Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/2404/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 06.08.2020
Номер судового провадження: 61-17126ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		06 серпня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 401/2404/17
		провадження № 61-17126св19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області,
		треті особи: сільський голова Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області Іващенко Ніна Іванівна, Комунальний заклад Навчально-виховний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, треті особи: сільський голова Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області Іващенко Ніна Іванівна, Комунальний заклад Навчально-виховний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
		 
		за касаційною скаргою Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював та змінював, і остаточно просив: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (далі - Великоандрусівська сільська рада) від 06 вересня 2017 року № 68 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 07 вересня             2017 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності        ОСОБА_1 », визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 02 жовтня 2017 року № 94 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 »; поновити його на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради з 03 жовтня 2017 року; стягнути з Великоандрусівської сільської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2017 року до ухвалення рішення у справі; стягнути з Великоандрусівської сільської ради на його користь                    100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області                   від 12 квітня 2018 року до участі у цій справі як співвідповідача залучено Великоандрусівську сільську раду,  та як  третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальний заклад навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги,  ОСОБА_1 посилався на те, що він працював на посаді директора  Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради, правонаступником якого є Комунальний заклад навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради. Зазначив, що не допускав порушень трудової дисципліни, однак на нього накладено дисциплінарні стягнення у вигляді доган за, нібито, дисциплінарні поступки, які він фактично не вчиняв. Обставини, зазначені як підстави для дисциплінарних стягнень є надуманими, і з цього приводу він надавав детальні пояснення сільському голові, які не взяті до уваги. При застосуванні до нього стягнення у вигляді звільнення з роботи Великоандрусівська сільська рада обмежилася лише посиланням на пункт 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), однак не зазначила конкретні факти невиконання ним трудових обов`язків. Крім того, Великоандрусівська сільська рада не витребувала від нього письмових пояснень та не ознайомила під розписку з рішенням від 02 жовтня 2017 року. Саме звільнення мало місце в період його тимчасової непрацездатності. Обґрунтовуючи вимоги про поновлення на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради зазначив, що цей заклад освіти                                    є правонаступником Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад», у зв`язку з чим, належним способом захисту його прав та інтересів є поновлення на посаді     у новоствореному навчальному закладі. Також просив стягнути з Великоандрусівської сільської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 03 жовтня 2017 року до ухвалення рішення у справі. Крім того, протиправними діями, які полягали в незаконному притягненні до дисциплінарної відповідальності та звільненні йому завдано душевних страждань через позбавлення його улюбленої роботи та єдиного джерела доходів.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області рішенням                        від 11 грудня 2018 року у складі судді Баранець А. М.відмовив у задоволенні позову.
		Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що немає правових підстав поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради як і підстав для скасування оскаржуваних рішень виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивач дійсно допустив неодноразові порушення трудової дисципліни та невиконання трудових обов`язків без поважних причин, за які на нього обґрунтовано накладено дисциплінарні стягнення відповідно до вимог законодавства. Вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від вимог про скасування дисциплінарних стягнень та про поновлення на роботі, тому вони також не підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Кропивницький апеляційний суд постановою від 08 липня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 22 жовтня               2019 року, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Визнав протиправним та скасував рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 07 вересня 2017 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Визнав протиправним та скасував рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 02 жовтня 2017 року № 94 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського Навчально-виховного комплексу ОСОБА_1 ». Поновив ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради з 03 жовтня 2017 року. Стягнув з Великоандрусівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 140 247,33 грн без урахування податків та обов`язкових платежів та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Провадження за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради закрив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Апеляційний суд постанову мотивував тим, що вирішуючи позовні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині вимог заявлених до вказаного відповідача, оскільки Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради не є юридичною особою, і, відповідно, не може бути відповідачем. У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого суду та закриття провадження у справі за вимогами заявленими до Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради. Також апеляційний суд виходив з безпідставності висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог заявлених до Великоандрусівської сільської ради через їх недоведеність. При цьому суд виходив з того, що рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68 не можна вважати правомірним, так як вказані в ньому обставини не дають підстав для висновку про порушення позивачем трудової дисципліни. Надаючи правову оцінку обставинам, вказаним в оспорюваному рішенні від 06 вересня 2017 року   № 68, Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради не з`ясував і не врахував всіх обставин справи, за відсутності достатніх і достовірних доказів вчинення позивачем порушення трудової дисципліни безпідставно наклав на нього стягнення у формі догани. Надаючи оцінку рішенню  Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 07 вересня 2017 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за те, що він не надав тарифікаційні матеріали Подорожненського НВК до тарифікаційної комісії закладів освіти Великоандрусівської сільської ради, що поставило під загрозу своєчасну виплату заробітної плати (першої частини) працівникам закладу за вересень 2017 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що позивач ухилявся від виконання обов`язків по складанню тарифікаційних списків та тарифікаційних матеріалів та виходив з недоведеності того, що в результаті прострочення позивачем подачі тарифікаційних документів на один день заподіяло будь-яку шкоду.  Зважаючи на суперечливі копії протоколу, ненадання відповідачем його оригіналу, відсутність у рішенні виконавчого комітету від 02 жовтня 2017 року № 94 вказівок на конкретні нові факти невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою накладення на позивача стягнення у вигляді звільнення стали нові обставини відсутності його на робочому місці, блокування приміщення навчального закладу, неподання табелю обліку робочого часу тощо. Апеляційний суд погодився з доводами позивача, що він був звільнений з роботи без належного обґрунтування та в період тимчасової непрацездатності, що є підставою для його поновлення на роботі на посаді директора школи. Оскільки діяльність Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради припинена 12 грудня 2017 року, а його правонаступником є Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа         І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради позивач підлягає поновленню у цьому навчальному закладі. У зв`язку визнанням незаконним звільнення позивача та поновленням його на роботі апеляційний суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 140247,33 грн. Також суд, керуючись принципами розумності і справедливості стягнув на користь позивача 5 000,00 грн                                у відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 тричі протиправно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, він був незаконно звільнений з роботи та позбавлений заробітку, що викликало вимушені зміни            у його житті та потребувало від нього додаткових зусиль для свого забезпечення, завдало йому душевного болю, а тому вважав, що ці вимоги є частково обґрунтованими та доведеними.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У вересні 2019 року Великоандрусівська сільська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2019 року і залишити без змін рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд надаючи оцінку рішенню Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 06 вересня             2017 року № 68, не взяв до уваги докази та показання свідків про допущення ОСОБА_1 розміщення на фасаді будівлі школи неприпустимі для навчального закладу наочно-агітаційні матеріали, які непов`язані з навчально-виховним процесом та без дозвільних документів. Також суд не врахував того, що через бездіяльність ОСОБА_1 з 03 по 09 липня 2017 року було зірвано оздоровчий процес при Подорожненському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради, оскільки діти не відвідували дошкільний навчальний заклад, харчування дітей було призупинено, а директор школи не вжив заходів щодо поновлення роботи установи. Апеляційний суд не взяв до уваги показання свідків щодо неподання позивачем тарифікаційних списків і матеріалів тарифікаційних комісій, граничний строк подання яких встановлений до 05  вересня поточного року. Прострочення подання вказаних документів на один день призвело до завдання шкоди, що виразилася у несвоєчасній виплаті заробітної плати (авансу) педагогічному колективу, що підтверджується численними скаргами та судовими процесами з боку працівників Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа             I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради.  Безпідставним є посилання апеляційного суду на те, що позивач був звільнений з роботи без належного обґрунтування та в період тимчасової непрацездатності, оскільки 02 жовтня 2017 року позивач фактично перебував на робочому місці, а листок непрацездатності було відкрито після 16 год 00 хв, що підтверджується показами свідка ОСОБА_2 - завідуючої Подорожненської амбулаторії, яка виїжджала на виклик за місцем проживання позивача. Крім того, вказувала на неможливість поновлення позивача на роботі через припинення діяльності Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа            I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради.
		 
		У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1   - адвокат Бабаенко Світлана Шотівна подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що вона є законною і обґрунтованою. Доводи наведені в касаційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують доведені обставини і не обґрунтовують порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		05 листопада 2019 року справа № 401/2404/17 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Апеляційний суд встановив, що з 01 грудня 1990 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради.
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради                            від 06 вересня 2017 року № 68 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » до ОСОБА_1  застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. У вказаному рішенні зазначено, ОСОБА_1 допущено низку порушень трудової дисципліни, а саме:
		не ліквідовано наочно-агітаційні матеріали, не пов`язані з навчально-виховним процесом, які розміщені з 23 червня 2017 року на фасаді шкільної будівлі без будь-яких дозвільних документів.  Дорученням сільського голови від 04 вересня        2017 року № 372/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано.; 
		з 03 липня по 09 липня 2017 року за бездіяльності директора НВК               ОСОБА_1 було зірвано оздоровчий процес, діти не відвідували дошкільний навчальний заклад при Подорожненському НВК, призупинено харчування дітей з 03 липня по 09 липня 2017 року у дошкільному відділенні Подорожненського НВК, ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо відвернення простою установи. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року                                                             № 373/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснень не надано.;
		01 вересня 2017 року під час проведення першого уроку на тему: «Європа наш цивілізаційний вибір» окремими вчителями для батьків та учнів розповсюджувалася неправдива інформація щодо подальшого існування Подорожненського НВК. Крім того, 01 вересня 2017 року вчитель ОСОБА_3 в приміщенні Подрожненського НВК поширювала недостовірні чутки серед батьків щодо роботи НВК. Дорученням сільського голови від 04 вересня 2017 року                 № 374/02-30 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення з приводу зазначених порушень. Пояснення не надано.
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради                            від 07 вересня 2017 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Як зазначено у рішенні, ОСОБА_1 не надано тарифікаційні матеріали Подорожненського НВК до тарифікаційної комісії закладів освіти Великоандрусівської сільської ради, що поставило під загрозу своєчасність виплати заробітної плати працівникам закладу за вересень              2017 року.
		 
		Рішенням Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради                            від 02 жовтня 2017 року № 94 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 »        ОСОБА_1  звільнено з роботи з посади директора Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради на підставі пункту                 3 частини першої статті40 КЗпП України - у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку.
		 
		Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області                 від 19 жовтня 2017 року у справі № 401/2074/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді і спорту Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Великоандрусівської сільської ради, яке набрало законної сили 31 жовтня 2017 року, встановлено, що згідно  з наказом Відділу освіти, молоді і спорту Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22 червня 2017 року № 67 ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 30 червня по 25 липня 2017 року. Іншим наказом від 29 червня 2017 року № 141-к виконання обов`язків директора Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» покладено на ОСОБА_4 
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року                   № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду до 08 лютого 2020 року її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм  матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Частиною першою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником  і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		 
		Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку                                   з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
		 
		Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України).
		 
		За передбаченими  пунктом 3 частини першої статті 40  КЗпП  підставами  працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі,  вчинений  після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання  без  поважних  причин  обов`язків,  покладених  на нього трудовим  договором  або  правилами  внутрішнього  трудового розпорядку. У таких  випадках  враховуються  ті  заходи  дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним  законодавством  і  не  втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової  дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації,  і з  дня накладення яких  до  видання  наказу  про  звільнення  минулого не більше одного року.
		 
		Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з часиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.
		 
		Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		 
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		 
		Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		 
		З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі №273/212/16-ц.
		 
		Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд, зокрема, виходив з такого.
		 
		Вважаючи законним рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » місцевий суд не врахував пояснення позивача, який вказав, що станом на час отримання ним доручення сільського голови            (04 вересня 2017 року) будь-які наочно-агітаційні матеріали, не пов`язані з навчальним процесом, у навчальному закладі були відсутні. Суд також не взяв до уваги того, що фотознімки, надані відповідачем, зроблені у червні 2017 року, а акт про їх наявність складено 01 вересня 2017 року, тобто до 05 вересня 2017 року, коли позивач мав забезпечити їх усунення. Факт наявності наочно-агітаційних матеріалів у навчальному закладі станом на 06 вересня 2017 року, тобто на час, коли доручення сільського голови мало бути виконаним, ніким не перевірявся, а отже твердження позивача про їх відсутність не спростоване. У зв`язку з цим висновок суду про невиконання позивачем доручення сільського голови від 04 вересня 2017 року № 374/02-30, як і аналогічне твердження відповідача, ґрунтується на припущеннях, а не на доказах. Також апеляційний суд вважав безпідставним покладення на позивача відповідальності за нездійснення  в період з 03 по 09 липня 2017 року оздоровлення дітей в навчальному закладі, оскільки з листа від 05 вересня 2017 року встановлено, що директор школи повідомив Великоандрусівську сільську раду про те, що припинення оздоровлення учнів у вказаний період пов`язане з припинення водопостачання та електропостачання через масштабну аварію на території Кіровоградської області (пошкодження високовольтної ОЕП та пов`язані з цим наслідки). Крім того, в листі зазначається, що з 01 по 05 липня 2017 року не здійснювалося постачання продуктів харчування у зв`язку відсутністю гарантійного листа розпорядника державних коштів на закупівлю. Крім того, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року в справі       № 401/2074/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді і спорту Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Великоандрусівської сільської ради встановлено, що згідно з наказом Відділу освіти, молоді і спорту Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22 червня 2017 року № 67 ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 30 червня по 25 липня 2017 року. Іншим наказом від 29 червня 2017 року № 141-к виконання обов`язків директора Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» покладено на ОСОБА_4 . Таким чином, обставини, які поставлені в провину позивача, настали в період його перебування у щорічній відпустці. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач вказував на відсутність його вини у тимчасовому призупиненні оздоровлення дітей, проте суд цим доводам позивача оцінки не дав і не спростував їх. Суд погодився з висновками відповідача про те, що ОСОБА_5 , всупереч покладеним на нього трудовим обов`язкам, вчинив бездіяльність, яка полягала у не вчинені ним дій на відвернення простою установи. Крім того, не враховано того, що на час простою навчального закладу, виконання обов`язків директора школи було покладено на іншу особу, а ОСОБА_1 увільнено від їх виконання у зв`язку з відпусткою. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив, а відповідач не довів, що поширювана в навчальному закладі серед учнівського і батьківського колективів інформація являлася недостовірною, зважаючи на подальше припинення існування цього навчального закладу, як самостійної юридичної особи. Також не доведено, що такі дії вчителів були результатом протиправних дій або бездіяльності позивача. Також апеляційний суд зазначив, що вказуючи на правомірність вищезазначеного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності місцевий суд пов`язав вчинення порушення позивачем трудової дисципліни з ненаданням ОСОБА_1 пояснень за дорученнями сільського голови від 04 вересня 2017 року, а не з обставинами, які вказані в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Великоандрусвської сільської ради від 06 вересня 2017 року № 68. Однак саме по собі ненадання пояснень працівником не є порушенням трудової дисципліни.
		 
		Перевіряючи правомірність рішення Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 07 вересня 2017 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », апеляційний суд виходив з того, що  граничний строк їх подання встановлений пунктом 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, - до 05 вересня поточного року. 06 вересня 2017 року позивач направив Великоандрусівському сільському голові супровідний лист, до якого було додано пакет документів (тарифікаційні матеріали), у тому числі: наказ «Про розподіл навчальних годин та іншого тижневого навантаження між учителями НВК на 2017-2018 н.р.; навчальний план, довідка-розрахунок, список працівників, план укомплектації, тарифікаційний список, тобто з пропуском граничного строку на один день. Вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради мав врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Доказів того, що позивач ухилявся від виконання обов`язків по складанню тарифікаційних списків та тарифікаційних матеріалів відповідач не надав, не довів, що в результаті прострочення позивачем подачі тарифікаційних документів на один день заподіяно будь-яку шкоду. До того ж, не було взято до уваги попередню багаторічну бездоганну працю позивача на посаді директора навчального закладу, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та доказами застосування до нього заходів заохочення за досягнення у роботі. За таких обставин накладення на позивача дисциплінарного стягнення не можна вважати обґрунтованим і справедливим.
		 
		Надаючи оцінку рішенню Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради від 02 жовтня 2017 року № 94 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Подорожненського НВК ОСОБА_1 », яким позивача звільнено з роботи з посади директора Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради Кіровоградської області з 02 жовтня 2017 року на підставі пункту 3 частини першої статті 40КЗпП України - у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, апеляційний суд виходив з того, що в цьому рішенні не вказано нові порушення трудової дисципліни чи трудових обов`язків, допущені ОСОБА_1 , за які накладається таке стягнення, а також не вказано факти застосування до нього раніше заходів дисциплінарного чи громадського впливу. Зважаючи на суперечливі копії протоколу засідання Виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради, ненадання відповідачем його оригіналу, відсутність у рішенні від 02 жовтня 2017 року № 94 вказівок на конкретні нові факти невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, апеляційний суд не погодитився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою накладення на позивача стягнення у вигляді звільнення стали нові обставини відсутності його на робочому місці, блокування приміщення навчального закладу, неподання табелю обліку робочого часу та ін.
		 
		Таким чином апеляційний суд дійшов правильного висновку про недоведеність відповідачем правомірності накладення на позивача дисциплінарних стягнень, в тому числі стягнення у вигляді звільнення з роботи, і, у зв`язку з цим, про обґрунтованість вимог позивача про незаконність накладення на нього дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи з посади директора школи.
		 
		Крім того, з наданого позивачем листка непрацездатності апеляційним судом встановлено, що в період з 02 по 06 жовтня 2017 року, включно, ОСОБА_1 хворів і проходив амбулаторне лікування та був звільнений від роботи у цей період.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також  у період перебування працівника у відпустці.
		 
		Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
		 
		Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про незаконність звільнення позивача з роботи в період тимчасової його непрацездатності,  а посилання відповідача на те, що позивач його не повідомив про цей факт не спростовує порушення відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача. 
		 
		Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, та не належить до компетенції касаційного суду.  
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не взято до уваги докази та показання свідків, які підтверджують правомірність накладення на позивача дисциплінарних стягнень, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційними судом  повно та всебічно досліджено наявні у справі докази і в сукупності надано їм належну оцінку. В той же час, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що неможливість поновлення позивача на роботі через припинення діяльності Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради обґрунтовано спростовані апеляційним судом з посиланням на те, що реорганізація Подорожненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради правонаступником якого є Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа     І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради і в штатному розписі якого після реорганізації є посада директора школи, не може бути підставою для відмови в задоволенні вимоги незаконно звільненого позивача про його поновлення на роботі. При цьому позивач підлягає поновленню у закладі освіти, який є правонаступниками ліквідованої юридичної особи, звідки він був незаконно звільнений. Таким є Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Великоандрусівської сільської ради.
		 
		У зв`язку з цим, не заслуговують на увагу інші доводи касаційної скарги, оскільки вони в сукупності зводяться до неправильного розуміння заявником вимог законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.   
		 
		Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		 
		Відповідно до підпункту «л» пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого           1995 року № 100 (далі - Порядок), цей Порядок застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
		 
		Згідно із абзацом 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		 
		Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		 
		Згідно з частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		 
		Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 140 247,33 грн без урахування податків та обов`язкових платежів та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд правильно застосував вищенаведені норми матеріального права, а касаційна скарга не містить доводів щодо неправильності розрахунку зазначених сум.
		 
		З урахуванням наведеного аргументи касаційної скарги не вказують про наявність правових підстав для скасування постанови апеляційного суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області залишити без задоволення. 
		 
		Постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2019 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:   А. Ю. Зайцев   С. Ю. Бурлаков   Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...