камери незапитаного багажу КНБ служби обслуговування в терміналах»; акт від 07 березня 2018 року №41-26/2-17 «Перегляду відеозапису»; табель обліку використання робочого часу працівників камери незапитаного багажу за січень 2018 року від 31 січня 2018 року №34-17-16; табель обліку використання робочого часу працівників камери незапитаного багажу за грудень 2017 року; пояснення т.в.о. начальника служби обслуговування в терміналах ОСОБА_14 ; пояснення старшого прийомоздавальника багажу-комірника ОСОБА_15 ; копія перепустки старшого прийомоздавальника багажу-комірника ОСОБА_15 ; акт від 19 лютого 2018 року №41-26-6 «Про результати службового розслідування» (з додатками); наказ від 02 березня 2018 року №11-07/1-393/п «Щодо застосування дисциплінарного стягнення»; лист генеральному директору від громадянки ОСОБА_16 (вхідний від 20 січня 2018 року № 01-16/2-8); протокол «Засідання постійно діючої комісії, з метою проведення службового розслідування по факту наявності у вчинках працівників камери незапитаного багажу ознак винних дій, які дають підстави для втрати до них довір`я»; подання голові профспілки «Щодо звільнення працівників ДП МА «Бориспіль»» №11-22-52 від 22 березня 2018 року; лист генеральному директору голови профспілки ДП МА «Бориспіль» від 26 березня 2018 року №301-01-61 «Щодо запрошення на засідання профспілкового комітету»; згода профспілкового комітету (лист №301-01-73 від 12 квітня 2018 року, вхідний №01-16-2695 від 12 квітня 2018 року).
		Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували, що до нестачі речей причетний не позивач, а інший працівник ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». 
		При цьому, з актів про виявлення знахідок (а.с.29-47 т.3) вбачається, що сумка чорно-коричневого кольору з павербанком та навушниками, сумка-пакет чорного кольору та пакет з особистими речами пасажирів були передані на зберігання саме ОСОБА_1 , а не іншому працівнику ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 систематично не дотримувався посадових обов`язків здійснювати облік та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок, такі діяння цілком обґрунтовано викликали втрату довір`я до позивача.
		Доводи апеляційної скарги позивача про те, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани та звільнення є подвійним застосуванням до нього дисциплінарних стягнень, що є порушенням ст.61 Конституції України, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
		Відповідно до роз`яснень, які викладені у абзаці 1 п.28 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при  розгляді  справ  про  поновлення  на  роботі  осіб, звільнених  за  пунктами 2і 3 ст.41КЗпП, судам слід враховувати, що  розірвання  трудового  договору  з  цих  підстав  не є заходом дисциплінарного  стягнення  і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не  поширюються.  Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час,що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій  чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для звільнення позивача були інші допущені ним порушення, ніж ті, які були зазначені роботодавцем при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді догани, а саме: порушення вимог п.4.4. «Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування» від 14 березня 2017 року №34-05/1-12 - не внесення необхідних даних до автоматизованої системи при оформленні речей на зберігання.
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що висновки актів інвентаризації є нелегітимними, колегія суддів зазначає наступне
		Відповідно до пункту 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879, воно визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.
		Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Положення).
		Згідно з пунктом 6 вказаного Положення, суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
		При цьому, стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить наступні визначення:
		активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;
		зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
		З огляду на вказані норми законодавства, знахідки, що зберігаються в камері знахідок, а також багаж, що зберігається в камері незапитаного багажу, не становлять активів та зобов`язань ДП «Міжнародний аеропорт«Бориспіль» та не обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства, зокрема, й на позабалансових рахунках, що підтверджується інформацією наданою головним бухгалтером ДП «Міжнародний аеропорт«Бориспіль» в службовій записці від 03 жовтня 2018 року №14-10-1427. Сама ж інвентаризація була проведена в межах службового розслідування, що підтверджується змістом наказу від 07 лютого 2018 року №01-07-49.
		При цьому, сама ж інвентаризація була проведена в межах службового розслідування  відповідно до наказу №01-07-49 від 07 лютого 2018 року спеціально створеною комісією.
		Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок зміни найменування посади позивача відбулася зміна істотних умов праці, тому роботодавець повинен був внести відповідні зміни до всіх документів, які регламентують трудові обов`язки, в тому числі до договору по повну матеріальну відповідальність, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
		Відповідно до ч.2 ст.32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 12 січня 2018 року №11-07/1-52/п позивача було переміщено до служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу. При цьому, переміщення позивача згідно з вказаним наказом здійснено у межах його спеціальності, кваліфікації та посади, обумовленої трудовим договором, а отже із дотриманням вимог ч.2 ст.32 КЗпП України.
		Тому внаслідок прийняття наказу від 12 січня 2018 року №11-07/1-52/п найменування посади позивача змін не зазнало - посада так і носить найменування «прийомоздавальник багажу». Намагання ж позивача розширити найменування своєї посади за рахунок назви структурного підрозділу, до якого його було переміщено, є вочевидь безпідставним. До того ж, безпосередньо в укладеному з позивачем договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність чітко вказано найменування його посади як «прийомоздавальник багажу».
		Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції розподілу тягаря доказування та твердження про те, що саме на роботодавці лежить обов`язок надати докази  фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем було надано достатньо письмових доказів на підтвердження наявності підстав для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани та звільнення за втратою довіри. Натомість наявність обов'язку роботодавця надавати докази  фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, не звільняє такого працівника від обов'язку надавати докази на підтвердження своїх заперечень відповідно до встановленого ст. 12 ЦПК України принципу змагальності у цивільному судочинстві.
		Обгрунтовуючи свою позицію представник позивача посилався на постанову Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №359/3683/18.
		Однак, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до ч.7 ст.82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
		Оскільки у даній категорії справ переважне значення мають обставини, за яких до особи були застосовані заходи дисциплінарного стягнення і у кожній конкретній справі такі обставини повинні бути встановлені окремо, а відтак посилання сторони позивача на  постанову Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №359/3683/18 колегія суддів вважає безпідставним.
		Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія  суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо підстав для відмови у  задоволенні  позовних вимог є законними  і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. 
		Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно  дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону. 
		Рішення суду ухвалено з дотриманням  норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України,  Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року - залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено 06 серпня 2020 року.
		  
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...