Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/1140/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2020. Зареєстровано: 14.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/554/40/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170080000485

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 534/1140/19
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		Дата документу 13.08.2020 
		 
		 
		Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі:
		 
		головуючого - судді      ОСОБА_1 ,
		суддів -             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю: секретаря -      ОСОБА_4 , 
		прокурорів -              ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		потерпілої -             ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого -      ОСОБА_8 ,
		захисника -             ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кунцеве, Новосанжарського району, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 15.01.2018 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 122, 75 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком 2 роки, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
		 
		19 травня 2019 року, приблизно о 19 годині ОСОБА_8 за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, на ґрунті особистої неприязні наніс своїй старій хворій матері ОСОБА_10 , 1941 року народження приблизно два удари кулаком в область голови, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забитої рани лівої надбрівної дуги, лінійного перелому лобної кістки зліва, лінійного перелому правої гілки нижньої щелепи, крововиливу в м`які покрови голови лівої лобно-скроневої ділянки, крововилив під тверду мозкову оболонку в лобній та лівій скроневій ділянках (субдуральну гематому), крововилив під м`які мозкові оболонки, чим заподіяв смерть та розкладання потерпілої на місці події.
		 
		ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ 
		 
		   Дії ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		 
		ІІІ. ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що 19.05.2019 під час спільного вживання їжі, між ним та його матір`ю ОСОБА_10 виник конфлікт на побутовому ґрунті. У цей час ОСОБА_10 сиділа на дивані, а обвинувачений на стільці навпроти неї. У ході конфлікту він наніс своїй матері один удар в область голови (у ділянку лоба), від якого остання з положення сидячи впала на диван та сильно вдарилася головою об стіну, потім наніс їй ще удар кулаком в плече. Після чого пішов з квартири, залишивши матір лежачою на дивані, яка не говорила та не рухалась. При цьому ОСОБА_8 матері допомоги не надав, а зачинив її зовні на ключ та пішов звідти. Повернувся через два-три дні додому та виявив, що матір померла на тому ж дивані у схожому положенні. Квартирою ширився трупний запах, тому ночував він у іншому місці. 30.05.2019 року, після 9 днів, він перетягнув труп матері до кладової, де сховав. Про те, що ОСОБА_10 мертва нікому не повідомляв, до тих пір доки трупний запах стало чутно вже у під`їзді будинку. Коли прибули працівники поліції своїм ключем відімкнув їм квартиру та повідомив, що його мати померла. Умислу на вбивство своєї матері у нього не було, він їй заподіяв лише один удар в область голови, хоча в останньому слові не виключав, що своїм ударом заподіяв смерть матері, про що жалкує. 
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини, його вина поза розумним сумнівом підтверджується зібраними у справи належними, допустимими, достовірними та взаємоузгодженими доказами в їх сукупності.
		 
		Так, відповідно до рапорту чергової частини відділення поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, зареєстрованого за № 3452 від 30.05.2019 року, 30 травня 2019 року по телефону 102 надійшло повідомлення про виявлення трупного запаху з квартири АДРЕСА_2 , куди відправлено оперативну групу (т. 1 а.с.83,111).
		 
		Під час невідкладного обшуку квартири АДРЕСА_2 , де проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , слідчим виявлено речі зі слідами речовини бурого кольору: виріз з ковдри у житловій кімнаті, виріз зі шпалер у житловій кімнаті на стіні праворуч, виріз зі шпалери в житловій кімнаті на стіні ліворуч, змив з підлоги в житловій кімнаті, білизна, наволочка, виріз подушки, виріз з ковдри червоного кольору, клейка стрічка з вхідних дверей житлової кімнати. Указані речі визнані речовими доказами. На підлозі кладової кімнати виявлено труп ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в горизонтальному положенні, лежачи на правому боці із зігнутими в колінних суглобах ногами та зігнутою в ліктьовому суглобі лівою рукою, тілесними ушкодженнями в області голови та тулубу ( т. 1 а.с. 129-133, 134, 135). 
		 
		Проведення вказаного обшуку було санкціоновано ухвалою Комсомольського міського суду від 31.05.2019 року, тому його правомірність не викликає сумнівів ( т. 1 а.с. 139-140).
		 
		Із лікарського свідоцтва про смерть № 480 від 31.05.2019 року убачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі АДРЕСА_2 внаслідок використання тупого предмета з метою вбивства чи нанесення тілесних ушкоджень ( т. 1 а.с. 141). 
		 
		За даними висновків судово-медичних експертиз № 452/1 від 05.07.2019 року, № 452 від 05.07.2019 року, у трупа ОСОБА_10 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді: забитої рани лівої надбрівної дуги; лінійного перелому лобної кістки зліва; лінійного перелому правої гілки нижньої щелепи; крововиливу в м`які покрови голови лівої лобно-скроневої ділянки; крововиливу під тверду мозкову оболонку в лобній та лівій скроневих ділянках (субдуральна гематома); крововиливів під м`які мозкові оболонки.
		 
		Закрита черепно-мозкова травма, враховуючи її характер та об`єм, в комплексі, ймовірніше за все утворилась не менше ніж від двох травматичних предметів з властивістю тупого твердого, яким могла бути рука зажата в кулак, за механізмом удару, та утворилася незадовго до настання смерті. Закрита черепно-мозкова травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, а даному випадку, як такі, що призвели до смерті. Отже закрита черепно-мозкова травма перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.
		 
		Як правило такі черепно-мозкові травми супроводжуються втратою свідомості, тому скоріше за все ОСОБА_10 після отримання даного тілесного ушкодження не могла вчиняти будь-яких активних дій. 
		 
		Локалізація в різних анатомічних ділянках, характер та об`єм виявленої черепно-мозкової травми у ОСОБА_10 дозволяє виключити можливість її утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи на ногах, на тверду поверхню. 
		 
		Також при судово-медичній експертизі трупа, виявлено пошкодження у вигляді переломів ребер: 3-9 лівих по середнє-ключичній лінії; 4-5 лівих по переднє підпаховій лінії; перелому грудини в місці прикріплення 4-х ребер. Вказані пошкодження ймовірніше за все, утворились посмертно так як , відсутні будь-які реактивні зміни, які б вказували на їх прижиттєвий характер , тому дані пошкодження при визначенні ступеню тяжкості до уваги не приймались.
		 
		   Виходячи з динаміки розвитку пізніх трупних явищ, встановлених під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , слід вважати, що розкладання трупа при типовому перебігу процесу, за умов кімнатної температури і нормальної вологості, відповідає посмертному періоду близько 7-11 діб від початку експертизи трупа в морзі ( т. 1 а.с. 119-122, 142-145).
		 
		   Зі свідоцтва про право власності на житло від 17.09.1999 року, убачається, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , розташована на 2 поверсі, належить на праві власності в рівних частинах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які там були офіційно зареєстровані і проживали тривалий час. Там також був зареєстрований ОСОБА_8 ( т. 1 а.с. 148- 154, 158).
		 
		У відповідності до висновків судово-імунологічних експертиз № 691 від 14.06.2019 року, № 152 від 26.06.2019 року, №717 від 21.06.2019 року, № 719 від 20.06.2019 року, № 718 від 21.06.2019 року, № 693 від 21.06.2019 року, кров ОСОБА_8 належить до 1 групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. У піднігтьовому вмісті зрізів та фрагментах зрізів його нігтьових пластин, а також на змивах з його долонь кров не знайдена. Статева належність знайдених в ОСОБА_8 епітеліальних клітин не встановлена. Кров на вилучених змивах з підлоги, вирізах шпалер, подушки, ковдри, спідній жіночій білизні, наволочці, фрагменті липкої стрічки з вхідних дверей може походити від ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ( т. 1 а.с. 187-188, 182-185, 201, 203-205, 207-208, 210-211, 213-214). 
		   
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 285 від 04.06.2019 року, у обвинуваченого ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді: семи саден (на правій сідниці, на правій руці, лівій руці, правій нозі, які утворилися не менш ніж від семи травматичних дій предметів з властивістю тупого твердого, за механізмом тертя чи тертя-ковзання, та могли бути отримані не менш ніж за 6 діб до огляду, тобто до моменту його затримання - 30.05.2020 року ( т. 1 а.с. 146-147).
		 
		Під час слідчого експерименту 05.06.2019 року ОСОБА_8 в присутності захисника добровільно, без примусу зізнався, що під час сварки спричинив своїй матері ОСОБА_10 удари в область голови та тулубу ( т. 1 а.с. 215-223).
		 
		Висновком судово-медичної експертизи № 452/2 від 05.07.2019 року об`єктивно підтверджено відповідність показань обвинуваченого ОСОБА_8 , даних ним під час слідчого експерименту, механізму утворення, кількості та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_10 ( т. 1 а.с. 198-199).
		 
		За висновком проведеної у справі комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 296 від 10.07.2019 року, ОСОБА_8 не страждає та не страждав хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності чи недоумством, а виявляє ознаки іншого хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді органічного розладу особистості комбінованого ґенезу (посттравматичного, токсичного) та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (хронічного алкоголізму). Наявний у ОСОБА_8 психічний розлад не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення інкримінованого діяння та в даний час. 
		 
		При дослідженні індивідуально  психологічних особливостей емоційно-вольової сфери ОСОБА_8 виявляє середню активність психічних процесів і станів, імпульсивність, емоційну нестійкість, високий коефіцієнт агресивності, яка виявляється як тенденція або реальність поведінки, не виявлено ознак підвищеної тривожності, підкореності та жорстокості.
		 
		Провідними мотиваційними чинниками поведінки ОСОБА_8 є залежна (алкогольна) мотивація поведінки, соціальне зниження особистості, звуження кола інтересів, їх обмеження алкогольною та вітальною тематиками. Індивідуально-психологічних особливостей , які б могли суттєво вплинути на характер показань ОСОБА_8 не виявлено. Він міг правильно усвідомлювати реальний зміст власних дій, в повній мірі свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки. В особливому емоційному стані, в стані емоційного збудження, емоційного напруження, фізіологічного афекту на час вчинення інкримінованого діяння не перебував. Здатен був правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати про них відповідні показання. Яскраво виражених патологічних властивостей, які б могли істотно впливати на його поведінку не виявлено ( т. 1 а.с. 189-197).
		 
		Потерпіла ОСОБА_7 (онука загиблої) пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_8 (який є її батьком) на протязі кількох останніх років проживав з загиблою ОСОБА_10 та на протязі останнього року до події зловживав спиртними напоями. Загибла ОСОБА_10 тривалий час хворіла та майже не вставала з ліжка, сама пересувалася з труднощами. Коли мати потерпілої проживала з обвинуваченим, у них виникали конфлікти. У стані алкогольного сп`яніння обвинувачений ОСОБА_8 був агресивний та мав мінливий настрій. При цьому потерпіла ОСОБА_7 спілкувалася з ним, лише коли обвинувачений був тверезий. Так, 17.05.2019 обвинувачений ОСОБА_8 прийшов на роботу до потерпілої ОСОБА_7 , мав тілесні ушкодження на тілі. На запитання потерпілої звідки у нього тілесні ушкодження, обвинувачений повідомив, що у нього вдома хтось поселився та його били. 18.05.2019 до обвинуваченого додому поїхав чоловік потерпілої ОСОБА_12 , спочатку двері йому ніхто не відчиняв. Через деякий час з квартири вийшли якісь чоловік, жінка та діти. Потім в цей же день, близько 10-11 години ранку, потерпіла приїхала додому до обвинуваченого та його матері (своєї бабусі). ОСОБА_10 лежала в кімнаті на ліжку, синців та інших тілесних ушкоджень на ній не було. Через декілька днів, в двадцятих числах травня 2019 року до ОСОБА_7 прийшов обвинувачений (у період з 18.05.2019 до 29.05.2019 ОСОБА_8 приходив до неї майже щодня), сказав, що не має ключів від квартири. Потерпіла віддала йому свої та дала продуктів. На запитання «Як бабуся?» ОСОБА_8 відповів, що все добре, що він навів порядки в квартирі. 30.05.2019 потерпіла ОСОБА_7 дізналась про загибель своєї бабусі від працівників поліції. Обвинувачений ОСОБА_8 , розповідаючи потерпілій про обставини загибелі ОСОБА_10 , сказав, що він разом з матір`ю сиділи за столом, щось пішло не так (сталася сварка), він її вдарив по голові, розвернувся та пішов з квартири. Декілька днів обвинувачений не
		з`являвся вдома. Також ОСОБА_7 повідомила, що у 2019 році мали місце випадки, коли викликали працівників поліції у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_8 піднімав руку на загиблу ОСОБА_10 . Крім того, банківська картка загиблої, на яку їй приходила пенсія, була в обвинуваченого ОСОБА_8 , однак останній пенсію своєї матері пропивав.
		 
		Свідок ОСОБА_13 повідомив, що дійсно 18.05.2019 приходив до обвинуваченого ОСОБА_8 додому та разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 заходили до квартири. У квартирі поговорили з ОСОБА_10 , тілесних ушкоджень на ній не було. 
		 
		Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які працювали в ГРПП ВП №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, та 30.05.2019 першими приїхали на місце події за повідомленням про трупний запах з квартири АДРЕСА_2 , повідомили, що, прибувши на виклик, піднялися до вказаної квартири, яка розташована на другому поверсі. У під`їзді дійсно було чутно трупний запах. Свідки постукали у двері, однак ніхто не відчинив, тому вони спустилися на перший поверх будинку та вийшли з під`їзду. Через декілька хвилин з під`їзду вийшов чоловік, на якого мешканка будинку одразу вказала, як на мешканця квартири, з якої чутно трупний запах. ОСОБА_15 підійшов до чоловіка, представився та спитав як його звати, в свою чергу чоловік представився ОСОБА_16 . Потім ОСОБА_14 та ОСОБА_15 разом з обвинуваченим піднялися до його квартири. Останній не заперечував провести працівників поліції до свого помешкання. ОСОБА_8 відчинив своїм ключем двері квартири та разом з працівниками зайшли до помешкання. Обвинувачений вказав, що труп знаходиться у кладовій кімнаті. Пересвідчившись, що там дійсно лежить груп людини, працівники поліції вийшли з квартири та викликали слідчо-оперативну групу. Свідки повідомили, що у ході їх спілкування з ОСОБА_8 він був неговіркий, але повідомив, що побив матір, а коли від неї пішов запах переніс з жилої кімнати до комори.
		 
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 повідомили, що проживають в одному будинку з обвинуваченим ОСОБА_8 . Обидва свідки вказали, що обвинувачений проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_2 . Так само обоє свідків підтвердили, що ОСОБА_8 зловживав спиртними напоями, бив свою матір, у зв`язку з чим сусіди неодноразово викликали поліцію з метою припинення вчинення обвинуваченим насильницьких дій по відношенню до матері. 
		 
		Крім того, свідок ОСОБА_17 повідомила, що 19.05.2019 року, у вечірній час доби, перебуваючи в загальному коридорі 2 поверху будинку, почула з квартири АДРЕСА_3 , в якій проживали обвинувачений ОСОБА_8 зі своєю матір`ю, як остання кричала, просила обвинуваченого її не бити, бо їй боляче. Свідок зазначила, що це дійсно кричала загибла ОСОБА_10 . ОСОБА_17 підійшла до дверей квартири, звідки лунали крики, та постукала в них, однак двері ніхто не відчинив. Після цього свідок викликала поліцію та записала крики на диктофон. Вранці 30.05.2019 свідок ОСОБА_17 у загальному коридорі 2 поверху будинку, в якому проживає, почула різкий неприємний запах, що йшов з квартири обвинуваченого. У цей же день вона дізналася, що ОСОБА_10 мертва.
		 
		Показання свідка ОСОБА_17 підтверджуються наданим нею аудіозаписом крику жінки по сусідству із її помешканням у будинку АДРЕСА_4 ( т. 1 а.с. 128, 226-228).
		 
		Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 2 ст. 121 КК України, колегія суддів звертає увагу на таке. 
		У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Відповідно до абз. 2 п. 22 вказаної раніше постанови, якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		 
		Як убачається з досліджених доказів, що не заперечується і самим обвинуваченим, удари останній наносив кулаками цілеспрямовано в область життєво-важливих органів голови старої, хворої потерпілої на ґрунті спалаху агресії, викликаного побутовими причинами. Після їх нанесення допомоги не надав, а навпаки зачинив безпорадну матір у квартирі ззовні та вона від отриманих травм померла, про що нікому не повідомив, тривалий час приховуючи трупні явища. 
		 
		З викладених міркувань наявність умислу на позбавлення життя потерпілої в діях ОСОБА_8 є очевидним, тому доводи сторони захисту, щодо необхідності перекваліфікації складу кримінального правопорушення не заслуговують на увагу та відхиляються судом.
		 
		IV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		 
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до особливо тяжких, проти життя особи, являючи підвищену суспільну небезпечність.
		 
		Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше судимий, негативно характеризується, ніде не працює, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, не одружений, страждає на ряд захворювань.
		 
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено. 
		 
		Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є: рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. Водночас, перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину не доведено.
		 
		Ці обставини дають підстави для висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, тому колегія суддів вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, на рівні, наближеному до середньої межі, із застосуванням положень ст. ст. 71, 72 КК України.
		 
		V. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
		 
		Цивільний позов не заявлявся, тому не вирішується.
		 
		VI. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		Судові витрати відсутні.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу і уникнення ризиків ухилення обвинуваченого від суду, виконання процесуальних рішень та продовження злочинної діяльності, з огляду на викладені вище обставини справи.
		 
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_19  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до вказаного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.01.2018 року у виді 2 років обмеження волі, які переводяться в 1 рік позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років. 
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу- залишити тримання під вартою.
		 
		Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з 13.08.2020 року.
		 
		Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_8 у строк покарання період його затримання та перебування під вартою із 30.05.2019 року до 13.08.2020 року, з розрахунку, що 1 день тримання під вартою відповідає 1 дню позбавлення волі.
		 
		Речові докази: диски із відеозаписами слідчих дій а також аудіозаписом, наданим свідком ОСОБА_17  зберігати при матеріалах справи, інші речові докази  знищити. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, отримати в суді копію вироку, а також ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Судді:
		 
		______________                ______________            ___________
		ОСОБА_1                  ОСОБА_20                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...