Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/2494/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 11.08.2020. Зареєстровано: 12.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2020.
Дата набрання законної сили: 18.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/644/562/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220530000507

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		Справа № 644/2494/20 
		Провадження № 1-кп/644/562/20 
		11.08.2020 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11серпня 2020року                         м. Харків
		Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі :
		головуючого -судді ОСОБА_1 ,за участю:секретаря судовогозасідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12020220530000507від 10.03.2020року у відношенні  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, уродженця м.Харкова, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, раніше судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні суду перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.1 ст.121 КК України.     Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 24.03.2020 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 126120 грн .
		В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає та наявні ризики, визначеніст.177КПК України .  ОСОБА_6   обвинувачуєтьсяу вчиненні тяжкого кримінальногоправопорушення,за якезаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти довосьми років, судовий розгляд  по суті не розпочато. Крімтого,знаходячись наволі існуєризик того,що обвинуваченийможе впливатина потерпілого,свідків,переховуватись від судута перешкоджати встановленню істинипо справііншим чином.  
		Сторона захисту - адвокат ОСОБА_4 зазначила, що прокурором не обґрунтовано доцільність тримання обвинуваченого під вартою, фактичних даних щодо існування на цей час вказаних прокурором ризиків не наведено, тому відсутні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає за доцільне обрати обвинуваченому більш м`якийзапобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		Обвинувачений  підтримав думку захисника.
		Заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного.
		З матеріалів судової справи вбачається, що  ОСОБА_6 обвинувачуєтьсяза ч.1 ст. 121 КК України.
		За кримінальнимпровадженням №12020220530000507від 10.03.2020року  ухвалоюслідчого судді Орджонікідзевського районного  суду м.Харкова   від 24.03.2020року дообвинуваченого застосовано  запобіжний захід у вигляді тримання  під вартою та визначено розмір застави 126120 грн, строк дії якого продовжувався ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Харкова .
		ОСОБА_6 інкримінується вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
		При цьому, суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_6 .
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
		Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
		Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування(«Бекчиєв проти Молдови» §58).
		Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. 
		Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
		Крім того, суд враховує дані про особу ОСОБА_6 , який раніше судимий, відомостей щодо працевлаштування останнього станом на момен розгляду клопотання не встановлено.
		Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу захисником, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , можливе покарання за тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_6 не працевлаштований, не має законних джерел для існування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які в тому числі були підставою для обрання відносноОСОБА_6  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від суду, а також можливість скоїти інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілого та свідків. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась. 
		Таким чином суд приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили запобігти ризикам, передбаченимст.177КПК України та які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виглядітримання під вартою . До того ж покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. 
		Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихстаттею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано ОСОБА_6  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
		З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_6  його тяжкості та суспільної небезпечності, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
		Таким чином, обраний відноснообвинуваченого запобіжнийзахід відповідаєхарактеру ітяжкості інкримінованогодіяння, а разомз іншим,допомагає уникнутивиникненню ризиків,існування якихдоведено,тому судприходить довисновку пронаявність підстав  для  продовження  строку  тримання під вартоюобвинуваченого  ОСОБА_6 . 
		Згідно з ч.4ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. 
		Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави 126120 грн . 
		На момент розгляду клопотання прокурора суд не знаходить підстав для зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176- 178, 180, 183, 331 КПК України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 07 жовтня 2020 року включно з визначенням суми застави у розмірі 126120 гривень.
		   Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
		   Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		   Повний текст ухвали складено 11.08.2020 року.
		   Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.        
		    
		   Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...