Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/1100/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2020. Зареєстровано: 12.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2020.
Дата набрання законної сили: 11.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/534/17/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170080000561

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
		 
		ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 534/17/20
		 
		Провадження № 1-кп/534/50/19 
		    
		В И Р О К
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 серпня 2020 рокум. Горішні Плавні 
		 
		 
		Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 потерпілого ОСОБА_9 , представника потерпілого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12018170080000561 від 04.06.2018 за обвинуваченням
		ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольська Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		1)21.12.1999 вироком Полтавського обласного суду за ч.2 ст.206, ч.2 ст.17 ч.2 ст.140, ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.1 ст.142, ч. 3 ст. 142, ч.2 ст.215-3,ч. 3 ст.81, ч.2 ст.17 ч.3 ст.81, п. а ст.93, ст.42 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; звільненого 06.04.2005 за ухвалою Октябрського районного суду м.Харкова від 29.03.2005 умовно-достроково на 3 місяці 3 дні; 
		2)11.05.2010 вироком Апеляційного суду Полтавської області за ч. 2 
		ст.15,п.13 ч. 2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі, 19.08.2010 при перегляді Верховним судом України вирок Апеляційного суду Полтавської області від 11.05.2010 перекваліфіковано з п. 13 ч . 2 ст. 115, КК України на ч. 1 ст. 121 КК України - 8 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.1999 р., приєднано УДО 3 роки 3 місяці позбавлення волі, остаточно вважати засудженим 16 років позбавлення волі; 27.11.2014 звільнений відповідно до ст. 81 КК України за ухвалою Крюківського райсуду м. Кременчука Полтавської області умовно-дострокового на 2 роки 2 місяці та 16 днів,
		 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		   
		   01.06.2018близько 14год.00хв.(точногочасу вході досудовогорозслідування встановитине представилосяможливим) ОСОБА_12 перебуваючи повул.Гірників вм.Горішні Плавні,Полтавської області,де зустрівсвого знайомого ОСОБА_9 під часрозмови зостаннім у ОСОБА_12 виник злочиннийумисел,направлений назаволодіння автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 , синьо-зеленого кольору, номер кузову НОМЕР_2 , 2002 року випуску, власником якого є ОСОБА_9 , шляхом зловживання довірою. 
		Реалізуючи свійзлочинний намір,діючи повторно,таємно,з корисливихмотивів тамети, ОСОБА_12 в ходірозмови згромадянином ОСОБА_9 попрохав уостаннього належниййому автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 , у тимчасове користування, при цьому пообіцявши повернути автомобіль власнику цього ж дня. Вислухавши ОСОБА_12 , ОСОБА_9 погодився та передав ОСОБА_12 належний йому вказаний автомобіль. 
		Після цього ОСОБА_12 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 38 400 грн.
		   Таким чином, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України. 
		В судовому засіданні ОСОБА_12 повністю визнав свою вину і пояснив , що дійсно влітку 2018 року заволодів автомобілем потерпілого марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 , , спочатку хотів повернути , але потім розпорядився ним продавши його ОСОБА_13 за 13000 грн , вартість майнової шкоди не заперечував. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні наголосив про наявність матеріальних претензій до обвинуваченого, оскільки майнова шкода йому відшкодована частково у розмірі 2400 грн , підтримав цивільний позов, прохав призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.2 ст.289 КК України. 
		   Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   Винуватість ОСОБА_12 підтверджується наступними доказами.
		    Згідноіз протоколомприйняття заявипро вчиненекримінальне правопорушеннявід 03.06.2018, ОСОБА_9 звернувся довідділення поліції№2з приводунезаконного заволодінняйого транспортногозасобу автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 .
		   Відповідно до протоколу огляду від 04.06.2018 з фото таблицею до нього місцем огляду є приміщення службового кабінету ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області в якому в присутності понятих ОСОБА_13 добровільно видав поліції аркуш паперу білого кольору на якому мається напис розписка, згідно якої ОСОБА_12 продає автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 за 13000 грн ОСОБА_13 . 
		   Постановою про визнання та приєднання до матеріалів справи речового доказу розписки від 04.06.2018. 
		   Відповідно до протоколу огляду предметів від 04.06.2018 було оглянуто оптичний диск DVD-RW ємкістю 4,7 GB та який було надано ОСОБА_13 під час добровільної видачі .
		   Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів оптичного диску DVD-RW ємкістю 4,7 GB , відповідно до якого оглянуто вказаний диск з відеозаписом на якому зафіксовано момент написання розписки ОСОБА_12 по факту отримання грошових коштів від ОСОБА_13 за продаж автомобіля. 
		   Згідно із протоколом огляду місця події з фото таблицею до нього від 05.06.2018 було оглянуто ділянку місцевості, що розташована на перехресті вулиць Зеленої та Крилова в м. Горішні Плавні Полтавської області де потерпілий ОСОБА_9 вказав на місце де він передав автомобіль ОСОБА_12 .
		   Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 синього кольору номер кузову НОМЕР_3 , 2002 року випуску належить ОСОБА_9 на підставі договору купівлі  продажу укладеному в ТСЦ №5342 м. Кременчук.
		   Відповідно до висновку експерта № 184 від 26.06.2018 ринкова вартість автомобіля «ВАЗ» моделі «2107», д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент вчинення злочину 01.06.2018 складає 38400 грн. 
		   Висновки суду за результатами розгляду справи.
		   Оцінивши кожний досліджений та перевірений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумного сумніву, вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні умисного злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. 
		   Дії ОСОБА_12 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, так як скоїв умисні дії , що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом , з кваліфікуючою ознакою повторності . 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначенихст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.
		   Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		   Обвинувачений ОСОБА_12 раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, має непогашену судимість, не працює, суспільно-корисною діяльністю не зайнятий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Згідно досудової доповіді органом пробації обвинуваченому ОСОБА_12 визначено високий рівень ризику вчинення повторного злочину та високий ризик небезпеки для суспільства (а.с.66-67). 
		Обставинами, яка пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує , щире каяття та часткове відшкодування завданої злочином шкоди. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Виходячи іззагальних засадпризначення покарання,визначених ст.65КК України,враховуючи наведенівище характеризуючидані обвинуваченого,думку потерпілого,який насуворому покаранніне наполягав,суд вважає,що длявиправлення обвинуваченогота попередженнявчинення нимнових злочинівнеобхідним ідостатнім єпокарання вмежах санкцій ч.2ст.289КК Україниу видіпозбавлення волі.  
		Підстав для застосування положеньстатей 69, 69-1 КК Українисуд не знаходить.
		Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.
		Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_12 , вік, стан здоров`я, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.
		Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування шкоди, завданої злочином в розмірі 38400 грн. В судовому засіданні потерпілий зменшив позовні вимоги в зв`язку з частковим відшкодування шкоди до 36000 грн. Обвинувачена повністю визнав позов потерпілого , зазначивши що частково відшкодував шкоду в розмірі 2400 грн , що було підтверджено потерпілим. 
		Суд вважає , що позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі в розмірі 36000 грн , з врахуванням часткового відшкодування у розмірі 2400 грн , оскільки підтверджується матеріалами справи. 
		Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		   Процесуальні витрати відповідно до вимог ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в сумі 715 грн. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		 
		Визнати  ОСОБА_12  винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.289 КК України  у виді 5 років позбавлення волі.
		На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити  ОСОБА_12 від цього покарання, якщо він протягом трирічного строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов`язки:
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати , пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в розмірі 715 грн.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити. 
		Стягнути з  ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_9 майнову шкоду , завдану злочином в розмірі 36000 грн. 
		   Речові докази по справі:
		-розписку  залишити в матеріалах справи; 
		-оптичний диск DVD-RW ємкістю 4,7 GB  залишити в матеріалах справи. 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Комсомольський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		   Після проголошення вироку обвинувачений та захисник мають право отримати в суді його копію, подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження теж мають право отримати копію вироку.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
		 
		       
		 
		Суддя                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...