Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/20351/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 30.07.2020
Номер судового провадження: 61-21258ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                        
		Постанова
		Іменем України
		 
		30 липня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 200/20351/18
		провадження № 61-21258св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_8 , на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року у складі судді Єлісєєва Т. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., 
		 
		Описова частина
		Короткий зміст вимог позовної заяви
		 
		У грудні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_3 на своїй сторінці в мережі Facebook у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поширив недостовірну інформацію щодо них, а саме стосовно їх участі в організованих злочинних угрупуваннях.
		 
		Крім того, на веб-сайті https://49000.com.ua, головним редактором якого є ОСОБА_4 , опублікована стаття автора ОСОБА_5 , яка містить посилання на сторінку ОСОБА_3 у мережі Facebook, де також поширено недостовірну інформацію аналогічного змісту щодо них. 
		 
		У свою чергу, ОСОБА_6 поширив статтю з веб-сайту https://49000.com.ua на своїй сторінці у Facebook.
		 
		Крім того, він роздрукував дану статтю з веб-сайту https://49000.com.ua та передав її у Храмі «Несподівана Радість » ОСОБА_7 , після чого останній почав проводити агітаційну роботу біля храму шляхом розповсюдження статті прихожанам храму.
		 
		Вказували, що вони ніколи не були засуджені за жодною зі статей Кримінального кодексу України, викладення відомостей, що вони мають відношення до кримінальної сфери, свідчить про наявність прямого умислу відповідачів на завдання їм немайнової шкоди, приниження їх честі, гідності, та ділової репутації.
		 
		Посилаючись на те, що публічно поширена відповідачами інформація є неправдивою, має негативне забарвлення та носить кримінальне спрямування, вплинула на їх життєві зв`язки та публічне становище, принижує їх честь, гідність і ділову репутацію, з урахуванням уточнень просили:
		 
		- визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, що опублікована та поширена ОСОБА_3 на власній сторінці в  мережі    Facebook   (ІНФОРМАЦІЯ_2) - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де зазначено інформацію, про те, що ОСОБА_1 є - «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »»; 
		 
		- зобов`язати ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію на власній сторінці в мережі   Facebook   ( ІНФОРМАЦІЯ_2) - « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_3) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_1 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме що ОСОБА_1 - «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »», є недостовірною та не відповідає дійсності;
		 
		- визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, що опублікована та поширена автором ОСОБА_5 , зі згоди головного редактора веб-сайту https://49000.com.ua/ ОСОБА_4 , на веб-сайті Інтернет-видання «49000 .com.ua » ( https://49000.com.ua/) у загальному доступі ( ІНФОРМАЦІЯ_4) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де зазначено інформацію про те, що «Во время визита в Днепр ОСОБА_30 попал на одно фото с известным криминальным авторитетом 90-х, а ныне бизнесменом и меценатом, ОСОБА_18 , и его помощником по кличке « ОСОБА_12 » …. А слева от ОСОБА_2 в темных очках - «авторитет» по кличке « ОСОБА_12 », его правая рука»,
		 
		- зобов`язати ОСОБА_5 та головного редактора веб-сайту https://49000.com.ua/ ОСОБА_4 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію (ІНФОРМАЦІЯ_4) на сайті https://49000.com.ua/ та опублікувати на сайті https://49000.com.ua/ спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: інформація, поширена про ОСОБА_1 , що міститься в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», де зазначено інформацію про те, що «Во время визита в Днепр ОСОБА_30 попал на одно фото с известным криминальным авторитетом 90-х, а ныне бизнесменом и меценатом, ОСОБА_18 , и его помощником по кличке « ОСОБА_12 » …. А слева от ОСОБА_2 в темных очках - «авторитет» по кличке « ОСОБА_12 », его правая рука», є недостовірною та не відповідає дійсності;
		 
		- визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_7) ОСОБА_6 та в подальшому розповсюджена ОСОБА_7 біля Храму «Несподівана радість», який розташований в місті Дніпро на  вулиці Січових Стрільців, 3А, де зазначено про те, що « Любуйтесь ними, кто в первых рядах - это ОСОБА_2, лидер ОПГ и «криминальный авторитет по кличке « ОСОБА_12 »,
		 
		- зобов`язати ОСОБА_6 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію на власній сторінці в мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_7) та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_8) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_1 , що міститься в моїй публікації, а саме, що ОСОБА_1 є "криминальным авторитетом по кличке « ОСОБА_12 »», є недостовірною та не відповідає дійсності»;
		 
		- зобов`язати ОСОБА_7 принести особисті вибачення ОСОБА_1 із зазначенням спростування поширених ним біля Храму «Несподівана радість» відомостей,
		 
		- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 178 704 грн;
		 
		- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 44 676 грн;
		 
		- стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1  компенсацію моральної шкоди в розмірі 11 169 грн;
		 
		- визнати такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 , а саме інформацію про те, що він «известный в определенных кругах под именем « ОСОБА_2 », «лидер организованный преступной группировки», «криминальный авторитет «ОСОБА_2», які опубліковані в мережі Інтернет на офіційній сторінці ОСОБА_3 в мережі Facebook, в статті журналіста під назвою - « ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_9);
		 
		- зобов`язати ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_3) та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_3) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_10), а саме, що ОСОБА_2 - «известный в определенных кругах под именем «ОСОБА_2», «лидер организованный преступной группировки», «криминальный авторитет ОСОБА_2», - є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності»;
		 
		- визнати такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 а саме інформацію про те, що ОСОБА_2 : «криминальный авторитет 90-х», « приобрел мрачную репутацию », має «шлейф уголовного прошлого», « репутацию бандита », які опубліковані ОСОБА_5 в мережі Інтернет на сайті 49000 . com.ua (https://49000.com.ua) в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_4);
		 
		- зобов`язати головного редактора сайту 49000 .com.ua (https://49000.com.ua) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з сайту 49000. com.ua ( https://49000.com.ua) та опублікувати на головній сторінці сайту 49000. com.ua (https://49000.com.ua) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5» (ІНФОРМАЦІЯ_4), а саме, що ОСОБА_2 «криминальный авторитет 90-х», «приобрел мрачную репутацию », має «шлейф уголовного прошлого», «репутацию бандита», є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності;
		 
		- визнати такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 , яка в подальшому була розповсюджена ОСОБА_7 біля Храму «Несподівана радість», який розташований в місті Дніпро на вулиці Січових Стрільців, 3А , а саме: інформацію про те, що ОСОБА_2 : «лидер ОПГ », яка опублікована в мережі Інтернет на власній сторінці ОСОБА_6  в  мережі  Facebook  (ІНФОРМАЦІЯ_11);
		 
		- зобов`язати ОСОБА_6 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної  сторінки  в  мережі   Facebook  (  
		ІНФОРМАЦІЯ_12) та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_8) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в моєму дописі до статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_13), а саме, що ОСОБА_2 - «лидер ОПГ», є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності;
		 
		- зобов`язати ОСОБА_7 принести особисті вибачення ОСОБА_2 із зазначенням спростування поширених ним біля Храму «Несподівана радість» відомостей;
		 
		- стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 11 169 грн;
		 
		- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 44 676 грн;
		 
		- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоду в розмірі 178 704 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. 
		 
		Визнано недостовірною інформацію та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, опубліковану та поширену ОСОБА_3 на власній сторінці в мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_2) - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де зазначено інформацію, про те, що ОСОБА_1 є «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »». 
		 
		Зобов`язано ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію на власній сторінці в мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_2) - « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_3) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація поширена про ОСОБА_1 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме що ОСОБА_1 - «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »», є недостовірною та не відповідає дійсності. 
		 
		Визнано недостовірною інформацію та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, що опублікована та поширена автором ОСОБА_5 на веб-сайті Інтернет-видання « 49000.com.ua » ( https://49000.com.ua/) у загальному доступі ( ІНФОРМАЦІЯ_4) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де зазначено інформацію про те, що «Во время визита в Днепр ОСОБА_30 попал на одно фото с известным криминальным авторитетом 90-х, а ныне бизнесменом и меценатом, ОСОБА_18 , и его помощником по кличке « ОСОБА_12 » …. А слева от ОСОБА_2 в темных очках - «авторитет» по кличке « ОСОБА_12 », его правая рука».
		 
		Зобов`язано ОСОБА_5 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію (ІНФОРМАЦІЯ_4) на сайті https://49000.com.ua/ та опублікувати на сайті https://49000.com.ua/ спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_1 , що міститься в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», де зазначено інформацію про те, що «Во время визита в Днепр ОСОБА_30 попал на одно фото с известным криминальным авторитетом 90-х, а ныне бизнесменом и меценатом, ОСОБА_18 , и его помощником по кличке « ОСОБА_12 » …. А слева от ОСОБА_2 в темных очках - «авторитет» по кличке « ОСОБА_12 », его правая рука», є недостовірною та не відповідає дійсності». 
		 
		Визнано недостовірною інформацію та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, що опублікована та поширена на власній сторінці в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_7) ОСОБА_6 та в подальшому розповсюджена ОСОБА_7 біля Храму «Несподівана радість», який розташований в місті Дніпро на вулиці Січових Стрільців, 3А, де зазначено про те, що « Любуйтесь ними, кто в первых рядах - это ОСОБА_2, лидер ОПГ и «криминальный авторитет по кличке « ОСОБА_12 ». 
		 
		Зобов`язано ОСОБА_6 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію на власній сторінці в мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_7) опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_14 спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація поширена про ОСОБА_1 , що міститься в моїй публікації, а саме, що ОСОБА_1 є «криминальным авторитетом по кличке «ОСОБА_12»», є недостовірною та не відповідає дійсності.
		 
		Зобов`язано ОСОБА_7 принести особисті вибачення ОСОБА_1 із зазначенням спростування поширених ним біля Храму «Несподівана радість» відомостей. 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 178 704 грн. 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 22 338 грн. 
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 792, 25 грн.
		 
		Визнано такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 , а саме інформацію про те, що ОСОБА_2 «известный в определенных кругах под именем «ОСОБА_2», «лидер организованный преступной группировки», «криминальный авторитет «ОСОБА_2», які опубліковані в мережі Інтернет: на офіційній сторінці ОСОБА_3 в мережі Facebook, в статті журналіста під назвою - « ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_15). 
		 
		Зобов`язано ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_3) та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_3) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» (ІНФОРМАЦІЯ_10), а саме, що ОСОБА_2 «известный в определенных кругах под именем «ОСОБА_2», «лидер организованный преступной группировки», «криминальный авторитет ОСОБА_2», є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності». 
		 
		Визнано такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 , а саме інформацію про те, що ОСОБА_2 «криминальный авторитет 90-х», « приобрел мрачную репутацию », має «шлейф уголовного прошлого », « репутацию бандита », які опубліковані в мережі Інтернет на сайті 49000 . com.ua ( https://49000.com.ua) в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_4). 
		 
		Зобов`язано ОСОБА_5 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з сайту 49000. com.ua ( https://49000.com.ua) та опублікувати на головній сторінці сайту 49000. com.ua (https://49000.com.ua) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5» (ІНФОРМАЦІЯ_4), а саме, що ОСОБА_2 «криминальный авторитет 90-х», « приобрел мрачную репутацию », має «шлейф уголовного прошлого», «репутацию бандита», є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності. 
		 
		Визнано такою, що не відповідає дійсності, є неправдивою та недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 на повагу до його честі та гідності, права на недоторканість ділової репутації, інформацію про ОСОБА_2 , яка в подальшому була розповсюджена ОСОБА_7 біля Храму «Несподівана радість», який розташований в місті Дніпро на вулиці Січових Стрільців, 3 А, а саме інформацію про те, що ОСОБА_2 «лидер ОПГ », яка опублікована в мережі Інтернет: на власній сторінці ОСОБА_6  в  мережі  Facebook  (ІНФОРМАЦІЯ_16). 
		 
		Зобов`язано ОСОБА_6 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити неправдиву та недостовірну інформацію шляхом її видалення з власної сторінки в мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_8) та опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook . com (ІНФОРМАЦІЯ_17) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «Інформація, поширена про ОСОБА_2 , що міститься в моєму дописі до статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 »      (ІНФОРМАЦІЯ_18), а саме, що ОСОБА_2 «лидер ОПГ », є неправдивою, недостовірною та не відповідає дійсності.
		 
		Зобов`язано ОСОБА_7 принести особисті вибачення ОСОБА_2 із зазначенням спростування поширених ним біля Храму «Несподівана радість» відомостей. 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 178 704 грн. 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоду в розмірі 22 338 грн. 
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 792,25 грн.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що поширення відповідачами недостовірної інформації відносно позивачів та доведення її до невизначеного кола осіб шляхом оприлюднення ними фотографічних зображень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в мережі Інтернет та через соціальну мережу Facebоок разом із коментарями про протиправну діяльність останніх має обвинувальний нахил і сприймається як звинувачення у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень). Таке поширення інформації не може вважатися оціночними судженнями на підставі статті 30 Закону України «Про інформацію», а є їх фактичними твердженнями.
		 
		Суд зазначив, що зі змісту публікацій, викладених на особистій сторінці Facebook ОСОБА_3 та на веб-сайті «49000. com .ua», можна зробити висновок про те, що мова йде про стверджувальні факти, а саме: ОСОБА_2 є «кримінальним авторитетом на прізвисько « ОСОБА_2 »», лідером « ОПГ », яка займалась у місті рекетом та вимаганням; а ОСОБА_1 є «правою рукою» ОСОБА_12 у розумінні «права рука кримінального авторитету та лідера ОПГ» та «авторитетом» на прізвисько « ОСОБА_12 ». Поширення такої інформації може вплинути на соціальну, морально-етичну оцінку позивачів в очах оточуючих. Опублікування недостовірної інформації є підставою для компенсації моральної шкоди.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року в частині вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди змінено.
		 
		Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсації моральної шкоди з 178 704 грн до 10 000 грн.
		 
		Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди з 22 338 грн до 10 000 грн.
		 
		Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди з 178 704 грн до 10 000 грн.
		 
		Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди з 22 338 грн до 10 000 грн.
		 
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання поширеної відносно позивачів інформації недостовірною та її спростування, оскільки згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). З урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань суд визнав доцільним зменшити компенсацію моральної шкоди до вищевказаних розмірів.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги
		 
		У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволених вимог до нього та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій у частині задоволених вимог до ОСОБА_3 , тому оскаржені судові рішення підлягають касаційному перегляду лише в указаній частині.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи касаційної скарги  
		 
		Представник ОСОБА_3 зазначає, що усупереч нормам процесуального права не був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції. 
		 
		Суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин частину третю статті 277 ЦК України, яка втратила чинність.
		 
		Суди не врахували, що публічний статус позивачів надавав ОСОБА_3 правові підстави для висловлювань заради підтримання справедливого балансу між свободою слова і публічних обговорень та правом на повагу до особистості. Позивачі жодного разу не намагались відстоювати свої інтереси за допомогою передбаченого законом права на відповідь, вважаючи, що вони та їх діяльність не можуть бути предметом дискусій.
		 
		Опублікований ОСОБА_3 текст не є інформацією у розумінні Закону України «Про інформацію» і містить лише оціночні судження про позивачів.
		 
		Апеляційний суд не звернув увагу на аргументи його апеляційної скарги про необхідність врахування у даній справі рішення ЄСПЛ, як джерело права, щодо розмежування фактів та оціночних суджень.
		 
		Короткий зміст відзиву
		 
		Від представників позивачів - ОСОБА_25 та ОСОБА_26 надійшов відзив, у якому вони просять касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
		 
		Обставини справи
		 
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_3 на власній сторінці в мережі Facebook   (ІНФОРМАЦІЯ_21) розмістив текст наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_1». Первый совместный молебен митрополита Епифания и президента ОСОБА_30 состоялся в Днепре. Но президент и митрополит молились не одни. К сожалению, генеральный прокурор ОСОБА_27 не смог принять участи в поездке, иначе бы он опознал мужчину слева от митрополита. Который пробрался так близко, будто он один из главных участников этого важнейшего события. «ОСОБА_2, известный в определенных кругах под именем «ОСОБА_2», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена». - заявил ОСОБА_27 14 января 2011 года ІНФОРМАЦІЯ_19 Да, рядом с ОСОБА_30 и ОСОБА_31 на фотографии, по данным нынешнего генерального прокурора, тот самый «лидер организованной преступной группировки» - ОСОБА_2. А слева от ОСОБА_2 в темных очках - «авторитет» по кличке «ОСОБА_12», его правая рука. Кстати, мама ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , бывшая директором ряда фирм, созданных ее сыном, в 2016-м году стала директором Днепровского академического украинского музыкально-драматического театра имени Шевченко, и вот вчера театр был удостоен президентом Украины статуса «национального»».
		 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		При частковому задоволенні вимог до ОСОБА_3 суди виходили з того, що останній поширив відносно позивачів неправдиву інформацію, яка принижує їх честь, гідність та ділову репутацію, і це є підставою для визнання такої інформації недостовірною, зобов`язання його видалити публікацію з власної сторінки у мережі Facebook та відшкодування компенсації моральної шкоди. 
		 
		Суди вказали, що поширення ОСОБА_3 недостовірної інформації щодо позивачів та доведення її до невизначеного кола осіб шляхом оприлюднення їх фотографічних зображень в мережі Інтернет і через соціальну мережу Facebоок разом з коментарями про протиправну діяльність позивачів має обвинувальний нахил і сприймається як звинувачення їх у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень). Таке поширення інформації не може вважатися оціночними судженнями на підставі статті 30 Закону України «Про інформацію», а є їх фактичними твердженнями.
		 
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками.
		 
		Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (стаття 302 ЦК України).
		 
		Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		 
		У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		 
		Відповідно до статті 280 ЦК України (в редакції, чинній на момент подання позову) якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		 
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина сьома статті 277 ЦК України).
		 
		Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
		 
		Згідно із статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		 
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
		 
		Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).
		 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. 
		 
		Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частина перша та друга статті 30 Закону України «Про інформацію»).
		 
		Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
		 
		При зверненні до суду з позовом до ОСОБА_3 позивачі просили: визнати недостовірною інформацію, опубліковану та поширену ОСОБА_3 на власній сторінці в мережі Facebook, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1», де зазначено, про те, що ОСОБА_1 є - «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »»; зобов`язати ОСОБА_3 протягом                10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити цю публікацію та опублікувати спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» із вказівкою, що така інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, а також відшкодувати компенсацію моральної шкоди, а також визнати недостовірною інформацію про ОСОБА_2 , а саме інформацію про те, що він «известный в определенных кругах под именем «ОСОБА_2», «лидер организованный преступной группировки», «криминальный авторитет «ОСОБА_2», які опубліковані в мережі Інтернет на офіційній сторінці                   ОСОБА_3 в мережі Facebook, в статті журналіста під назвою - « ІНФОРМАЦІЯ_1», зобов`язати ОСОБА_3 протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити цю інформацію шляхом її видалення та опублікувати спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_6» із вказівкою, що така інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, а також відшкодувати компенсацію моральної шкоди.
		 
		Колегія суддів вважає, що зазначення ОСОБА_3 у публікації того, що ОСОБА_1 «авторитет», «правая рука криминального авторитета ОСОБА_12 по кличке « ОСОБА_12 »», а                 ОСОБА_2 - «криминальный авторитет « ОСОБА_2 »», є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності. 
		 
		Такі висловлювання є вираженням суб`єктивної думки і поглядів ОСОБА_3 і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів. У публікації, викладеній ОСОБА_3 , міститься текст, виділений лапками: «« ОСОБА_2, известный в определенных кругах под именем « ОСОБА_2», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена». Після цієї цитати міститься посилання на сайт ІНФОРМАЦІЯ_20, на якому була раніше розміщена така інформація.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що «публікація була дослівним відтворенням матеріалу, завантаженого із загальнодоступної Інтернет-газети. Вона містила посилання на джерело матеріалу та коментарі редакції, в яких вона формально дистанціювалася від змісту матеріалу. Українське законодавство, зокрема, Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу, опублікованого у пресі. Суд звертає увагу на те, що це положення у загальному плані відповідає його підходу до свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими. Проте відповідно до позиції національних судів такий імунітет журналістів не поширюється на відтворення матеріалу з Інтернет-джерел, які не зареєстровані згідно із Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». У зв`язку з цим Суд зауважує, що на той час не існувало національних нормативних актів стосовно державної реєстрації Інтернет-видань і що, як стверджував Уряд, Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та інші нормативні акти, які регулюють сферу засобів масової інформації в Україні, не містили будь-яких положень про статус Інтернет-видань або використання інформації, отриманої з Інтернету (EDITORIAL BOARD OF PRAVOYE DELO AND SHTEKEL v. UKRAINE, № 33014/05, § 60 - 62, ЄСПЛ, від 05 травня 2011 року).
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що «Інтернет як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа, яка обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, не є і потенційно не буде об`єктом такого ж регулювання та засобів контролю. Ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси. Таким чином, підходи, які регулюють відтворення матеріалу з друкованих засобів масової інформації та Інтернету, можуть відрізнятися. Останній, безперечно, має коригуватися з урахуванням притаманних цій технології рис для того, щоб забезпечити захист зазначених прав і свобод та сприяння їм. Однак, беручи до уваги роль, яку відіграє Інтернет у контексті професійної діяльності засобів масової інформації, та його важливість для загального здійснення права на свободу вираження поглядів, Суд вважає, що відсутність на національному рівні достатньої законодавчої бази, яка б дозволяла журналістам використовувати отриману з Інтернету інформацію без остраху наразитися на санкції, серйозно перешкоджає пресі відігравати свою роль «сторожового пса суспільства». На думку Суду, повне виключення такої інформації зі сфери застосування законодавчих гарантій журналістських свобод може саме по собі спричинити неправомірне втручання у свободу преси, гарантовану статтею 10 Конвенції. Під час провадження в національних судах заявники чітко наводили на свій захист принцип «умовного імунітету від відповідальності» передбачений відповідним законодавчим положенням. Зокрема, вони доводили, що не мали злого умислу завдати шкоди честі, гідності та репутації позивача публікацією зазначеного матеріалу та що громадськість була зацікавлена в отриманні інформації. Крім того, вони стверджували, що, передруковуючи матеріал, попередньо опублікований в Інтернеті, вони мали намір сприяти обговоренню політичних питань, які становили значний інтерес для громадськості. Вони також доводили, що позивач не вжив жодних кроків для врегулювання спору з ними, незважаючи на той факт, що вони запросили будь-яку особу, що має до цього відношення, надавати до публікації свої коментарі. Проте суди повністю проігнорували їхні доводи. Таким чином, Суд доходить висновку, що, враховуючи недостатність у національному законодавстві належних гарантій для журналістів, які використовують інформацію, отриману з Інтернету, заявники не могли достатньою мірою передбачати наслідки, до яких могла призвести оскаржувана публікація. Це дає Судові підставу вважати, що вимогу щодо законності, закріплену в другому пункті статті 10 Конвенції, дотримано не було» (EDITORIAL BOARD OF PRAVOYE DELO AND SHTEKEL v. UKRAINE, № 33014/05, § 63 - 66, ЄСПЛ, від 05 травня 2011 року).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц (провадження № 61-41071св18) зроблено висновок, що «згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено. Відповідно частина третя статті 277 ЦК України, яка втратила чинність 19 квітня 2014 року, і не може поширюватися на спірні відносини, які виникли 23 липня 2015 року.
		 
		Тому помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на частину третю статті 277 ЦК України, оскільки її виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27 березня 2014 року).
		 
		За таких обставин, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів не погоджується із висновками судів про часткове задоволення позову до ОСОБА_3 .
		 
		Відповідно до статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення позову до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування, то підстав для стягнення моральної шкоди також немає.
		 
		Тому суди попередніх інстанцій внаслідок неправильного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин зробили помилкові висновки про часткове задоволення позову до ОСОБА_3 , що є підставою для скасування судових рішень в оскарженій частині.
		 
		Висновок за наслідками розгляду касаційної скарги
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення та постанова судів попередніх інстанцій в оскарженій частині (в частині вимог до ОСОБА_3 ) - скасуванню з ухваленням нового рішення у цій частині вимог про відмову у задоволенні позову.
		 
		З позивачів на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий за подання апеляційної скарги у розмірі 3 171,60 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 4 228,80 грн з кожного окремо.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України (в редакції станом на 07  лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_8 , задовольнити.
		 
		Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у частині вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди скасувати.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 171,60 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 4 228,80 грн.
		 
		Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 171,60 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 4 228,80 грн.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у скасованій частині втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий       Судді:В. І. Крат       Н. О. Антоненко       В. І. Журавель     Є. В. Краснощоков       М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...