Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/347/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2020. Зареєстровано: 12.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2020.
Дата набрання законної сили: 10.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/30434/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа №148/347/17
		адміністративне провадження №К/9901/30434/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
		суддів: Рибачука А.І.,  Стеценка С.Г., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №148/347/17
		за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою  Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Смілянця Е. С., суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.)
		 
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, в якому просила:
		1.1. визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
		1.2. зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за 1999 рік відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, довідки ОК-5, починаючи з 30.09.2016 року .
		2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач протиправно відмовив їй у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за 1999 рік з підстав не підтвердження її розміру первинними документами, оскільки у довідці ОК-5 - індивідуальні відомості про застраховану особу, виданою УПФУ у Тульчинському районі, містяться дані про її заробітну плату за 1999 рік.
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		3. Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
		4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що  відповідач діяв правомірно, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідних первинних документів на підприємстві, що підтверджують відомості про нараховану заробітну плату позивачу за 1999 рік, які містяться в довідці № 97 від 21.05.2010 року. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано постанову  Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 березня 2017 року та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за 1999 рік відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу - довідки ОК-5 починаючи з 30.09.2016 року .
		6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач, відмовляючи позивачу у здійснення перерахунку пенсії, діяв з порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Тульчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області звернулося до  Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		8. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість обрахунку заробітної плати позивачки за 1999 рік відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу - довідки ОК-5, оскільки такі відомості мають бути підтверджені первинними документами підприємства.
		9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року. 
		10. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
		11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Гімон М.М. (суддя - доповідач),  Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
		12. У зв`язку зі зміною спеціалізації  судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 148/347/17. 
		13.          Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від  18 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
		14.          Верховний Суд ухвалою від 06 серпня 2020 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
		15.          Позивачка надала відзив на касаційну скаргу, в якій просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		16.  Позивачу 29.11.2016 року УПФУ видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 у зв`язку із призначенням пенсії за віком.
		17.          За даними трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 20.05.1990 року по 28.09.2010 року працювала на різних посадах у ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат».
		18.          У довідці №97 від 21.05.2010 року про заробіток для обчислення пенсії, виданій ОСОБА_1 ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат», зазначено, що її заробіток для обчислення пенсії за період 1995-2000 років становив 25216 грн.53 коп. В довідці також відображено заробіток за 1999 рік.
		19.          Згідно довідки комунальної установи «Тульчинський районний трудовий архів» від 09.11.2016 року № 348 заробітна плата ОСОБА_1 за 1999 рік в переданих до архіву первинних документах не значиться. Книга обліку нарахування заробітної плати інженерно-технічним працівникам та службовцям за 1999 рік на зберігання в архів не надходила.
		20.          З 30.09.2016 року позивач отримує пенсію за віком. Для призначення пенсії була взята архівна довідка про заробітну плату №348 від 09.11.2016 року за період з 01.01.1995 року по 31.12.2000 року, оскільки підприємство, де вона працювала, знаходиться на стадії ліквідації з 2010 року ( ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» ).
		21.          У вказаній довідці №348 від 09.11.2016 року відсутні відомості про заробітну плату позивачки за 1999 рік, тому що книга обліку нарахування заробітної плати інженерно-технічним працівникам та службовцям за 1999 рік на зберігання не надходила. Це суттєво вплинуло на розмір пенсії ОСОБА_1 .
		22.          20.12.2016 року позивач звернувся за перерахунком пенсії з більшого заробітку, надавши довідку про заробітну плату №976 від 21.05.2010 року, яку вона отримала ще до звільнення з роботи.
		23.          22.12.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до порядку визначення заробітної плати у разі втрати документів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №919 від 05.07.2006 року, яким встановлено, що для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 01.01.1998 року визначається даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		24.          Листом від 27.12.2016 року УПФУ у Тульчинському районі повідомило, що лише підтвердження первинними документами довідки дасть позивачу право на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за 1999 рік. Управлінням було проведено зустрічну перевірку ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» з метою підтвердження сум нарахованої заробітної плати за 1999 рік, про що позивачку буде повідомлено додатково.
		25.          Листом від 21.02.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до листа арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 21.01.2017 року первинні документи йому не передавались, тому в перерахунку пенсії позивачці було відмовлено через відсутність первинних документів.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		27. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		28. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		29. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		30. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		31. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
		32. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV ( далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Згідно ч.3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Відповідно статті 1 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
		Статтею 21 Закону № 1058-IV передбачено, що облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
		Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
		Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; органів доходів і зборів; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; компанії з управління активами; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.
		Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства.
		Згідно ч. 2 ст. 21 Закону № 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).
		Положеннями статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
		Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
		33.          Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 919 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі - Порядок № 919).
		Згідно п.1 вказаного Порядку, цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
		Пунктом 2 Порядку № 919 передбачено, що заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		За змістом п. 3 Порядку, за період до 1 січня 1998 року та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається:
		1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
		За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.
		У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
		При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.
		34.          Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи починаючи з 1 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
		При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, лише у випадку відсутності відповідних відомостей про заробітну плату особи у період до 1 липня 2000 року розмір заробітної плати за потрібний період можна розраховувати виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві.
		35.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач вважає непідтвердженим розмір заробітної плати нарахований позивачці за 1999 рік, зазначений у наданій нею довідці №97 від 21.05.2010 року.
		У матеріалах справи наявна видана Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області довідка форми ОК-5 від 01.03.2017 року, яка містить індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 за період з 1999 року по 2013 рік включно.
		Відповідно до вказаної довідки розмір заробітної плати ОСОБА_1 є аналогічним розміру, вказаному у поданій нею довідці №97 від 21.05.2010 року для перерахунку пенсії.
		36.          Відповідно до ч.2 статті 22 Закону України № 1058-IV, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються: виконавчими органами Пенсійного фонду для:
		-підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;
		-обчислення страхових внесків;
		-визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом;
		-визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
		-надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
		-надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій;
		-надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду.
		Зважаючи на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача на момент звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки №97 від 21.05.2010 року були в наявності всі необхідні фактичні дані про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 1999 рік у персоніфікованій системі. 
		Відтак, відмова у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підстав відсутності первинних документів підприємства не ґрунтується на вимогах пенсійного законодавства.  
		37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		38. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		39. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		40. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області - залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року по справі № 148/347/17 - залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                   Т.Г.Стрелець          
		Судді                                                                       С.Г. Стеценко
		                                                                      А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...