Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1222/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2020. Зареєстровано: 13.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2020 року 
		м. Київ
		Справа №  924/1222/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Львов Б.Ю., Кролевець О.А., 
		за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
		 
		за участю представників:
		позивача - не з`явився, 
		відповідача - Федонюк Г.С.,
		прокурора - Гребеник І.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"          
		 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Грязнов В.В., судді - Василишин А.Р., Петухов М.Г.)
		від 29.10.2019,
		 
		у справі за позовом першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради,
		до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", 
		про стягнення 5    509 067,42 грн,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у грудні 2018 року перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради звернувся з позовом до ПП „Аграрна компанія 2004" про стягнення 5    509 067,42 грн, з яких 4 942 993,14 грн пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44 690,07 грн пені та 521 384,21 грн 3% річних.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані несплатою ПП „Аграрна компанія 2004" коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне за договором від 12.04.2018. 
		 
		Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019 вказаний позов залишено без розгляду на підставі  п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України
		 
		Постановляючи ухвалу, господарський суд дійшов висновків про недоведеність наявності підстав для звернення з позовом саме прокурора в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради та відсутність у прокурора процесуальної дієздатності у спорі. 
		 
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019 скасовано, а справу передано до місцевого суду для продовження розгляду. 
		 
		На переконання колегії суддів апеляційного суду, звернення прокурора з позовом у справі зумовлене об`єктивною причиною, а саме - нездійсненням захисту інтересів держави уповноваженим органом. Встановлено обставини дотримання прокурором процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом,  врегульованої ст.23 Закону України «Про прокуратуру».  
		 
		У листопаді 2019 року ПП „Аграрна компанія 2004" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати  вказану постанову та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.
		 
		Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції. Стверджує про відсутність юридичних підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі. Зазначає, що Закупненська селищна рада є єдиним належним та уповноваженим органом, який має право самостійно звернутися з позовом до суду за захистом своїх порушених прав. 
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		 
		Наявність правових підстав участі прокурора у судовому процесі було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в якій зазначено таке.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. 
		 
		Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 
		 
		Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		 
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).
		 
		Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		 
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. 
		 
		Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та до-вести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		 
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. 
		 
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. 
		 
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 також висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду. 
		 
		Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
		 
		У цій справі до Господарського суду Хмельницької області звернувся перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради.
		 
		Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури обґрунтовував своє звернення до суду з позовом у справі необхідністю захисту порушених інтересів держави в особі Закупненської селищної ради. При цьому, заступник прокурора у позові посилався на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне. 
		 
		Зокрема, зазначав, що згідно з п. п. 2.1, 2.2 вказаного договору ПП «Аграрна компанія 2004» зобов`язалося до 31.08.2018 перерахувати до місцевого бюджету на спеціальний рахунок кошти у сумі 4 942    993,14 грн.
		 
		У зв`язку з закінченням строків виконання умов договору, Закупненською селищною радою на адресу ПП «Аграрна компанія 2004» надіслано нагадування про сплату коштів пайової участі, а 25.09.2018 та 23.10.2018 претензії з вимогою сплати коштів за договором.
		 
		Прокурор зазначав, що необхідність його звернення з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки невиконання відповідачем договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне призводить до ненадходження коштів пайової участі до бюджету селищної ради на створення та розвиток інфраструктури селища, чим порушено інтереси територіальної громади. 
		 
		Закупненською селищною радою з часу встановлення факту несплати коштів пайової участі (01.09.2018) до моменту звернення прокурора до суду з позовом у справі не вживалися самостійні заходи щодо стягнення з відповідача спірної заборгованості. 
		 
		Повідомлення Городоцької місцевої прокуратури про намір звернутися до суду з позовом про стягнення сум пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне з ПП «Аграрна компанія 2004» на адресу Закупненської селищної ради було долучено до позову. 
		 
		У відповідь на вказане повідомлення Закупненська селищна рада листом від 17.12.2018 №02-22/232 відповіла, що заходи щодо стягнення коштів пайової участі не вживалися та вживатися не будуть.
		 
		Окрім того, звертаючись до органу прокуратури з проханням захистити інтереси держави шляхом вжиття заходів представницького характеру, Закупненська селищна рада вказувала на відсутність в її штаті юриста або іншої відповідальної особи, яка може представляти інтереси в суді. Також в бюджеті селищної ради відсутні кошти для оплати послуг юриста та сплату судового збору. 
		 
		Матеріали справи не містять доказів самостійного звернення Закупненської селищної ради з аналогічним позовом до суду.
		 
		З огляду на наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
		 
		За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у цьому випадку законних підстав для представництва інтересів держави прокурором є помилковим. 
		 
		Також місцевий господарський суд повернув позовну заяву прокурору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а не на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що не відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції про скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019, якою позов прокурора у справі залишено без розгляду, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
		 
		З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129  ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.  
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		касаційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 у справі за № 924/1222/18 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Л. Стратієнко
		 
		 
		Судді                                                                                                  Б. Львов 
		 
		 
		                                                                                                          О. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...