Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/14571/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2020. Зареєстровано: 11.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2020.
Дата набрання законної сили: 04.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/5036/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 295/14571/17
		адміністративне провадження № К/9901/5036/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю., Кравчука В.М., 
		за участю:
		секретаря судового засідання - Глущенка Д.В.
		позивачки - ОСОБА_1 
		представника позивачки  ОСОБА_2 
		представника відповідача  Білоножка А.Є.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №295/14571/17
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Перекупки І.Г., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів: Залімського І.Г. Сторчака В.Ю. ,
		в с т а н о в и в :
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
		- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не розгляду про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка  ОСОБА_3 , який помер внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі також Порядок №975);
		- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання і прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка  ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, відповідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та №975.
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті чоловіка набула право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст.ст. 16-163 Закону Укради «Про соціальний і правовий захист військовослужбовцю та його сімей та Порядку №975. Вважає, що відповідач протиправно повернув подані військкоматом документи без належного їх розгляду та прийняття відповідного рішення.
		Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.
		Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви із документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю, ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка  ОСОБА_3 , внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975, оформлені листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2017 №248/3/6/3073.
		Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання і прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка  ОСОБА_3 внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975.
		Судами встановлено, що під час участі в бойових діях на території Республіки Афганістан в 1968 році ОСОБА_3 отримав травму, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2015 №84587 та копією акту судово-медичного дослідження від 16.12.2010 №4696
		29.11.2013 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності з 27.11.2013, яка настала внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК №2 серія 10 ААБ №667459 від 29.11.2013.
		11.01.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності з 08.12.2015, яка настала внаслідок травми, поранення, контузії, захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА № 218823 від 11.01.2016.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
		Згідно з витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 10.01.2017 №53, захворювання колишньою військовослужбовця ОСОБА_3 1968 року народження "Рак головного мозку 4 кл. гр. Ракова інтоксикація", яке слугувало причиною його смерті  пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
		05.10.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 встановлений статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_2 .
		04.08.2017 ОСОБА_1 через Житомирський обласний військовий комісаріат звернулася до Міністерства оборони України із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_3 , який помер внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. До заяви додала документи, передбачені п.10 Порядку № 975, а саме: копію військового квитка НОМЕР_3 , копію довідки Виробничого житлово-ремонтного комунального підприємства № 6 від 23.05.2017 №81267 про склад сім`ї ОСОБА_3 , а саме реєстрацію та проживання його разом ОСОБА_1 , витяг з протоколу засідання ЦВЛК МО України від 10.01.2017 №53, довідку з ГУ Національної поліції в Житомирській області від 13.06.2017 №8120/201/2017 про обставини смерті ОСОБА_3 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 від 03.10.2016, копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 14.07.1990, копію паспорта, копію довідки платника податків, копію довідки про реквізити банку, згоду на збір та обробку персональних даних.
		Проте, листом від 06.09.2017 № 248/3/6/3073 Департамент фінансів МО України повідомив Житомирський ОВК про те, що подані документи не завірені у встановленому порядку, що є порушенням п.10 Порядку №975 та п.4.7 Положення № 530, і повернув їх до військкомату.
		Житомирський ОВК супровідним листом від 19.09.2017 №5132 повернув документи позивачці.
		Вважаючи, що відповідач протиправно повернув подані військкоматом документи без належного розгляду та прийняття відповідного рішення, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачка є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а відповідач у встановленому порядку подані нею документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення, чим допустив порушення прав позивачки на належний розгляд поданої заяви та документів.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати , а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Вказує, що в даному випадку Міноборони не порушило прав та законних інтересів позивачки, оскільки жодного рішення щодо виплати чи не виплати їй одноразової грошової допомоги не приймало. Зауважує також, що смерть чоловіка позивачки настала не під час виконання обов`язків військової служби, а тому підстави для виплати позивачці одноразової грошової допомоги  відсутні.
		Також відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції правил підсудності, оскільки, згідно доводів Міноборони, дана справа підлягає до розгляду окружним адміністративним судом.
		У поданому відзиві представник позивачки просить відмовити у задоволенні скарги, а судові рішення залишити без змін. Вказує, що законодавство, чинне на час смерті чоловіка позивачки, не містило жодних обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги в залежності від виду проходження служби та часу смерті після закінчення служби.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача та мотиви учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Питання одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві урегульоване нормами статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
		Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
		Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 6 лютого 2018 року (справа №761/18099/15-а), 28 листопада 2019 року (справа № 815/199/18), 28 січня 2020 року (справа №2240/2957/18).
		Встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 дійсно не був військовослужбовцем, проте його захворювання, яке призвело до смерті, було безпосередньо пов`язане із виконанням ним обов`язків військової служби.
		Згідно зі статтею 161 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. 
		Положеннями частини дев`ятої статті 163 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. 
		На виконання вказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		Зазначений нормативний акт визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Відповідно до п.5 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачка є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги.
		При цьому, колегія суддів вважає також необґрунтованими посилання відповідача на допущені порушення п.10 Порядку №975 та п.4.7 Положення № 530 під час оформлення документів.
		Так, згідно з п. 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
		Аналогічні приписи закріплено і пунктом 3.4. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 № 530.
		При цьому, обов`язковість засвідчення копій документів відповідними посадовими особами з метою отримання допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця членами сім`ї, вказане Положення №530 не передбачає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій Міноборони щодо повернення документів військкомату.
		Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача, що розгляд справи здійснено неповноважним складом з огляду таке.
		Встановлено, що позивачка з даним позовом звернулась 08.12.2017 на підставі положень КАС України в редакції від 03.08.2017, та 13.12.2017 Богунським районним судом м. Житомира відкрито провадження у даній справі.
		15.12.2017 набрали чинності зміни до КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII відповідно до яких змінилось і розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
		Статтею 30 КАС України в редакції від 15.12.2017 вказано, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
		Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
		Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Таким чином, враховуючи, що позовна заява подана 08.12.2017 та прийнята Богунським районним судом м. Житомира до свого провадження з додержанням правил підсудності 13.12.2017, тому правильними є висновки, що дана справа повинна бути ним і розглянута.
		Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення про задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.
		Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року було зупинено виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2018 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду. 
		За приписами частини третьої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Отже, оскільки Суд дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваних судових рішень та відсутність підстав для задоволення скарги і їх скасування, тому слід поновити виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2018 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №295/14571/17.
		Керуючись статтями 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
		Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі №295/14571/17  залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик
		В.М. Кравчук,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...