Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/80/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 12.08.2020. Зареєстровано: 13.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: 854/4742/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		12 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/80/20
		Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
		Місце та час укладення судового рішення «--:--», м.Херсон
		                                                                                                            Повний текст судового рішення складений 29.04.2020р.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Крусяна А.В.,
		суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Херсон Зерно» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11.01.2020р. приватне підприємство (надалі - ПП) «Херсон Зерно» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019р. №№0002061422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 672692,50грн., а саме за основним платежем на суму 538154грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 134538,50грн.; 0002071422 про збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 208802,50грн., а саме за основним платежем на суму 167042грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 41760,50грн.; 0002081422 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість  на 144024грн. за грудень 2018р.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з контрагентами є безпідставними та спростовуються первинними документами бухгалтерської і податкової звітності, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.04.2020р. позов задоволений.
		Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.  
		Судом встановлено, що в період з 10.04.2019р. по 23.04.2019р. посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 25.03.2019р. №450 та направлень від 08.04.2019р. №№364-367, від 22.04.2019р. №418 проведено документальну планову виїзну  перевірку ПП «Херсон Зерно» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої складено акт перевірки від 10.05.2019р. №69-21-22-14-01/34369736. 
		Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, п.6, 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, ст.ст.1, 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 538154грн., у т.ч. по періодам: за 2016 рік 271754грн., за 2018 рік 266400грн.; п. 44. 1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198. п. 201.1 п.201.10 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 167042 грн., у т.ч. за січень 2016р. на суму 14968грн., за березень 2016р. на суму 47500грн., за липень 2016р. на суму 160675грн., за листопад 2016 р. на суму 6367грн.; п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198. п. 201.1, 201.10 Податкового кодексу, внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на загальну 144024грн., у т. ч. за грудень 2018 року - 144024грн. /т.1 а.с.11-68/
		За результатом розгляду акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019р. №№0002061422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 672692,50грн., а саме за основним платежем на суму 538154грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 134538,50грн.; 0002071422 про збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 208802,50грн., а саме за основним платежем на суму 167042грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 41760,50грн.; 0002081422 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість  на 144024грн. за грудень 2018р. /т.1 а.с.69-73/
		Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до підпункту 14.1.231 п.14. ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Згідно п.44.1 ст.44 ПК України  для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає    Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»    господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
		За змістом частин 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»    підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
		Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. 
		Крім того, за приписами п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73 зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічної вигоди.
		Кредиторська заборгованість - зобов`язання підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами.
		Відповідно до п.5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
		Відповідно до п.5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів Україні від 29.11.1999р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
		Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
		Відповідно до наведеного визначена господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
		Так, згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Згідно з п.2.4 гл.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 - первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
		Водночас, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до   статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		Предметом досліджень під час перевірки за якими прийняті спірні податкові повідомлення-рішення  були  фінансово-господарські відносини позивача з контрагентами ТОВ «Агро Оіл Трейд», ТОВ «Торгопт - Ника», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 .
		 
		Так, 11.07.2016р. між ТОВ «Агро Оіл Трейд» (постачальник) та ПП «Херсон Зерно» (покупець) укладено договір поставки №11/07-16, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця зернові та олійні культури, у відповідності до Специфікацій, які оформляються на кожну окрему поставку товару у формі додатка до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його. /т.1 а.с.202-203/
		Згідно специфікації №1 від 11.07.2016р. ТОВ «Агро Оіл Трейд», як постачальник, зобов`язалося поставити покупцю пшеницю у кількості 500т на суму 1675000грн., в тому числі ПДВ 279166,66грн. /т.1 а.с.203/
		На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору до суду надані наступні документи:  рахунки на оплату; видаткові накладні; податкові накладні. /т.1 а.с.204-228/
		При цьому, позивачем на підтвердження дійсної поставки товару, виконання даного договору, податковому органу та до суду не надано належних беззаперечних доказів виконання господарських стосунків, - товарно-транспортних, залізничних  накладних, платіжних доручень.
		Водночас, пунктом 5.3.2. договору поставки №11/07-16 передбачено, що при його укладенні постачальник надає наступні реєстраційні документи, зокрема, форму 4-СГ річна «Посівні площі» з відміткою про прийняття, форму 29-СГ (останню) з відміткою про прийняття, довідку про наявність земельних угідь у власності чи оренді, із зазначенням площ земельних угідь, виданою сільською радою, довідку про набуття статусу платника єдиного податку 4-ї групи виданою фіскальною службою. /т.1 а.с.202/
		Однак, на запит контролюючого органу не надано: довідки про наявність земельних угідь у власності чи оренді із зазначенням площі земельних угідь, що повинна видаватися сільською радою (під урожай з 2016р.); довідки про набуття статусу платника єдиного податку 4-ї групи, яка повинна видаватися фіскальною службою; Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016 року (форма №4-сг з відміткою про прийняття звіту відділом статистики).
		Пунктом договору поставки №11/07-16 передбачено, що постачальник являється виробником сільськогосподарської продукції, зазначеної в специфікаціях.
		Згідно довідки Каланчацької селищної ради Херсонської області від 20.02.2017р.          №6-22 ТОВ «Агро Оіл Трейд» в адміністративних межах Роздільнянської сільської ради орендуються земельні ділянки (паї) загальною площею близько 1500га та документи по оформленню договорів знаходяться в проектній організації і здані для державної реєстрації оренди земельних ділянок, що не підтверджує оренди земельних ділянок (паїв) під урожай 2016р.
		Згідно бази даних АІС «Податковий блок» перевіркою встановлено, що відповідно наданої до контролюючого органу звітності ТОВ «Агро Оіл Трейд» на протязі перевіряємого періоду звітує про оренду 50 га землі, а саме: податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) за 2015 рік (вх. від 28.08.2017)р., а саме: розрахунок орендної плати відображено по договору від вересня 2015 року, площа земельної ділянки у розмірі 50 га з відповідною розбивкою суми зобов`язання з орендної плати у періоді з вересня по грудень 2015 року; податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) за 2016 рік (вх. від 22.08.2017р.), а саме: розрахунок орендної плати відображено по договору від вересня 2015 року, площа земельної ділянки у розмірі 50 га з відповідною розбивкою суми зобов`язання з орендної плати у періоді з січня по грудень 2016 року.
		Таким чином, у ТОВ «Агро Оіл Трейд» не має достатньої кількості земельної площі (ріллі) для вирощування пшениці, а тому його неможливо ідентифікувати, як виробника продукції, задокументованої по реалізації на адресу ПП «Херсон Зерно» в липні та листопаді 2016р.
		Крім того, відповідно до п.297.1 ст.297 ПК України  платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: 1) податку на прибуток підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; 3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи; 4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва; 5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи. 
		Однак, згідно даних АІС Податковий блок у ТОВ «Агро Оіл Трейд» відсутня реєстрація в якості платника єдиного податку, та підприємством протягом 2016-2018р.р. подавалися декларації з податку на прибуток, що свідчить про невиконання контрагентами умов договору поставки.
		Згідно даних ЄРПН ТОВ «Агро Оіл Трейд» у перевіряємому періоді не декларувало придбання пшениці, що унеможливлює встановлення походження реалізованої на адресу позивача пшениці, а тому відсутність факту (джерела) її законного введення в обіг та відсутністю факту реального одержання ПП «Херсон Зерно» пшениці у досліджуваному періоді 2016 року, що засвідчує недійсність формування ПП «Херсон Зерно» відповідного активу від даного контрагента в липні та листопаді 2016р.
		Згідно даних оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 09.04.2018р. щодо ТОВ «Агро Оіл Трейд» в обліковій  картці  суб`єкта фіктивного підприємництва за ознакою фіктивності містяться дані «зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. За фактом створення та діяльності підприємства до ЄРДР внесено кримінальне провадження №32017120010000006 за ст.205 КК України. 
		Таким чином, ПП «Херсон Зерно» не доведено факту отримання товарів від постачальника ТОВ «Агро Оіл Трейд», що призвело до заниження доходу за 2016 рік на суму 1273994,57 грн. внаслідок порушення вимог пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, ст. 1, ст.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 254798,97 грн., у т. ч. за липень 2016 на суму 221887,3 грн. та листопад 2016 року на суму 32911,67грн. в наслідок порушення вимог пп.44.1, пп.44.2, пп.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2. п.198.3. п. 198.6 ст.198 ПК України.
		          
		01.07.2016р. між ТОВ «Торгопт-Ника» (виконавець) та ПП «Херсон Зерно» (замовник) укладено договір надання послуг №64,згідно умов якого виконавець зобов`язується доставити (перевезти) довірений йому замовником вантаж до пункту призначення і видати його замовнику, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену згідно актів виконаних робіт, плату. /т.2 а.с.18-19/
		На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору до суду надані наступні документи:  рахунки-фактури; акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні. /т.2 а.с.20-43/
		При цьому, позивачем на підтвердження дійсного виконання даного договору, податковому органу та до суду не надано належних беззаперечних доказів дійсного виконання господарських стосунків, - товарно-транспортних накладних, платіжних доручень. 
		Податковим органом встановлено, що ТОВ «Торгопт-Ника» зареєстровано платником податків 31.07.2015р. Згідно поданого до контролюючого органу фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, а саме, балансу Форми № 1-м станом на 31.12.2016р. (вх. №9270460780 від 27.02.2017 за 12.2016р.) відсутні основні засоби.
		Таким чином, перевіркою встановлено відсутність на підприємстві ТОВ «Торгопт-Ника»  власних основних засобів: власних чи орендованих транспортних засобів; власних складських приміщень; власного обладнання для сушки та чистки сільськогосподарської продукції.
		З огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності складських приміщень, виробничих активів, відсутність обладнання для сушки та чистки сільськогосподарської продукції, відсутність придбання у постачальників експедиційно-транспортних послуг з перевезення пшениці, послуг сушіння та чищення соняшника, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Торгопт-Ника» не мав умов для ведення господарської діяльності такого роду, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам.
		Згідно інформації з ЄРПН за перевіряємий період встановлено, що ПП «Херсон Зерно» документує придбання у липні 2016р. експедиційно-транспортних послуг з перевезення пшениці, ячменю у ТОВ «Торгопт-Ника», яке в свою чергу декларувало придбання товару від постачальників з номенклатурою, відмінною від номенклатури на реалізацію, а саме, металопродукції: труб, кутник, прокат плоский з вуглецевої сталі; запасних частин на легкові автомобілі; скла; продуктів харчування: «Знаменівська», мін. води Боржомі, мін. води Біола; борошна; мінеральних добрив: селітра аміачна, нітроамофоска (азофоска) азотно-кислого розкладання марки 1:1:1 (мішок 50 кг).
		Таким чином, ТОВ «Торгопт-Ника» не придбавало у липні 2016р. експедиційно-транспортних послуг, не придбавало у вересні 2016р. послуг сушіння, чищення соняшника.
		ТОВ «Торгопт-Ника» згідно податкових декларацій з податку на додану вартість (ряд. 10.3) за 2016 рік придбання товарів і послуг у не платників податку на додану вартість не здійснювало.
		Враховуючи відсутність транспортних засобів на підприємстві або орендованих, відсутність власних складських приміщень неможливо підтвердити реальність здійснення задокументованих господарських операцій з придбання ПП «Херсон Зерно» послуг у постачальника ТОВ «Торгопт-Ника»  щодо задокументованих послуг.
		 
		01.08.2017р. між  ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ПП «Херсон Зерно» (клієнт) укладено договір транспортного експедирування №0108/17, згідно умов якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок організувати та надати транспортно- експедиторські послуги, а саме: послуги пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу відповідно до цього договору. /т.2 а.с.44-45/
		На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору до суду надані наступні документи: рахунок-фактура №3011 від 30.11.2018р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3011 від 30.11.2018р. /т.2 а.с.46-48/ При цьому, відсутні товарно-транспортні накладні, згідно яких можливо ідентифікувати та підтвердити факт дійсного виконавця ймовірних послуг, з зазначенням товару та пунктів перевезення, що унеможливлює підтвердити дійсність даних господарських операцій.
		 
		27.12.2017р. між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ПП «Херсон Зерно» (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг, згідно умов якого у період з 01.01.2018р. по 30.09.2018р. виконавець надає замовнику такі види юридичних послуг: усні та письмові консультації з правових питань та довідки з чинного законодавства України; підготовка, аналіз текстів договорів, розробка пропозицій та правова експертиза проектів договорів; проведення правової експертизи документів фінансово-господарської діяльності Замовника; участь на стороні замовника у переговорах з контрагентами (п.п.1.1.4); представництво інтересів Замовника у відносинах з фізичними та юридичними  особами всіх форм власності, включаючи органи державної влади; інші послуги погоджені сторонами.
		Пунктом 3.1 вищезазначеного договору визначено, що за надання правової допомоги замовник виплачує виконавцю винагороду, розмір якої становить 340000грн.
		Факт надання правової допомоги, а також її оплати, засвідчується актом прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами (п. 3.2 Договору). /т.2 а.с.49/
		30.06.2018р. сторони підписали акт виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого вбачається, що вартість наданих юридичних послуг становить 350000грн. /т.2 а.с.50/ При цьому відсутній перелік наданих юридичних послуг вартістю 350000грн., що унеможливлює перевірити факт їх дійсного надання.
		Аналогічний договір між вищезазначеними сторонами укладено 01.07.2018р. про надання юридичних послуг вартістю 200000грн. Згідно акту виконання робіт (надання послуг) послуги надані в повному обсязі, претензій у сторін не має. При цьому відсутній елементарний перелік юридичних послуг та будь-яке фактичне підтвердження виду юридичних послуг, з якого приводу. /т.2 а.с.51-52/
		Отже позивачем взагалі не підтверджено факту дійсного надання юридичних послуг на суму 550 000грн.
		 
		30.06.2018р.  між ФОП ОСОБА_5 (виконавець) та ПП «Херсон Зерно» (замовник) укладено договір про надання сервісних послуг №30/06/2018, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати доручені стороною замовника сервісні послуги із пошуку покупців, продажу та експорту товару для підприємства замовника згідно умов, передбачених цим договором. 
		Пунктом 3.2 вищезазначеного договору сторони домовились, що оплата за виконану роботу (сервісні послуги) здійснюється стороною замовника шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок сторони виконавця не пізніше 5 календарних днів після виставлення рахунку стороною виконавця. /т.2 а.с.54/
		30.06.2018р. сторони підписали акт виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого вартість наданих сервісних послуг становить 295000грн. /т.2 а.с.56/ При цьому, позивачем податковій та до суду взагалі не надано доказів надання будь-яких сервісних послуг. 
		 
		01.07.2018р. між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) ПП «Херсон Зерно» (замовник) укладено договір про надання агентських послуг №01/07/2018, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати доручені стороною замовника агентські послуги із пошуку покупців, для здійснення продажу та експорту товару для підприємства замовника згідно умов, передбачених цим договором.
		Пунктом 3.1. передбачено, що агентська винагорода за надання агентських послуг встановлюється наступним чином - 1000грн. за одну реалізовану метричну тонну сільськогосподарської продукції. /т.2 а.с.58/
		Відповідно до звіту агента від 30.09.2018р., який є додатком до вищезазначеного договору вбачається, що виконавцем надані замовнику агентські послуги для виконання наступних договорів: договору поставки №10-09/1 від 10.09.2018р. на поставку 90 метричних тон сирої лляної олії пресової, українського походження; ; договору поставки №12/09 від 12.09.2018р. на поставку 110 метричних тон макухи лляної, українського походження; договору поставки №19-1/09 від 10.09.2018р. на поставку 110 метричних тон просо, українського походження, укладеної між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «БК «КВАДР». 
		30.09.2018р. сторони підписали акт виконаних робіт/наданих послуг, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 330000грн. /т.2 а.с.59/ При цьому, ТОВ «БК «КВАДР» за даними податкової було контрагентом позивача ще до укладення договору про надання агентських послуг, тому не зрозуміло які агентські послуги про пошук покупців на суму 330000грн. здійснено ФОП ОСОБА_4 .
		Таким чином, надані ПП «Херсон Зерно» документи не підтверджують фактичного проведення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами - фізичними особами-підприємцями, оскільки вони не підтверджують і не розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.
		Надані акти виконаних робіт/наданих послуг є узагальнюючими документами, на підставі яких ПП «Херсон Зерно» списувались послуги на витрати, без будь-якої інформації за якими саме господарськими операціями та в яких цілях відбувалось списання послуг, у зв`язку з чим неможливо пов`язати послуги за актами з проведенням задокументованих заходів.
		Не надано і звітів чи інших документів про проведені господарські операції: виконані роботи, чи надані послуги за рахунок ПП «Херсон Зерно».
		Отже, перевіркою правомірно встановлено, що задокументовані господарські операції з вищезазначеними контрагентами - фізичними особами-підприємцями позбавлені ділової мети, а тому не вважається здійсненою в рамках господарської діяльності позивача.
		Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною у кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
		Тобто, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
		Відповідно до положень п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
		Разом з тим, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним з варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
		Однак, з визначеного у ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
		Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню у податковому обліку.
		З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно у зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
		Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. При цьому, варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
		Відтак, позбавлена розумної економічної причини операція, що збільш витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення
		Тобто для врахування витрат на послуги у податковому обліку необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльності платника податків та належне документальне підтвердження проведення таких операцій. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення таких операцій (надання послуг), враховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами (виконавцями послуг) з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.
		Пунктами 102.1 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання   податкової декларації,   звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної   п.133.4   ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
		Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили
		Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
		У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у   п.102.1   цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
		Як вбачається з матеріалів справи, встановлені перевіркою заниження податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок неправомірності відображення в податковій звітності господарських відносин ПП «Херсон Зерно» з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Інноваційна компанія «Плазма-Плюс», КП «Системенерго», ТОВ «Укртрейд Альянс» на підставі ст.102 ПК України не включені до складу податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019р. №№0002061422; 0002071422; 0002081422.
		На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року скасувати.
		Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову приватного підприємства «Херсон Зерно» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019р. №№0002061422; 0002071422; 0002081422.
		Постанова суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  Крусян А.В.Судді    Градовський Ю.М.    Яковлєв О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...