Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2033/5916/12 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2020.
Дата набрання законної сили: 29.07.2020
Номер судового провадження: 61-18712ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		29 липня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 2033/5916/12
		провадження № 61-18712св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. 
		(суддя-доповідач), Штелик С. П.,
		учасники справи:
		особа, яка звернулася із заявою про ухвалення додаткового  рішення,-   ОСОБА_1 , позивач - ОСОБА_2 ,відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска Павло Олександрович, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцини В. Б.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» 
		(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2012 року  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 
		до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування коштами і стягнення неустойки.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2011 року відмовлено 
		у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на предмет застави (справа 
		№ 2029/2-656/11).
		Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2012 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2011 року змінено. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 65 631,97 грн.
		Проте, відповідачами добровільно борг у визначеному судовими рішеннями розмірі позивачу не сплачено і стягнення цих коштів за виконавчими листами у примусовому порядку не проведено.
		Посилаючись на те, що зобов`язання відповідачів щодо повернення боргу за договором позики від 13 серпня 2003 року є невиконаними та такими, що не припинилися, ОСОБА_2 просив суд стягнути з  ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_4  на його користь заборгованість у розмірі 
		41 936 грн, з яких: 5 436 грн - проценти за користування коштами за період з 01 січня 2011 року по 28 квітня 2012 року; 36 500 грн - неустойка за останній рік прострочення у період з 01 січня 2011 року по 28 квітня 
		2012 року.
		Короткий зміст заочного рішення суду першої інстанції 
		Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова 
		від 24 травня 2013 року (у складі судді Іващенко С. О.) позов 
		ОСОБА_6 задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 проценти за користування коштами в розмірі 5 436 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення повернення боргу в розмірі 36 500 грн.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що саме по собі ухвалення рішення суду про стягнення з відповідачів суми боргу не припиняє зобов`язальних правовідносин, а, отже, не перешкоджає позивачу вимагати від відповідачів сплачувати на його користь відповідачами процентів за користування його коштами і не позбавляє його права на стягнення неустойки за подальше неповернення суми боргу за договором позики.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції про перегляд заочного рішення
		Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, у квітні 2019 року 
		ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., звернулися до суду із заявами про перегляд заочного рішення.
		Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 
		2019 року (у складі судді Іващенко С. О.) заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , 
		в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 травня 2013 року залишено без задоволення.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, 
		у червні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., оскаржив його в апеляційному порядку.
		Постановою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року 
		(у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцини В. Б.) заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 травня 
		2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. 
		В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким саме чином регулюються й вимоги, коли розмір процентів договором не передбачені і їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Короткий зміст заяв про ухвалення додаткового рішення 
		У вересні 2019 року  ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Лиска П. О., звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
		Заява мотивована тим, що, розглядаючи справу по суті, апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати, понесені ОСОБА_3 у зв`язку з поданням заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.
		На підставі наведеного  ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат 
		Лиска П. О., просила суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь судовий збір 
		у розмірі 384,20 грн, сплачений нею за подання заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.
		У вересні 2019 року до апеляційного суду звернувся також ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., із заявою про ухвалення додаткового рішення.
		Заява мотивована тим, що, апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції. Крім того, представником 
		ОСОБА_1 - адвокатом Лискою П. О. під час подання апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції був заявлений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат ОСОБА_1 , які адвокат понесе та очікує понести у майбутньому у зв`язку з розглядом справи.
		На підставі наведеного  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат 
		Лиска П. О.,просив суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь судовий збір у розмірі 384,20 грн, сплачений ним за подання заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 5 400 грн.
		Короткий зміст додаткової постанови суду першої інстанції 
		Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 384,20 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 384,20 грн.
		Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
		Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки апеляційним судом заочне рішення суду першої інстанції скасовано, тому судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України. Отже, витрати, пов`язані з переглядом заочного рішення судом першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок позивача на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
		Разом з тим, заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, задоволенню не підлягає, оскільки до вказаної заяви не додано доказів направлення копії такої заяви іншій стороні, що позбавляє іншу сторону надавати свої заперечення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
		Додаткова постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за перегляд заочного рішення не оскаржується, тому перегляду в касаційному порядку не підлягає.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що адвокат Лиска П. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , своєчасно повідомив апеляційний суд про намір заявити про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у строк, визначений процесуальним законом, подав докази понесення ОСОБА_1 судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції та орієнтовний розрахунок гонорару адвоката в розмірі 5 400 грн.
		Крім того, ЦПК України містить обов`язок учасників процесу надсилати іншим учасникам справи лише докази щодо заяв по суті, передбачених статтями 175, 178-181 ЦПК України, а також заяв, передбачених частинами другою-четвертою статті 49 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення).
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу.
		У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Установлено, що у травні 2012 року  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування коштами і стягнення неустойки.
		Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова 
		від 24 травня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь 
		ОСОБА_2 проценти за користування коштами в розмірі 5 436 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення повернення боргу в розмірі 36 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, у квітні 2019 року 
		ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., звернулися до суду із заявами про перегляд заочного рішення.
		До заяв були додані квитанції від 10 квітня 2019 року про сплату судового збору про перегляд заочного рішення у розмірі 384,20 грн з кожного 
		(а. с. 24, 71, т. 2).
		Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 
		2019 року заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 травня 2013 року об`єднано в одне провадження 
		(а. с. 23, т. 3).
		Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 травня 
		2019 року заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 травня 2013 року залишено без задоволення.
		Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, у червні 
		2019 року ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска О. П., оскаржив його в апеляційному порядку.
		В апеляційний скарзі скаржник зазначав, що 04 березня 2019 року між 
		ОСОБА_1 та адвокатом Лискою О. П. укладено договір про надання правових послуг, відповідно до умов якого комплекс дій у межах розгляду судової справи за дійсною позовною заявою визначається у погодинній оплаті. Орієнтовний гонорар адвоката визначається в розмірі 5 400 грн. Детальний опис виконаних адвокатом робіт та повний розрахунок витраченого адвокатом часу у зв`язку з розглядом справи буде додано пізніше.
		Також до апеляційної скарги були додані: квитанція від 10 червня 2019 року про сплату судового збору в розмірі 629,04 грн; договір про надання правових послуг від 04 березня 2019 року; ордер про надання правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; копія апеляційної скарги з додатками для інших учасників процесу 
		(а. с. 31-60, т. 3).
		Постановою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 травня 
		2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		03 вересня 2019 року  ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Лиска П. О., звернулися до апеляційного суду із заявами про ухвалення додаткового рішення.
		Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 384,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 384,20 грн. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону додаткова постанова апеляційного суду повністю не відповідає.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року 
		№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
		Відповідно до статті 133 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення) інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
		З матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лискою О. П. укладено договір про надання правових послуг, відповідно до пункту 4.1. якого гонорар адвоката за комплекс дій, що визначений у статті 1 договору, які здійснюються за цивільними справами х питань стягнення сум, у тому числі пред`явлення зустрічного позову, визначається у погодинній оплаті та складає 600 грн.
		Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, 
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з тим, в апеляційний скарзі, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., зазначив про наміри стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Також в апеляційній скарзі скаржник вказував, зокрема, про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат ОСОБА_1 , який останній понесе та очікує понести у майбутньому у зв`язку з розглядом даної справи. Детальний опис виконаний адвокатом робіт та повний розрахунок витраченого адвокатом буде додано пізніше.
		До апеляційної скарги були додані: квитанція від 10 червня 2019 року про сплату судового збору в розмірі 629,04 грн; договір про надання правових послуг від 04 березня 2019 року; ордер про надання правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; копія апеляційної скарги з додатками для інших учасників процесу (а. с. 31-60, т. 3).
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 червня 2019 року про відкриття апеляційного провадження у справі разом з апеляційною скаргою було надіслано сторонам, у тому числі й ОСОБА_2 , рекомендованим листом з повідомленням, яке останній отримав (а. с. 66, 69, т. 3).
		Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу постановою суду апеляційної інстанції від 27 серпня 2019 року не було вирішено.
		Звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., обґрунтував її доводи тим, що, подаючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив про необхідність вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки під час звернення з апеляційною скаргою адвокатом був заявлений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 
		5 400 грн, який він і просив стягнути.
		Також до заяви про ухвалення додаткового рішення заявник додав акт здачі-приймання від 27 серпня 2019 року до договору про надання правових послуг від 04 березня 2019року, рахунок від 27 серпня 2019 року від адвоката Лиски П. О., квитанцію до прибуткового касового ордеру 
		від 27 серпня 2019 року, які підтверджують в повному обсязі понесення витрат на оплату гонорара адвоката Лиски П. О. за надану професійну правничу допомогу у період з 10 квітня по 27 серпня 2019 року (включно) у загальному розмірі 5 400 грн.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційний розгляд справи, за результатами якого ухвалено основне судове рішення, відбувався у спрощеному порядку без повідомлення сторін. Тому у такому ж порядку розглядається питання про ухвалення додаткового судового рішення.
		Також апеляційний суд зазначив, що до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу подану представником відповідачів не надано доказів направлення копії такої заяви іншій стороні, що позбавляє останню можливості заперечити проти розміру витрат про відшкодування яких ставиться питання.
		Проте, вказаний висновок апеляційного суду не відповідає нормам закону.
		Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення апеляційного суду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду без повідомлення сторін.
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 270 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Частиною шостою статті 137 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення) передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , 
		в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., зазначав про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу. 
		Про можливе стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 5 400 грн ОСОБА_2 знав, а тому мав можливість надати свої заперечення щодо вказаного розміру судових витрат. Однак, матеріали справи не містять заперечення або клопотання ОСОБА_2 про зменшення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, відзиву на касаційну скаргу ним також не надано.
		Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення) визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу була подана ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., 
		31 серпня 2019 рок, що підтверджується відтиском поштового штампу на конверті (а. с. 116, т. 3).
		Відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення), якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		Вказана заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу зареєстрована апеляційним судом 03 вересня 2019 року.
		Зважаючи на викладене, висновок апеляційного суду про те, що ненадання заявником копії заяви про ухвалення додаткового рішення іншій стороні позбавляє останню можливості заперечити проти розміру витрат, про відшкодування яких ставиться питання, є необґрунтованим.
		Таким чином, апеляційний суд повинен був з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь відповідача за рахунок позивача.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		Враховуючи наявність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, відповідно до порядку та у строк для подання відповідних доказів, можна стверджувати про наявність підстав для розгляду поданих документів апеляційним судом, а саме: акт здачі-приймання від 27 серпня 2019 року до договору про надання правових послуг від 04 березня 2019року, рахунок 
		від 27 серпня 2019 року від адвоката Лиски П. О., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 27 серпня 2019 року, які підтверджують в повному обсязі понесення витрат на оплату гонорара адвоката Лиски П. О. за надану професійну правничу допомогу у період з 10 квітня по 27 серпня 2019 року (включно) у загальному розмірі 5 400 грн.
		Отже, висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відшкодування понесених заявником витрат на правничу допомогу є необґрунтованим.
		Виходячи з положень статей 133, 137 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою та із заявою про ухвалення додаткового рішення), суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
		За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що витрати ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 5 400 грн, оскільки підтверджуються доказами надання адвокатом правничих послуг у справі та заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
		Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частин першої, третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат за правничу допомогу.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска Павло Олександрович, задовольнити.
		Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 
		2019 року в частині відмови у задоволенні заяви  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска Павло Олександрович, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати.
		Заяву  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска Павло Олександрович, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 400 (п`ять тисяч чотириста) гривень.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                А. І. Грушицький
		І. В. Литвиненко
		І. М. Фаловська
		С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...