Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/3795/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2020. Зареєстровано: 14.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.
Дата набрання законної сили: 13.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/10817/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 серпня 2020 року 
		Київ
		справа №821/3795/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/10817/18, №К/9901/10818/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №821/3795/15-а
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, -  голови Комісії з реорганізації Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області ОСОБА_2 - про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
		за касаційними скаргами Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Кузьменко Н.А., суддів Хом`якової В.В., Циганія С.І., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, постановлену у складі: головуючого судді Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Милосердного М.М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.  ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, відповідач-1), Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Держземагентство України, відповідач-2), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр України, відповідач-3), Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області (далі - відповідач-4), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - голови Комісії з реорганізації Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області ОСОБА_2 - з вимогами:
		1.1.  визнати нечинним і скасувати наказ Держземагентства України від 31 серпня 2015 року №362 у частині призначення головою Комісії з реорганізації Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області ОСОБА_2 ;
		1.2.  визнати не чинним і скасувати наказ Держземагентства України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року №143-к «Про оголошення наказу Держземагентства України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		1.3.  поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області;
		1.4.  стягнути на користь ОСОБА_1 з Держземагентства України та ГУ Держземагентства у Херсонській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2015 року по дату постановлення судового рішення.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із реорганізацією Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області є незаконним, адже така реорганізація не мала наслідком скорочення посади, яку він обіймав у новоутвореному Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, що не давало відповідачам підстав для припинення з ним трудових відносин.
		3. Позивач також зауважував, що під час попередження про наступне вивільнення йому не було запропоновано жодної посади в жодному органі Держгеокадастру України, що відповідала б його досвіду роботи та кваліфікації.
		4. Відповідачі проти позову заперечували. Свою позицію обґрунтовували тим, що на виконання вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України попередили позивача про можливе наступне звільнення у зв`язку з припиненням Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області та запропонували йому вакантну посаду, яку він міг зайняти з огляду на кваліфікацію та досвід роботи. Проте обійняти запропоновану посаду позивач відмовився, що слугувало підставою для його звільнення після закінчення строку попередження.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Держземагентства України в Херсонській області від 22 листопада 2012 року №9 ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		6. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» наказом Комісії з реорганізації Держземагентства України «Про реорганізацію Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області» від 31 серпня 2015 року №362 вирішено реорганізувати Відділ Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		7. 24 вересня 2015 року позивач від голови Комісії з реорганізації Держземагентства України отримав попередження про вивільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, в якому йому запропоновано для подальшого працевлаштування у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області вакантну посаду головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		8. Ознайомившись з указаним попередженням, позивач написав заяву на призначення на вакантну посаду начальника Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		9. Наказом Держземагентства України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області у зв`язку зі змінами в організації праці згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
		10. Наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а оголошено наказ Держземагентсва України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		11. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
		11.1.  визнано протиправним і скасовано наказ Держземагентства України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		11.2.  визнано протиправним і скасовано наказ ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року №143-к «Про оголошення наказу Держземагентства України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		11.3.  зобов`язано Держземагентство України з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 ;
		11.4.  зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 листопада 2015 року по 15 лютого 2016 року.
		11.5.  звернуто до негайного виконання постанову суду в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
		11.6. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		12. Частково задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України. Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що реорганізація Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області не потягла скорочення посади, яку обіймав позивач. Водночас суди попередніх інстанцій установили, що аналогічну посаду у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області йому запропоновано не було.
		13. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що позивачеві пропонувалася одна посада, що не відповідала його кваліфікації та досвіду роботу, хоча у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області були інші вакантні посади, у тому числі аналогічна тій, що позивач обіймав у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		14. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, Держземагентство України оскаржили їх до суду касаційної інстанції.
		15. На обґрунтування касаційних скарг, зміст яких тотожний, скаржники зазначили, що внаслідок організаційно-штатних змін у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області, викликаних його приєднанням до Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, посада позивача скорочувалася, у зв`язку з чим йому пропонувалася інша робота, що повністю відповідала його кваліфікації.
		16. Скаржники доводять, що оскільки позивач від запропонованої посади відмовився, у спірних правовідносинах були законні підстави для його звільнення, визначені у Законі України «Про державну службу» та в Кодексі законів про працю України.
		17. Від відповідача-4 надійшли пояснення, які за змістом відтворюють касаційні скарги відповідачів 1 і 2.
		18. Позивач проти касаційних скарг заперечив. У відзиві на касаційні скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
		19. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Херсонській області.
		20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держземагентства України.
		21. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
		22. 29 січня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М, Данилевич Н.А.
		24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		26. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		27. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		28. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		29. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
		30. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		31. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
		32. Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		34. Частиною другою статті 40 цього ж Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		35. За правилами частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		36. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		37. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. 
		VI. Позиція Верховного Суду
		38. Умовою припинення трудових відносин з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є, зокрема, ліквідація підприємства, установи, організації або їхня реорганізація, що поєднана зі скороченням штату/чисельності працівників та/або змінами в організації роботи (праці), унаслідок яких працівник надалі об`єктивно не може виконувати посадових обов`язків за посадою, яку обіймав до запровадження змін в організації праці, а щодо переведення на іншу посаду він або заперечує або для цього об`єктивно немає можливості.
		39. Нормативне тлумачення частин першої та третьої статті 49- 2 КЗпП України дає підстави для висновку, що роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати, відповідно до своєї кваліфікації.
		40. Ураховуючи, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49- 2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які були на день звільнення.
		41. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачеві не пропонувалися усі вакантні посади, які були наявні у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Водночас запропонована йому посада головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області не відповідала його кваліфікації та досвіду роботи.
		42. Зауваження скаржників з приводу того, що керівні посади в новоутворених Відділах Держземагентства можливо було обійняти лише за результатами конкурсу, який позивач не пройшов, Суд відхиляє.
		43. На момент виникнення спірних правовідносин порядок вивільнення державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу було врегульовано КЗпП України, яким не передбачено конкурсу як умови переведення державного службовця за його згодою на іншу посаду державної служби у випадках організаційно-штатних змін в державному органі.
		44. Аналізуючи встановлені судами обставини справи, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при прийнятті оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_1 відповідачі діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені КЗпП України, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів.
		45. Водночас суд не може погодитися із застосованим судами попередніх інстанцій способом захисту порушених прав позивача шляхом покладення на Держземагентство України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 .
		46. Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		47. Враховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
		48. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		49. Зробивши правильний висновок про незаконність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій його на роботі не поновили.
		50. З урахуванням викладеного рішення судів попередніх інстанцій у цій частині позовних вимог підлягають скасуванню з прийняттям нового - про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, - начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		51. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		52. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).
		53. Аргументи скаржників з приводу того, що суди попередніх інстанцій під час визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до вказаного Порядку №100 не досліджували чи отримував позивач дохід, на суму якого підлягає зменшенню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, зокрема допомогу по безробіттю, заробітну плату за новим місцем роботи тощо, Суд відхиляє.
		54. Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
		55. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18).
		56. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		57. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		58. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08  лютого 2020 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		59. Частиною третьою статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		60. Висновки судів попередніх інстанцій у частині необхідності захисту порушених прав позивача шляхом покладення на Держземагентство України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій у цій частині з прийняттям нового.
		61. В іншій частині висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
		VII. Судові витрати
		62. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		63. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		64. Касаційні скарги Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області задовольнити частково.
		65. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016  року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі №821/3795/15-а у частині зобов`язання Державного агентства земельних ресурсів України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, вирішити питання щодо працевлаштування ОСОБА_1 скасувати.
		66. Прийняти у цій частині нове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.
		67. В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15  лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05  квітня 2016 року у справі №821/3795/15-а залишити без змін.
		68. Судові витрати не розподіляються.
		69. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...