Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/3261/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 07.08.2020. Зареєстровано: 09.08.2020. Оприлюднено: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 18.11.2020
Номер судового провадження: 2/695/416/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(спрощений розгляд)
		 
		Справа № 695/3261/19 
		номер провадження 2/695/416/20
		                                               
		29 липня 2020 року                                                        м. Золотоноша
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
		головуючого судді Степченка М.Ю.
		за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г., Біленко Н.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закла ду «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» в якому просила: скасувати, як протиправний (незаконний), наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради №99-к/06 від 09.09.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на роботі заступника директора з виховної роботи та вчителя математики Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради; стягнути з Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, розмір якого на час звернення до суду складав 14992,47 грн. 
		Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_1 з 2003 року працювала на посаді заступника директора з виховної роботи та вчителя математики комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради». Зважаючи, що в даному закладі працювала вихователем її донька - ОСОБА_2 , у серпні та вересні 2019 року керівництво навчального закладу повідомляло її про наявність потенційного конфлікту інтересів, у відповідності до ст. 34 Закону України «Про запобігання корупції» та пропонувало врегулювати цю ситуацію шляхом переведення її на посаду вихователя цієї ж школи. Позивач також зверталася до керівництва школи з заявою про перегляд її службових обов`язків. Однак 09.09.2019 відповідачем було винесено наказ № 99-К/06, яким її було звільнено на підставі ст. 25-1 КЗпП України (у зв`язку з порушенням норм щодо обмеження спільної роботи родичів в установі).
		Дане звільнення позивач вважає протиправним, оскільки відповідачем не було враховано, що згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент звільнення) обмеження щодо спільної роботи близьких родичів поширюється лише на осіб, зазначених у підпунктах «а», «в»-«з» пункту 1 частини 1 ст. 3 цього закону, а заступник директора з виховної роботи до даних осіб не відноситься.
		Про можливість спільної роботи в одній установі (в навчальних та виховних закладах) вказувалося і в постанові Ради Народних Комісарів УРСР від 04.06.1933 «Про суміщення посад і службу родичів в установах, на підприємствах та в організаціях усуспільненого сектора».
		На поданий позов відповідачем було надано відзив, в якому відповідач зазначав, що згідно посадових інструкцій заступника директора з виховної роботи, вихователі школи безпосередньо підпорядковані заступнику директора з виховної роботи, а враховуючи, що донька позивача працює вихователем, вона була безпосередньо підпорядкована позивачу, тому у позивача був потенційний конфлікт інтересів через наявність приватного інтересу. Про наявність потенційного конфлікту інтересів повідомляв і позивач у своїй заяві адресованій адміністрації школи від 09.09.2019.
		Оскільки позивач працювала заступником директора з виховної роботи, вона у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до посадових осіб юридичної особи публічного права, і тому у відповідності до ст. 27 даного закону не могла мати у підпорядкуванні близьких собі осіб.
		Відповідачем робилися спроби врегулювати даний конфлікт інтересів шляхом пропонування переведення на посаду вихователя школи, однак позивач відмовилася, тому відповідачем було застосовано звільнення. Передача частини посадових обов`язків на постійній основі від заступника директора по виховній роботі до заступника директора з навчальної роботи не є за можливе, оскільки процес виховання відрізняється від процесу навчання, тому відповідна заява позивача не могла бути задоволена. 
		Позивачем було надано відповідь на відзив, в яких він зазначав, що відповідачем не враховано те, що вона також могла працювати на посаді вчителя математики, яка у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції» не підпадає під поняття посадової особи публічного права. 
		Зважаючи, що тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві, відповідачем не спростовані доводи позивача.
		У судовому засіданні представник позивача - адвокат Міщенко С.В. пояснив, що позивач працювала заступником директора з виховної роботи і вчителем математики, тому навіть з цієї причини підстави для звільнення позивача були відсутні, оскільки вона не підпадала під дію Закону України «Про запобігання корупції». Також відповідачем не було отримано згоду первинної профспілкової організації для звільнення позивача.
		Позивач підтримала позицію свого представника і просила позов задовольнити.
		Представник відповідача- адвокат Власенко К. Ю. позов не визнав та пояснив, що під час роботи позивача на посаді заступника директора з виховної роботи у неї був потенційний конфлікт інтересів по відношенню до її доньки, яка працювала на посаді вихователя, що підтверджується заявою, яку писала сама позивач у вересні 2019 року та листом Національного агентства з питань запобігання корупції. Всі намагання врегулювати даний конфлікт інтересів шляхом пропонування переведення позивача на іншу посаду були відкинуті позивачем, тому було прийнято рішення про її звільнення.
		Про необхідність вирішення даної ситуації неодноразово вказувала й Черкаська обласна рада, що також свідчить про намагання відповідача врегулювати дане питання.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що дівоче прізвище позивача було « ОСОБА_1 ».
		Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 01.03.1988р., після одруження позивачу присвоєне прізвище « ОСОБА_1 ».
		Позивач з 01.09.1994р. була призначена вихователем в Золотоніську допоміжну школу-інтернат (запис №5 трудової книжки позивача). Золотоніська допоміжна школа-інтернат перейменована на Золотоніську спеціальну школу-інтернат (запис №6 трудової книжки позивача).
		У подальшому, згідно з наказом №15 від 26.08.2003р. Золотоніської спеціальної школи-інтернату позивач була переведена з посади вихователя на посаду заступника директора з виховної роботи.
		Встановлені вище обставини сторонами не заперечувались. 
		Згідно з наказом № 99-к/ОС від 09.09.2019 позивача було звільнено з посади заступника директора з виховної роботи на підставі статті 25-1 КЗпП та частини 2 статті 34 Закону України «Про запобігання корупції» та з метою врегулювання конфлікту інтересів.
		Сторона позивача у судовому засіданні наполягала на тому, що позивач була прийнята на роботу не тільки на посаду заступника директора з виховної роботи, але й на посаду вчителя математики, що підтверджується трудовою книжкою.
		Представник відповідача заперечував проти даного факту та надав суду копію трудової книжки, в якій відсутній запис про призначення на посаду вчителя математики (п. 7 трудової книжки). При цьому представник відповідача вважав, що вказаний запис в оригіналі трудової книжки є підробленим та клопотав перед судом про призначення по справі судово-технічної експертизи документа. Однак у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено в зв`язку з тим, що представником відповідача не було належно обґрунтовано неможливості подати відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті, оскільки в позовній заяві, відзив на яку було подано стороною відповідача, містились відомості щодо посади позивача, на яку її переведено, і відповідно, копії документів, доданих до позовної заяви, також були направлені відповідачу. При цьому суд зазначав, що розгляд даної справи було визначено в порядку спрощеного позовного провадження і розгляд справи по суті тривав, а питання про призначення експертизи, враховуючи положення ч.8 ст. 279 ЦПК України, повинно вирішуватись в порядку загального позовного провадження, що також було підставою для відмови в задоволенні даного клопотання.
		Клопотань від сторін про розгляд справи у загальному позовному провадженні не надходило. 
		Згідно з п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом №15 від 26.08.2003 позивач ОСОБА_1 була переведена на посаду заступника директора з виховної роботи. Жодних відомостей про призначення позивача на посаду вчителя математики в даному наказі немає.
		Тому суд вважає, що позивачем не доведено факту призначення позивача на посаду вчителя математики. Відповідно в цій частині позовна вимога не підлягає до задоволення.
		У листі НАЗК, копія якого додана до матеріалів справи, зазначено , що у ОСОБА_1 вбачається потенційний конфлікт інтересів через наявність приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками у сфері виконання її службових повноважень, що зможе вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення стосовно своєї дочки ОСОБА_2 під час виконання повноважень, який потребує відповідного врегулювання, є конфлікт інтересів.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно листів № 01-16/101 від 19.08.2019 та № 01-16/120 від 09.09.2019 керівництво відповідача повідомляло позивача про наявність конфлікту інтересів та необхідність його врегулювання, і , відповідно, пропонували спочатку переведення на посаду вихователя, а потім , в разі незгоди з запропонованим варіантом - звільнення.
		Також з матеріалів справи вбачається, що 09.09.2019р. позивач зверталась до відповідача з заявою-повідомленням про потенційний конфлікт інтересів та його врегулювання. 
		Також цього ж числа позивач надала відповідачу письмову відмову від переведення на посаду вихователя так як це є порушенням її права на працю за фахом.
		Згідно з штатним розписом станом на 01.09.2019 у відповідача були наявні вакансії лише на посаду вихователя, але чи відповідають вони кваліфікаційним вимогам ОСОБА_1 - суду не надано і в матеріалах справи такі відомості відсутні.
		Cтаття 25-1 КЗпП містить положення про обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, установі та організації, згідно з якими власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв`язку з виконанням трудових обов`язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.
		При цьому суд звертає увагу на те, що частиною 9 пункту 17 Постанови Ради Народних Комісарів УРСР "Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектору" від 04.06.1933 (яка була чинною на час звільнення позивача) було визначено , що на державних (комунальних) підприємствах, в установах, організаціях зазначені обмеження, як це встановлено згаданою вище постановою РНК УРСР, не можуть поширюватися, зокрема на наукових і педагогічних працівників, лекторів і бібліотекарів усіх наукових, навчальних і виховних закладів.
		Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначається Законом України «Про запобігання корупції».
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням. Близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.
		Обмеження спільної роботи близьких осіб, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів врегульовано статтями 27, 28 Закону України «Про запобігання корупції».
		Згідно з положеннями частини першої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах «а», «в»-«з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не можуть мати в прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими в зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
		Зокрема, відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
		Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування належать: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
		Судом встановлено, що заступник директора з виховної роботи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону є посадовою особою юридичної особи публічного права.
		ОСОБА_2 відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, є близькою особою ОСОБА_1 , що не оспорюється сторонами.
		З урахуванням норм матеріального права, що регулюють виниклі правовідносини, суд дійшов висновку про наявність законодавчого обмеження спільної роботи близьких осіб із посадовими особами юридичних осіб публічного права, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 №  569/858/18.
		Відповідно до положень частин 2 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п`ятнадцятиденний строк.
		Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
		У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
		Матеріалами справи доведено, що про такі обставини, які стали підставою для звільнення позивачки, стало відомо посадовим особам відповідача - ще у червні та липні 2019 року, що підтверджується копіями листів Черкаської обласної ради на адресу Золотоніської спеціальної школи-інтернату від 21.06.2109 вих. №01.1-61/885 та від 11.07.2019р вих .№01.1-61/986, проте заходи щодо переведення були вжиті 19.08.2019р., тобто з порушенням встановленого Законом місячного строку, а заходи щодо звільнення були вжиті 09 вересня 2019 року.
		За ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» , особи, зазначені у пунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника (але позивачка займає цю посаду фактично з 2003 року);
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
		Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
		За вимогами ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції» зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
		1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
		2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
		3) обмеження доступу особи до певної інформації;
		4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
		5) переведення особи на іншу посаду;
		6) звільнення особи. 
		Згідно зі статтею 32 Закону України «Про запобігання корупції» перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов`язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.
		Стаття ж 33 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
		Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
		1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів;
		2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
		3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
		У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов`язки особи у зв`язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.
		Статтею 34 Закону України «Про запобігання корупції» врегульовано переведення, звільнення особи у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів . Переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи. Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.
		Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
		З аналізу наведених положень Закону України «Про запобігання корупції» слідує, що звільнення є виключним заходом і застосовується, якщо потенційний конфлікт інтересів не може бути врегульований в інший спосіб.
		Під час дослідження судом доказів було з`ясоване питання про можливість передачі частини повноважень позивача на посаді заступника директора з виховної роботи в частині прямого підпорядкування вихователя іншому працівнику. Стороною відповідача було пояснено, що передача цих повноважень була недоцільною та нелогічною.
		Разом з тим судом були досліджені копії посадових інструкцій заступника директора з виховної роботи та заступника директора з навчальної роботи. 
		Згідно п. 1.6. посадової інструкції заступника директора з виховної роботи вказаному заступнику безпосередньо підпорядковуються класні керівники, педагоги-організатори, вихователі, керівники гуртків, інші педагогічні працівники, які виконують позаурочну роботу. 
		Згідно п. 1.6. посадової інструкції заступника директора з навчальної роботи вказаному заступнику підпорядковуються вчителі, інші педагогічні працівники, які виконують функції, пов`язані з навчальною роботою.
		Пунктом 1.5 посадової інструкції заступника директора з виховної роботи визначено, що на час відпустки, тимчасової непрацездатності (відсутності на роботі з інших причин) обов`язки заступника директора з виховної роботи може виконувати заступник директора з навчально-виховної роботи або інший найбільш досвідчений педагогічний працівник. Виконання обов`язків у таких випадках здійснюється на підставі наказу директора навчального закладу, виданого з дотриманням законодавства про працю.
		Пунктом 1.4 Посадової інструкції заступника директора з навчальної роботи визначено, що на час відпустки, тимчасової непрацездатності (відсутності на роботі з інших причин) обов`язки заступника директора з навчальної роботи може виконувати заступник директора з виховної роботи або інший найбільш досвідчений педагогічний працівник. Виконання обов`язків у таких випадках здійснюється на підставі наказу директора навчального закладу, виданого з дотриманням законодавства про працю.
		Оскільки з вказаних посадових Інструкцій вбачається, що дані посади можуть в певних випадках замінювати одна другу, то, на думку суду, у відповідача не було жодних перешкод в передачі частини повноважень іншому працівнику, так само не було надано доказів неможливості перебрання на себе даних повноважень як керівника.
		Натомість, як встановлено судом, відповідачем взагалі не розглядалися інші заходи врегулювання конфлікту інтересів крім переведення, отже застосування, щонайменше, перегляду обсягу службових повноважень або ж зовнішнього контролю стосовно одного працівника можливо було застосувати. 
		Суд звертає увагу на те, що перелік підстав припинення трудового договору визначений статтями 36 та 41 КЗпП, в яких зокрема, йдеться й припинення трудового договору з підстав, передбачених іншими законами (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП в редакції, чинній на момент звільнення) та перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи (п. 4 ч. 1 ст. 41 КЗпП в редакції, чинній на момент звільнення).
		Враховуючи викладене вище суд вважає, що відповідач допустив помилку при звільненні позивача, невірно посилаючись на статтю 25-1 КЗпП та ст. 34 Закону України «Про запобігання корупції».
		Окрім викладеного вище судом також встановлені наступні факти. 
		Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. розірвання трудового договору з ініціативи власника або 
		уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою 
		профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 
		43(1) КЗпП.
		У листі голови профспілкового комітету Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату від 21.04.2020, зазначено про те, що розірвання трудового договору повинно бути попередньо погоджено з первинною профспілковою організацією, так як ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації. Голова міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Кіян О. П. та голова первинної профспілкової організації спеціальної школи-інтернату Середа С.В., згоди на звільнення ОСОБА_1 не надавали. Також у листі зазначено, що мати та донька мають право працювати разом у школі на посаді заступника директора школи та вихователя, і власник не має права обмежувати їхню роботу.
		Суд приходить до висновку, що відповідачем, в порушення вимог трудового законодавства не було вжито належних заходів щодо звернення до профспілкового органу для вирішення питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , оскільки спірна ситуація не відноситься до виключень, передбачених ст.ст. 43 і 43-1 КЗпП.
		За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачка була звільнена без законних підстав, тому повинна бути поновлена на попередній роботі.
		На підставі ст. 235 КЗпП України, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		При визначенні середньої заробітної плати суд виходить з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, з наступними змінами і доповненнями.
		Враховуючи довідку відповідача № 6 від 21.02.2020, середньоденна заробітна плата позивача становить 903,96 грн. 
		Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 200 679,12 грн. (903,96х 222 робочих дні) оплати за час вимушеного прогулу з 10.09.2019 року по 29.07.2020 року ).
		Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
		1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
		2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
		3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
		4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
		5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
		6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
		7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;
		8) встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
		Під час розгляду справи встановлено, що відбулася зміна назви юридичної особи відповідача. 
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.04.2020 повне найменування юридичної особи відповідача - Комунальний заклад «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради».
		Сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма.
		Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2020р. у справі №5023/5604/11.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1921,00 грн.
		Керуючись ст.ст. 133, 141, 263, 265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.36-41 КЗпП України, ЗУ «Про запобігання корупції», суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
		Скасувати, як протиправний (незаконний), наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради №99-к/06 від 09 вересня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з виховної роботи».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради.
		Стягнути з комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 200679,12 (двісті тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.
		Стягнути з комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1921 гривня 00 коп.
		Допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць та в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виховної роботи комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа» Черкаської обласної ради.
		У решті позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
		 
		Суддя                                                        М.Ю. Степченко
		 
		Повний текст рішення виготовлений 03 серпня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...